Ухвала суду № 138380961, 20.07.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4938/26 Провадження № 2-з/0274/30/26

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

20.07.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., розглянувши заяву про забезпечення позову, подану адвокатом Лук`янець Людмилою Олександрівною, представником ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшла заява представника позивача, де вона просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони приватному нотаріусу Бердичівського районного нотаріального округу Латинському Олегу Миколайовичу видавати ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , в межах спадкової справи №34/2026, (номер у спадковому реєстрі №75367415), заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , до ухвалення у даній справі судового рішення та набрання ним законної сили.

Заяву про забезпечення позову вмотивована тим, що позивач звернулась із позовною заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо: ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також внесення відповідних змін до актових записів про народження. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . Єдиним спадкоємцем на даний час (до моменту підтвердження факту родинних відносин між померлим та дітьми, біологічним батьком яких він є) є сестра померлого - ОСОБА_4 , яка визначена відповідачкою у справі. Для оформлення спадкових прав позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що неможливо встановити родинні зв`язки між дітьми та померлим. Оскільки з моменту відкриття спадщини пройшло більше 6 місяців, відповідач та/або інші особи, які подали заяви про вступ у спадщину, мають можливість отримати свідоцтва про право власності на спадщину та вчиняти будь-які дії щодо неї відповідно до закону, а отже можуть бути порушені майнові права позивача.

Вивчивши матеріали заяви, суд вважає, що подана позивачкою заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обрати такий спосіб, який у найбільшій мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 04 травня 2022 року у справі № 175/3514/19.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Така правова позиція висловлена Верховним Судом неодноразово, зокрема, в постанові від 06 липня 2022 року у справі № 354/1616/21.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Відповідність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом також неодноразово, зокрема, в постанові від 26 квітня 2022 року у справі № 285/4519/21-ц.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 у справі №910/1040/18 зазначено, що коли позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

З наведених обставин вбачається, що предметом даного спору є лише встановлення юридичного, а саме встановлення факту батьківства спадкодавця відносно дітей заявниці, наслідком чого у разі задоволення позову має бути внесення відповідних даних до актового запису та свідоцтва про народження дітей. Метою позову дійсно є реалізація в майбутньому прав, зокрема, тих, які пов`язані із спадковим майном. Разом з тим, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Бердичівського районного нотаріального округу Латинському Олегу Миколайовичу видавати ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , в межах спадкової справи №34/2026, до набрання рішенням суду про встановлення факту батьківства законної сили може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про встановлення факту батьківства або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду .

Зокрема, позивач не вказала, яким саме чином запропонований вище захід забезпечення позову гарантує виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог про встановлення факту батьківства, оскільки у даній справі позивач будь-яких вимог щодо спадкового майна не заявляє.

Посилання на те, що невжиття вказаного вище заходу забезпечення позову ускладнить виконання в майбутньому можливого рішення суду про задоволення позову, суд до уваги не приймає, оскільки запропоновані заходи забезпечення позову повинні забезпечувати виконання майбутнього рішення саме в тій справі, в якій вони застосовуються, а також ефективний захист та поновлення прав позивача, про захист та поновлення яких позивач звертається до суду саме в даній справі, а не будь-якій іншій.

Отже, позовні вимоги у даній справі не пов`язуються з вирішенням питання про долю спадкового майна та/або оспорюванням права відповідача на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 .

Таким чином, враховуючи, що предметом даного спору є лише вимоги про встановлення факту батьківства спадкодавця відносно дітей заявника, вжиття заходів забезпечення позову у виді встановлення заборони на вчинення нотаріальних дій щодо спадкового майна жодним чином не забезпечить виконання рішення та/або ефективний захист/поновлення прав позивача за наслідками розгляду даної справи, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, про які просила позивач у своїй заяві.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.149,150,151 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову, поданої адвокатом Лук`янець Людмилою Олександрівною, представником ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду відповідно достатей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА