Ухвала суду № 138370525, 21.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8063/26

Номер провадження 1-кс/404/3084/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Кропивницький

Слідча суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні матеріали клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_3 , погодженого заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження 42026120000000036 від 18.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулася до слідчого судді з вище вказаним клопотанням, відповідно до якого просив накласти арешт на наступне нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належить йому на праві приватної власності (із забороною розпорядження та відчуження), а саме:

-квартиру загальною площею 33,9кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1

-автомобіль макри «VolkswagenTouareg», vin НОМЕР_1 , 2008 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 12.05.2026.

На обґрунтування клопотання зазначено, що у не встановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 18.03.2026, у ОСОБА_5 , у зв`язку з виконанням службових обов`язків заступника начальника відділу взаємодії з громадами Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції, виник умисел на отримання неправомірної вигоди від осіб, які перебувають у розшуку ТЦК, за сприяння в ухиленні від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210 та 210-1 КУпАП) та не доставлення останніх до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлено, що ОСОБА_6 , будучи місцевим мешканцем міста Олександрії, в середині березня 2026 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ввечері близько 18:00-19:00 години, прямував за кермом власного автомобіля «LexusRX» реєстраційний номер НОМЕР_3 по площі Покровській міста Олександрія, де його зупинив наряд поліції на службовому автомобілі «Skoda» білого кольору. Після цього працівники поліції перевірили у нього документи та повідомили, що останній перебуває у розшуку за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил військового обліку та вони повинні доставити його до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки ОСОБА_6 відмовлявся їхати з працівниками до ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час спілкування з останніми, поліцейські почали вимагати надати їм неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США за те, щоб вони його відпустили.

Враховуючи, що таких грошових коштів у ОСОБА_6 не було та останній категорично заперечував на їх вимогу, крім того вважаючи, що не порушував жодних правил ПДР та зупинка транспортного засобу була безпідставною, він, зачинивши машину, втік з місця. На момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції, ОСОБА_6 не мав бронювання та відстрочки від мобілізації.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне збагачення, 25.05.2026 до ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_5 на мобільний месенджер WhatsApp та призначив зустріч на АЗС «БРСМ», яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Садова, 3.

Коли останній прибув до призначеного місця, до нього підійшли двоє чоловіків та зазначили, що вони від ОСОБА_5 .

Вказані чоловіки зазначили, що для безперешкодного пересування по місту Олександрія та Олександрійському району ОСОБА_6 , та у разі якщо хтось з його друзів теж бажає, повинен надати їм неправомірну вигоду у сумі від 2000 доларів США. Також останні пообіцяли, що після надання їм грошових коштів, у разі зупинки заявника працівниками поліції, він повинен буде зателефонувати їм на певний номер телефону та його не будуть затримувати і доставляти до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У подальшому, 03.06.2026 ОСОБА_5 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 , дізнався, що останній вже має відстрочку від призову на військову службу. Однак, переслідуючи мету до незаконного збагачення, ОСОБА_5 запропонував свої «послуги» товаришу ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , який перебував у розшуку ТЦК, зі сприяння в ухиленні від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та не доставлення зазначеної особи до ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі зупинки останнього підлеглими ОСОБА_5 на території міста Олександрії та Олександрійського району.

09.07.2026 близько 19:45 під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 поблизу гаражного кооперативу, розташованого поблизу адреси: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 повідомив, що він гарантує безперешкодне пересування ОСОБА_7 по місту Олександрії та Олександрійського району, а у разі зупинки останнього працівниками поліції, з метою ухилення від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та не доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , він повинен буде йому зателефонувати, та підлеглі працівники поліції його відпустять.

Також ОСОБА_5 зазначив, що вказаний «імунітет» можливий тільки у разі надання йому неправомірної вигоди у сумі 4000 доларів США.

Розуміючи можливість настання негативних наслідків у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 з подальшим призовом на військову службу до лав ЗСУ, ОСОБА_7 був вимушений погодитися на вказану незаконну пропозицію ОСОБА_5 .

У подальшому, ОСОБА_5 призначив особисту зустріч ОСОБА_6 , з метою отримання неправомірної вигоди, за сприяння ОСОБА_7 в ухиленні від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та не доставлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, 12.07.2026, близько 22 години 30 хвилин, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно та маючи на меті особисте збагачення, шляхом використання службового становища, наданого йому в межах повноважень, перебуваючи біля автомобіля «VolkswagenTouareg», із номерними знаками НОМЕР_4 , за адресою: АДРЕСА_3 , в ході особистої зустрічі, отримав від громадянина ОСОБА_6 , на висловлену раніше вимогу, неправомірну вигоду у розмірі 4 тисяч доларів США за вчинення дій в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, а саме в інтересах ОСОБА_7 , за сприяння в ухиленні від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та не доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому, о 22 годині 55 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України працівниками правоохоронних органів, його злочинна діяльність була припинена, а грошові кошти вилучені.

12.07.2026 року , о 22 годині 55 хвилин ОСОБА_5 року народження, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

13.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вищевказане клопотання про арешт майна подане з метою забезпечення конфіскації майна.

Метою застосування арешту майна слідчий зазначає п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Прокурор та слідчий про розгляд клопотання повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явились, прокурор подала заяву про розгляд без її участі вимоги клопотання підтримала та вказала, що в прохальній частині клопотання допущено технічну помилку щодо площі квартири. Просила вважати правильною: 52,8 кв.м.

На підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд поданого клопотання здійснюється без виклику власника майна, підозрюваного ОСОБА_5 , та його захисника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майня

Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026120000000036 від 18.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється групою прокурорів Кіровоградської обласної прокуратури.

13.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно відомостей з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна №485925930 від 15.07.2026, квартира загальною площею 52,8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2766192835080.

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу власником автомобіля марки «Volkswagen Touareg», vin НОМЕР_1 , 2008 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_5 .

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як встановлено слідчою суддею, 13.07.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Зі змісту клопотання та доданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Слідча суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складу інкримінованого йому злочину.

Клопотання слідчого про арешт майна в цій частині відповідає ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість конфіскації майна як виду покарання у разі засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.

З накладенням арешту можливість особи розпоряджатись відповідним майном на власний розсуд та відчужувати його на користь третіх осіб втрачається. Отже, у такий спосіб, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

За таких умов, заявлені слідчим підстави арешту є виправданими, а переслідувані цілі можуть бути досягнуті через застосування до майна підозрюваного саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, їх специфіку і тяжкість, наявність обґрунтованої підозри у його вчиненні особи, яка є власником такого майна. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.

У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що арешт накладається без заборони користування відповідним майном, а тому не вбачає негативних наслідків від його застосування як для самого підозрюваного, так і для інших осіб.

Слідча суддя вважає за доцільне роз`яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.170-173, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із забороною його відчуження та розпорядження, а саме на:

- квартиру загальною площею 52.8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- автомобіль макри «VolkswagenTouareg», vin НОМЕР_1 , 2008 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 12.05.2026.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1