Рішення № 138370369, 21.07.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1524/26

Провадження № 2/352/1371/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кузьменка С.В.,

за участю

секретаря судового засідання Кукули О.С.

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Кредит-капітал» (далі Позивач) до ОСОБА_1 (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за договором в сумі 21560 гривень та розгляд справи призначено на 17 липня 2026 року.

17 липня 2026 року в судове засідання не з`явились Позивач та Відповідач.

Представник Позивача подав клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності

Відповідач подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

17 липня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 21 липня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що 02 березня 2020 року Відповідач та ТОВ «Мілоан» уклали кредитний договір №1047030, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало Відповідачу грошові кошти в розмірі 8000 гривень, а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

29 грудня 2020 року ТОВ «Мілоан» та Позивач уклали договір відступлення прав вимоги №58-МЛ, відповідно до якого останній набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до Відповідача.

Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 21560 гривень, з яких: 8000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 12600 гривень заборгованість за процентами та 960 гривень заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Тому, у відповідності до статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь:

- заборгованість за кредитним договором №1047030 в розмірі 21560 гривень;

- понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, надала клопотання про розгляд справи без її участі в якій також зазначено, що вона визнає заборгованість по тілу кредиту в сумі 8000 гривень, а також заперечую проти стягнення заборгованості за відсотками в сумі 12600 гривень, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 гривень та стягнення судових витрат в сумі 2662,40 гривень .

ІІІ. Докази, досліджені судом

1.Договір про споживчий кредит від 02 березня 2020 року, ТОВ «Мілоан» та Відповідачем укладено договір №1047030 на суму 8000 гривень, строком на 30 днів (01 квітня 2020 року кінцева дата повернення кредиту), комісія за надання кредиту 960 гривень, процентна ставка 2,5% в день від суми кредиту.

2.Додаток №1 Графік платежів до договору №1047030 від 02 березня 2020 року, згідно із яким Відповідач має повернути кредит 01 квітня 2020 року.

3. Довідка про ідентифікацію, згідно якої Відповідачу відправлений одноразовий ідентифікатор F18185 на його номер телефону.

4. Анкета-заява на кредит № 1047030 від 02 березня 2020 року.

5. Платіжне доручення 16021451 від 02 березня 2020 року відповідно до якої ТОВ «Мілоан» переказав Відповідачу кошти у розмірі 8000 гривень на його банківську карту НОМЕР_1 . Призначення платежу: кошти згідно договору 1047030.

6. Виписка з особистого рахунку за кредитним договором №1047030 від 02 березня 2020 року, відповідно до якого заборгованість Відповідача перед ТОВ «Мілоан» становить 21560 гривень, з яких: 8000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 12600 гривень заборгованість за процентами та 960 гривень заборгованості по комісії за надання кредиту.

7.Договір відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29 грудня 2020 року, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь Позивача права вимоги за кредитним договором №1047030.

8. Витяг з реєстру боржників до договору відступлення №№58-МЛ від 29 грудня 2020 року, відповідно до якого Відповідач має заборгованість в розмірі 21560 гривень.

9.Акт прийняття-передачі реєстру боржників від 29 грудня 2020 року до договору відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29 грудня 2020 року, відповідно до якого Позивач прийняв від ТОВ «Мілоан» реєстр боржників в кількості 13237.

10. Платіжна інструкція №20806 від 29 грудня 2020 року, відповідно до якої Позивач переказав кошти у розмірі 5 446 965,03 гривень на рахунок ТОВ «Мілоан» як плату за договором відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29 грудня 2020 року.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

02 березня 2020 року між Відповідачем та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір №1047030 на суму 8000 гривень, строком на 30 днів (01 квітня 2020 року кінцева дата повернення кредиту), комісія за надання кредиту 960 гривень, процентна ставка 2,5% в день від суми кредиту (пункти ІІІ.1 - ІІІ.4 цього Рішення).

02 березня 2020 року ТОВ «Мілоан» перерахувало Відповідачу кошти в розмірі 8000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням (пункт ІІІ. 5 Рішення).

Позивач набув право вимоги на підставі укладеного договору відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29 грудня 2020 року, що підтверджується договором, платіжною інструкцією та актом прийняття-передачі реєстру боржників (пункт ІІІ.7-ІІІ.10 Рішення).

Згідно із розрахунком, наданим Позивачем, станом на день подання позовної заяви заборгованість Відповідача за договором №1047030 становить 21560 гривень, з яких: 8000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 12600 гривень заборгованість за процентами та 960 гривень заборгованості по комісії за надання кредиту (пункт ІІІ.6 Рішення).

На час розгляду справи Відповідачем не надано доказів погашення зазначеної простроченої заборгованості.

V. Висновки суду

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідачем не виконано умови укладених Договорів та не повернуто Позивачеві отримані кошти.

Факт отримання коштів підтверджується договорами та довідками про переказ коштів на картковий рахунок Відповідача.

Права вимоги заборгованості за вказаними кредитними договорами перейшло до Позивача на підставі укладеного договору відступлення ( пункти ІІІ.7-ІІІ.10 цього Рішення).

Таким чином, Позивачем надано докази щодо наявності у Відповідача перед ним заборгованості за кредитним договором №1047030 за тілом кредиту в сумі 8000 гривень.

щодо розміру заборгованості за процентами

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 ( пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватися на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.

При визначенні розміру процентів Суд звертає увагу, що укладений договір є договором споживчого кредитування.

Як встановлено в ході розгляду справи, кредитний договір №1047030 укладено 02 березня 2020 року із процентною ставкою 2,5% в день від суми кредиту.

Таким чином, розмір процентної ставки становить:

З 02 березня 2020 року по 01 квітня 2020 року становить 6000 гривень (30 днів * (8000 гривень * 2,5 %).

Загальний розмір відсотків за користування кредитом в межах строку договору становить 6000 гривень.

Позивачем не надано доказів продовження строку дії договору після 01 квітня 2020 року поза межами визначеного 30-денного строку дії договору, в зв`язку із чим нарахування процентів після 01 квітня 2020 року здійснено поза межами договірних відносин.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами підлягають задоволенню в розмірі 6000 гривень та відмові в іншій частині.

щодо розміру комісії

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові Великої Палати від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Суд враховує вказані висновки Верховного Суду, в зв`язку із чим вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією за договором №1047030 від 02 березня 2020 року в сумі 960 гривень.

VI. Щодо судового збору

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень.

Позов задоволено в сумі 14000 гривень, що становить 64,9 % від суми заявлених вимог.

64,9 % від суми сплаченого судового збору становить 1727 гривень 89 копійок.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача мають бути стягнуті судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1727 гривень 89 копійок.

VI. Щодо витрат на професійну правову допомогу

Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи представником Позивача було надано:

-Договір про надання правової допомоги 0107від 01 липня 2025 року між Позивачем та адвокатським об`єднанням, згідно якого Позивач замовляє, доручає, оплачує, а Адвокатське об`єднання надає правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим цим Договором;

-Детальний опис наданих послуг до Акту №Д/25820 від 14 квітня 2026 року

-Витяг з Акту № Д/25820 про надання правової допомоги від 14 квітня 2026 року, відповідно до якого Позивачу надані юридичні послуги у розмірі 8 000 гривень щодо примусового стягнення заборгованості з Відповідача. Відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 30 листопада 2020 рок у справі № 922/2869/19 висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».

Суд встановив, що заявлені витрати пов`язані із розглядом справи.

В той же час поведінка сторін під час розгляду справи, а саме відсутність відзиву, заперечень та доказів зі сторони Відповідача, відсутність доказів підготовки Адвокатом запитів, клопотань та інших документів, окрім позову, типовість спору відповідної категорії, а також невідповідність зазначених в заявці та акті розмірів оплати мінімально передбаченим тарифам, на думку Суду свідчать про те, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є завищеним та є непропорційним до предмета спору, в зв`язку із чим підлягає зменшенню.

За умов відсутності заперечень Відповідача проти позовних вимог, відсутності доказів підготовки Адвокатом запитів, клопотань та інших документів, окрім позову, Суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу має дорівнювати місячному розміру мінімальної заробітної плати, який на час розгляду справи становить 8647 гривень.

В цій конкретній справі Суд звертає увагу також на ті факти, що Представник Позивача не був присутнім в жодному судовому засіданні, типовість спору щодо стягнення заборгованості за одним кредитним договором, в зв`язку із чим, серед іншого Суд вважає завищеним витрачення 6 годин 30 хвилин для підготовки позовної заяви. В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що за таких обставин в цій конкретній справі розмір витрат на правничу допомогу має дорівнювати 1/2 місячного розміру мінімальної заробітної плати, тобто 4324 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено в сумі 14000 гривень, що становить 64,9 % від суми заявлених вимог.

Судом визнано обгрунтованими витрати у розмірі 4324 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, витрати Позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню Відповідачем в розмірі 2806,27 гривень, що становить 64,9 % від суми обгрунтованих витрат, в зв`язку із чим в іншій частині у стягненні розміру судових витрат слід частково відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити частково в позові товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за комісією в сумі 960 гривень та заборгованості по відсотках в сумі 6600 гривень.

В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» заборгованість за договором №1047030 від 02 березня 2020 року в розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень, в тому числі:

-заборгованість за тілом кредиту в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень;

-заборгованість за відсотками в сумі 6000 (шість тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит капітал» судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1727 (одна тисяча сімсот двадцять дві) гривні 89 (вісімдесят дев`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2806 (дві тисячі вісімсот шість) гривень 27 (двадцять сім) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО