Рішення № 138374784, 20.07.2026, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 465/2588/26

провадження №2/457/378/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 липня 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Грицьківа В.Т.,

секретар судового засідання Ринда О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулося до Трускавецького міського суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в розмірі 29056,20 грн, а також понесені судові витрати, що складаються з 2662,40 грн судового збору та 5500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обгрунтований тим, що 13.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 24708014. За даним кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в розмірі, визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця. Отже, відповідачка уклала кредитний договір № 24708014 від 13.01.2022 із ТОВ «ФК «Ірбіс», їй перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7900 грн. Відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України. 01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» відповідно до чинного законодавства України укладено договір факторингу №01092025/1. Згідно з даним договором факторингу 01.09.2025 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 24708014 від 13.01.2022. Відповідно до договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «Позика») є окументально підтвердженою та становить 29056,20 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 7900 грн; заборгованість за відсотками становить 21156,20 грн. У зв`язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

20.03.2026 позивач звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Гулієвої М.І. від 30.03.2026 позовну заяву Товариства з обмежною відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

Відповідно до ухвали судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.05.2026 ОСОБА_2 позовну заяву Товариства з обмежною відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Трускавецького міського суду Львівської області.

Ухвалою судді від 19.06.2026 суддею Грицьківим В.Т. справу прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача Міньковська А.В. звернулася з клопотанням при подачі позовної заяви про розгляд справи у відсутності представника позивача, просила позов задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечувала.

Судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідачки, однак відповідачка не скористалася процесуальним правом подачі відзиву чи заперечень на позовну заяву.

Відповідачка з заявами чи клопотаннями не зверталася, хоча була належим чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

З огляду на те, що відповідачка не подала відзиву, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, то згідно з ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд протокольною ухвалою від 20.07.2026 ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 13.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 24708014 /арк. справи 17-23/.

За даним кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Відповідно до п. 3.2.1. п. 3.2. кредитного договору, пільговий період становить 11 календарних днів з 13.01.2022 по 24.01.2022 пільгова процентна ставка (знижка) 2,8 %.

Відповідно до п. 3.2.2. п. 3.2. кредитного договору, стандартний період 79 календарних днів з 25.01.2022 по 13.04.2022 стандартна процента ставка 3%.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису 799148 ОСОБА_1 /арк. справи 23/.

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнта від 01.09.2025 ОСОБА_1 ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Ірбіс»; акцепт оферти позичальником для укладення договору здійснено унікальним ідентифікатором 799148 на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , номер карти-маски карти НОМЕР_2 /арк. справи 13/.

Після вчинених дій відповідача, 13.01.2022 ТОВ «ФК «Ірбіс» перерахувало грошові кошти в сумі 7900 грн на банківську карту відповідача НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою за №3152_251021113837 від 21.10.2025, наданої сервісом онлайн платежів Ipay.ua, що свідчить про те, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця - ТОВ «ФК «Ірбіс». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі /арк. справи 30/.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1. Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 24708014 від 13.01.2022 /арк. справи 24-27/.

З витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідачки ОСОБА_1 у розмірі 29056,20 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 7900 грн; заборгованість за відсотками становить 21156,20 грн /арк. справи 11/.

Відповідно до розрахунку, виконаного первісним позичальником ТОВ «ФК «Ірбіс», за договором про надання фінансового кредиту № 24708014, заборгованість відповідачки станом на 01.09.2025 становить 29056,20 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 7900 грн; заборгованість за відсотками становить 21156,20 грн / арк. справи 35-36/.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 24708014 від 13.01.2022, встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 ухиляється від взятих на себе зобов`язань по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом, а саме: не сплачує проценти за користування кредитом, не проводить погашення кредиту у строки, передбачені кредитним договором, її заборгованість становить 29056,20 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 7900 грн; заборгованість за відсотками становить 21156,20 грн. Дана заборгованість за кредитним договором розрахована обґрунтовано, будь-яких заперечень з даного приводу від відповідачки на адресу суду не надійшло.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК «Позика» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 24708014 від 13.01.2022, що був укладений між первісним кредитором ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 .

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 гривень.

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ч. 1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суд не має права зменшувати витрати на правову допомогу за власною ініціативою. Зменшення можливе лише за наявності клопотання іншої сторони, яка має довести їх неспівмірність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 25.05.2025). Розмір гонорару визначається договором, а не лише часом роботи.

Зокрема, ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання правової допомоги №39493634 від 02.01.2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «Позика», в особі Директора Міньковської Анастасії Володимирівни, з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_3 /арк. справи 14-16/; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Білецьким Б.М. /арк. справи 37/, акт надання послуг від 16.02.2026 на підтвердження факту надання правової допомоги на загальну суму 5500 грн з детальним описом виконаних робіт /арк. справи 9/, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості /арк. справи 12/.

Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню - позивачу слід відшкодувати 5500 грн.

Керуючись статтями 141, 247, 263-265, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором № 24708014 від 13.01.2022 у розмірі 29056,20 грн (з яких заборгованість за тілом кредиту становить 7900 грн; заборгованість за відсотками становить 21156,20 грн), 2662 грн 40 коп. судового збору та 5500 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 37218 (тридцять сім тисяч двісті вісімнадцять) грн 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Трускавецьким міським судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», юридична адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 39493634.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: В. Т. Грицьків