Ухвала суду № 138375647, 20.07.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія:

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2026 р. Справа № 608/2868/25

Номер провадження1-кп/608/224/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в місті Чортковіписьмове клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про заміну раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, за місцем його реєстрації та фактичного проживання з дружиною, у розгляді кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211110000377 від 16.09.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.ч.1, 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чортківського районного суду Тернопільської області з 01 грудня 2025 року знаходиться на розгляді кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211110000377 від 16.09.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.ч.1, 2 ст. 307 КК України.

17 липня 2026 року захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подав суду письмове клопотання про заміну запобіжного заходу відносно його довірителя з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби через поганий стан здоров`я обвинуваченого, що стверджується довідкою ДУ «Чортківська УВП № 26», адресованою на запит захисника адвоката ОСОБА_6 від 07.04.2026 року, про потребування довготривалого хірургічного лікування та реабілітації через важке поранення ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисника адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримують, просять задоволити.

Прокурор ОСОБА_3 заперечує щодо його задоволення.

Суд, вислухавши обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника за призначенням за рахунок держави адвоката ОСОБА_5 ,які клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічну пору доби за місцем його реєстарції та проживання з дружиною за адресою: АДРЕСА_1 , підтримують, просять задоволити; позицію прокурора ОСОБА_3 , який просить відмовити у задоволенні клопотання, оскільки вказує, що до обвинуваченого при обранні та продовденні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, було застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, ще існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та доказів того, що обвинувачений ОСОБА_4 не може утримуватись в умовах ДУ «Чортківська УВП № 26», суду не подано, приходить до наступного висновку.

ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України та кримінальне провадження знаходиться на стадії допиту свідків.

Ухвалою слідчої судді Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_7 було застосовано та в подальшому неодноразово було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , без визначення суми застави.

В подальшому, 21 квітня 2026 року ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області було вирішено клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_8 від 21.04.2026 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211110000377 від 16.09.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.ч.1, 2 ст. 307 КК України та клопотання було задоволено. Виріщено:

«Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, раніше обраний та в подальшому продовжений запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, ще на 2 (два) місяці, а саме: до 20 червня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 64180 (шістдесять чотири тисячі стовісімдесять стодвадцять вісім тисяч триста шістдесять) гривень.

Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211110000377 від 16.09.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, на підставі ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 квітня 2026 року.

У разі внесення застави, обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду; - повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні; - у разі наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_4 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, встановити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, а саме: до 20 червня 2026 року.»

18 червня 2026 року ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області було задоволено клопотання прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та продовдено ще на два місяці, а саме до 17 серпня 2026 року раніше обраний та продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням суми застави в мінімальному розмірі.

Однак, сума застави ніобвинуваченим ОСОБА_4 , ні його дружиною, ні іншою особою, на депозитний рахунок ТУ ДСА, не внесена, хоч і було застосовано заставу в мінімальному розмірі.

Суд вказує, що судовий розгляду даному кримінальному провадженні, розпочатий та досліджені письмові докази, подані прокурором суду,допитаний обвинуваений та один свідок, однак не допитані ще два свідки, від допиту одного з них відмовилась,як сторона обвинувачення, так і сторона захисту. Проте, судовий розгляд ще не завершено.

При цьому, суд вказує, що обставини, які були зазначені при обранні та подальшому при продовженні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжують існувати і по даний час, ризики, які існували на час обрання строку тримання під вартою обвинуваченому, не зменшилися, залишаються реальними та триваючими.

Відповідно до вимог ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинувачення чи захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Суд, не вдаючись у кримінально - правову кваліфікацію інкримінованих обвинуваченому дій та вирішення питання доведеності його вини, звертає увагу на те, що відповідно до змісту обвинувального акту пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення обґрунтоване викладеними в обвинувальному акті фактами та інформацією, які у своїй сукупності здатні переконати пересічного об`єктивного спостерігача у тому, що обвинувачений може бути причетним до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та на даний час розгляд кримінального провадження в суді не закінчений.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Суд вважає, що прокурором в повній мірі доведено, що є висока ступінь ймовірності того, що особа обвинуваченого вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду.

Крім того, щодо обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням суми застави в мінімальному розмірі.

При внесенні такої суми застави обвинувачений буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням відповідних обов`язків, визначених ст. 194 КПК України.

Враховуючи характер висунутого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, в якому обвинувачується особа,необхідність забезпечення не лише прав обвинуваченого ОСОБА_9 , але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, а так само враховуючи дані про особу обвинуваченого, дає підстави стверджувати те, що інший, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, з визначенням суми застави в мінімальному розмірі (посильному для сплати дружиною чи іншою особою при бажанні), не забезпечить належних гарантій здатності обвинуваченого самостійно дотримуватись належної процесуальної поведінки, без додаткових стимулюючих факторів.

В контексті практики ЄСПЛ, ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою, відсутня.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Так, при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням суми застави, суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що останній постійного джерела доходу немає, до місця своєї реєстрації чи проживання, не прив`язаний, відсутня заява дружини про те, що вона не заперечує щодо того, щоб у випадку обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, за місцем його реєстрації обвинувачений відбував такий захід та їй роз`яснено, що відповідно до вимог ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, мають право з`являтися в житло, під домашнім арештом в якому перебуває обвинувачений, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати щодо обвинуваченого електронні засоби контролю.

В судовому засіданні суду стороною захисту не надано жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про те, що у обвинуваченого наявні тісні соціальні зв`язки із сім`єю (дружиною), а тільки раніше подано копію свідоцтва про укладення шлюбу, що в умовах війни саме по собі не дає підстав стверджувати, що обвинувачений фактично проживав з дружиною та вів з нею спільне господарство, і підтримував шлюбні відносини.

Крім того, суд зазначає, що наявні у обвинуваченого ОСОБА_4 хвороби, на які посилаєтьсясам обвинувачений та його захисники ОСОБА_6 та в даний час ОСОБА_5 , та довідка про стан здоров`я, яка була подана захисником обвинуваченого ОСОБА_6 раніше, та була врахована при обранні запобіжного заходу та в подальшому продовженні з визначенням суми застави в мінімальному розмірі, підтверджує лише той факт, що вони існували у обвинуваченого і на час обрання запобіжного заходу слідчим суддею, на час продовження запобіжного заходу, на час продовження запобіжного заходу з визначенням суми застави в мінімальному розмірі, та не є такими, що перешкоджають утримувати обвинуваченого під вартою в ДУ «Чортківська установа виконання покарань № 26».

Судзвертає увагу на те, що 21 квітня 2026 року вже було прийнято до уваги судом доводипопереднього захисника обвинуваченого ОСОБА_4 за призначенням, за рахунок держави, адвоката ОСОБА_6 щодо доведення отриманого ним бойового поранення, потребування довготривалого спеціалізованого хірургічного лікування та реабілітації.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу, протягом певного часу.

Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

В той же час, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд наголошує на тому, що враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, важкого поранення ОСОБА_4 , наявність офіційної дружини, необхідності довготривалого спеціалізованого хірургічного лікування та реабілітації, суд вже раніше дійшов до висновку про необхідність визначення застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, суд вважає, що такий розмір застави не є непомірним для обвинуваченого, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати ним чи дружиною, у випадку внесення застави, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Відтак, на виконання вимог ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення підозрюваним застави суд поклав на обвинуваченого ОСОБА_4 , визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183 Кримінального процесуального кодексу України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою з визначенням суми застави в мінімальному розмірі, на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, за місцем реєстрації обвинуваченого та проживання його дружини, за адресою: АДРЕСА_1 , слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 177, 178, 183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням суми застави, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211110000377 від 16.09.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.ч.1, 2 ст. 307 КК України відмовити.

Вважати продовженим відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, раніше обраний та в подальшому продовжений запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, ще на 2 (два) місяці, а саме: до 17серпня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 64180 (шістдесять чотири тисячі стовісімдесять стодвадцять вісім тисяч триста шістдесять) гривень.

Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211110000377 від 16.09.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, на підставі ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 18 червня 2026 року.

У разі внесення застави, обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду; - повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні; - у разі наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_4 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, залишити встановленим строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, а саме: до 17 серпня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали після її винесення та проголошення надати обвинуваченому ОСОБА_4 , його захиснику адвокату ОСОБА_5 та прокурору ОСОБА_3 , а також направити для відому та виконання в ДУ «Чортківська установа виконання покарань № 26».

Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Ухвала суду може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 7 днів з часу її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання та не зупиняє продовження розгляду кримінального провадження про суті.

У розгляді кримінального провадження оголосити перерву до 09 години 50 хвилин 23 липня 2026 року.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 608/2868/25.

Ухвала набрала законної сили " " ____ року.

Суддя: ОСОБА_1

Копію ухвали видано " " _______ року.

Секретар: