Ухвала суду № 138373912, 21.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без розгляду

21 липня 2026 р. Справа №520/17861/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши у порядку письмового провадження у спрощеному провадженні питання щодо залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" (вул. Алчевських, буд. 19, літ. Б-2, оф.5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 37998006) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 13521106/37998006 від 19.12.2025 щодо податкової накладної № 46 від 09.12.2024 (реєстраційний номер 9394589835);

- зобов`язати Державну податкову службу України (код в ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 46 від 09.12.2024 (реєстраційний номер 9394589835).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів із моменту отримання копії ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлена представнику позивача до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" 13.07.2026 о 16:35 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

На виконання вимог ухвали суду представник позивача подав заяву про усунення недоліків, в якій виклав доводи щодо підстав поновлення строку звернення до адміністративного суду. Представник позивача зазначив, що пропуск строку звернення до суду був зумовлений об`єктивними обставинами, пов`язаними із запровадженням в Україні воєнного стану, систематичними обстрілами міста Харкова, перебоями з електропостачанням та зв`язком, необхідністю призупинення роботи підприємства під час повітряних тривог, відсутністю стабільного доступу до електронних баз даних та офісної техніки, значним обсягом документів, необхідних для підготовки позовної заяви, а також одночасною підготовкою інших аналогічних позовів. Крім того, позивач зазначив, що на підприємстві працює лише один бухгалтер, який в умовах воєнного стану був змушений забезпечувати першочергове виконання облікових та податкових обов`язків підприємства. Позивач просив суд визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити такий строк.

Дослідивши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Так, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Наведена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлено окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим-третім пункту 56.18 зазначеної статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

У постанові від 24.04.2020 року у справі №520/6895/19 Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України під висловом "або інше рішення контролюючого органу" розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Таким чином, рішення податкових органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) шестимісячний строк з дня вручення платнику податків відповідного рішення за умови, якщо він не скористався досудовим порядком вирішення спору;

б) тримісячний строк з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

в) шестимісячний строк з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постановах Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 30.05.2023 у справі №520/4664/2020.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Судом установлено, що позивачем оскаржується рішення Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 13521106/37998006 від 19.12.2025 щодо податкової накладної № 46 від 09.12.2024.

Як установлено судом із матеріалів справи та доводів, наведених відповідачем у заяві про залишення позову без розгляду, оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.12.2025 було направлено позивачу через Електронний кабінет платника податків.

Тобто, позивач був обізнаний про прийняття вказаного рішення саме з моменту його направлення в електронній формі.

Відповідно, перебіг строку звернення до адміністративного суду розпочався з 20.12.2025 (наступного дня після отримання рішення), а останнім днем такого строку є 20.06.2026.

При цьому, оскільки останній день строку на оскарження спірного рішення (20.06.2026) припадає на вихідний день (субота), то, у відповідності до положень статті 120 КАС України, останнім днем строку є перший після нього робочий день - 22.06.2026.

Водночас, як убачається з матеріалів справи, позовну заяву Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Істок» подано до суду нарочно 24.06.2026, тобто після спливу встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, про що судом було зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Щодо доводів позивача про те, що пропуск строку звернення до суду зумовлений запровадженням воєнного стану, здійсненням господарської діяльності ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ІСТОК» у місті Харкові, яке систематично зазнає ракетних та безпілотних атак, пов`язаними з цим повітряними тривогами, перебоями в електропостачанні, зв`язку та мережі Інтернет, необхідністю призупинення роботи підприємства під час сигналів «Повітряна тривога», відсутністю стабільного доступу до електронних баз даних, значним обсягом документів, необхідних для підготовки позовної заяви, одночасною підготовкою інших аналогічних позовів, а також тим, що на підприємстві працює лише один бухгалтер, який забезпечує ведення бухгалтерського та податкового обліку, суд зазначає таке.

Самі по собі наведені обставини не свідчать про існування об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду. Позивачем не наведено конкретних обставин та не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними обставинами та неможливістю звернутися до суду у встановлений законом строк.

Посилання позивача на значний обсяг документів, необхідних для підготовки позовної заяви, а також на одночасну підготовку інших аналогічних позовів не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки такі обставини пов`язані з організацією господарської діяльності та процесом підготовки процесуальних документів самим позивачем і не є об`єктивно непереборними перешкодами, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду.

Так само посилання позивача на те, що на підприємстві працює лише один бухгалтер, який був змушений забезпечувати виконання облікових, фінансових, звітних та податкових обов`язків підприємства, не свідчить про існування об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду. Організація роботи підприємства, розподіл функціональних обов`язків між його працівниками та забезпечення своєчасного захисту своїх прав у суді належать до сфери господарської діяльності самого позивача та не можуть покладатися на суд як підстава для поновлення процесуального строку.

Суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду з адміністративним позовом засобами поштового або електронного зв`язку в межах установленого законом строку звернення до суду.

Більш того, суд зазначає, що введення воєнного стану та ведення бойових дій, зокрема, на території міста Харкова, можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску відповідного процесуального строку або його поновлення лише за умови, якщо пропуск такого строку перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з відповідними обставинами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві, та обставин, які існували і об`єктивно перешкоджали вчиненню відповідної процесуальної дії.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.01.2023 у справі №640/3489/21.

Водночас подана позивачем заява не містить конкретних пояснень та належних доказів існування безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між наведеними обставинами та фізичною неможливістю звернутися до суду саме у межах установленого законом строку. Надані позивачем статистичні відомості щодо кількості повітряних тривог, публікації про обстріли міста Харкова, а також загальні посилання на перебої з електропостачанням і зв`язком підтверджують існування складної безпекової ситуації в регіоні, однак самі по собі не свідчать про те, що зазначені обставини унеможливили своєчасне подання адміністративного позову.

Крім того, суд ураховує, що з моменту направлення позивачу оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.12.2025 і до часу звернення позивача до суду на території міста Харкова безперервно здійснював правосуддя Харківський окружний адміністративний суд, функціонували відділення поштового зв`язку, банківські установи та інші державні органи, а також забезпечувалася можливість звернення до суду як засобами поштового, так і електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд». Наявність повітряних тривог, ракетних обстрілів, перебоїв в електропостачанні та інших наслідків воєнного стану сама по собі не свідчить про неможливість звернення до суду протягом усього строку звернення, якщо не доведено, що саме ці обставини об`єктивно унеможливили своєчасне подання позову.

Суд також бере до уваги, що пропуск строку звернення до суду у цій справі становить лише два календарні дні після закінчення встановленого законом строку. Разом із тим сама по собі незначна тривалість пропуску строку не є безумовною підставою для його поновлення. Законодавцем для звернення до адміністративного суду у цій категорії спорів установлено достатній та чітко визначений шестимісячний строк, який покликаний забезпечити особі реальну можливість реалізувати право на судовий захист. Вказаний строк не може вважатися надмірно коротким або таким, що об`єктивно ускладнює доступ до правосуддя.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був обізнаний про оскаржуване рішення контролюючого органу ще 19.12.2025, а відтак мав у своєму розпорядженні повних шість місяців для підготовки та подання адміністративного позову. Протягом цього часу позивач мав можливість організувати підготовку необхідних документів, звернутися за професійною правничою допомогою, а також подати позовну заяву засобами поштового або електронного зв`язку.

Процесуальні строки встановлюються законом з метою забезпечення принципу юридичної визначеності, дисциплінування учасників судового процесу та своєчасного здійснення ними процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків. Такі строки є чітко визначеними законом, однаковими для всіх учасників правовідносин та підлягають застосуванню судами незалежно від тривалості їх пропуску.

Інститут процесуальних строків спрямований на забезпечення стабільності публічно-правових відносин, передбачуваності судового захисту та належного здійснення правосуддя. Тому поновлення пропущеного строку є винятком із загального правила про обов`язковість його дотримання та допускається лише за наявності об`єктивних, непереборних і належним чином підтверджених обставин, які фактично унеможливили своєчасне звернення до суду.

За таких обставин той факт, що позовну заяву подано лише через два дні після спливу шестимісячного строку, сам по собі не може бути підставою для його поновлення, оскільки визначальним є не тривалість пропуску, а наявність належно підтверджених поважних причин, які об`єктивно позбавляли позивача можливості реалізувати своє право на звернення до суду протягом усього встановленого законом шестимісячного строку.

Отже, подана представником позивача заява не містить конкретних пояснень та належних доказів існування безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між наведеними позивачем обставинами та пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Так, позивачем не наведено обґрунтованих причин пропуску строку звернення до суду та обставин, що в свідчили про реальну необізнаність позивача з порушенням своїх прав та неможливість вчинити певні дії задля захисту таких прав.

Отже, заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.

Так, позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду. Обґрунтовану заяву про поновлення строку та докази поважності причин пропуску строку не надав.

Згідно з ч. 14 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Враховуючи вищевикладені висновки суду про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом та те, що позивачем в установлений строк не усунуто недоліки позовної заяви, суд уважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 45, 171, 229, 240, 243, 247, 248, 257, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" (вул. Алчевських, буд. 19, літ. Б-2, оф.5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 37998006) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 21 липня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ