Ухвала суду № 138371026, 21.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15594/26

Провадження № 1-кс/643/5956/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 м. Харків

Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Харкові клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22026220000000392, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

встановив:

До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026220000000392 від 18.03.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Комунального підприємства «Малинівка» створюють перешкоди у законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань шляхом фіктивного працевлаштування зацікавлених осіб та їх подальшого бронювання від мобілізації в обмін на неправомірну вигоду, тим самим надаючи їм можливість уникнути призову на військову службу, чим зменшують формування людського мобілізаційного резерву.

Розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації № 143В від 26.02.2025 «Про визначення підприємств, установи та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», Комунальне підприємство «Малинівка» (Код ЄДРПОУ 37943554) визначено підприємством, яке є критичним для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у зв`язку з відповідністю критеріям щодо визначення підприємств, які мають важливе значення для забезпечення потреб територіальних громад Харківської області.

У ході слідства встановлено, що директор КП «Малинівка» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовуючи своє службове становище, організував на вказаному комунальному підприємстві фіктивне працевлаштування військовозобов`язаних осіб, а саме громадян України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є придатними до проходження військової служби, з метою безпідставного ухилення останніх від призову за мобілізацією та виконання військового обов`язку.

У подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , будучи працівниками КП «Малинівка», у період з початку свого працевлаштування у травні та липні 2025 року відповідно, передбачені трудові обов`язки не виконують та на робочому місці не знаходяться, фактично займаючись іншою трудовою та підприємницькою діяльністю. При цьому, щодо вказаних осіб КП «Малинівка» через засоби порталу «Дія» оформлене бронювання від призову під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як працівників підприємства, яке є критично важливими для забезпечення потреб територіальних громад Харківської області, що призвело до перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом зменшення мобілізаційного людського ресурсу.

Так, 16.07.2026 на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова про дозвіл на обшук від 09.07.2026 проведено обшук за місцем фактичного проживання та реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено:

-мобільний телефон марки Xiaomi, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з номерами мобільних терміналів НОМЕР_3 , НОМЕР_4

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме здійснення спілкування/координацію протиправних дій/надання вказівок, порад, а також усунення інших перешкод для досягнення єдинної злочиної мети між фігурантами провадження з використанням саме мобільних телефонів, планшетів, ноутбука тощо, що підтверджується матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, вказані речі та предмети можна вважати знаряддям вчинення вказаного злочину.

Для подальшого дослідження змісту зазначених мобільних пристроїв, носіїв інформації, документів є необхіднім проведення судових експертиз, що в свою чергу потребує певного розумного часу. Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення (здійснення спілкування з використанням технічних пристроїв) вилучення та дослідження саме вказаних речей є обгурнтовано необхідним для встановлення всіх обставин кримінального провадження.

Вилучені під час проведення вказаного обшуку речі, предмети та документи містять інформацію, яка має значення для розслідування вказаного кримінального провадження, можуть мати на собі слідову та (або) іншу інформацію, що має доказове значення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.

17.07.2026 постановою слідчого вказані предмети та документи визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Встановлено, що вилучені речі є власністю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор зазначає, що на час досудового розслідування та судового провадження на вказані предмети необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів, проведення необхідних слідчих та процесуальних дій, експертних досліджень та недопущення їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобтозберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна про судове засідання повідомлявся, в судове засідання не з`явилися, клопотань та заперечень до слідчого судді не надходило.

Від представника власника майна адвоката ОСОБА_7 через канцелярію суду 21.07.2026 за вх. № 46987 надійшло клопотання про розгляд справи без участі ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_7 , при розгляді клопотання покладаються на розсуд суду.

Підстав для визнання явки учасників провадження обов`язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не прибуття когось із них у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У зв`язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Встановлено, що зазначене клопотання майно вилучено в ході проведення 16.07.2026 обшуку на підставі ухвали слідчого судді. У протоколі обшуку зазначено, що вилучено:

Мобільний телефон марки Xiaomi, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з номерами мобільних терміналів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

У подальшому постановою старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_8 від 17.07.2026 вилучені речі, а саме:

-мобільний телефон марки Xiaomi, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з номерами мобільних терміналів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 - визнано речовими доказами.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Дане клопотання направлено до суду поштою 17.07.2026, тому строк для подачі клопотання прокурором дотримано.

Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Нормою ст. 2 КПК України врегламентовано, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження. У постанові про визнання майна речовим доказом зазначено, що вилучені предмети містять інформацію, яка має значення для розслідування вказаного кримінального провадження, можуть мати на собі слідову та (або) іншу інформацію, що має доказове значення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами. Вилучені речі та документи відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть містити відомості які можуть бути викоростані як доказ факту обставин вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

На даний час підставність клопотання про арешт майна не спростовано, що в подальшому не унеможливлює ставити питання про скасування арешту майна в порядку, визначеному ст. 174 КПК України.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідатиме належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, не суперечитиме його загальним засадам.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед низки іншого зазначає порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 23, 131-132, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на майно, вилучене 16.07.2026 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки Xiaomi, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з номерами мобільних терміналів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Зберігання майна, зазначеного у другому абзаці, визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 № 1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1