Рішення № 138376397, 21.07.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/1279/26

21 липня 2026 року

2/671/1092/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Андрущенка О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ковбасюк Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 33026,40 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4928721.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 2000,00 грн., проценти становлять 2,50% (стандартна процентна ставка) за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування. Базова процентна ставка складає 5 відсотків за кожен день користування кредитними коштамию

26.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № 26-07/2024, до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитним договором № 4928721.

10.09.2021 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5278079.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 4000,00 грн., строком до 07.04.2022. За користування коштами передбачено проценти в розмірі 1,79 за кожен день користування кредитом у базовий період та 3 відсотки у спеціальний період.

01.04.2026 укладено Договір № АК 01-04/26 відповідно до якого ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитним договором № 5278079.

Станом на сьогоднішній день, відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість:

- за Договором № 4928721 в розмірі 5650,00 грн., з яких: 2000,00 грн. тіло кредиту; 3050,00 грн. проценти первісного кредитора; 600,00 грн. комісія;

- за Договором № 5278079 в розмірі 27376,40 грн., з яких: 4000,00 грн. тіло кредиту; 23376,40 грн. проценти первісного кредитора.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано докази, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 червня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Клопотань від сторін про проведення судового засідання до суду не надходило.

Відповідачем відзив на позов не подано.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений зобов`язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 1054 ЦК передбачено, що кредит надається на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, для стягнення заборгованості за кредитним договором суд на підставі відступлення права вимоги до інших осіб, повинен перевірити на підставі належних та допустимих доказів як факт наявності в Клієнта права вимоги до боржників, так і факт переходу права вимоги до Фактора, зокрема, здійснення повної оплати Фактором Клієнту права вимоги, що переходить.

16.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4928721 (далі Договір 1), що підписаний електронним підписом відповідача.

Відповідно умов Договору 1 сума кредиту 2000,00 грн.; строк кредиту 15 днів, дата повернення кредиту 31.01.2022; комісія за надання кредиту 600,00 грн., за ставкою 30,00% від суми кредиту одноразово; процентна ставка 2,5% в день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати наступної за днем надання кредиту; стандартна (базова) процентна ставка складає 5 відсотків за кожен день користування кредитними коштами; кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. В разі неповернення кредиту у визначений строк та пролонгації договору нараховується стандартна (базова) процентна ставка, але не більше ніж на 60 днів з дня закінчення базового строку кредитування.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором 1 виконав та надав відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн. на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не виконав своїх зобов`язань, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплачував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, в розмірі 5650,00 грн., яка складається з: 2000,00 грн. тіло кредиту; 3050,00 грн. відсотки; 600,00 грн. комісія.

26.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором 1.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 5650,00 грн., яка складається з: 2000,00 грн. тіло кредиту; 3050,00 грн. відсотки; 600,00 грн. комісія.

На підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Як зазначає позивач у позові, і проти чого не надано заперечень відповідачем, кредитор, надавши обумовлені договором кошти, свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим наявна заборгованість за Договором 1 в розмірі 5650,00 грн.

10.09.2021 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» і ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 5278079 (далі Договір 2), що підписаний електронним підписом відповідача.

Відповідно умов Договору 2 сума кредиту 4000,00 грн. надається на картковий рахунок позичальника; з 10.09.2021 по 09.10.2021 проценти нараховуються в розмірі 1,79% за один день користування кредитом на основну суму кредиту, з 10.10.2021 по 07.04.2022 за ставкою 3% за один день користування кредитом на основну суму кредиту; строк кредиту до 07.04.2022.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором 2 виконав та надав відповідачу кредит у розмірі 4000,00 грн. на рахунок позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не виконав свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, в розмірі 27376,40 грн., з яких: 4000,00 грн. тіло кредиту; 23376,40 грн. проценти первісного кредитора.

01.04.2026 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № АК 01-04/26, відповідно до умов якого ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором 2.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору № АК 01-04/26 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 27376,40 грн., з яких: 4000,00 грн. тіло кредиту; 23376,40 грн. проценти первісного кредитора.

На підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Як зазначає позивач у позові, і проти чого не надано заперечень відповідачем, кредитор, надавши обумовлені договором кошти, свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим наявна заборгованість за Договором 2 в розмірі 27376,40 грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 порушив обумовлені договорами строк і порядок повернення суми кредитів, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов`язань, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з нього суми заборгованості за кредитами у розмірі 33026,40 грн. ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню.

Представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

В обґрунтування клопотання зазначив, що попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання обґрунтованим з наступних підстав.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До матеріалів позовної заяви представником позивача додано Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 згідно якого, адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та у Витягу з Акту № 35 про надання юридичної допомоги допомоги від 29.05.2026 погоджено вартість надання послуг.

Згідно вказаного вище Акту сторони погодили надання правових послуг, вартість яких становить 13000,00 грн., та включає наступне:

- надання усної консультації (2 години) 4000,00 грн.;

- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 години) 9000,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 13000 грн. суд зазначає наступне.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04, § 268).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.

В той же час, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не подав жодних заперечень з приводу не співмірності витрат позивача на правничу допомогу.

Суд не вправі самостійно перебирати на себе обов`язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 33026 (тридцять три тисячі двадцять шість) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521;

Представник позивача: Сердійчук Ярослава Ярославівна;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя