Рішення № 138372796, 09.07.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/793/26 Провадження № 2/304/803/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/793/26 за позовом ОСОБА_1 до Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будовами та спорудами АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 28 березня 2025 року встановлено факт, що ОСОБА_2 був рідним дядьком ОСОБА_1 . 05 березня 2026 року за її заявою заведено спадкову справу за покійним дядьком ОСОБА_2 та нею отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на сертифікат серії ЗК №0030525, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів 30 грудня 1996 року за № 106. Ще за життя покійний ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 було побудовано житловий будинок за АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконкому Т.Реметівської сільської ради № 36/14/2-20/2 від 14 травня 2024 року, однак право власності на такий він не встиг зареєструвати. Наразі вона має намір оформити спадщину на належний ОСОБА_2 житловий будинок. Однак приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу повідомила, що згідно п.4.16 глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. Оскільки нею не надано правовстановлювальних документів на майно, яке підлягає спадкуванню, нотаріус рекомендує звернутись до суду з відповідною заявою. Згідно ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. Відповідно до ст. 530 ЦК УРСР 1963 року при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга). З наведених норм ЦК УРСР 1963 року вбачається, що племінники не є спадкоємцями за законом. Однак відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Як вбачається з витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №80113012, за параметрами пошуку « ОСОБА_2 » інформація у реєстрі відсутня. Оскільки спадщину за покійним дядьком вона прийняла, однак через відсутність правовстановлюючого документу на будинок отримати свідоцтво про право на спадщину на такий у позасудовому порядку не має можливості, тобто у неї існують перешкоди у оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку, тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 01 травня 2026 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Зизич Н.Ю. не з`явилися, однак остання подала заяву про проведення розгляду справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити.

Представник Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області як відповідача ОСОБА_3 у підготовче судове засідання також не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за наявності достатніх підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24 вересня 2001 року виконкомом Туричківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, актовий запис № 06.

Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 28 березня 2025 року у справі № 307/406/25, що набрало законної сили 29 квітня 2025 року, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Тур`є-Реметівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами задоволено повністю встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був рідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як вбачається з довідки Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 14 травня 2024 року № 36/14/2-20/2, відповідно до погосподарського обліку Туричківської сільської ради (погосподарська книга № 1 на 2001-2005 pоки) головою домогосподарства в АДРЕСА_2 ) значився ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ). З моменту смерті ОСОБА_2 і по теперішній час інших членів у вищевказаному домогосподарстві зареєстровано не було.

На момент смерті ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 24 вересня 2001 року) разом з ним проживала його племінниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить видана старостою Туричківського старостинського округу В.Плавайко довідка № 05/11-14/2 від 26 лютого 2026 року.

Згідно ст. 525 ЦК Української РСР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Отже, у зв`язку з відсутністю заповіту спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 80113012 від 14 лютого 2025 року, наданим приватним нотаріусом Васіловка В.О., право на спадкування за таким одержали спадкоємці за законом.

Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно ст. 530 ЦК Української РСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року правила книги шостої ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання цим Кодексом чинності.

Як роз`яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином, оскільки спадщина за спадкодавцем ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності Цивільним кодексом України від 01 січня 2004 року, тому суд вважає необхідним застосувати до даних правовідносин норми саме ЦК України.

Частиною першою статті 1265 ЦК України визначено, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець п`ятої черги за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , постійно проживала разом з ним на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не відмовилася від спадщини, а наявність інших спадкоємців чи спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку, та прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , не встановлено, відтак вона прийняла таку одноосібно.

Також суд встановив, що 05 березня 2026 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Михалко В.П. за заявою позивача ОСОБА_1 заведено спадкову справу № 12/2026 (номер у Спадковому реєстрі 75307536) щодо померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Крім цього, з матеріалів вказаної спадкової справи, копія якої надана приватним нотаріусом на вимогу суду, видно, що 09 березня 2026 року ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом; спадкова справа № 12/2026, зареєстровано в реєстрі за № 87. З вказаного свідоцтва видно, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його племінниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай), сертифікат серії ЗК № 0030525, виданий Перечинською районною державною адміністрацією на підставі рішення від 30 грудня 1996 року, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів 30 грудня 1996 року за № 106.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину (підп. 3.14 п. 3 гл. 10 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказ Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5).

Аналіз статті 1268 та книги 6 ЦК України свідчить, що спадковому праву характерний принцип універсальності спадкового правонаступництва, який проявляється у тому, що на стадії прийняття спадщини вона розглядається як єдине ціле, незалежно від підстави спадкування. Тобто особа реалізує свої права як спадкоємця, приймаючи спадщину, незалежно від підстави спадкування (за законом чи за заповітом). За своєю сутністю прийняття спадщини - це односторонній правочин, який спрямований на набуття спадкового майна (спадщини). Для прийняття спадщини властивий універсальний характер, оскільки воно поширюється на всю спадщину, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась, тобто на всі спадкові активи і пасиви. Прийняття може мати місце лише стосовно всієї спадщини як єдиного цілого. Відповідно прийняття частини спадщини означає прийняття всієї спадщини (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2018 року в справі № 497/1870/16-ц (провадження № 61-1831св18) та від 07 квітня 2020 року в справі № 456/2628/17 (провадження № 61-5524св19).

Вищевикладене свідчить про те, що окрім права на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 також успадкувала і житловий будинок з належними до нього господарськими будовами та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з цим, як вбачається з постанови приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Михалко В.П. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 травня 2026 року, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_2 , на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на такий.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оскільки у позивача ОСОБА_1 існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім цього, відповідно до платіжної інструкції № 1.637424155.1 від 27 квітня 2026 року позивачем сплачено 1 331,20 грн судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 цього Кодексу у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, ОСОБА_1 з державного бюджету слід повернути 665,60 грн (1 331,20 грн х 50%), а інші 50% судового збору стягнути на її користь з Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, що відповідає положенням ст. 141, 142 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 524, 525, 529, 530, 548, 549 ЦК Української РСР, ст. 328, 331, 1216-1218, 1223, 1241, 1265, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України та п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 12, 13, 76-83, 141, 142, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будовами та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп, сплачений згідно платіжної інструкції № 1.637424155.1 від 27 квітня 2026 року.

Стягнути з Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_5 .

Представник позивача: адвокат Зизич Наталія Юріївна, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ; місцезнаходження: АДРЕСА_6 .

Відповідач: Тур`є-Реметівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, ЄДРПОУ: 04351280; місцезнаходження: 89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур`ї Ремети, вул. Тканка, 1.

Головуючий:Ганько І. І.