Рішення № 138369714, 20.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/5363/2026

ЄУН 201/8776/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Заочне

20.07.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі Позивач, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1584-5290 від 04.08.2025 року (далі - Кредитний договір, Договір) у розмірі 37 457,75 грн.

Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що 04.08.2025 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1584-5290. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання, визначені у Кредитному договорі, в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Однак, відповідач належним чином не виконував зобов`язань щодо погашення кредиту та відсотків, а тому станом на 10.04.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 37 457,75 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 16 475,10 грн; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 20 982,65 грн. Кредитодавець відповідно до умов Кредитного договору направив Позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту №1584-5290 від 04.08.2025 року щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована Позичальником, порушення не усунуто.

II. Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання

2.Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 15.06.2026 року відкрите провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано докази.

3.Відповідач в судове засідання 13.07.2026 не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки на адресу місця реєстрації.

4.Відповідач судову кореспонденцію не отримав. Вказані документи було повернуто Акціонерним товариством «УКРПОШТА» «за закінченням терміну зберігання»

5.Згідно з ч. 3, 4 ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

6.Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

7.Частина 1 ст. 44 ЦПК України містить застереження щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.

8.Як вбачається з ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

9.У постанові від 02.12.2025 року у справі №640/1574/19 (провадження №К/990/39787/25) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що стаття 272 ЦПК України не передбачає як причину невручення судового рішення проставлення на ньому відмітки «за закінченням терміну зберігання», однак, у випадках, коли з конкретних обставин справи вбачається зловживання учасником справи наданими йому процесуальними правами, що виявляється у неотриманні поштової кореспонденції за самостійно повідомленою ним адресою, а також вжиття судом заходів, спрямованих на доведення до відома учасника справи обставин ухвалення відповідного судового рішення, доцільним та виправданим є визнання поштового відправлення із проставленою на ньому відміткою «за закінченням терміну зберігання» належним доказом виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій. В такому випадку суд застосовує положення ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у системному зв`язку із приписами ст. 251 КАС України. Аналогічного підходу дотримується Верховний Суд і у постановах від 25.06.2025 року у справі № 215/1719/24, від 23.11.2023 року у справі № 215/7312/20.

10.Отже, судом вжито усіх заходів, спрямованих на доведення до відома Відповідача обставин прийняття справи № 201/8776/26 до провадження та в повній мірі виконано обов`язок щодо повідомлення Відповідача про постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.

11.Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду Відповідачем не повідомлено. Клопотань чи заяв до суду не надходило.

12.Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

13.Представник Позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позов просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

14.13.07.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

15.З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

IІІ. Установлені судом фактичні обставини

16.04.08.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1584-5290 продукту «MiniKasa», за умовами якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором (п.п. 2.1, 2.2 Договору).

17.Відповідно до п.п. 3.1 Кредитного договору, Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

18.Підпунктом 3.2 Кредитного договору, що для укладання цього Договору, у порядку встановленому Правилами, Позичальник надає Кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати Кредит, шляхом заповнення на вебсайті Кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, Позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою вебсайту Кредитодавця та які необхідні для укладення цього Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.

19.Розміркредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту: 17 000,00 гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 04.08.2025 року. Базовий період складає 14 (чотирнадцять) календарних днів (п.п. 4.1, 4.2, 4.8 Кредитного договору).

20.Згідно з п.п. 4.10 Договору Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою; 0.74% (нуль цілих, сімдесят чотири сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

21.Підпунктом 4.11 Кредитного договору передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п?ятнадцять цiлих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою).

22.Комісійна винагорода, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги, під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабінет становить не більше 0,7% (нуль цілих сім десятих відсотків) від суми платежу, що вноситься Позичальником (п. 4.12 Договору).

23.Відповідно до п.п. 4.14 Договору строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 03.08.2026 року.

24.Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 4592.68 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дві цілих, шістдесят вісім сотих ) процентів. Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 73 936.98 грн. та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), проценти за користування Кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабінет. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 0.918% (нуль цілих, дев`ятсот вісімнадцять тисячних процентів) (п.п. 4.15-4.17 Договору)

25.Згідно з п.п. 8.1 Кредитного договору Позичальник несе відповідальність перед Кредитодавцем за порушення своїх зобов`язань за цим Договором відповідно до вимог законодавства України, умов цього Договору та Правил.

26.У разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.14 цього Договору (п.п. 8.3 Договору).

27.Підпунктом 3.10 Договору встановлено, що Кредитодавець та Позичальник визнають усі документи (в тому числі цей Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що цей Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи цей Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил. Відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання Договору є використання Позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

28.У пункті 13 Договору визначені реквізити сторін, зокрема і позивальника; паспорт серія (за наявності)/номер/ ким, коли, виданий; місце проживання; РНОКПП; номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 ; електронна адреса; Електронний підпис одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) A8499.

29.Відповідно до інформації про підтвердження успішної оплати Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» 04.08.2025 року о 11:30 виконано операцію про переказ грошових коштів у розмірі 17 000,00 грн на картку НОМЕР_2 , транзакція № 1651314355, Номер замовлення d73578b3a750 44098f60 0cf5a992d259, Платник: ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, Призначення платежу:«Видача кредитних коштів за договором 15845290, 20250804, ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_3 ».

30.Позивачем до суду надано довідку про перерахування суми кредиту № 1584-5290 від 04.08.2025 року. ОСОБА_1 . Видача коштів за кредитним договором № 1584-5290 від 04.08.2025 року: дата платежу 04.08.2025 року; тим операції: Видача кредиту; платіжна система: EasyPay; платіж: № 1651314355; card_mask: НОМЕР_1 ; Сума платежу: 17 00,00.

31.Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 1584-5290 від 04.08.2025 року, станом на 10.04.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 37 457,75 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 16 475,10 грн; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 20 982,65 грн.

32.Кредитодавець відповідно до умов Кредитного договору направив Позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту №1584-5290 від 04.08.2025 року щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована Позичальником, порушення не усунуто.

33.Всупереч умовам Кредитного договору, Відповідач не виконав свого зобов`язання чим порушив умови укладеного Договору та законодавства України.

34.Отже, заборгованість Відповідача за Кредитним договором № 1584-5290 від 04.08.2025 року - 37 457,75 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 16 475,10 грн; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 20 982,65 грн.

ІV. Оцінка суду

ІV. 1 Щодо вимог про стягнення заборгованості по тілу кредиту та процентам

35.Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

36.Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

37.Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

38.Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

39.Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

40.Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

41.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

42.Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

43.Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

44.Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

45.Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

46.Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

47.Суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

48.Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

49.Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

50.Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

51.Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами та якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

52.За положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

53.Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

54.Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

55.Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

56.Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

57.Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

58.Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

59.Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

60.Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

61.Відповідно до пункту 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

62.Отже, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 року до 21.04.2024 року включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 22.04.2024 року до 19.08.2024 року включно); починаючи з 20.08.2024 року та надалі - 1%.

63.Згідно з п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 року дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

64.Судом установлено, що у терміни, встановлені кредитним договором, взяті на себе зобов`язання Відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

65.На день звернення Позивача до суду заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1584-5290 від 04.08.2025 року, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 16 475,10 грн; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 20 982,65 грн.

66.Суд перевірив розрахунок суми нарахованих процентів за користування кредитом, який відповідає вимогам вищевказаного законодавства про споживче кредитування.

67.За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону Відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною Позивача.

68.Відповідачем вказаний розрахунок не спростований. Доказів погашення заборгованості суду не надано.

ІV.2 Щодо нарахованої заборгованостіза відсотками на підставі ст. 625 ЦК

69.У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 року у справі № 911/19/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення Позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок Позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем періоду часу, протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного Позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

70.З наданого Позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ним здійснювалось нарахування Відповідачу відсотків по ст. 625 ЦК України у загальній сумі 8 500,00 грн, з яких: за період з 18.08.2025 по 28.08.2025 3 740,00 грн; за період з 20.09.2025 по 03.10.2025 4 760,00 грн.

71.24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє до сьогодні.

72.Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», доповнено п. 18, у якому вказано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

73.Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

74.Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів.

75.Так, у постанові від 12.02.2025 року у справі №758/5318/23 зроблено висновок, що «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

76.Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

77.Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

78.Одночасно, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) внесені аналогічні зміни в Закон України «Про споживче кредитування», зокрема, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

79.У подальшому Законом України від 22.11.2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) вказаний пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено, а пункт 6 цього розділу викладено в новій редакції: «У разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

80.При цьому, аналогічні зміни в розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Законом № 3498-IX не вносились.

81.Отже, на момент виникнення спірних правовідносин є чинними положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, в редакції Закону № 2120-IX.

82.У Рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

83.Відтак, хоч Закон № 3498-IX від 22.11.2023 року прийнятий пізніше, ніж Закон № 2120-IX від 15.03.2022 року, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

84.Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України, застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

85.Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

86.Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

87.Разом з тим, при існуванні складної змістової колізії, застосуванню підлягають норми того нормативно-правового акта, який повно та точно врегульовує конкретні правовідносини, містить чіткі та зрозумілі положення, які забезпечують передбачуваність законодавства та відповідають законним очікуванням суб`єктів правовідносин.

88.У практиці Європейського суду з прав людини знайшов своє застосування принцип правової визначеності. Цей Суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and others v. the United Kingdom) та ін.).

89.Суд неодноразово вказував, що він виходить із таких вимог до національних нормативно-правових актів, щоб вони вважалися законом для цілей Конвенції: 1) нормативно-правовий акт повинен бути доступним: громадянинові як орієнтир правової поведінки і її наслідків, достатнім за тих правових норм, що застосовуються у конкретній справі; 2) норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з необхідною точністю (справа «Санді Таймз проти Сполученого Королівства» The Sunday Times v. The United Kingdom № 1 заява 6538/74 пункт 46). У справі «Кантоні проти Франції» (Cantoni v. France) Суд зазначив, що закон має відповідати якісним вимогам: бути доступним і передбачуваним.

90.Аналіз нормативно-правових актів дає підстави стверджувати, що саме норми ЦК України (чинні на момент виникнення спірних правовідносин) найбільш повно та точно врегульовували цивільні правовідносини щодо стягнення неустойки під час дії воєнного стану.

91.Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 22.06.2021 року у справі № 334/3161/17.

92.Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яка регулює звільнення позичальників від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань (зокрема, сплати пені) під час дії воєнного стану в Україні, і яка превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

93.Отже, Позивачем неправомірно здійснювалось нарахування ОСОБА_1 відсотків на підставі 625 ЦК України у загальному розмірі 8 500,00 грн.

ІV. 3 Загальний розмір заборгованості Відповідача за висновками суду

94.З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 здійснював часткову оплату заборгованості, що у загальній сумі становить 19 682,50 грн, яка частково була зарахована Позивачем як погашення заборгованості за нарахованими на підставі 625 ЦК України відсотками.

95.Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність нарахування ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Відповідачу заборгованості відсотків на підставі 625 ЦК України, вважає за необхідне врахувати сплачену ОСОБА_1 суму в рахунок погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом, яка, у свою чергу, складає 12 482,65 грн (20 982,65 грн - 8 500,00 грн).

96.Відповідно до змісту ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

97.Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

98.Ураховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

99.Підсумовуючи наведені вище обставини, висновки та розрахунки, суд висновує, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором про відкриття кредитної лінії № 1584-5290 від 04.08.2025 року складає 28 957,75 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 16 475,10 грн; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 12 482,65 грн.

V. Розподіл судових витрат між сторонами

100.Судові витрати підлягають покладенню на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст. 141 ЦПК.

З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, Рахунок в форматі IBAN НОМЕР_4 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) загальну суму заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1584-5290 від 04.08.2025 рокуу розмірі 28 957,75 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 16 475,10 грн; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 12 482,65 грн.

3.Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за відсотками у розмірі 8 500,00 грн.

4.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, Рахунок в форматі IBAN НОМЕР_4 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 058,24 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська