Постанова № 13837451, 08.02.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

08.02.2011 р. (10:40)                                                                      Справа № 2а-7556/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Саловій І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомЗАТ "ВОЗКО", вул. Жовтневої революції, 287,Вознесенськ,Миколаївська область,56500 доВознесенська ОДПІ, пров. Братів Іпатовых, 6а,м. Вознесенськ,56500 проскасування частково податкового повідомлення-рішення №0000462301/0 від 28.09.10 р., В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до відповідача з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000462301/0 від 28 вересня 2010 року в частині зменшення бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 41166,64 грн., які складають суму податку на додану вартість сплаченого в травні 2010 року в складі вартості придбаного у ТОВ «Укренергохолдинг»природного газу згідно податкових накладних №1261 від 31.05.2010 року та №1262 від 31.05.2010 року на загальну суму 247000,00грн.. Вважаючи підстави (висновок про безтоварність господарських операцій по постачанню природного газу, зроблений контролюючим органом на основі інформації про недобросовісність постачальника газу, який не проводив амортизаційні відрахування та має незначну кількість працівників) прийняття оспорюваного рішення бездоказовими, позивач просив про задоволення позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в запереченях на позов та представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали, вказуючи на законність постановленого податкового повідомлення-рішення, оскільки дані, які надійшли до ДПІ, про відсутність у поставщика газу достатніх основних засобів виробництва (оскільки останній не проводив амортизаційні відрахування), наявність незначної кількості працівників (5 осіб) вказують на неможливість здійснення господарських операцій по постачанню природного газу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в Вознесенській об’єднаній державній податковій інспекції.

В період з 30.08.2010 по 10.09.2010 відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2010 по 31.05.2010.

За наслідками перевірки складено акт №2413/23/00310781 від 15.09.2010 (надалі по тексту акт перевірки), в якому зазначено про порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.4.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено заявлену до відшкодування бюджетну суму на 41417грн., в тому числі 41166,64грн. ПДВ в складі передплати за газ ТОВ «Укренергохолдінг», по причині невнесення змін до податкової декларації за травень 2010 року згідно акта перевірки №2254/23/00310781 від 13.08.2010. Крім того, в акті перевірки вказано, що на порушення п.п. 7.4.1 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»підприємством завищено податковий кредит за червень 2010 року на суму 16757,90грн..

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2010 року за №0000462301\0, згідно з яким контролюючим органом зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 41417,00грн. (в тому числі за травень 2010 року на суму 41166,64).

Підставою для зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є висновок контролюючого органу про неможливість здійснення ТОВ «Укренергохолдинг»поставки газу в зв’язку з наявністю інформації у відповідача про відсутність у поставщика достатніх основних засобів виробництва та наявності незначної кількості працівників (5 осіб), що вказує на неможливість здійснення правочинів по постачанню природного газу, які, на думку відповідача, не були спрямовані на реальне настання наслідків, а тому є нєдійсними.

Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», ЗУ «Про податок на додану вартість», ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Так, відповідно до ст. 11 Законом України «Про державну податкову службу в Україні»органи податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, а також фізичними особами (п.1ч.1 ст.11 Закону);

при проведені перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та зборів (п.9 ч.1 ст.11 Закону);

застосовувати до платників податків фінансові санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України(п.11 ч.1 ст.11 Закону).

Згідно зі ст.2 (пп.2.3.1) Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Відповідно вимог п.5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Статтею 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 7 п.7.1. ЗУ «Про податок на додану вартість»встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Із пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»слідує, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, дані правові норми визначають, що до складу витрат, на підставі яких може бути сформованих податкових кредит, можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Доводи відповідача про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення не ґрунтуються на фактичних даних та є бездоказовими.

Так, при розгляді справи судом встановлено, що в січні 2010 року на підставі договору на постачання природного газу (договір №5\01-4ПР від 05.01.2010, додаткова угода від 30.04.2010) ЗАТ «ВОЗКО»придбало у ТОВ «Укренергохолдінг»96079м3 газу на загальну суму 247000,00грн. в тому числі ПДВ - 41166,64грн. (платіжні доручення: №55 від 05.05.2010 на суму 20000,00грн., №574 від 06.05.2010 на суму 40000,00грн., №601 від 07.05.2010 на суму 40000,00грн., №90 від 11.05.2010 на суму 25000,00грн., №16 від 12.05.2010 на суму 30000,00грн., №28 від 13.05.2010 на суму 23000,00грн., №90 від 14.05.2010 на суму 23000,00грн., №67 від 18.05.2010 на суму 23000,00грн., №93 від 18.05.2010 на суму 23000,00грн..). Транспортування природного газу проводилось ДК «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(договір на транспортування природного газу від 01.12.2009) та ВАТ «Миколаївгаз»(договір на транспортування природного газу від 01.01.2010). Вищенаведені угоди не містять ознаки нікчемності та не визнавалися недійсним в судовому порядку.

В травні 2010 року на виконання господарських зобов’язань ЗАТ «ВОЗКО», отримавши від ТОВ «Укренергохолдинг»податкові накладні за №1261 від 31.05.2010 та за №1262 від 31.05.2010 включило в травні 2010 року в податковий кредит суми податку на додану вартість, зазначені в податкових накладних.

Реальність проведення господарських операцій по придбанню природного газу підтверджується, в тому числі, технічним актом обсягу спожитого газу за травень 2010 року (акт від 26.05.2010), реєстром фактично протранспортованого природного газу мережами ВАТ «Миколаївгаз»підприємствам, що уклали договори з ТОВ «Укренергохолдінг», актом приймання передачі послуг з транспортування природного газу від 31.05.2010, актами приймання передачі природного газу від 31.05.2010.

          На думку суду, у випадку, що є предметом судового розгляду, дослідженні фактичні дані вказують на наявність в діях позивача економічної доцільності витрат на придбання природного газу та наміру придбання послуг (товару) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Документи, якими позивач підтвердив валові витрати та правомірність податкового кредиту (податковими накладними, платіжними документами, реєстром фактично протранспортованого природного газу мережами ВАТ «Миколаївгаз»підприємствам, що уклали договори з ТОВ «Укренергохолдінг», актом приймання передачі послуг з транспортування природного газу від 31.05.2010, актами приймання передачі природного газу від 31.05.2010) є такими, що достеменно підтверджують такі витрати та факт отримання послуг та товару, оскільки відповідають вимогам (обов’язкові реквізити) ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Вищенаведене вказує на відповідність реального і заявленого змісту господарських операцій, тобто свідчить про їх реальний характер.

Відповідачем, на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності постановлених рішень, не спростував доводи позивача, які в свою чергу підтверджені допустимими та достатніми доказами, про реальний характер вчинених правочинів та господарських операцій при отриманні від ТОВ «Укренергохолдинг»природного газу.

При порушені контрагентами позивача податкової дисципліни, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій.

Посилання відповідача на відсутність у надавача послуг достатніх основних засобів, трудових ресурсів, як на підставу нікчемності правочинів пов’язаних з отриманням поставок природного газу, в даному конкретному випадку при доведеності фактичної поставки товару (природного газу), не має правового значення, оскільки згідно чинного законодавства, що регулює відносини в сфері поставок газу, виконувач послуг не позбавлений права на підставі цивільно-праовових угод залучати до виконання замовлень інших учасників цивільних (господарських) відносин.

Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачається умова відслідкування та контролю платником ПДВ (добросовісним набувачем товару, послуг та ін.) реальної сплати цих сум до бюджету контрагентом.

До того ж, суб’єкт господарювання (добросовісний учасника угод та господарських операцій) не наділений можливістю контролю (навіть за власною ініціативою) за сплатою податків іншими суб’єктами підприємницької діяльності. Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України). Зазначена обставина (недобросовісність учасника угоди щодо спали податків та зборів) не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Транспортування газу, придбаного у ТОВ «Укренергохолдінг», відбувалось на підставі договору №05-4283\10 від 01.12.2009 року між ЗАТ «ВОЗКО»та УМГ «Черкаситрансгаз»на транспортування газу магістральними трубопроводами, що підтверджується актом приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.05.2010року в обсязі 96,079тис.м3 (в обсязі придбаному у ТОВ «Укренергохолдинг»). Також транспортування газу розподільчими газопроводами, придбаного у ТОВ «Укренергохолдінг», здійснювалось за договором №3\п\2010-тг-041-10 від 01.01.2010 року, укладеним між ЗАТ «ВОЗКО та ВАТ «Миколаївгаз», що підтверджується технічним актом від 31.05.2010 року про обсяги спожитого газу згідно показів комерційного приладу обліку за травень 2010 року в кількості 246,079 тис.м3., з яких ДК Газ Україна поставило 150,00тис.м3 газу, а ТОВ «Укренергохолдинг»поставило 96,079тис.м3 природного газу.

Таким чином, оскільки відповідачем (суб’єктом владних повноважень), на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи ДПІ про фіктивність здійснених між позивачем та контрагентами (поставщиками природного газу) правочинів є бездоказовими.

З врахуванням того, що позивачем було надано первинні документи (договори, податкові накладні, платіжні документи, реєстр фактично протранспортованого природного газу мережами ВАТ «Миколаївгаз»підприємствам, що уклали договори з ТОВ «Укренергохолдінг», акт приймання передачі послуг з транспортування природного газу від 31.05.2010, акти приймання передачі природного газу від 31.05.2010), що стосуються господарських операцій з придбання та транспортування природного газу магістральними трубопроводами, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення –придбання природного газу на підставі цивільно-правових угод для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, висновки відповідача про недійсність правочинів, вчинених за участю ТОВ «Укренергохолдінг», є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умовиводу про порушення позивачем податкового законодавства.

Аналіз встановлених в судовому засіданні обставин в контектсі наведених правових норм вказує на неправомірність прийнятого відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 41166,64грн..

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Вознесенської об’єднаної державної податкової інспекції за №0000462301/0 від 28 вересня 2010 року в частині зменшення бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 41166 гривень 64 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ «ВОЗКО» 3 (три) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                           І. В. Желєзний