Рішення № 138374775, 17.07.2026, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/868/26

провадження №2/457/337/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Грицьківа В.Т.

секретар судового засідання Ринда О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В., про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Трускавецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В., про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 квітня 2026 року №64/02-31, приватний нотаріус Спариняк Л.В. відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що вона не надала документів, що посвідчують права власності на вказану частку квартири. Вона, як спадкоємець по закону другої черги змушена у судовому порядку визнавати право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_2 - на 11/18 часток у квартирі АДРЕСА_1 в судовому порядку через відсутність правовстановлюючих документів.

Ухвалою судді від 25.06.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження на 17.07.2026 року на 10.00 год.

Позивачка в судове засідання не з"явилася, подала суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, подав суду клопотання, в якому просить справу розглядати у його відсутності, у наслідках розгляду справи покладається на думку суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В. в судове засідання не з"явилася, подала суду клопотання, в якому просить справу розглядати у її відсутності, у наслідках розгляду справи покладається на думку суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою, що стверджується копіями документів, що знаходяться в матеріалах справи, а саме: свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , довідкою відділу РАЦС Трускавецького міського управління юстиції №209/03-60, свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_2 , свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 09 жовтня 2025 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Після його смерті відрилася спадщина на 11/18 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 . Право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно підтверджується інформаційною довідкою з ДРРП від 12.05.2026 року та довідкою КП Львівської обласної ради «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» від 14.05.2026 №980/1, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У спадкодавця не було дружини, дітей, живих батьків (на час смерті). Заповіту на випадок смерті він не складав. Єдиним спадкоємцем по закону другої черги є позивачка - його рідна сестра.

Позивачка у визначений законом термін звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В. із заявою про прийняття спадщини, за якою було 03.10.2025 року відкрито спадкову справу за номером у спадковому реєстрі №74775564 після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується витягом із спадкового реєстру номер 83014268 від 24.10.2025 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

06.04.2026 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Спариняк Л.В. із заявою на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її брата ОСОБА_2 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 квітня 2026 року №64/02-31, приватний нотаріус Спариняк Л.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що позивачка не надала документів, що посвідчують права власності на вказаної частку квартири, яка спадкується, відповідно до п.4.12, 4.14, 4.15 гл.10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Позивачка не має оригіналу свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 лютого 1995 року відділом приватизації державного житлового фонду Трускавецького міськвиконкому (є тільки копія), згідно якого квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 (батько позивачки), ОСОБА_4 (мати позивачки) та ОСОБА_2 (спадкодавець, рідний брат позивачки) та зареєстрованого Дрогобицьким МБТІ за №1377. Виходячи з принципу рівності часток у спільній сумісній власності, частка кожного з співвласників у праві власності на квартиру становила по 1/3 ідеальній частці.

Згідно довідки №980/1 від 14.05.2026 року, виданої КП Львівської обласної ради «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» станом на 31.12.2012 року по даних МБТІ право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 - 1/3 ідеальної частини, ОСОБА_3 - 5/18 ідеальних частин на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Трускавецького міськвиконкому 17.02.1995 року, згідно розпорядження від 17.02.1995 року №106, за ОСОБА_1 - 7/18 ідеальних частин.

Інвентарна вартість квартири становить 738359 гривень.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті 1/3 частки у вказаній квартирі успадкували - чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 (батько позивачки) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , його частку у вказаній квартирі фактично успадкував син ОСОБА_2 , оскільки прийняв спадщину після смерті батька, проживаючи разом з ним та позивачка. Правовстановлюючого документу на цю успадковану ОСОБА_5 частку в квартирі після смерті батька позивачка не має, у покійного ОСОБА_6 не було таких документів, оскільки він не отримував у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька.

Право власності позивачки на 7/18 частин спірної квартири підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке видане 28.11.2006 року державним нотаріусом Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевич Р.І., зареєстроване в реєстрі за №1318 та КП Львівської обласної ради «Дрогобицьке МЕТІ та ЕО» за реєстраційним номером 18941680, номер запису 1377 в книзі 5, дата реєстрації 23.05.2008 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

З інформаційної довідки з ДРРП від 12.05.2026 року вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 11/18 часток у спірній квартирі, за ОСОБА_1 7/18 часток.

За вказаних обставин вбачається, що позивачка як спадкоємець по закону другої черги змушена у судовому порядку визнавати право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_2 - 11/18 часток у квартирі АДРЕСА_1 в судовому порядку через відсутність правовстановлюючих документів на вказане майно при наявності відмови нотаріуса в оформлення спадкових прав.

Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ст.ст. 41,55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються законом. Кожен має право будь - якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року).

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку матері так і з боку батька.

Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця

Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № у-753740-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Позивачка, як спадкоємиця за законом другої черги, у встановлений законом строк, звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно, яке належало померлому. Відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» та п.4.15, п.4.18 Розділу II Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, свідоцтво про право на спадщину не може бути видано у разі відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

За таких обставин спадкове право позивача може бути реалізовано лише в судовому порядку.

Згідно постанови Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 205/4311/14-ц (провадження № 61-10174св19), визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Викладені вище обставини та долучені до позову письмові докази підтверджують наявність у позивачки реальних перешкод для оформлення спадкових прав після смерті її рідного брата - спадкодавця ОСОБА_5 у нотаріальному порядку і тому, визнання за нею такого права у судовому порядку є винятковим способом захисту цього права.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 право власності на 11/18 часток у квартирі АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Трускавецька міська рада, м.Трускавець, вул.Бориславська, 2, код ЄДРПОУ 26230588.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В., м.Дрогобич, пл.Ринок, 28/4.

Суддя: В. Т. Грицьків