Ухвала суду № 138372979, 17.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7632/26

1-кс/308/4206/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділення Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026070000000022 від 20 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 Кримінального кодексу України,-

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання, в якому орган досудового розслідування просить накласти арешт на майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваному, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , з метою спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

В обґрунтування клопотання зазначає, що у громадянина України ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 21 травня 2026 року виник злочинний умисел, спрямований на надання допомоги представникам іноземної держави у проведенні підривної діяльності проти України, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України.

Так, ОСОБА_5 , працюючи на заводі, який виготовляє продукцію для оборонного комплексу України, розташованому на території Закарпатської області, на виконання завдання невстановленого на даний час представника іноземної держави держави агресора рф, у невстановлений досудовим слідством час розпочав збір інформації щодо виду озброєння, яке виробляється на заводі, його кількість, місце розташування заводу, цехів з виробництва, складських приміщень, адміністративної будівлі, інформації щодо керівництва заводу, сил і засобів охорони, а також інформацію щодо інших заводів, які виробляють продукцію для оборонно-промислового комплексу і розташовані на території інших областей України.

Надалі, в період з 21 по 22 травня 2026 року ОСОБА_5 , з метою доведення свого злочинного умислу спрямованого на надання допомоги представникам іноземної держави у проведенні підривної діяльності проти України, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України до кінця, спілкуючись через месенджер «Телеграм» який з невстановленим на даний час представником іноземної держави держави агресора рф, який закріплений за номером мобільного телефону НОМЕР_1 повідомив останньому інформацію щодо найменування заводу на якому він працює, хто являється власником та керівником, скільки всього працівників працює на заводі, місце розташування цехів, складських приміщень, адміністративної будівлі, кількість охорони та її озброєння, вид продукції яка виробляється на заводі для потреб оборонно-промислового комплексу, її технічні характеристики та сферу застосування, загальну кількість виробленої продукції, та спосіб її пакування та вивезення з території заводу.

Окрім цього, під час спілкування в зазначений період часу з вищевказаним представником іноземної держави-агресора рф, ОСОБА_5 також повідомив детальну інформацію щодо заводів оборонно-промислового комплексу, розташованих на території Чернівецької, Івано-Франківської та Волинської областей, зазначивши характер виробляємої продукції для потреб оборонно-промислового комплексу, детальне місце розташування останніх.

Зазначені відомості, передані ОСОБА_5 представникам іноземної держави- агресора рф, які хоча й не становлять державної таємниці, але сприяють такій державі в досягненні нею цілей, пов`язаних із веденням підривної діяльності що завдає або може завдати шкоди обороноздатності та державній безпеці України, оскільки має важливе значення для обороноздатності держави та містить інформацію щодо координатів або географічного місцезнаходження заводів оборонно-промислового комплексу, тобто дані, що дають можливість ідентифікувати ці об`єкти на місцевості, їх чисельності, продукції що виробляється.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення (злочину) у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 - ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.

26.05.2026 громадянин ОСОБА_5 на підставі ст. 208 КПК України затриманий за підозрою у вчиненні даного злочину.

26.05.2026 на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів, слідчим за погодженням з прокурором складено письмове повідомлення про підозру та повідомлено громадянину України ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, а тому з метою забезпечення виконання даного виду покарання, яке потенційно може бути призначене ОСОБА_5 у випадку засудження, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, яке перебуває у власності підозрюваного.

В ході досудового розслідування отримано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 484467952 у відповідності до якого підозрюваному ОСОБА_5 належить на праві приватної власності об`єкт житлової нерухомості, а саме: квартира АДРЕСА_2 .

У судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, про час і місце розгляду клопотання були належним чином повідомлені. Слідчий через канцелярію суду подав заяву, в якій просить розглянути клопотання без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

У відповідності до ч.2 ст.172 КПК України з метою збереження забезпечення арешту майна, розгляд клопотання здійснюється без повідомлення власника майна.

На підставі ч. 1 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя виходить з наступного.

Як встановлено слідчим суддею, слідчими відділу УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №2202607000000022 від 20 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 Кримінального кодексу України.

26.05.2026 ОСОБА_5 затримано та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

В ході досудового розслідування в органу досудового розслідування виникла потреба у зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

Так, санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Дослідивши подане клопотання матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, враховуючи, що санкція статті передбачає обов`язкове покарання у вигляді конфіскації майна, наявність даних про належність майна, на яке слідчий просить накласти арешт та з метою забезпечення можливої конфіскації майна особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та недопущення, зокрема, відчуження такого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділення Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026070000000022 від 20 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 Кримінального кодексу України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_5 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, а саме на квартиру АДРЕСА_1

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1