Рішення № 138377372, 16.07.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2466/26

Провадження № 2/750/1917/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Рахманкулової І.П.,

секретаря Левченка К.С.,

за участю представника позивача Дудки О.В.,

представника відповідача Приходько В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

третя особа приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Красногор Олександр Володимирович,

в с т а н о в и в :

у лютому 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Дудку О.В. засобами поштовного зв`язку звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просить визначити йому додатковий тримісячний строк для прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовано позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебувала у власності ОСОБА_2 , спадкоємцем після якого був його син і батько позивача ОСОБА_4 . Позивач зі своїм батьком ОСОБА_4 на момент смерті діда проживали по АДРЕСА_2 .

Позивач у своєму позові зазначив, що у зв`язку з бойовими діями на території Сумської області, зокрема на території с. Миропілля, його батьки разом з родиною були вимушені переміститися до м. Чернігова у квартиру діда. Згодом виявилося, що за життя ОСОБА_2 20.07.2012 склав заповіт, згідно з яким на випадок його смерті заповів квартиру АДРЕСА_3 , своєму онуку ОСОБА_1 . Про існування заповіту ОСОБА_2 позивачу не повідомляв, тому він не міг знати про необхідність оформлювати спадкові права.

Позивач також зазначив, він лише у листопаді 2025 року дізнався про те, що дід склав на його користь заповіт, так як батьки, які вимушені були переселитися до спірної квартири у зв`язку з бойовими діями, відшукали його у квартирі.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Представник Чернігівської міської ради в установлений судом строк надіслала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту.

Представник відповідача зауважує, що незнання про існування заповіту не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини в даному випадку, адже позивач є спадкоємцем за законом та міг скористатися своїм правом на прийняття спадщини за законом та дізнатися про існування заповіту.

Крім того, представник відповідача у своєму відзиві на позов вказує, що спірне майно за адресою: АДРЕСА_1 визнано за рішенням суду відумерлою спадщиною та передано у власність територіальної громади м. Чернігова, а тому безпідставне встановлення додаткового строку на прийняття спадщини у даній справі стане непропорційним, незаконним втручанням в інтереси та права територіальної громади м. Чернігова. Окрім того, позивач за весь час з часу відкриття спадщини не демонструє інтересу до майна, не піклується про квартиру, не сплачує комунальні послуги (має великі борги), не зареєстрований в квартирі.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити, з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В. у судове засідання не з`явився, надіслав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 18), який доводився дідом позивачу.

Після смерті діда позивача відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, на квартиру АДРЕСА_3 .

Спірна квартира належала померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.10.2000 (а.с. 23).

За життя ОСОБА_2 20.07.2012 склав заповіт, згідно з яким на випадок його смерті належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_3 , заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 20).

Представник позивача у судовому засіданні зазначила, що в установлений законом строк позивач не зміг скористатися своїм правом на прийняття спадщини за заповітом, оскільки про існування заповіту позивач не знав. Про те, що дід склав на його користь заповіт, він дізнався лише у листопаді 2025 року.

Спадкова справа щодо майна покійного ОСОБА_2 не заводилася, оскільки ніхто із спадкоємців не звертався до нотаріуса про прийняття спадщини ні за законом, ні за заповітом (а.с.75)

Позивач з 26.02.2022 був зарахований до членства у добровольчому формуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконував завдання територіальної оборони, а з 04.09.2023 зарахований до лав Збройних Сил України де і на даний момент проходить військову службу, що підтверджується копією контракту, копією військового квитка та копією посвідчення учасника бойових дій (а.с. 10,11,12-16, 17).

20 лютого 2026 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В. складено довідку №72/01-16 про те, що 20 лютого 2026 року до нотаріуса звернулася ОСОБА_5 , яка діяла на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_1 , за роз`ясненням питання прийняття спадщини позивачем після діда на підставі заповіту від 20.07.2012. Нотаріусом було роз`яснено заявнику наслідки пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини та можливість визначення додаткового строку для прийняття спадщини за рішенням суду (а.с.24)

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 жовтня 2024 року у справі № 750/8437/24 визнано спадщину ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_3 , відумерлою. Передано територіальній громаді м. Чернігова - Чернігівській міській раді у власність квартиру АДРЕСА_3 . Рішення набрало законної сили 12.11.2024 (а.с. 57-60).

Позивач через свого представника адвоката Красненка Ю.В. 03.04.2025 подавав заяву до Деснянського районного суду м. Чернігова про ознайомлення з матеріалами справи №750/8437/24 за заявою Чернігівської міської ради про визнання спадщини відумерлою (а.с.67-68).

В апеляційній скарзі від 20.10.2025 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.10.2024 у справі про визнання спадщини відумерлою представник позивача зазначив, що відповідно до листа приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Бєгаєвої Г.М. №46/01-16 від 15.04.2025 зазначено, що ОСОБА_1 пропущено строк для прийняття спадщини і рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку (а.с.69-73,74).

Таким чином, позивачу 15 квітня 2025 року інший нотаріус роз`яснила про пропуск ним строку для прийняття спадщини та про можливість звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, проте з вказаним позовом до суду позивач звернувся лише 20 лютого 2026 року, тобто через десять місяців.

Довідкою № 3097 від 29.04.2024, виданою управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради підтверджується, що станом на 28.04.2015 за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований один ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та 02.06.2015 знятий з реєстрації (а.с. 61).

Також, до відзиву долучена довідка КП «Деснянське», в якій зазначено, що станом на 01.11.2023 заборгованість за послугу з управління складає 25739 грн. 60 коп., борг з травня 2015 року (а.с. 63).

Таким чином, після смерті власника житлового приміщення, комунальні послуги за квартиру не сплачувалися та накопичений борг.

Також згідно акту комісії КП «Деснянське» від 28 березня 2025 року встановлено, що в квартирі АДРЕСА_3 мешкають ОСОБА_4 1960 року народження, його дружина ОСОБА_5 , 1955 року народження та її син ОСОБА_6 , 1985 року народження, які не надали документів на помешкання, але син пояснив, що квартира належить брату згідно договору дарування, який наразі служить в ЗСУ. Доступ до квартири не був наданий, хоча представники КП «Деснянське» прибули до житлового приміщення з метою огляду квартири для замовлення технічного паспорту на неї (а.с.62)

Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1217, 1218 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою та другою статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Нормами частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1272 Цивільного кодексу України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, при вирішенні справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. При цьому поважність таких причин повинна бути обов`язково обґрунтована.

Відповідно до положень частини третьої статті 12 та частин першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд враховує, що жодних доказів на підтвердження того, що у позивача були об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини після батька, які могли бути судом покладені в основу рішення, позивачем не надано.

Позиває відноситься до кола спадкоємців за законом, проте із заявою про прийняття спадщини не звертався, а тому його доводи з приводу того, що він не знав про існування заповіту, складеного спадкодавцем на його користь, є безпідставними та не свідчать про існування непереборних обставин, що унеможливлювали звернутися із заявою про прийняття спадщини після смерті діда.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2020 року у справі № 712/180/17-ц (провадження № 61-3св17) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що будь - яких обставин, які б могли бути визнані поважними причинами пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано і позивач не довів, що був позбавлений можливості у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Чернігівської міської ради (місцезнаходження: вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 34339125) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.07.2026.

Суддя