Ухвала суду № 138371348, 06.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/7355/26

№ провадження 2/646/4644/2026

У Х В А Л А

06 липня 2026 року місто Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в особі представника Ткаченко Марії Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в особі представника Ткаченко М. М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 93 362,42 гривень.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов такого висновку.

Відповідно до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до положень частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У частині п`ятій статті 6 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України «Про судовий збір», підлягає сплаті за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо його сплати, а тому судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в одній справі, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншої позовної заяви, в тому числі тим самим позивачем до того самого суду.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 16.05.2018 у справі № 810/504/17.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підтвердження сплати судового збору позивачем до матеріалів справи додано платіжну інструкцію № 0641990021 від 29 квітня 2026 року, згідно із якою Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень за подання позовної заяви до ОСОБА_1 .

Водночас, як убачається з КП «Д-3», платіжна інструкція № 0641990021 від 29 квітня 2026 року вже була використана позивачем при зверненні до Основ`янського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - справа № 646/5049/26, провадження № 2/646/3828/2026.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 08 травня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було повернуто позивачу.

Отже, надана позивачем платіжна інструкція № 0641990021 від 29 квітня 2026 року не може бути прийнята судом як належний доказ сплати судового збору, оскільки вказаний платіж був зарахований за подання позовної заяви у справі № 646/5049/26, провадження № 2/646/3828/2026.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

За змістом частин п`ятої та сьомої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Так, у пункті 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 6 вересня 2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Отже, не надсилання позивачем способом, передбаченим чинним процесуальним законодавством, на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

У разі звернення до суду з позовною заявою через підсистему «Електронний суд» позивач зобов`язаний надати до суду один із альтернативних доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним позовної заяви з доданими до неї документами, а саме: доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи через підсистему «Електронний суд» поданих до суду документів або у разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого «Електронного кабінету» докази надсилання таких документів листом з описом вкладення. У разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого «Електронного кабінету», докази надсилання документів іншим учасникам справи має бути виключно листом з описом вкладення.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, до неї не додано жодних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суд критично оцінює доводи представника позивача щодо неможливості направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами з підстав його проживання на тимчасово окупованій території України, з огляду на таке.

Згідно із відповіддю № 2963672 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Саме цю адресу представником позивача також зазначено як відоме місце проживання відповідача.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, тимчасова окупація селища Ківшарівка Куп`янського району Харківської області завершилась 17.09.2022.

Після зазначеної дати територія Куп`янської міської територіальної громади Харківської області, до складу якої входить селище Ківшарівка, віднесена до територій активних бойових дій.

Разом із тим, сам по собі факт віднесення відповідної території до територій активних бойових дій не свідчить про об`єктивну неможливість направлення поштової кореспонденції.

Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження припинення функціонування поштового зв`язку за місцем реєстрації відповідача чи неможливості доставки поштових відправлень за вказаною адресою.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені представником позивача доводи є непідтвердженими належними доказами та не можуть бути підставою для звільнення позивача від обов`язку щодо направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом долучення до позовної заяви належного доказу сплати судового збору у порядку та розмірі встановленому законодавством, а також доказів надсилання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у встановлений законом спосіб.

Керуючись частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в особі представника Ткаченко Марії Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків: долучення до позовної заяви належного доказу сплати судового збору у порядку та розмірі встановленому законодавством, а також доказів надсилання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у встановлений законом спосіб.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.

Суд попереджає, що у разі не усунення вказаних недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Іщенко