Постанова № 138377122, 07.07.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/19475/26

Провадження № 3/686/4589/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.26

07 липня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого,

за ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Неповнолітній ОСОБА_1 о 03 год. 16 хв. 21 червня 2026 року, по вул.Весняній, 7, в с.Карпівці Хмельницького району Хмельницької області, в порушення п.п. 2.1 «а», 2.9 «а», в стані алкогольного сп`яніння керував транспортним засобом марки та моделі «ВАЗ 21154», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом.

Факт вчинення вказаних порушень правил дорожнього руху ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, зокрема, зізнавальними поясненнями самого ОСОБА_1 , який повідомив суду про те, що посвідчення водія він взагалі не отримував і не має права керування транспортними засобами, разом з тим, у вказані в протоколі час та місці, після вживання ним пива на відпочинку із друзями, яких необхідно було підвезти до заправки для придбання алкоголю, ОСОБА_1 керував належним товаришу автомобілем марки та моделі «ВАЗ 21154», номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції, на вимогу яких він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», з результатом проведеного тестування (0,79 ‰) ОСОБА_1 погодився, їхати у медичний заклад для проходження повторного огляду на стан алкогольного сп`яніння він не захотів, оскільки знав, що дійсно перебуває в стані алкогольного сп`яніння, а також даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №698801 від 21.06.2026 р. (щодо фіксації порушення ОСОБА_1 п.2.1 «а» Правил дорожнього руху); протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №698794 від 21.06.2026 р. (щодо фіксації порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» Правил дорожнього руху); направлення на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 21.06.2026 р. та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у яких відображено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та зафіксовано результати проведеного, за допомогою приладу «Драгер», такого огляду ОСОБА_1 позитивний (0,79 ‰), із яким останній погодився, поставивши підпис у відповідній графі цього акту; роздруківки тесту приладу «Drager Alcotest 6810» від 21.06.2026 р. (тест №7636, результат 0,79 ‰); довідки інспектора сектора адміністративної практики Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, яка підтверджує той факт, що ОСОБА_1 посвідчення водія не видавалось; зареєстрованого в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НП України» ВнП №2 ХРУП 21.06.2026 р. за №4491 рапорту працівників поліції щодо обставин вищезазначених подій, які відбулись у вказаний день за участю ОСОБА_1 ; здійснених за допомогою відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції відеозаписів, в яких зафіксовані обставини вчинення вказаного правопорушення ОСОБА_1 . Зокрема, вказані відеозаписи підтверджують ті обставини, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який посвідчення водія взагалі не отримував, у вищеозначені час та місці, було зупинено працівниками поліції, які виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 добровільно погодився та пройшов такий огляд за допомогою приладу «Драгер», із результатом проведеного, за допомогою вказаного приладу, огляду 0,79 ‰, ОСОБА_1 теж погодився та їхати у медичний заклад, для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, він не забажав. Отже, у працівників поліції були достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , не маючи права керування транспортними засобами, керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, і лише після підтвердження такого стану, поліцейські правомірно склали відносно ОСОБА_1 відповідні протоколи про адміністративні правопорушення. Істотних порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення, в ході судового розгляду, не встановлено, такі складені у відповідності до положень ст.256 КУпАП, згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу, є належними, достовірними і допустимими доказами в справі.

Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому правопорушень та відображають обставини, які мають значення для вказаної справи, які, у своїй сукупності з іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують його вину.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доведена і його дії слід кваліфікувати: за ч.2 ст.126 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (епізод по протоколу серії ЕПР1 №698801 від 21.06.2026 р.); за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння (епізод по протоколу серії ЕПР1 №698794 від 21.06.2026 р.)

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З огляду на особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, однак, не маючи права керування транспортним засобом, автомобілем керував не вперше, при цьому здійснюючи рух означеним вище транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння в населеному пункті по автомобільній дорозі, де в нічну пору доби відбувався інтенсивний рух інших учасників дорожнього руху, а тому, враховуючи характер і сукупність вчинених ОСОБА_1 правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відсутні підстави для застосування до цього неповнолітнього заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП, і він підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.

З урахуванням характеру вчинених правопорушень, які становлять підвищену суспільну небезпеку, майнового стану та особи порушника, який є неповнолітнім, вперше притягується до адміністративної відповідальності, визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст.23 КУпАП, з дотриманням закріплених у Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, положень ст.36 КУпАП, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, з числа вчинених, - в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

При накладенні на ОСОБА_1 вказаних основного і додаткового стягнення, судом взято до уваги видану інспектором сектору адміністративної практики Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області довідку про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не видавалось.

Разом з тим, у ст.33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, суб`єктом цього правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом, а відповідно до санкції вказаної норми (в межах якої накладається стягнення на ОСОБА_1 ) у спірних правовідносинах стягнення слід призначити водієві, як суб`єкту правопорушення.

Суд вважає, що водій у санкції вказаної статті є більш широким терміном, ніж це визначає національне законодавство у п.1.10 Правил дорожнього руху (особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі).

Відповідно до п.q) статті 1 глави I Конвенції про дорожні знаки та сигнали (постанова Ради Міністрів Української РСР від 16 лютого 1973 року №78 «Про приєднання Української РСР до європейських угод, що доповнюють Віденську конвенцію про шляховий рух 1968 року і Віденську конвенцію про дорожні знаки і сигнали 1968 року», дата внесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів: 12.12.2013 р. Реєстраційний код акта: 70656/2013) термін «водій» («погонич») означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди).

Отже, водій, згідно з санкцією частини першої статті 130 КУпАП, це особа, що керує транспортним засобом, незалежно від наявності у цієї особи посвідчення водія.

Такий підхід відповідальності різних суб`єктів (з посвідченням водія чи без) є справедливим та однаково дисциплінує усіх громадян до відповідальності перед суспільством, що є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним, з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам, через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які у стані алкогольного сп`яніння керують транспортними засобами, не маючи при цьому достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює превентивну мету стягнення.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.

Отже, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема й передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд може призначити передбачене санкцією вказаної статті додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа, на момент вчинення адміністративного правопорушення, отримане у передбаченому законом порядку посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

На переконання суду, визначене ОСОБА_1 стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 13, 27, 30, 36, 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Особа вважається позбавленою права керування транспортними засобами після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП, особа, позбавлена права керування транспортними засобами, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортними засобами посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: Відділення поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, місцезнаходження: м.Хмельницький, пров.Коцюбинського, 35;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул.Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 .

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протоколи про адміністративне правопорушення від 21.06.2026 р.: серії ЕПР1 №698794, серії ЕПР1 №698801).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.

Суддя