Рішення № 138373216, 16.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5652/26 2/335/3121/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря судового засідання Барановської В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2026 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», в особі представника Міньковської А.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.12.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 12798406 на суму 3 900,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

01.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» уклали договір факторингу № 01092025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу із додатку № 1 до Договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 12798406 від 03.12.2021 в сумі 13 845,00 грн.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення заборгованості за кредитним договором не виконав. Внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 13 845,00 грн., яка складається з: 3 900,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 9 945,00 грн. - сума заборгованості за відсоткам.

У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості у розмірі 13 845,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 25.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали позову містять заяву сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Оскільки, представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши та проаналізувавши надані письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03.12.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 12798409, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3 900,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 3 900 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Згідно п. 3.2. Договору, за користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта.

Пунктом 13.9. Договору, передбачено, що укладаючи цей Договір, Клієнт підтверджує, що: ознайомився та погоджується з усіма умовами Правил та Договору (п.п. 13.9.1.); не вважає умови цього Договору несправедливими, невигідними/вкрай невигідними для себе (п.п. 13.9.2.); укладає цей Договір особисто, згідно зі своїм вільним волевиявленням, яке повністю відповідає внутрішній волі Клієнта як Сторони цього Договору, усвідомлює значення своїх дій, обізнаний із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, не діє під впливом тяжкої для себе обставини (п.п. 13.9.3.); йому надана інформація, зазначена в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у повній відповідності з вимогами, що ставляться до порядку надання такої інформації (п.п. 13.9.4.); йому відомі права, передбачені Законом України «Про захист персональних даних», джерела збирання, місцезнаходження Персональних даних Клієнта, мета обробки Персональних даних Клієнта, місцезнаходження володільця Персональних даних Клієнта (п.п. 13.9.5.); йому відомі права, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», та він повідомлений Товариством про свої права і отримав від Товариства інформацію у повній відповідності (обсязі, формі) до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та інших законів та підзаконних актів України (п.п. 13.9.6.); підтверджує, що на момент укладення цього Договору він не має підстав вважати свої права порушеними (п.п. 13.9.7.).

Таким чином, укладаючи кредитний договір, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

01.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» уклали договір факторингу № 01092025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу із додатку № 1 до Договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 12798406 від 03.12.2021 в сумі 13 845,00 грн.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» є правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС», та стало новим кредитором у зобов`язаннях за кредитним договором № 12798406 від 03.12.2021, який укладено з ОСОБА_1 .

Суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.

При цьому договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст. 207 ЦК України, а також Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд вважає встановленим та доведеним, що ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та відповідач ОСОБА_1 , діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи і підписанням його електронними цифровими підписами, що відповідає ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. ст. 207, 1055 ЦК України.

Правомірність укладеного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» шляхом перерахування коштів на банківську картку надав відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 3 900,00 грн., які останній повинен був повернути повністю зі сплатою процентів за користування коштами у визначеному договором розмірі.

Перерахування коштів відповідачу ОСОБА_1 підтверджується листом сервісу онлайн платежів «iPay.ua» Вих. № 3152_251024113844 від 24.10.2025, відповідно до якого 03.12.2021 відповідачу на картковий рахунок НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти у сумі 3 900,00 грн.

Однак, відповідач порушив умови укладеного договору, оскільки належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів та сплати процентів за користування ними, запозичені кошти у визначений строк не повернув, у зв`язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості утворилась заборгованість у загальному розмірі 13 845,00 грн., яка складається з: 3 900,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 9 945,00 грн. - сума заборгованості за відсоткам.

Вказаний розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується наданими позивачем належними та допустимими доказами: підписаним договором про надання фінансового кредиту № 12798409 від 03.12.2021 та додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 12798409 від 03.12.2021 (Графік погашення боргу); розрахунком заборгованості, який є повним, чітким, об`єктивним, узгоджується з умовами кредитного договору.

При цьому суд враховує, що відбулась заміна кредитора - до позивача ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» перейшли права ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» і він має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували па момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене відповідним Договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості і, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Як вже зазначалось судом, на виконання умов договору первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти на поточний рахунок у розмірі 3 900,00 грн., проте відповідач договірні зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, тіло кредиту, проценти за користування кредитом у відповідності до умов договору не сплачував.

При цьому, розрахунок позивача відповідачем не спростований, відповідачем не надано достатніх даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення кредиту.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за кредитним договором позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості за договором позики, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 13 845,00 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 5 500,00 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат, як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови у позові - на позивача.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі та факт надання правової допомоги підтверджено наступними документами: договором про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026; додатковою угодою № 12798406 до договору про надання правничої допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 (боржник ОСОБА_1 ); актом надання послуг № 12798409 на підтвердження факту надання правової допомоги від 08.05.2026, відповідно до якого адвокатом надані послуги на загальну суму 5 500,00 грн; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11628/10 від 29.07.2024.

Виходячи з виконаних адвокатом послуг, розміру позовних вимог, складності справи, кількості витрачених адвокатом годин на надання правової допомоги позивачу, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем, на правничу допомогу, у сумі 5 500,00 гривень, є обґрунтованим та, на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» суму заборгованості за кредитним договором № 12798409 від 03.12.2021, у розмірі 13 845 (тринадцять тисяч вісімсот сорок п`ять) грн. 00 коп., яка складається з: 3 900,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 9 945,00 грн. - сума заборгованості за відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн., що складає суму у розмірі 8 162 (вісім тисяч сто шістдесят два) грн. 40 коп.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Повне рішення складено та підписано 21 липня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 39493634);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя: І.А. Крамаренко