Постанова № 13837312, 24.01.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2011 р. Справа № 2а-4160/10/1470

м.Миколаїв

14:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: Кузовлєва В.В. дов. №3 від 08.02.2010,

представника відповідача: Соколик А.Д. дов. №353/9/10-224 від 13.01.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ "Реган-Юг", вул. Пушкінська, 14,Миколаїв,54030 доДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області, вул. Веселинівська, 50,Миколаїв,54036 треті особиВеснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївсської області, вул. Центральна, 6,Весняне,Миколаївський район, Миколаївська область,57134 провизнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.06.2010 р. №0002541501/0, в с т а н о в и в: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.06.2010 №0002541501/0. В обґрунтування вимог позивач посилається на застосування відповідачем зазначеного в податковому повідомленні-рішенні від 09.06.2010 №0002541501/0 штрафу з порушенням строків, передбачених ст.250 ГК України; на фактичне знаходження належної йому будівлі АЗС в Центральному районі м.Миколаєва, що звільняє його від обовязку сплачувати комунальний податок до місцевого бюджету Веснянської сільської ради і подавати відповідні розрахунки до ДПІ у Миколаївському районі; на відсутність офіційного оприлюднення рішень Веснянської сільської ради, які стосуються порядку обчислення і сплати комунального податку.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до законодавства України і підстави для його скасування відсутні.

Третя особа в надісланих на адресу суду листах вказувала на те, що рішення Веснянської сільської ради, які стосуються порядку обчислення і сплати комунального податку, оприлюднювалися в порядку, передбаченому ст.13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», і що твердження позивача про знаходження належної йому будівлі АЗС на території Центрального району м.Миколаєва не відповідає дійсності.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

24.01.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

При прийнятті рішення по справі судом взято до уваги наступне.

20.05.2010 Державною податковою інспекцією у Миколаївському районі Миколаївської області була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання позивачем податкової звітності, результати якої зафіксовані в акті №559/1501-23398643 від 20.05.2010.

Згідно з висновками зазначеного акту встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Реган-Юг»положень п.п.4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Положення про місцеві податки і збори (Про порядок обчислення та сплати комунального податку), затвердженого рішеннями Веснянської сільської ради від 12.01.2007 №5, від 24.01.2008 №5, а саме ненадання розрахунків комунального податку за 1-4 квартали 2008 року та 1 квартал 2009 року.

На підставі Акта перевірки №559/1501-23398643 від 20.05.2010 відповідач 09.06.2010 прийняв податкове повідомлення-рішення №0002541501/0, яким визначив ТОВ «Реган-Юг»суму податкового зобовязання за платежем «комунальний податок, 5116010210»за штрафними (фінансовим) санкціями в сумі 850,0 грн. на підставі п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III (надалі Закон №2181-III).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.15 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 №1251-ХІІ (із змінами та доповненнями) (надалі Закон №1251-ХІІ), ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20.05.1993 №56-93 (надалі Декрет №56-93), комунальний податок входить до переліку місцевих податків. Згідно із ст.15 Декрету №56-93 комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств, і його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Положеннями ч.3 ст.15 Закон №1251-ХІІ, ст.ст.18,19 Декрету №56-93, передбачено, що сільські, селищні, міські ради самостійно встановлюють механізм справляння та порядок сплати місцевих податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до переліку в межах граничних розмірів ставок. Встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок в межах, визначених законом, віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад згідно з п.24 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 №280/97-ВР (надалі Закон №280/97-ВР).

Таким чином, в даному випадку порядок обчислення і сплати комунального податку регулюється виключно відповідними рішеннями Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Як вбачається з матеріалів справи, порядок обчислення і сплати комунального податку в 2008-2009 роках був встановлений на підставі положень, затверджених рішеннями вказаної ради №5 від 24.01.2008 та №5 від 23.01.2009. Цими положеннями передбачено, що платниками комунального податку є юридичні особи, які здійснюють господарську, підприємницьку діяльність на території міста (району), а також відділення, філії та відокремлені підрозділи юридичних осіб, і що комунальний податок сплачується за місцем здійснення діяльності до місцевого бюджету.

Позивачу, місцезнаходженням якого є вул.Пушкінська, 14 в Центральному районі міста Миколаєва, належить на підставі свідоцтва про право власності №59 від 05.12.2000 (а.с.62), виданого виконкомом Веснянської сільської ради, обєкт нерухомого майна АЗС, яке він використовує у своїй господарській діяльності. При цьому, згідно із вказаним свідоцтвом про право власності та наданого на виконання ухвал суду від 27.07.2010 та від 30.09.2010 листа адміністрації Центрального району виконавчого комітету м.Миколаєва (а.с.69), зазначена АЗС знаходиться по вулиці Одеське шосе, №1-а в селі Весняне Миколаївського району Миколаївської області. Вказаним спростовуються доводи позивача про те, що належний йому обєкт нерухомого майна АЗС по вулиці Одеське шосе, 1-а входить до складу території Центрального району міста Миколаєва.

За таких обставин, позивач підпадає під визначення платника комунального податку згідно з положеннями про порядок обчислення і сплати комунального податку, затвердженими рішеннями вказаної ради №5 від 24.01.2008 та №5 від 23.01.2009.

В той же час, відповідно до ч.5 ст.59 Закону №280/97-ВР, рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.

Ухвалами суду від 27.07.2010, 22.10.2010, 22.11.2010 та 20.12.2010 року Веснянську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області було зобовязано надати інформацію щодо дати та способу офіційного оприлюднення положень про порядок обчислення та сплати комунального податку, затверджених рішеннями Веснянської сільської ради №5 від 24.01.2008 та №5 від 23.01.2009, надати відповідні докази оприлюднення, а також докази направлення листів №11-4.7 від 04.02.2008 та №6-4.7 від 30.01.2009 (з додатками) на адресу ТОВ «Реган-Юг».

За повідомленнями Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (а.с.41, 96), положення про порядок обчислення та сплати комунального податку, затверджені рішеннями ради №5 від 24.01.2008 та №5 від 23.01.2009, оприлюднювалися в порядку, передбаченому ст.13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме надсилалися позивачу поштою як додатки до листів №11-4.7 від 04.02.2008 та №6-4.7 від 30.01.2009.

Проте норми ст.13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»не поширюються на спірні правовідносини, оскільки визначають способи оприлюднення не регуляторних актів, а документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності, а саме плану діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та змін до нього, повідомлень про оприлюднення проектів регуляторних актів, проектів регуляторних актів, аналізів регуляторного впливу, звітів про відстеження результативності регуляторного акту. Положення про порядок обчислення та сплати комунального податку, затверджені рішеннями Веснянської сільської ради №5 від 24.01.2008 та №5 від 23.01.2009, не належать до вказаних документів.

Способи оприлюднення регуляторних актів визначені в ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частина пята якої встановлює, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання. Іншого способу оприлюднення регуляторних актів, прийнятих органами місцевого самоврядування, закон не передбачає.

За таких обставин доводи Веснянської сільської раду Миколаївського району Миколаївської області про оприлюднення вказаних положень шляхом надсилання на адресу позивача відповідних листів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такий спосіб оприлюднення не відповідає вимогам закону. Крім того, третя особа не надала суду жодних доказів (поштові квитанції, зворотнє поштове повідомлення тощо) на підтвердження факту надсилання на адресу позивача листів №11-4.7 від 04.02.2008 та № 6-4.7 від 30.01.2009 та додатків до них, а позивач факт отримання вказаних листів заперечує.

Оскільки положення про порядок обчислення та сплати комунального податку, затверджені рішеннями Веснянської сільської ради №5 від 24.01.2008 та №5 від 23.01.2009, не були оприлюднені у визначений законом спосіб або іншим чином доведені до відома ТОВ «Реган-Юг», суд доходить висновку, що позивач не мав можливості визначитись, до якого конкретно податкового органу йому слід подавати розрахунки комунального податку.

З урахуванням викладеного суд вважає неправомірним застосування до позивача передбачених п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181-III штрафних (фінансових) санкцій за неподання до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області розрахунків комунального податку за 1-4 квартали 2008 року та 1 квартал 2009 року.

При цьому суд приймає до уваги те, що протягом 1-4 кварталу 2008 року та 1 кварталу 2009 року позивач своєчасно подавав розрахунки комунального податку до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (за своїм місцезнаходженням) і своєчасно та в повному обсязі сплачував суми комунального податку до місцевого бюджету Центрального району м. Миколаєва, що підтверджується наданими позивачем копіями розрахунків з відмітками податкового органу та копіями платіжних доручень.

Також суд вважає, що посилання в акті перевірки №559/1501-23398643 від 20.05.2010 на порушення позивачем положення про місцеві податки і збори (про порядок обчислення та сплати комунального податку), затвердженого рішенням Веснянської сільської ради від 12.01.2007 №5, є необґрунтованим, оскільки згадане положення не регламентувало питання обчислення та сплати комунального податку в період 1-4 кварталу 2008 та 1 кварталу 2009 року, за який оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Стосовно ж доводів позивача про порушення відповідачем при винесенні податкового повідомлення-рішення від 09.06.2010 №0002541501/0 строків, передбачених ст.250 ГК України, то суд вважає, що вони не заслуговують на увагу і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення виходячи з наступного. Системний аналіз норм ст.ст.1,2,4, 238 ГК України та п.п.1.2, 1.5 ст.1, п.15.1 ст.15, п.п.17.1, 17.3 ст.17 Закону №2181-III свідчить, що застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарським штрафом в розумінні норм ГК України, тому підстави для застосування до спірних відносин строків, передбачених ст.250 згаданого кодексу, відсутні. За таких обставин вказані доводи позивача відхиляються судом як необґрунтовані.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 71, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.06.2010 №0002541501/0 в повному обсязі.

3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Реган-Юг» (вул.Пушкінська, 14, м.Миколаїв, 54030) понесені ним судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 31 січня 2011 року.