Ухвала суду № 138374134, 21.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/13927/26

УХВАЛА

21 липня 2026 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить:

1. Прийняти рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) кошти (збитки, завдані державі в особі військової частини НОМЕР_1 ) у розмірі 28 723 грн 18 коп. (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять три гривні вісімнадцять копійок) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2024 року № 3252 на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Державна казначейська служба України (м. Київ), МФО 820172, ЄДРПОУ 24973411, реєстраційний рахунок (IBAN): НОМЕР_3 ).

2. Прийняти рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) кошти (збитки, завдані державі в особі військової частини НОМЕР_1 ) у розмірі 28 723 грн 18 коп. (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять три гривні вісімнадцять копійок) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2024 року № 3252 на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Державна казначейська служба України (м. Київ), МФО 820172, ЄДРПОУ 24973411, реєстраційний рахунок (IBAN): НОМЕР_3 ).

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя встановив, що вона подана без додержання вимог, передбачених ст. 161 КАС України.

Необхідно також звернути увагу, що 31 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2019 року №160-IX Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі (далі - Закон №160-IX; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків

Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань (стаття 2 Закону №160-ІХ).

Верховний Суд у постанові від 18 січня 2024 року в справі №520/11225/23 здійснив комплексний аналіз норм Закону №160-ІХ та зробив висновок, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (стаття 4). У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (частина друга статті 8). Поряд із цим, нормами Закону №160-ІХ передбачено випадки, коли причини завдання шкоди, її розмір та винна особа можуть бути встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом. У таких випадках службове розслідування може не призначатися. У разі, якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню (частина сьома статті 8). Наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством (частина перша статті 14). Разом із цим, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку. (стаття 12).

З огляду на зміст наведених положень Закону №160-ІХ Верховний Суд указав, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди, про що командир (начальник) видає відповідний наказ. Однак, термін у три роки передбачений саме для притягнення особи до відповідальності. Водночас відшкодування завданої шкоди у передбачених статтею 12 Закону випадках здійснюється у судовому порядку. При цьому, Закон №160-ІХ не визначає строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди.

За таких умов, при визначенні строку звернення суб`єкта владних повноважень до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди застосуванню підлягають відповідні норми КАС України.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб.

Зокрема, абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

За усталеною практикою Верхового Суду, згідно постанов Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 та від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16, спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема, й питання відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

За таких обставин суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України.

Висновки щодо необхідності застосування місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, для звернення до суду з адміністративним позовом даної категорії справ також наведені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 520/10571/2020, а також від 05.12.2024 у справі № 400/5284/22.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України, суддя зазначає, що Наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 3252 про притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до матеріальної відповідальності прийнято 14.06.2024. Однак, листи-претензії відповідачам направлено лише у жовтні та листопаді 2025 року (вручені відповідно 02.11.2025 та 14.11.2025).

Поряд з цим, до суду з цим позовом позивач звернувся лише 15.07.2026, тобто зі значним пропуском місячного строку звернення, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, при цьому, не долучив до позову заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 161 КАС України, тому її потрібно залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом (якщо такі є) та надати докази на їх підтвердження.

Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяВ.К. Блонський