Рішення № 138375609, 16.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2026 Справа №607/4125/26 Провадження №2/607/3564/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.

представника позивача Цвігуна Т.П.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Колцуняка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природнього газу, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2026 позивач Приватне акціонерне товариство «Тернопільміськгаз» (далі позивач, ПрАТ «Тернопільміськгаз») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природнього газу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що ПрАТ «Тернопільміськгаз», як оператор ГРМ та ОСОБА_1 , як споживач та уповноважений власник помешкання за адресою: АДРЕСА_1 уклали Договір розподілу природного газу на підставі Типового договору, який розміщений на сайті ПрАТ «Тернопільміськгаз» http://tmgaz.te.ua/ у розділі Послуги Розподіл газу Договір розподілу та є загальнодоступним. Наявність Договірних відносин між Споживачем та Підприємством, як визначено п.1.3. Типового Договору, підтверджується систематичним споживання природного газу та сплата рахунків оператора ГРМ. Позивач вказує, що ПрАТ «Тернопільміськгаз» свої зобов`язання відповідно до умов договору виконує в повному обсязі та надає послуги з розподілу природного газу Споживачу в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах). У свою чергу відповідач, як споживач зобов`язання у частині оплати послуг не виконує внаслідок чого у неї наявна заборгованість за період з травня 2021 року по лютий 2026 року у розмірі 4 245,41 грн.

З цих підстав позивач просить позов задовольнити, стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість за послуги з розподілу природнього газу у сумі 4 245,41 грн, а також понесені судові витрати по справі.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.03.2026 відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.03.2026 відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, у якому вказує, що позовні вимоги не визнає з наступних підстав. Так, на переконання відповідача типовий договір НКРЕКП є нікчемним, не укладався і не може бути укладеним в такому тексті та з такими умовами, адже Споживач, що традиційно користується природним газом, не прийняв би умов Типового договору НКРЕКП, за наявності у Споживача можливості брати участь у визначенні умов договору, у зв`язку з чим Споживач зазначає, що немає підстав для вимагання Оператором ГРС від Споживача платити за розподіл, оскільки немає порушеного права Оператора ГРС, який до Споживача з пропозицією сплати послуг по тарифу не звертався, та Споживач з Оператором ГРС, на двосторонній основі не узгоджували, ані умови договору, ні тариф. Відповідач вказує, що публічний типовий договір та договір приєднання до Типового публічного договору НКРЕКП є різними договорами та відповідно Директив ЄП ЄС є «дистанційним договором», що передбачає «додатковий договір», укладений поза комерційним приміщенням, а також надання Споживачу копії підписаного договору або підтвердження укладення договору на папері або, за згодою Споживача, на іншому довговічному носії, у тому числі, у відповідних випадках, підтвердження попередньої чіткої згоди та підтвердження Споживача, а також надати Споживачу підтвердження укладення дистанційного договору на довговічному носії протягом розсудливого строку після його укладення, але не пізніше ніж у момент доставлення товару або перед початком надання послуги. Окрім цього, оператор ГРС не запропонував Споживачу укласти Типовий договір НКРЕКП та не надав його Споживачу в заповненому виді текст для узгодження і підпису зі своїми даними та істотними умовами, не надав розшифровки та роз`яснень щодо елементів складової структури тарифу на розподіл, а тому між Оператором ГРС та Споживачем діє Типовий договір КМУ, який не розривався за пропозицією Оператора ГРС. Також відповідач звертає увагу, що оператор ГРС немає виданої йому ліцензії з такими даними як дата, ким виданої, серія та номер, а в Ліцензійному реєстрі на сайті НКРЕКП відсутні дані про ліцензіата, а ні Оператор ГРС, а ні НКРЕКП не надали витягу з Ліцензійного реєстру, а сама постанова НКРЕКП не є ліцензією. Окрім цього, оператор ГРС немає у господарському віданні газорозподільні системи/мережі та місцеві газопроводи, адже газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть знаходитися в користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків належності такого оператора до суб`єктів господарювання державного сектору економіки. Також, відсутній договір оренди газорозподільної системи у місцевих територіальних громад на перебування на законних підставах у власності чи користуванні ліцензіата для здійснення господарської діяльності (№ договору оренди, та дату укладання) згідно підпункту 2 пункту 1.5 розділу 1 Постанови НКРЕКП № 201 від 16.02.2017 та рішення органу місцевого самоуправління, кооперативу або власника газопроводів про передачу у власність або експлуатацію до Оператора ГРС газопроводів. Так само, відсутній Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності між надавачем послуг з розподілу природного газу Оператором ГРС та Споживачами згідно пункту 2.5 вимог до провадження господарської діяльності з розподілу природного газу Постанови НКРЕКП № 201 від 16.02.2017 року, так як складений сторонами акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід`ємною частиною типового договору Оператора ГРС згідно пункту 12.7 розділу XII. Відповідач вважає, що типовий договір НКРЕКП не відповідає Господарському та Цивільному Кодексам, Законам України «Про ринок природного газу» та «Захист прав споживачів» і міжнародним нормам права та Директивам ЄП ЄС, не містить даних про ліцензію, та має відповідати статтям ЦКУ, а не ураховувати вимоги статей 633, 634, 641 та 642 ЦКУ; Типовий договір не враховує соціальних стандартів та соціальних гарантій, у тому числі прожиткового мінімуму, рівень його забезпечення, мінімальної заробітної плати та рівня доходу споживача, захищеності споживача, надання пільг, компенсацій і гарантій споживачу державою та критеріїв бідності ООН, ознак відносного критерію за шкалою еквівалентності ЄС та наявності критерію за ознаками депривації. Відповідач зауважує, що оператор ГРС не належить до суб`єктів господарювання в державному сектору економіки, а нормативно-правові акти НКРЕКП незареєстровані в ЄДРНПА Мінюсту України та відсутні в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів у відповідності до вимог ст.117 Конституції України та Указу Президента № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» - чинності ще не набули, а сама НКРЕКП, що не утворена Кабінетом Міністрів України, немає повноважень користуватись Законом «Про НКРЕКП». Відповідач зауважує, що НКРЕКП, створений Указом Президента України, а не Кабінетом Міністрів України відповідно ст. 116 п. 9-1 Конституції України, ст. 1 ЗУ «Про НКРЕКП», ст.5 ЗУ «Про органи центральної виконавчої влади» та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» є суб`єктом господарювання з кодом ЄДРПОУ 39369133 та неналежним видавником нормативно-правових актів. До сьогодні не існує документу КМУ про утворення центрального органу виконавчої влади НКРЕКП для здійснення державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що протирічить п.1, ст.1 Закону України «Про НКРЕКП», тобто діюча організація з назвою «КРЕКП» не є центральним органом виконавчої влади і не може здійснювати передбачені Законом «Про НКРЕКП» повноваження. На підставі вищевикладеного, відповідач вважає типовий договір, затверджений неналежним видавником нормативно-правових актів НКРЕКП таким, що є нікчемним та неукладеним між Оператором ГРС та Споживачем, отже Споживач визнає положення Типового договору НКРЕКП несправедливими, адже було позбавлено права Споживача приймати участь у ознайомлені та визначенні умов і підписанні договору. Крім того, представником позивача не було доведено наявності у неї боргу, так як не надано належних документально підтверджених доказів, тобто первинних документів згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

01.04.2026 представник позивача ПрАТ «Тернопільміськгаз» подав відповідь на відзив на позовну заяву, у якій вказує, що посилання відповідача на невідповідність Типового договір розподілу природного газу затверджений постановою НКРЕКП «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» від 30.09.2015 № 2498 нормам чинного законодавства є безпідставними, оскільки умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494. Крім того, це Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України. Також представник звертає увагу, що частиною 2 статті 628 ЦК України передбачено право сторін укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). Що стосується посилання відповідача на те, що ПрАТ «Тернопільміськгаз» як Оператор ГРМ не запропонував укласти договір розподілу газу та не надав для узгодження умов договору, то представник позивача вказує, що ПрАТ «Тернопільміськгаз», як оператор ГРМ та ОСОБА_1 , як споживач та уповноважений власник помешкання уклали Договір розподілу природного газу на підставі Типового договору розміщеного на офіційному сайті. При цьому, з травня 2021 року ОСОБА_1 здійснюється подання показників лічильника газу та за деякі місяці здійснюється оплата послуг з розподілу газу, тому наявність Договірних відносин між відповідачем та Підприємством, як визначено п. 1.3. Типового Договору, підтверджується систематичним споживання природного газу та сплата рахунків оператора ГРМ. Представник зауважує, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу, споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт, проте жодної з цих дій відповідачем вчинено не було. З приводу доводів відповідача про те, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є неналежним видавником нормативно правових актів, а саме Типового договору та Кодексу газорозподільних систем, то такі є безпідставними, оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням. Щодо відсутності у ПрАТ «Тернопільмісьгаз» виданої йому ліцензії з датою, серією та номером та ким видано то представник позивача зазначає, що Національна комісія, здійснює ліцензіювання господарської діяльності з розподілу природного газу та видає ліцензій у формі рішення, а саме постанови. Водночас, відповідно до виданої ліцензій у форму постанови (рішення Регулятора) НКРЕП від 29.06.2017 № 860 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ» акціонерне товариство здійснює свою господарську діяльність в межах території міста Тернопіль та Тернопільського району (крім сіл Довжанка, Домаморич, Драганівка, Забойки, Почапинці) Тернопільської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ» (ПрАТ «Тернопільмісьгаз»). З огляду на викладене представник позивача просить позов задовольнити у повному обсязі.

21.05.2026 судом зареєстровано письмові заперечення подані представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Колцуняком Ю.В., у яких останній вказує, що обставини, наведені у позовній заяві та відповіді на відзив щодо доцільності вимоги про стягнення заборгованості за розподіл природного газу не відповідають дійсним та фактичним даним, які мають місце. Так, позивачем до матеріалів справи долучена Постанова № 860 від 29.06.2017 про видачу ліцензії на розподіл природного газу Публічному акціонерному товариству «Тернопільміськгаз», яке згідно рішення акціонерів утворене у 2011 році. Згодом, у рамках приведення у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI, що передбачав поділ на публічні та приватні акціонерні товариства), організаційно-правову форму змінено на Приватне акціонерне товариство (ПрАТ). При цьому, згідно із Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», зміна типу товариства є підставою для переоформлення чинної ліцензії. З цією метою Позивачу необхідно було підготувати заяву про переоформлення ліцензії, до якої додаються витяг з Єдиного державного реєстру (ЄДР) та документи, що підтверджують зміни. Після цього потрібно було подати документи до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у строк до одного місяця з дня реєстрації змін. Після цього НКРЕКП приймає рішення у формі постанови, де вже зазначається дійсне на даний час найменування юридичної особи. У разі зміни організаційно-правової форми (з ПАТ на ПрАТ), ліцензіат зобов`язаний повідомити регулятора НКРЕКП про такі зміни. Однак, таких дій Позивачем виконано не було, в результаті чого Відповідач не може бути визнаний Споживачем відповідно до умов типового договору та платником за розподіл природного газу. Адже перевірити чи насправді Позивач має зазначену ліцензію на розподіл природного газу чи ні, Відповідач не має змоги. Окрім цього, позивач посилається на підписання Відповідачем заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу, однак, до матеріалів справи долучає таку заяву на ім`я « ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 », яка не підписана даною особою. З матеріалів справи стає незрозумілим що це за особа і яке відношення вона має до поданої позовної заяви. Відповідно, заяви-приєднання між відповідачем та позивачем підписано не було, відповідач не користувалася послугами, а абонент фізично від`єднано від мережі. Окрім цього позивачем не надано доказів, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, чи була власником в спірний період за адресою: АДРЕСА_1 та не надано доказів укладання відповідного договору про надання послуг. З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача ПрАТ «Тернопільміськгаз» Цвігун Т.П. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила з приводу позову та просила відмовити у його задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов та письмових запереченнях. Додатково зазначила, що з 05.11.2025 до її будинку припинено розподіл газу.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Колцуняк Ю.В. у судовому засіданні заперечив з приводу позову та просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов та письмових запереченнях. Також зазначив, що позивачем не надано доказів укладення договору про розподіл природнього газу між ПрАТ «Тернопільміськгаз» та ОСОБА_1 , як і не надано доказів того, що ОСОБА_1 є боржником саме перед ПрАТ «Тернопільміськгаз». Представник вважає, що автоматично, без укладеного договору споживач не стає користувачем послуг з розподілу природнього газу. Крім того зауважив, що позивачем не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про наявність у неї заборгованості за послуги з розподілу природнього газу.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 29.06.2017 № 860 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Тернопільміськгаз», Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» (код ЄДРПОУ 21155959) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Тернопіль та Тернопільського району (крім сіл Довжанка, Домаморич, Драганівка, Забойки, Почапинці) Тернопільської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз».

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 09.03.2023 № 846 «Про внесення змін до постанови НКРЕП від 29.06.2017 № 860», внесено зміни до постанови НКРЕП від 29.06.2017 № 860 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Тернопільміськгаз», зокрема:

-у назві абревіатуру «ПАТ» замінити абревіатурою «ПРАТ»;

-абзац перший пункту 1 викладено у такій редакції: «Видати Приватному акціонерному товариству «Тернопільміськгаз» (код ЄДРПОУ 21155959) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Тернопіль та Тернопільського району Тернопільської області, а саме: смт. Велика Березовиця, смт. Великі Бірки та сіл: Ангелівка, Баворів, Байківці, Біла, Білоскірка, Буцнів, Велика Лука, Великий Глибочок, Великі Гаї, Гаї Гречинські, Гаї Шевченківські, Грабовець, Дичків, Дубівці, Застав?є, Застінка, Івачів Горішній, Івачів Долішній, Ігровиця, Йосипівка, Кип?ячка, Козівка, Костянтинівка, Красівка, Курники, Лозова, Лучка, Малий Ходачків, Мар?янівка, Миролюбівка, Мишковичі, Настасів, Острів, Петриків, Підгородне, Плотича, Прошова, Романівка, Серединки, Скоморохи, Смиківці, Смолянка, Соборне, Стегниківці, Ступки, Теофілівка, Товстолуг, Хатки, Чернелів Руський, Чистилів, Шляхтинці, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз»»;

-у пункті 2 слова «Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації» замінити словами «Приватне акціонерне товариство».

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 255492930 від 06.05.2021, ОСОБА_1 є власницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 , на ім`я якої відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 , ПрАТ «Тернопільміськгаз» здійснювало забезпечення природним газом будинку, за адресою: АДРЕСА_1 . З 30.10.2025 газопостачання за даною адресою відключено.

Як вбачається із розрахунку суми заборгованості за послуги розподілу природного газу перед ПрАТ «Тернопільміськгаз», на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 , адреса об`єкта: АДРЕСА_1 . Загальна сума заборгованості за послуги розподілу газу за період з травня 2021 року по жовтень 2025 року становить 4245,41 грн. Крім того, ОСОБА_1 здійснювались подання показників лічильника газу та часткові оплати за послуги розподілу газу зокрема: 29.10.2021 на суму 147,60 грн; 26.11.2021на суму 148,19 грн; 28.12.2021 на суму 148,19 грн; 30.06.2022 на суму 137,60 грн; 31.07.2022 на суму 137,60 грн; 25.08.2022 на суму 11,17 грн; 27.09.2022 на суму 50,77 грн; 03.11.2023 на суму 1 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.10.2024 у справі № 607/22854/24, відмовлено ПрАТ «Тернопільміськгаз» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природнього газу та роз`яснено заявнику його право звернутись з тими самими вимогами у позовному порядку.

11.04.2025 ОСОБА_1 подала до ПрАТ «Тернопільміськгаз» письмове звернення у якому вказала, що відкликає свій підпис із заяви приєднання і вважає Типовий договір розподілу газу, який є одночасно договором приєднання та недійсним.

У відповідь на вказане звернення ПрАТ «Тернопільміськгаз» повідомило ОСОБА_1 , що її звернення не підписане, а відтак відповідно до ст. 8 ЗУ «Про звернення громадян» таке не підлягає розгляду, що вбачається із листа № 1276 від 06.05.2025.

Згідно з листом № 2989 від 19.11.2025, ПрАТ «Тернопільміськгаз» розглянувши заяву ОСОБА_1 від 07.11.2025 щодо надання інформації про акціонерів, повідомило останню, що запитувана нею інформація містить персональні дані акціонерів та надання таких можливе лише за наявності належно оформленої згоди відповідних осіб власників пресованих даних, яка відсутня, а тому товариство не має можливості надати запитувані відомості.

Відповідно до листа № 2992 від 20.11.2025, ПрАТ «Тернопільміськгаз» на звернення ОСОБА_1 від 11.11.2025 вх № 4552 та на її звернення, яке надійшло від Департаменту архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної військової адміністрації від 11.11.2025 № 01-13/52 щодо розподілу природного газу та отримання інформації повідомило, що наявність Договірних відносин між Споживачем та акціонерним товариством (Оператор ГРМ), як визначено п.1.3. Типового Договору, підтверджується систематичним споживання природного газу. У разі несплати поточних платежів Оператор ГРМ має право у порядку, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об`єкт Споживача до повного погашення заборгованості. За особовим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) наявний борг за послуги розподілу природного газу в розмірі 5 265,33 грн.

15.01.2026 ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «Тернопільміськгаз» із заявою у якій просила відновити газопостачання у буд. АДРЕСА_1 на момент розгляду справи № 607/25989/25 за її позовом про захист прав споживачів у суді.

Як вбачається із листа ПрАТ «Тернопільміськгаз» № 125 від 15.01.2026, товариство на лист Тернопільської обласної військової адміністрації від 23.12.2025 № 6230/Г-18/5526-У-100/27 щодо реструктуризації боргу за розподіл природного газу повідомило ОСОБА_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок: НОМЕР_1 ) на якій розташований об`єкт житлової нерухомості, наявна заборгованість за послуги розподілу природного газу у сумі 5263,22 грн. З метою усунення вказаної заборгованості, ПрАТ «Тернопільміськгаз» було запропоновано ОСОБА_1 прибути за адресою: АДРЕСА_3 із документами, які засвідчують особу та право власності на об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 для підписання договору реструктуризації заборгованості та оновлення персоніфікованих даних споживача. Разом з тим повідомляємо, що за адресою: АДРЕСА_1 здійснено механічне припинення розподілу газу, тому для відновлення послуг розподілу газу потрібно буде додатково сплатити за послуги відновлення газопостачання.

Згідно з листом № 1488 від 12.06.2026, ПрАТ «Тернопільміськгаз» у відповідно на адвокатський запит адвоката Колцуняка Ю. від 02.06.2026 № 21, повідомило останнього, що відповідно до постанови НКРЕП від 29.06.2017 № 860 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ» (зі змінами) акціонерне товариство здійснює свою господарську діяльність в межах території міста Тернопіль та Тернопільського району (крім сіл Довжанка, Домаморич, Драганівка, Забойки, Почапинці) Тернопільської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПрАТ «ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ». Нарахування за послуги розподілу газу здійснювались у відповідності Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем». ОСОБА_1 не являється акціонером ПрАТ «Тернопільміськгаз».

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами спору, є правовідносинами, пов`язаними з наданням послуг постачання природнього газу та регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 за № 2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 та іншими нормативно-правовими актами України..

Так, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з вимогами п. п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2 частини другої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу», споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, затверджено Кодекс газорозподільних систем, яким визначено взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Пунктом 2 глави 1 Розділу 6 Кодексу газорозподільним систем передбачено, що Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2498 (далі типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом..

Відповідно до п. 3 глави 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою типового розподілу природного газу.

Згідно п. 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу є вчинення споживачем будь - яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та /або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктами 1, 2 глави 6 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Типовий договір розподілу природного газу затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 за №2498 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829 (далі Типовий договір).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Розділу І Типового договору, цей Типовий договір розподілу природного газу (далі Договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем (кодекс ГРМ), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2494.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за відповідною формою та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Послуга з розподілу природного газу послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи в межах приєднаної потужності його об`єкта і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Розділу ІІ Типового договору, за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

Відповідно до п. 7.4 Розділу VII Типового договору, споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

У свою чергу, ПрАТ «Тернопільміськгаз» відповідно до ліцензії надає послуги з розподілу природного газу у тому числі на території міста Тернопіль.

Як вбачається із розрахунку суми заборгованості за послуги розподілу природного газу ПрАТ «Тернопільміськгаз», на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 , адреса об`єкта: АДРЕСА_1 . При цьому, у період з травня 2021 року по жовтень 2025 року ОСОБА_1 здійснювала споживання природного газу, подавала показники лічильника газу та частково оплачувала послуги розподілу газу.

Вказане на думку суду свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 приєдналась до умов Типового договору розподілу природного газу відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 1.4 Розділу І Типового договору розподілу природного газу та п. 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем.

А отже між сторонами існують договірні правовідносини щодо надання послуг з розподілу природного газу.

При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність підписаного між нею та ПрАТ «Тернопільміськгаз» Договору про надання послуг з розподілу природного газу, оскільки факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц, де встановлено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 1.3 Розділу І Типового договору розподілу природного газу та п. 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем акцептування відповідачем ОСОБА_1 . Типового договору, а отже, і факт приєднання її, як побутового споживача до умов зазначеного договору відбулося шляхом споживання природного газу, що підтверджується довідкою про фінансовий стан споживача за рахунком № НОМЕР_1 .

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 01.11.2021 у справі № 591/4825/20, від 14.09.2022 № 717/341/21.

Водночас, пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Відповідач ОСОБА_1 не надала суду доказів, того, що вона розірвала договір укладений із ПрАТ «Тернопільміськгаз», шляхом подання відповідної заяви про припинення розподілу природного газу на її об`єкт, що вона не є споживачем природного газу та що у спірний період природний газ до її будинку не постачався, а відтак відповідач має обов`язок оплатити надані послуги з розподілу природного газу.

Доводи відповідача про те, що прийнятті НКРЕКП нормативно-правових актів не набули чинності та відсутності у ПрАТ «Тернопільміськгаз» ліцензії на здійснення діяльності по наданню послуг з розподілу природного газу суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Положеннями статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників)

За приписами ч. 2 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.

Відповідно до Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» (далі ЗУ «Про НКРЕКП»), НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.17 Закону України «Про НКРЕКП», для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти та ініціює внесення змін до нього.

Регулятор здійснює державне регулювання, у тому числі, шляхом нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом (п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про НКРЕКП»).

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями (ч. 5 ст. 14 Закону України «Про НКРЕКП»).

У силу ч. 7 ст. 14 Закону України «Про НКРЕКП», рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.

Порядок підготовки рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів визначено положеннями ст. 15 Закону України «Про НКРЕКП», якими визначено, що підготовка проектів рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

Кожен проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, та аналізом його впливу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій від інших органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб.

Зауваження і пропозиції до проектів рішень, одержані протягом встановленого строку, оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Регулятора та підлягають обов`язковому розгляду Регулятором за участі фізичних, юридичних осіб, їх об`єднань, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих осіб, які надали такі зауваження та пропозиції, у порядку, затвердженому Регулятором.

У разі внесення до проекту рішення суттєвих змін Регулятор може повторно провести процедуру оприлюднення проекту рішення, збору і розгляду зауважень та пропозицій до нього.

Зауваження і пропозиції до проектів рішень Регулятора та інформація про результати їх розгляду Регулятором з обґрунтуванням прийняття або відхилення оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за три робочих дні до прийняття Регулятором рішення. Зазначені матеріали повинні залишатися у публічному доступі протягом одного року з дня прийняття відповідного рішення Регулятора.

Так, частиною шостою статті 14 Закону України «Про НКРЕКП» передбачено, що рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження.

Тобто, законодавцем прямо передбачено відсутність необхідності державної реєстрації Міністерством юстиції України рішень НКРЕКП, що указує на помилковість посилання відповідача на те, що нормативно-правові акти НКРЕКП не набрали чинності.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 3 Закону України «Про НКРЕКП», НКРЕКП здійснює виконання покладених на неї функцій, зокрема, шляхом здійснення державного контролю та застосування заходів впливу.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 17 Закону України «Про НКРЕКП», контролює виконання операторами систем передачі та розподілу, операторами газотранспортної та газорозподільних систем, іншими суб`єктами ринків електричної енергії і природного газу, а у відповідних випадках - власниками систем їхніх зобов`язань відповідно до закону.

При цьому, у відповідності до ч.9 ст. 14 З Закону України «Про НКРЕКП», рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

ПрАТ «Тернопільміськгаз», здійснює діяльність з розподілу природного газу відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 29.06.2017 № 860 зі змінами внесеними Постановою НКРЕКП від 09.03.2023 № 846, у тому числі в межах території міста Тернопіль.

Вказаним вище спростовуються викладені у відзиві доводи відповідача про те, що нормативно-правові акти НКРЕКП не набрали чинності та відсутність в ПрАТ «Тернопільміськгаз» ліцензії на здійснення діяльності по наданню послуг з розподілу природного газу.

Так само твердження відповідача про відсутність доказів на підтвердження законності перебування газорозподільної системи у відданні ПрАТ «Тернопільміськгаз» є помилковими, оскільки Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг в від 29.06.2017 № 860 зі змінами внесеними Постановою НКРЕКП від 09.03.2023 № 846 видано ПрАТ «Тернопільміськгаз» ліцензію на розподіл природного газу. Водночас, видача ліцензії, уповноваженим на це державним органом підтверджує законність перебування газорозподільної системи у віданні позивача.

Інші доводи відповідача, викладені у відзиві суд до увага не бере, так як такі зводяться до суб`єктивного тлумачення нормативно-правових актів та особистої оцінки повноважень ПрАТ «Тернопільміськгаз» на здійснення діяльності з розподілу природного газу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29).

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Власник квартири зобов`язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг (постанова Касаційного цивільного суду Верховного суду від 02.04.2020 у справі № 757/29813/17-ц).

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що позивач ПрАТ «Тернопільміськгаз» надавав послуги з розподілу природного газу до помешкання відповідача ОСОБА_1 у тому числі у період з травня 2021 року по жовтень 2025 року, у свою чергу відповідач не вносила оплату за спожиті послуги в повному розмірі, а лише здійснювала часткову проплату, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 4 245,41 грн, про що свідчить розрахунок суми заборгованості за послуги розподілу природного газу перед ПрАТ «Тернопільміськгаз» по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

За таких обставин, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що наявні порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь ПрАТ «Тернопільміськгаз» заборгованості за послугу з розподілу природнього газу в сумі 4 245,41 грн.

У зв`язку з задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача необхідно стягнути 2 662,40 грн понесеного судового збору.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 223, 258-259, 263-265, 268, 279, 280, 281-284, 289, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природнього газу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» заборгованість за послугу з розподілу природнього газу за період з травня 2021 року по жовтень 2025 року у розмірі 4 245 (чотири тисячі двісті сорок п`ять) гривень 41 (сорок одна) копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Тернопільміськгаз», код ЄДРПОУ: 21155959, адреса місцезнаходження: вул. Митрополита Шептицького, 20, м. Тернопіль, 46008.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складене 21.07.2026.

Головуючий суддя Н. Р. Кунець