Рішення № 138369856, 21.07.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1788/26

Провадження № 2/177/1500/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

21 липня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Березюк М. В.

за участі: секретаря Бабєєва К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором № 2218141 від 08.04.2025 у загальному розмірі 20867,97 грн, судовий збір у розмірі 2662,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 08.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладеного договір № 2218141, за умовами якого кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 4700,00 грн, на визначений договором строк 360 днів, а позичальник зобов`язався повернути кредит у встановлений договором строк, сплатити проценти та інші платежі передбачені договором.

Відповідач зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим у нього сформувався борг у розмірі 30267,97 грн, з яких тіло кредиту 4699,99 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 10152,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками після відступлення права вимоги у розмірі 6015,98 грн., заборгованість за пенею у розмірі 9400,00 грн.

Проте позивач, вільно реалізуючи право на позов, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 20867,97 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4699,99 грн., заборгованості за нарахованим и відсотками на дату відступлення права вимоги у розмірі 10152,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками після відступлення права вимоги у розмірі 6015,98 грн.

26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Факторинг Партнерс» укладено договір № 26-11/25 за умовами якого позивач набув права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №2218141 від 08.04.2025.

Таким чином, позивач набув права вимоги до відповідача за вищевказаним договором, а оскільки відповідач заборгованість не сплачує, позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив суд розгляд справу проводити за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи в порядку визначеному законом, в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань по справі не надав, правом на подання відзиву не скористався (а.с. 123,131).

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «New Short» № 2218141 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора Х417 (а.с. 8-11).

За умовами Договору товариство надає клієнту кредит у розмірі 4700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 360 днів з періодичністю сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка 1% в день. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача № НОМЕР_1 ( п. 1.2, 1.3,1.4, 1.5.1, 2.1 Договору).

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Факт перерахування коштів за договором, в безготівковій формі на рахунок відповідача, підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек», відповідно до якої на картку відповідача № НОМЕР_2 08.04.2026 року здійснено переказ на суму 4700,00 грн.(а.с. 14).

Відповідач умови вказаного договору належно не виконував, у зв`язку з чим, станом на 26.11.2025 року мав заборгованість у загальному розмірі 24251,99 грн: 4699,99 грн тіло кредиту, 10152 грн відсотки за користування кредитом та 9400 грн штраф, що підтверджено розрахунком первісного кредитора (а.с. 12-13).

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтями 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою ст.1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Вищевказані докази підтверджують факт наявності заборгованості відповідача перед первісними кредиторами за вищевказаним договором, зміст якого відповідач не заперечив, доказів сплати заборгованості суду не надав, розрахунок заборгованості не оспорив.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Фактринг Партнерс» укладено договір № 26-11/25 за умовами якого позивач набув права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №2218141 від 08.04.2025. Таким чином, позивач набув права вимоги до відповідача за вищевказаним договором на суму 24251,99 грн. , що складається із суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4699,99 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги у розмірі 10152,00 грн., пенею у розмірі 9400, 00 грн (а.с.15-17)

Таким чином, позивач набув права вимоги до відповідача за вищевказаним договором кредиту.

Після відступлення права вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» донарахувало проценти за користування кредитом за період з відступлення права вимоги 27.11.2025 по 14.05.2026. але в межах строку кредитування 128 днів ( з 27.11.2025 по 03.04.2026) в розмірі 6015,98 грн, що узгоджується з умовами кредитного договору.

Отже, станом 14.05.2026 відповідач має заборгованість у розмірі 30267,97 грн, з яких тіло кредиту 4699,99 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 10152,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками після відступлення права вимоги у розмірі 6015,98 грн., заборгованість за пенею у розмірі 9400,00 грн.

Проте позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 20867,97 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4699,99 грн., заборгованості за нарахованим и відсотками на дату відступлення права вимоги у розмірі 10152,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками після відступлення права вимоги у розмірі 6015,98 грн (матеріали ЕС), що є правом позивача та узгоджується з нормами законодавства щодо заборони нарахування та стягнення неустойки в період воєнного стану.

Відповідачем, в змагальному процесі, не надано суду доказів погашення заборгованості за вказаним договором в повному обсязі, або в частині що не охоплена розрахунком наданим позивачем.

Враховуючи викладене, встановивши факт невиконання відповідачем зобов`язань щодо сплати заборгованості, приймаючи до уваги те, що позивач набув право вимоги вказаної заборгованості, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір 2662, 40 грн.

Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн, суд враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд, розглянувши вказані докази, оцінивши розмір витрат на правничу допомогу з точки зору реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову, приходить до висновку, заявлені до відшкодування витрат на правничу допомогу не є реальними та пропорційними сумі заявлених позовних вимог.

Так, суд звертає увагу на те, що така складова як «надання усної консультації з вивченням документів», що нібито склала 2 години роботи, вартістю 2000 грн за годину роботи, а всього 4000 грн, є явно необґрунтованою з урахуванням обсягу документів, на яких ґрунтувався позов, а це розрахунки складені первісним кредитором, договір кредиту та факторингу. Така складова як складення позову про стягнення боргу для подачі його до суду, тривалістю 3 години, що оцінена в 9000,00 грн (а.с. 18-19), є явно завищеною, оскільки зміст позову є нескладним, ґрунтується на незначній кількості документів, є поданим через систему електронний суд, що не вимагає додаткових часових та ресурсних витрат. Більш того, заявлених розмір витрат на правничу допомогу 13000 грн, є явно неспівмірним з ціною позову та склад більше половини заявлених вимог.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що обґрунтованою є сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн, що відповідає реальним витратам на надання правничої допомоги в даній справі, не призведе до надмірного, невиправданого збагачення.

Керуючись ст.12, 13, 76-89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжі Гедройця буд. 6 офіс 521) заборгованість за кредитним договором № 2218241 від 08.04.2025 в загальному розмірі 20867 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень 97 копійок, а також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок у рахунок відшкодування витрат зі сплату судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В. Березюк