Ухвала суду № 138377459, 21.07.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3885/26

Провадження № 2/740/2748/26

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

21 липня 2026 року м. Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Дударець Д.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості за невиплачену компенсацію при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» на свою користь вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку, що становить 118 360 гривень 83 копійки та заборгованість за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 335 814 гривень 15 копійок та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, доходжу висновку, що така підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з таких підстав.

Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте до матеріалів справи не долучено належним чином завірену копію трудової книжки, за відомостями якої суд може переконатися, що позивач був працевлаштований у акціонерному товаристві «Українська залізниця».

Крім цього, за частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З аналізу зазначеної норми у системному зв`язку з положеннями Закону України «Про оплату праці» та Кодексу законів про працю України вбачається, що пільга поширюється виключно на вимоги, які за своєю правовою природою є вимогою про стягнення заробітної плати, тобто винагороди за виконану роботу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що не всі виплати, які обчислюються із середнього заробітку або підлягають виплаті у зв`язку із припиненням трудових відносин, є заробітною платою, а відтак не всі такі вимоги охоплюються пільгою щодо сплати судового збору.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 Велика Палата Верховного Суду підтвердила зазначений підхід та зауважила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, а не складовою заробітної плати, у зв`язку з чим вимога про його стягнення не підпадає під пільгу щодо сплати судового збору.

Аналогічний підхід застосовується Верховним Судом і до вихідної допомоги, яка за своєю правовою природою не є оплатою праці, оскільки не залежить від кількості та якості виконаної роботи, а пов`язана виключно з фактом припинення трудових відносин та настанням передбачених законом підстав для звільнення. Така виплата не входить до структури заробітної плати та не охоплюється поняттям «заробітна плата» у розумінні пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, виходячи із наведених правових позицій Верховного Суду, суддя дійшов висновку, що вимоги про стягнення вихідної допомоги та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є вимогами про стягнення заробітної плати та підлягають оплаті судовим збором на загальних підставах.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу про стягнення вихідної допомоги у розмірі 118 360,83 грн - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 331,20 гривень та про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 335 814,15 грн - 1% ціни позову, що становить 3 358,14 грн, а загалом судовий збір у розмірі 4 689,34 грн.

Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/ тг м.Ніжин/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ: 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 37972475, рахунок отримувача: UA 718999980313181206000025707, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу - судовий збір.

Про оплату судового збору повідомити суд та надати підтвердні документи або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, з одночасним зазначенням норми такого закону.

Отже, позивачу необхідно надати копію трудової книжки, а також сплатити судовий збір у сумі 4 689,34 грн або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості за невиплачену компенсацію при звільненні, залишити без руху.

Надати позивачу строк - десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначений недоліків та роз`яснити, що в протилежному випадку, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ