Ухвала суду № 138371383, 21.07.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/5611/25 Провадження 2-п/636/41/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

Головуючої судді Золотоверхої О. О.,

за участі секретаря судового засідання Караулової О.М.,

заявника адвоката Шелудько О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві заяву адвоката Шелудько Оксани Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2026 Чугуївським міським судом Харківської області постановлено заочне рішення по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №7652979 від 05.03.2024 у розмірі 37140.00 грн., суму судових витрат у розмірі 2208.26 грн. - судовий збір та 5469.60 грн. - витрати на правничу допомогу.

26.05.2026 через систему «Електронний суд» адвокат Шелудько О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення у справі №636/5611/25 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В заяві посилається на ті обставини, що 29.01.2026 Чугуївським міським судом Харківської області було ухвалено заочне рішення у справі № 636/5611/25 за позовом ТОВ «ФК «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до резолютивної частини Рішення, суд вирішив: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №7652979 від 05.03.2024 у розмірі 37140.00 грн., суму судових витрат у розмірі 2208.26 грн. - судовий збір та 5469.60 грн. - витрати на правничу допомогу; в іншій частині вимоги залишити без задоволення.

З заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області у справі № 636/5611/25 Відповідач не згоден та вважає його таким, що підлягає скасуванню та призначенню до розгляду в загальному порядку.

Обставини, що свідчать про поважність причин ненадання відзиву Відповідачем та пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення: 07.08.2025 ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області було відкрито провадження по справі № 636/5611/25 за позовом «ФК «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказаною ухвалою Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву 15 днів з дня вручення ухвали. У Відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Відтак, Відповідач не знав про відкрите провадження у справі за його участю. З позовної заяви та судових повісток вбачається, що позовна заява та процесуальні документи направлялись за адресою місця реєстрації Відповідача АДРЕСА_1 . Проте, фактично Відповідач не проживає за вказаною адресою. Враховуючи викладене, Відповідач не отримував жодні документи по справі, зокрема, судові повістки, а тому не був обізнаний про відкрите судове провадження. З огляду на вищезазначене, оскільки Відповідач не отримував судових повісток, він був позбавлений можливості бути присутнім у судовому засіданні та надавати свої заперечення і докази проти позовних вимог, що призвело до ухвалення заочного рішення без з`ясування істотних обставин справи. Оскільки письмових доказів обізнаності Відповідача про дату, час і місце судового засідання та отримання ним копії позовної заяви з додатками матеріали справи не містять, вважаємо, що причина неявки до суду Відповідача у справі була поважною. Доказом причини неподання відзиву є те, що Відповідач фактично не проживав за місцем реєстрації, про справу обізнаний не був, у зв`язку з чим відзив не було подано. Враховуючи вищезазначене, Відповідач не мав змоги вчасно та у визначений судом строк для подання відзиву на позовну заяву, повідомити суд наступні обставини, що мають істотне значення для вирішення спору та надати заперечення проти позовних вимог Позивача.

Щодо строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Частиною першою ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відповідно до ч. 1,2 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Повний текст заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області у справі № 636/5611/25 було виготовлено 03.02.2026. 07.04.2026 представник Заявника, адвокат Шелудько О.О., направила до суду повідомлення про надання доступу до справи, докази чого наявні у матеріалах справи, та отримала матеріали по справі 11.05.2026. З рішенням суду Відповідач не погоджується, в зв`язку з чим подається заява про перегляд заочного рішення суду. У відповідності до частини 1 статті 127 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Короткий виклад обставин справи. В позовній заяві вказано, що 05.03.2024 між Відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 7652979 із наступними істотними умовами: сума кредиту (загальний розмір) - 10000,00 грн.; дата надання/видачі Кредиту - 05.03.2024; строк кредитування - 360 днів; процентна ставка стандартна - 2,2 %. В своїй позовній заяві Позивач просив стягнути заборгованість з Відповідача за Договором про надання споживчого кредиту № 7652979 від 05.03.2024 в розмірі 40740 грн. з яких: 10000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 25960,00 грн. сума заборгованості за процентами; 4780 грн. - сума штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Ознайомившись з позовною заявою, Відповідач не погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне: Відповідач вважає позовні вимоги Позивача є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо відсутності доказів належного ознайомлення з умовами кредиту. В заочному рішенні суду по справі № 636/5611/25 не надано належної оцінки кредитному договору № 7652979 від 05.03.2024 судом при прийнятті рішення не було належним чином досліджено надані Позивачем докази та не взято до уваги важливі недоліки цих доказів. Позивач не надав жодних підтверджень, що зазначений одноразовий ідентифікатор «A1354» був направлений у вигляді повідомлення Відповідачу на електрону адресу або смс-повідомлення на мобільний номер телефона. Без належних доказів відправлення Відповідачу вказаного одноразового ідентифікатору «A1354» за допомогою повідомлення на електронну пошту або смс повідомлення на мобільний номер телефона, твердження Позивача, що про підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором «A1354» не несуть в собі безсумнівну правдивість таких даних та не слугують тією інформацією, яка може встановлювати об`єктивну істинність обставин вчинення товариством та/або його системою дій з надіслання Відповідачу ідентифікатора для реєстрації/входу в систему та для акцептування пропозиції укласти договір. Так, на підтвердження обставин укладення з Відповідачем договору Позивач додав до позову кредитний договір № 7652979 від 05.03.2024, як зображення змісту договору у форматі pdf. Однак, за відсутності демонстрації Позивачем місця збереження Первісним кредитором електронних даних та інформації про вчиненні в системі дії неможливо встановити будь-який зв`язок між вказаними Позивачем обставинами та діями, у тому числі створеній Первісним кредитором односторонньо візуальній формі послідовності дій. Зокрема Позивачем не доведено жодними належними та достовірними доказами того, що під час створення між Первісним кредитором та Відповідачем вищезазначених документів, вони були захищені від редагування/зміни будь-якими особами, а сама форма створюється автоматично системою та захищається від змін. Додані ж до позову документи подані лише у вигляді файлу формату pdf та не містять електронних підпису позичальника або будь-яких даних, які б свідчили про волевиявлення прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладення кредитного договору Відповідачем. Суду при розгляді даної справи необхідно дослідити оригінали наданих в електронному вигляді документів (Договір про надання споживчого кредиту № 7652979 від 05.03.2024, паспорт споживчого кредиту) на предмет цілісності й незмінюваності тексту наданих документів. Отже, твердження Позивача про те, що ним в повному обсязі були виконані зобов`язання з підписання та укладення кредитного договору № 7652979 від 05.03.2024 є необґрунтованими та недоведеними належними на те доказами. Окрім цього, Позивачем не долучено до матеріалів справи Правила надання коштів в кредит, а тому не можливо встановити чи був Відповідач ознайомлений з такими Правилами та погодився з ними. Відтак, з наданих Позивачем документів не вбачається можливим встановити факт ознайомлення Відповідача з умовами кредитного договору та підписання його електронними підписами, зокрема шляхом використання одноразового ідентифікатора, оскільки відповідні докази відсутні, всі додані до заяви документи складені заявником одноособово.

Щодо непроведення процедури верифікації. Враховуючи природу правовідносин, які виникли між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , ТОВ «Авентус Україна» зобов`язаний був провести належну перевірку Відповідача до підписання договору та здійснення платіжної операції. Відповідно до п. 1.17 кредитного договору № 7652979 від 05.03.2024: «Перед укладенням цього Договору Товариством була здійснена Ідентифікація Споживача для входу в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок "CreditPlus", відповідно до п.1.1 Договору та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації Споживача (в тому числі здійснений з метою укладення попередніх правочинів між Сторонами), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу:- отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ» Проте, до позовної заяви Позивачем не додано жодного документу, який би підтверджував проходження Відповідачем до підписання договору або під час його підписання процедури верифікації. Отже, при розгляді даної справи підлягає дослідженню факт здійснення Кредитодавцем належної перевірки особи позичальника під час укладання кредитного договору.

Щодо відступлення права грошової вимоги. Позивач посилається на наступний договір факторингу: Від 27.11.2024 №27.11/24-Ф, укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА». Позивачем не було спростовано належними доказами заперечення Відповідача стосовно відступлення права вимоги за кредитним договором № 7652979 від 05.03.2024 з огляду на наступне. Із долученої копії договору факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024 неможливо встановити всіх істотних умов договору, тобто матеріали справи не містять належних та допустимих доказів переуступки прав вимоги, а, відтак, і права вимоги Позивача до Відповідача. Вищезазначений договір факторингу є рамковими, в його тексті не визначено, які саме права вимоги передаються/відступаються на користь нового кредитора. В той же час, Позивачем долучено «Реєстр боржників» до договору факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024. Однак, аналізуючи наданий суду «Реєстр боржників», фактично він не є належним доказом відступлення прав вимоги, оскільки є лише довідкою/листом, на якому Позивач надрукував певну інформацію, яка, на його думку, відповідає інформації, наявній в реєстрі боржників, що є додатком до договору факторингу. Іншими словами, зазначений документ є лише суб`єктивним твердженням Позивача, яке підлягає доведенню на загальних підставах. У цьому документі зазначені лише номер і дата кредитного договору, прізвище позичальника та сума боргу, але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч. 1 ст. 517 ЦК України. Отже, наданий вищевказаний «Реєстр боржників» не є належним доказом наявності заборгованості за кредитним договором № 7652979 від 05.03.2024 р., що відповідно до вимог цивільного процесуального закону не встановлює реальне виконання чи невиконання зазначених кредитних договорів боржником/відповідачем. Зазначена у ньому інформація, за умови відсутності первинних документів по кредитному договору , на підставі яких він складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає Позивач. За цих обставин, Позивач не довів наявність у нього права вимоги до Відповідача у спірних правовідносинах. в договорі факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024 зазначено, що «Документами» є документи, що стосуються Заборгованостей окремих Боржників, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог Клієнта до Боржників по Заборгованостям, а також є необхідними для пред`явлення вимоги до Боржника щодо погашення Заборгованості. Згідно умов договору факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024, зазначені документи передаються через відповідний Акт прийому-передачі Документів за формою, наведеною у Додатку №4 до договору факторингу. Зазначимо, що складений Акт прийому передачі Документів у матеріалах справи відсутній. під час укладання договору факторингу Сторонами не було виконано своїх зобов`язань належним чином, а саме Первісним кредитором не було передано Позивачу (Фактору) належні докази, що стосуються Заборгованостей окремих Боржників, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог Клієнта до Боржників по Заборгованостям, а також є необхідними для пред`явлення вимоги до Боржника щодо погашення Заборгованості. Також у матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами та будь-яке підтвердження про направлення Відповідачу такого повідомлення за договорами факторингу, а також підтвердження отримання Відповідачем такого повідомлення. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-979цс15. Таким чином, Позивачем не підтверджено факт відступлення права вимоги за кредитним договором № 7652979 від 05.03.2024. ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є неналежним Позивачем у спірних правовідносинах, оскільки товариство не набуло права вимагати від Відповідача сплати заборгованості за кредитним договором № 7652979 від 05.03.2024 р.. Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20). Отже, до Позивача не перейшло належним чином права вимоги відносно Відповідача за кредитним договором № 7652979 від 05.03.2024, а відтак Позивач є неналежною стороною по даній справі та не має жодного права на стягнення на свою користь заборгованості з Відповідача.

Щодо відсутності доказів розміру заборгованості: На підтвердження надання грошових коштів у кредит, відповідно до умов кредитного договору № 7652979 від 05.03.2024 р. Позивач до матеріалів справи надав лист ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250519-198 від 19.05.2025, яким надано відповідь на запит ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про здійснення перерахування коштів на платіжну картку клієнта ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА». По здійсненому перерахунку вказується його час, дата, сума, номер транзакцій, сайт торгівця, код авторизації, банк-еквайр, а також призначення платежу. В призначенні платежу вказується про зарахування на картку та номер карти, але номер карти не є повним. Це єдиний документ, який Позивач надає для підтвердження перерахування коштів Відповідачу на виконання договору. Вказані документи не є належними доказами для підтвердження факту надання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» і, відповідно, отримання Відповідачем грошових коштів на виконання умов кредитного договору № 7652979 від 05.03.2024 р., оскільки не містить повного номеру рахунку одержувача, жодних ідентифікаційних даних Відповідача та у призначенні платежу відсутнє посилання на кредитний договір. Жодних інших первинних документів Позивачем до позовної заяви не долучено.

Щодо нарахування та стягнення штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язань. В позовній заяві Позивач заявляє до стягнення заборгованість зі штрафу нарахованого відповідно до умов кредитного договору № 7652979 від 05.03.2024 р. у розмірі 4780 грн. Відповідач заперечує проти нарахування даних штрафних санкцій, у зв`язку із наступним. Законом № 3498-IX від 22.11.2023 року змінено обов`язок кредитодавця щодо списання неустойки в залежності від дати укладення договору про споживчий кредит. Для договорів, укладених після 24.01.2024 року, списання неустойки не передбачено. Водночас п. 18 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у зв`язку з прийняттям Законом № 3498-IX від 22.11.2023 змін не зазнав. Обов`язок кредитодавця списати неустойку у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування і надалі не залежить від дати укладення кредитного договору.

Щодо розміру відсотків за користування кредитом. В позовній заяві Позивач заявляє до стягнення: 10 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 25 960,00 грн. сума заборгованості за процентами; 4780 грн. - сума штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання. Загальний розмір 40 740 грн. Заочним рішенням справі Чугуївського міського суду Харківської області у № 636/5611/25 вимоги по стягненню заборгованості за процентами була задоволена часткова, у розмірі 22 360 грн., проте, вважаємо такий розмір є не співмірним з розміром тіла кредиту (10 000 грн.) та з урахуванням положень п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», значно перевищують розмір тіла кредиту та не відповідають балансу інтересів кредитора та боржника.

Заявлений Позивачем розмір відсотків суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг і підлягає зменшенню до розміру 50% від виданого Відповідачу кредиту 5000 грн. Відповідно до наданого Позивачем розрахунку заборгованості, Відповідачем було здійснено часткове погашення кредиту у розмірі 13860,00 грн., яке було зараховано Позивачем в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами та штрафу. Отже, здійснена Відповідачем оплата має бути розподілена наступним чином:- 5000 грн. - погашення заборгованості відсотків за користування кредитом (з урахуванням зменшення розміру відсотків до 50 % від тіла кредиту);- 8 860,00 грн. - на погашення тіла кредиту;- 0 грн. - на погашення штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання (у зв`язку з незаконним нарахуванням). Отже, враховуючи часткове погашення кредиту, наводимо наступний розрахунок заборгованості:- 1 140 грн. - тіло кредиту;- 0,00 грн. - проценти за користування кредитом. На підставі вищевикладеного вважаємо, що сума заборгованості по кредитному договору не може перевищувати 1 140 грн.

Представник відповідача в заяві вказувала, що суд має переглянути заочне рішення від 29 січня 2026 року по справі № 636/5611/25 та розглянути справу у загальному провадженні з наступних підстав: Позивач пред`явив вимогу про стягнення боргу з ОСОБА_1 за кредитним договором № 7652979 від 05.03.2024 р. Проте, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що Відповідач до підписання договору проходив верифікацію та те, що електронний підпис на договорі належить саме Відповідачу, що унеможливлює здійснити перевірку додержання Позивачем процедури інформування Відповідача про умови кредитування. Позовна вимога, що полягає у стягненні заборгованості за нарахованими відсотками за оспорюваним кредитним договором є неспіврозмірною , оскільки суперечить принципам розумності та добросовісності, а відтак є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Відсотки нараховані Позиковадцем, не співмірні з тілом кредиту, та є несправедливим, з урахуванням положень п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», не відповідають балансу інтересів кредитора та боржника. Позивачем не доведено достатніми доказами те, що він є законним правонаступником стягувача за Договором про надання споживчого кредиту № 7652979 від 05.03.2024 р. Вимога щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями 4780 грн., задоволенню не підлягає, з огляду на п. 18 Прикінцевих і Перехідних положень Цивільного кодексу України. Отже, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, що підтверджують заявлені ним позовні вимоги, і у суду немає правових підстав для задоволення позовних вимог Позивача про стягнення заборгованості. Вважаємо суд у загальному провадженні має більш детально дослідити надані Позивачем докази, а саме: - кредитний договір № 7652979 від 05.03.2024 р.: на предмет дотримання Позивачем порядку ознайомлення Відповідача з умовами отримання кредиту як це передбачено чинним законодавством, цілісності та незмінності наданого до суду договору, проведення процедури верифікації Відповідача до підписання договору; докази виконання позикодавцем умов кредитного договору № 7652979 від 05.03.2024: факт перерахування коштів саме Відповідачу та підтвердження розміру наданого кредиту;- справедливість та співмірності нарахування відсотків за користування кредитом, у заявленому Позивачем розмірі, з урахуванням статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

10.07.2026 від представника ТОВ «Діджи фінанс» надійшли заперечення на заяву, в яких зазначено наступне. 29 січня 2026 року заочним рішенням Харківської області позовні вимоги Чугуївського міського суду ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі по тексту ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» чи/або Позивач) до Відповідач або Позичальник) договором задоволено. Стягнуто ОСОБА_1 (далі по тексту про стягнення заборгованості за кредитним з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 7652979 від 05.03.2024 в загальній сумі 37 140,00 грн., понесених витрат по сплаті судового збору 208,26 грн. та 5 469,60 грн. витрат на правову допомогу. 2 26 травня 2026 року Представником ОСОБА_1 через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» подано заяву про перегляд заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 29 січня 2026 року по цивільній справі № 636/5611/25.

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ознайомившись детально із заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 636/5611/25, вважає її необґрунтованою та такою, яка має бути залишена судом без задоволення.

Представник Відповідача у стверджує в заяві про перегляд заочного рішення що «…Враховуючи викладене, Відповідач не отримував жодні документі по справі, зокрема, судові повістки, а тому не був обізнаний про відкрите судове провадження. З огляду на вищезазначене, оскільки Відповідач не отримував судових повісток, він був позбавлений можливості бути присутнім у судовому засіданні та надавати свої заперечення і докази проти позовних вимог, що призвело до ухвалення заочного рішення без з`ясування істотних обставин справи.… ». ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» вважає дані обґрунтування не лише безпідставними, але й такими що позбавлені будь-якої логічної та фактичної основи, з огляду на наступне.

27 листопада 2024 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі Первісний кредитор) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 27.11/24-Ф (далі Договір факторингу), відповідно до умов якого та згідно Реєстру прав вимог, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 7652979 від 05.03.2024 (далі кредитний договір) в розмірі 40 740,00 грн., з яких:- 10 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;- 25 960,00 грн. сума заборгованості за відсотками;- 4 780,00 грн. сума заборгованості за комісією. У зв`язку із не виконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості за кредитним договором та для захисту свого порушеного права, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до Чугуївського міського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості по вищевказаним кредитним договором.

Частинами третьою, четвертою статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. У відповідності до ч. 3 ст. 130 ЦПК України вбачається, що якщо якій адресовано судову повістку, розписку не виявлено в місці проживання особу , , повістку під . вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою (ч. 9 ст. 130 ЦПК України). Порядок вручення судових рішень визначено у статті 272 ЦПК України , за змістом частини одинадцятої якої у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. (пункти 1-5 частини шостої статті 272 ЦПК України). Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270 (далі - Правила), які регулюють відносини між ними. суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про виконання судом обов`язку щодо повідомлення ОСОБА_1 та вважав його належно повідомленим про розгляд справи. Звертаємо увагу суду, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» направило позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором разом із додатками на адресу: АДРЕСА_2 . Зазначена адреса повністю відповідає тій, яку Відповідач вказав у заяві про перегляд заочного рішення, а також є його зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується відповіддю Великобурлуцької громади Куп`янського району Харківської області. Разом із тим, Відповідач позовну заяву з додатками та судовими повістками не отримав. Отже, неотримання судових повісток та копії позовної заяви з додатками ОСОБА_1 є наслідком його свідомих дій (або бездіяльності), спрямованих на неналежне отримання поштової кореспонденції з метою уникнення участі у судових засіданнях та розгляді справи. Поряд з цим, звертаємо увагу суду, що стороною Відповідача до заяви про перегляд заочного рішення не було додано жодного доказу на підтвердження відсутності Відповідача за його місцем реєстрації чи/або проживання та неможливості отримувати судові повістки. Згідно зі змістом ст. 288 ЦПК України, скасування заочного рішення можливе лише за одночасного встановлення двох обставин: 1. Відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив суд про причини своєї неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 2. Докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. У даному випадку сторона Відповідача не обґрунтовує наявності поважних причин для неявки до суду або неподання відзиву на позов, як цього вимагає п. 1 вищезазначеної статті.

Також у заяві про перегляд заочного рішення не наведено жодних доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи по суті, як цього вимагає п. 2 ст. 288 ЦПК України. За таких обставин, суд першої інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, належним чином оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованості за Кредитним договором № 7652979 від 05.03.2024. Таким чином, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» вважає, що надані докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження законності та обґрунтованості позовних вимог ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та безпідставності перегляду заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 29 січня 2026 року по цивільній справі № 636/5611/25.

Просили заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 29 січня 2026 року по цивільній справі № 636/5611/25 залишити без задоволення.

У судовому засіданні адвоката Шелудько О.О. заяву про перегляд заочного рішення підтримала, просила задовольнити.

Представник ТОВ «Діджи фінанс» у запереченнях просили заяву представника ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 29 січня 2026 року по цивільній справі № 636/5611/25 залишити без задоволення; розгляд провести без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали зазначеної справи, та докази, надані відповідачем, встановив наступне.

26.06.2025 (зареєстровано 03.07.2025) через систему «Електронний суд» позивач ТОВ «Діджи фінанс» звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №7652979 від 05.03.2024, укладеним між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна», у розмірі 40740.00 грн. та судові витрати.

Згідно відповіді щодо адреси реєстрації відповідача, ОСОБА_1 зареєстрований у с. Садовод, Куп`янського району, Харківської області.

07.08.2025 ухвалою провадження по справі відкрито, призначено судове засідання на 04.11.2015, надано відповідачу строк на надання відзиву на позов.

Відповідачу на адресу реєстрації ( АДРЕСА_1 ) надсилалися повістки про виклик, які повернуто без вручення.

29.01.2026 у справі постановлено заочне рішення згідно положень ст. 280-282 ЦПК України.

13.03.2026 Чугуївським міським судом Харківської області в електронному вигляді видано виконавчий лист №636/5611/26 на підставі рішення від 29.01.2026.

07.04.2026 адвокату Шелудько О.О., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , надано доступ до електронної справи №636/5611/25.

26.05.2026 через систему «Електронний суд» адвокат Шелудько О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення у справі №636/5611/25 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

При цьому суд зазначає, що у заяві про перегляд заочного рішення адресу ОСОБА_1 зазначено як « АДРЕСА_1 », відомостей про іншу адресу проживання та доказів на підтвердження непроживання відповідача за місцем реєстрації заявником не надано. У судовому засіданні адвокат Шелудько О.О. пояснила, що ОСОБА_1 проживав разом з батьками, не зазначаючи адресу, проте наразі повернувся та мешкає за адресою реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У постанові Великої палати Верховного суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) зазначено наступне.

Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача. Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).

Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи. З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом.

Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 288 ЦПК України). Отже, ЦПК України встановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

ЄСПЛ, висновки якого належить застосовувати судам, вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, параграфи 53, 55, від 06 грудня 2007 року).

Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України). Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви (частина перша статті 286 ЦПК України). У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд згідно із частиною третьою статті 287 ЦПК України може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення.

Очевидно, що передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

Так судом встановлено, що посилання адвоката Шелудько О.О. на те, що відповідачем повістки та інші процесуальні документи не отримувалися у зв`язку з тим, що останній фактично за адресою реєстрації не мешкає, не підтверджені жодним чином, зі змісту заяви про перегляд заочного рішення не вбачається посилання на твердження або докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та не були подані до розгляду позовної заяви по суті.

Наведені в заяві про перегляд заочного рішення доводи представника відповідача по суті свідчать про її не згоду із змістом рішення в зв`язку із неналежною оцінкою судом наданих позивачем доказів, неправильним застосуванням судом норм права.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що наявні підстави для поновлення строку для звернення з заявою про перегляд заочного рішення, та про відсутність підстав для скасування вказаного заочного рішення передбачених ст. 288 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 287-288, 260,261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Шелудько Оксани Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку подачі заяви про перегляд заочного рішення - задовольнити.

Поновити представнику відповідача - адвокату Шелудько О.О. строк для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шелудько Оксани Олександрівни про скасування заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 29.01.2026 залишити без задоволення.

Згідно ч.4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Золотоверха