Постанова № 13837155, 24.11.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

           24.11.2010                                                                                 Справа № 2а-6622/10/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження

за позовомПрокурора Миколаївського району Миколаївської області, вул. Урожайна, 43, м. Миколаїв, 54036 в інтересах держави в особіДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області, вул. Веселинівська, 50, м. Миколаїв, 54036 доПП Виробничо-комерційна фірма "Центр-95", пр. Леніна, 92, м. Миколаїв, 54000

простягнення заборгованості з орендної плати за землю державної та комунальної власності в сумі 49 922,19 грн., В С Т А Н О В И В:

Прокурор Миколаївського району Миколаївської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області (позивач) про стягнення з приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Центр-95» (відповідач) на користь місцевого бюджету заборгованості з орендної плати за землю державної та комунальної власності в сумі 49922,19 грн.

Прокурор і представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання представника не направив, заперечень проти позову не подав, заяву про розгляд справи за його відсутності або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «Центр-95»було зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 13.06.2006.

З 22.12.2009 відповідач перебуває на обліку в якості платника податків у ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області та є платником певних видів податків.

22.09.2009 Миколаївська райдержадміністрація та приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Центр-95»уклали договір оренди земельної ділянки площею 17,7979 гектар.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Частиною 1 статті 17 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю»встановлено, що податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Станом на 20.09.2010 відповідач мав податковий борг з земельного податку в сумі 49582,19 грн.

У відповідності з пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі –Закон № 2181) податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181).

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу. Податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Згідно із статтею 27 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

На підставі Акта перевірки 144/1530-2340780 від 13.01.2010 (ар. с. 12 на звороті) позивач 19.01.2010 склав податкове повідомлення-рішення № 0000021501/0, яким застосував до відповідача штрафну санкцію в сумі 170,00 грн. (ар. с. 11).

На підставі Акта № 151/1530-23407840 від 04.03.2010 позивач 11.03.2010 склав податкове повідомлення-рішення № 0000371501/0, яким застосував до відповідача штрафну санкцію в сумі 170,00 грн. (ар. с. 11 на звороті).

Отже, загальна сума боргу відповідача складала 49922,19 грн.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181 органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»органу державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

У відповідності з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

           П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.          

Стягнути з приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Центр-95», ідентифікаційний код 23407840, місцезнаходження пр. Леніна, 92, м. Миколаїв, 54001, на користь місцевого бюджету Миколаївського району Веснянської сільської ради Миколаївської області борг з орендної плати за землю державної та комунальної власності в сумі 49922,19грн. (сорок дев’ять тисяч дев’ятсот двадцять дві гривні 19 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя                                                                                           О.М. Мельник