Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2026 р. Справа № 597/575/26
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Тренич А.Г.
за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заліщики в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №466529958, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в розмірі 22000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання надати грошові кошти виконало в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти в сумі 22000 грн. (06.12.2021 року в розмірі 9200,00 грн. та 12.12.2021 року в розмірі 12800,00 грн.) на банківську карту № НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Натомість, відповідач не виконував умови договору належним чином, не сплачував платежі, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01 із подальшим укладенням додаткових угод до даного договору, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за Договором №466529958 від 06.12.2021 року.
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Договором №466529958 від 06.12.2021 року.
11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Договором №466529958 від 06.12.2021 року.
У зв`язку з порушеннями зобов`язань за Договором, заборгованість ОСОБА_1 станом на час заявлення позову становить 40382,81 грн., з яких: 17680,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 22702,81 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором в розмірі 40382,81 грн., судові витрати в розмірі 2662,40 грн. та витрати за правничу правову допомогу в розмірі 7000,00 гривень.
Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 24.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
З підстав, зазначених в ухвалі Заліщицького районного суду Тернопільської області від 04.06.2026, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» надати суду інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: інформацію чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжна картка - маска картки № НОМЕР_1 ; інформацію про зарахування коштів на платіжну картку - маска карти № НОМЕР_1 , за період з 06.12.2021 до 11.12.2021 у сумі 9200,00 грн., емітент карти - АТ КБ «Приватбанк»; інформацію про зарахування коштів на платіжну картку - маска карти № НОМЕР_1 , за період з 12.12.2021 до 17.12.2021 у сумі 12800,00 грн., емітент карти - АТ КБ «Приватбанк»; інформацію чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); інформацію: чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками) - маска картки № НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 , за період від 06.12.2021 до 11.12.2021 в сумі 9200,00 грн., емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк», зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 , за період від 12.12.2021 до 17.12.2021 в сумі 12800,00 грн., емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк», надати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення, що підтвердять дану інформацію). У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти позичальника); повного номера рахунка (рахунків), що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ): маска картки № НОМЕР_1 . У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за платіжною карткою (платіжними картками) маска картки № НОМЕР_1 надати номери телефонів, що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) (клієнта банку) за платіжною карткою (платіжними картками) маска картки № НОМЕР_1 . У випадку якщо картковий рахунок маска картки № НОМЕР_1 не належить позичальнику - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), надати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_1 .
АТ КБ «ПриватБанк» виконало вимоги вказаної ухвали суду та надало витребувані документи.
Позивач не делегував свого представника в судове засідання, в позовній заяві просить справу слухати у його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідно до ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що 06 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №466529958, невід`ємними частинами якого є: Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №466529958 від 06.12.2021 року.
Кредитний договір №466529958 від 06.12.2021 року підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV727ЕМ.
Підписанням Договору № 466529958 відповідач підтвердив, що до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», включаючи інформацію, наведену в Паспорті споживчого кредиту та в Правилах (п. 5.12 Договору).
Відповідно до п. 1.1 Договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту у сумі 22000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно з п. 1.3 Договору, кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 9200,00 грн. одразу після укладення договору.
Відповідно до п.п. 1.5, 1.6 Договору, загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії договору. Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення дії договору чи його дострокового розірвання.
Згідно з п. 1.7 Договору, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - Дисконтний період).
В пункті 1.8 Договору сторони погодили, що встановлений в п.1.7 договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.
Відповідно до п.1.9 Договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в такому порядку:
п.п. 1.9.1 - виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 153,30% річних, що становить 0,42% від суми кредиту за кожний день користування кредитом;
п.п. 1.9.2 - за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 383,25% річних, що становить 1,05% в день від суми кредиту за кожний день користування ним;
п.п. 1.12.2 - з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70% річних, що становить 2,98% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Наявними в матеріалах справ платіжними дорученнями та довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про ініціювання платіжних операцій підтверджується, що кредитодавець перерахував на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 грошові кошти двома траншами на загальну суму 22000,00 грн., а саме: 9200,00 грн. (06.12.2021 року) та 12800,00 грн. (12.12.2021 року).
Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 19.06.2026 року, наданої на запит суду, на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 (рахунок НОМЕР_5 ), на яку зараховано перекази на загальну суму 22000,00 грн., а саме: 9200,00 грн. (06.12.2021 року), 12800,00 грн. (12.12.2021 року). Також у відповіді банку підтверджено, що номер телефону НОМЕР_6 є фінансовим номером телефону за вказаною платіжною карткою та зазначений в анкетних даних відповідача.
13.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору №466529958 від 06.12.2021 року, відповідно до умов якої у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов договору та зверненням позичальника, кредитодавець надає позичальнику розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 29477,00 грн. на 70 днів. Загальна сума заборгованості, вказана в п.1 додаткової угоди, є фіксованою, а будь-які нарахування за договором призупиняються. Позичальник сплачує кредитодавцю суму заборгованості частками в розмірі не менше ніж 20 відсотків від її загальної суми за наступним графіком: 27.08.2022 року - 5896,00 грн.; 10.02.2022 року - 5896,00 грн.; 24.02.2022 року - 5896,00 грн.; 10.03.2022 року - 5896,00 грн.; 24.03.2022 року - 5893,00 грн. При порушенні позичальником графіку сплати заборгованості, ця додаткова угода втрачає чинність з моменту її укладення, а договір продовжує діяти без урахування її умов.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість за Договором становить 42784,81 грн., з яких: 17680,00 грн. тіло кредиту та 25104,81 грн. проценти за користування кредитом.
28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №466529958 від 06.12.2021 року, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 року між Клієнтом та Фактором укладено Додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року про продовження строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте дата його укладення та номер не змінились (№28/1118-01 від 28.11.2018 року).
31.12.2021 року сторони Договору факторингу уклали Додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 року сторони Договору факторингу уклали Додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 року сторони Договору факторингу уклали Додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 40382,81 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість за Договором становить 40382,81 грн., з яких: 17680,00 грн. - тіло кредиту; 22702,81 грн. - проценти за користування кредитом.
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 40382,81 грн.
В подальшому, 11.07.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №11/07/25-Е, за умовами якого право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості.
Відповідно до Реєстру боржників від 14.07.2025 року до Договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 року, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 40382,81 грн.
За даними виписки ТОВ «ФК «ЕЙС» з особового рахунку за Кредитним договором №466529958 станом на 26.12.2025 року, заборгованість у сумі 40382,81 грн. відповідачем не погашена.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст.639 ЦК України).
Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1-2 статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
В статтях 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
Відповідно до ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі Договір кредитної лінії № 466529958 від 06.12.2021 року.
Факт отримання відповідачем коштів в сумі 22000,00 грн. підтверджується інформацією АТ «Приват Банк» та випискою за договором.
Право вимоги за Договором кредитної лінії № 466529958 на підставі договорів факторингу було відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «Таліон плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на користь ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС», що підтверджується змістом договорів, реєстрами прав вимог, актом приймання передачі, актом звірки взаєморозрахунків та платіжними дорученнями, які досліджені судом.
Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у передбачений в договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
Доказів на спростування розміру заборгованості відповідач до суду не надав.
На підставі вищевикладеного, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України, до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Позивач надав суду: копію договору №20/08/25-01 від 20.08.2025 року про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери»; копію Додаткової угоди №25770939235 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року; копію акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Разом з тим, згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у постановах від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц вказує, що аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору.
В договорі про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року зазначено, що вартість послуг узгоджена сторонами у Протоколі погодження вартості послуг та клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду відповідно до даного протоколу. Згідно з акту прийому-передачі послуг, послуги адвоката становить 7000,00 грн.
Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Проаналізувавши надані позивачем документи (докази), беручи до уваги незначну складність справи та її обставини, характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд вважає, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, та вважає, що стягненню підлягають 3000,00 грн., при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з конкретних обставин справи.
Позивач при поданні позовної заяви через систему «Електронний суд» сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 625, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст.5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 274, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за Договором кредитної лінії №466529958 від 06.12.2021 року у розмірі 40382,81 грн. з яких: 17680,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 22702,81 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) 2662,40 грн. судового збору. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) 3000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», м.Київ, вул. Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 21 липня 2026 року.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ
Судове рішення № 138375442, Заліщицький районний суд Тернопільської області було прийнято 21.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 597/575/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: