Постанова № 138369889, 20.07.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1311/26

провадження № 3/179/282/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Чорної А.О.,

за участю секретаря судового засідання Пантєлєєвої Д.А.,

прокурора Ровного І.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. П`ятницьке Чугуївського району, Харківської області, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої помічником лісничого відділення філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2024 наказом директора Філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» № 491-к ОСОБА_2 було призначено на посаду помічника лісничого Котовського лісництва Новомосковського лісового відділення Філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України».

06.09.2025 згідно витягу з ДРАЦС ОСОБА_2 уклала шлюб, на підставі чого змінила прізвище на Закаблук.

Відповідно до положень п.п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

ОСОБА_1 , помічник лісничого Котовського лісництва Новомосковського лісового відділення Філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України», будучи, згідно з п.п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом декларування, а також відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, будучи суб`єктом правопорушення за цією статтею, у порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» подала завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, які відрізняються від достовірних на суму 1 308 408,03 грн, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засідання ОСОБА_1 свою провину визнала та пояснила, що у неї дійсно є майно, яке вона не зазначила у декларації, оскільки документи на право власності на земельні ділянки та квартиру знаходилися у її сестри у м. Харків, і документів у неї не було, тому вона допустила помилки у декларації і не зазначила їх в декларації. На теперішній час вона вже виправила декларацію за 2024 рік.

Прокурор у судовому засіданні підтримав протокол та просив визнати ОСОБА_1 винною та притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.

Відповідно до ст. 9 ч. 1 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

На підставі ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частина 4 ст. 172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки ст. 172-6 КУпАП, суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених ч.ч. 2 та 3 цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Диспозиція вказаної норми є банкетною.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про: об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Для цілей декларування об`єктами нерухомості (об`єктами нерухомого майна) є земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 181 ЦК України, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно ч. 4 ст. 172-6 КУпАП є адміністративним правопорушенням із формальним складом і є закінченим з моменту вчинення передбаченого законом протиправного діяння, незалежно від наявності чи відсутності суспільно небезпечних наслідків та незалежно від встановлення спрямованості умислу особи на досягнення певного результату.

Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, несе підвищений обов`язок дотримання вимог фінансового контролю та зобов`язана вживати всіх необхідних заходів для забезпечення повноти, точності та достовірності відомостей, що зазначаються у декларації. Невиконання цього обов`язку, незалежно від причин чи пояснень, свідчить про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2024 наказом директора Філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» № 491-к ОСОБА_2 було призначено на посаду помічника лісничого Котовського лісництва Новомосковського лісового відділення Філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України».

06.09.2025 згідно витягу з ДРАЦС ОСОБА_2 уклала шлюб, на підставі чого змінила прізвище на Закаблук.

Відповідно до положень п.п. «е» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Таким чином, відповідно до п.п. «е» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», посада помічника лісничого віднесена до суб`єктів на яких поширюється дія цього Закону, вони є суб`єктами декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, і зобов`язані виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.

05.03.2025 ОСОБА_1 з дотриманням вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», о 10:43 годині, виконала свій обов`язок та подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, якій присвоєно унікальний ідентифікатор документа f661c227-796f-4488-8859-953d84748fa7.

У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації ОСОБА_1 зазначила, що у суб`єкта декларування та членів його сім`ї відсутні об`єкти для декларування в цьому розділі.

Відповідно до Форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка затверджена наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21, на початку заповнення декларації суб`єкт декларування ознайомлюється з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після ознайомлення проставляється відповідна відмітка.

Після заповнення всіх розділів декларації суб`єкт декларування ознайомлюється з внесеними до неї відомостями та проставляє відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подає декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 Закону у разі самостійного виявлення суб`єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абзацом першим цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб`єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб`єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації. Суб`єкт декларування при поданні декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей.

За результатами повної перевірки декларації встановлено, що у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації ОСОБА_1 не зазначила про об`єкти нерухомого майна, належного їй на праві власності, а саме:

-квартири, загальною площею 76,73 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельної ділянки, кадастровий номер 6324655100:01:003:0123, площею 0,1227 га;

-земельної ділянки, кадастровий номер 6324655100:01:002:0042, площею 0,124 га;

-земельної ділянки, кадастровий номер 6324655100:01:001:0003, площею 0,3194 га;

-земельної ділянки, кадастровий номер 6324655100:01:002:0029, площею 6,3306 га;

-спільної частки земельної ділянки, кадастровий номер 6324655100:01:002:0019, площею 6,6214 га.

Отже, дослідивши матеріали справи, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною четвертою статті 172-6 КУпАП повністю підтверджена належними і допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 576 від 24.06.2026;

- щорічною декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, якій присвоєно унікальний ідентифікатор документа f661c227-796f-4488-8859-953d84748fa7;

- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта;

- свідоцтвами про право на спадщину за заповітом;

- додатковою угодою до договору оренди землі;

- свідоцтвом на право власності на житло;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;

- витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права;

- технічним паспортом на квартиру;

- наказом про призначення ОСОБА_2 на посаду помічника лісничого Котовського лісництва Новомосковського лісового відділення від 09.09.2024 № 491-к;

- посадовою інструкцією помічника лісничого Котовського лісництва Новомосковського лісового відділення;

- наказом Філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» № 39 від 24.01.2025 про компанію декларування за 2024 рік, з яким ОСОБА_2 була ознайомлена;

- довідками про оціночну вартість об`єктів нерухомості;

- актом Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларацій № 67/26 від 11.05.2026;

- актовим записом про шлюб № 452 від 06.09.2025;

- інформацією про особу Державної міграційної служби України.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.172-6 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що наявними у справі доказами доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

Відповідно до частини четвертої статті 172-6 КУпАП подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та визначенні його розміру, суд враховує характер вчиненого правопорушення, пов`язаного з корупцією, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, та приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та вважає, що саме це адміністративне стягнення та його розмір буде сприяти вихованню відносно додержання законів України, а також запобігати вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

З урахуванням зазначеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 40-1, ч. 4 ст.172-6, 245, 252, 280 КУпАП, Закону України «Про запобігання корупції», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, призначення платежу: *;21081100; протокол № 576;* ГУК у Дн-кій обл./смт.Магдалин/21081100; код утримувача: 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); номер рахунку(IBAN): UA848999980313030106000004607, код класифікації доходів бюджету 21081100, «00» Без деталізації за відомчою ознакою.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 і, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя А.О. Чорна