Ухвала суду № 138369110, 21.07.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4913/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанови та рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі відповідач 1), Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі відповідач 2), у якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білан Юлії Станіславівни від 18.08.2022 року про накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадженні № 65529112 щодо арешту частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю «Технотранссервіс» (код ЄДРПОУ 24712389);

- визнати протиправним та скасувати рішення державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Ткачової Крістіни Володимирівни як спеціального суб`єкта (державного реєстратора) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 64556509 від 19.08.2022 року, яким внесено запис про обтяження № 47647953 до Державного реєстру речових прав на мою частку у статутному капіталі і на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомості за реєстраційним номером 26429935101 (будівлі та споруди за адресою: м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 100а), що належить на праві приватної власності іншій особі, яка не є боржником у ВП 65529112;

- зобов`язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити виконавчі дії щодо скасування в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП) заходів примусового виконання, накладених постановою державного виконавця Дарницького ВДВС Білан Ю.С. від 18.08.2022 року у виконавчому провадженні № 65529112, та вчинити виконавчі дії щодо припинення обтяження, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису про обтяження 47647953 від 19.08.2022 року.

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

За приписами частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі Закон №4695-IX) встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить:

- немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суддею встановлено, що позовна заява містить три вимоги немайнового характеру, за які слід сплатити 3194,88 грн судового збору (3328,00 х 0,4 х 3 х 0,8).

Натомість, позивачем за позовні вимоги майнового характеру сплачено 2662,40 грн судового збору.

Отже, позивачем сплачено судовий збір не в повному розмірі.

Згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до частин 1-2 статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Частиною сьомою статті 161 КАС України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Як убачається з матеріалів справи, позивач просить визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білан Юлії Станіславівни від 18.08.2022 та рішення державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Ткачової Крістіни Володимирівни як спеціального суб`єкта (державного реєстратора) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 64556509 від 19.08.2022, проте будь-яких доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, як і оригіналів або належним чином засвідчених копій спірних рішень, до суду не надав.

Водночас, відділом організаційного забезпечення та контролю Кіровоградського окружного адміністративного суду складено акт від 16.07.2026 про те, що при реєстрації позовної заяви №340/4913/26, яка надійшла від ОСОБА_1 виявлено відсутність додатку до позовної заяви "згідно з переліку_15026.pdf.".

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, позивачу 24.06.2026 стало відомо про спірну постанову державного виконавця від 18.08.2022 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2022, однак до суду він звернулася лише 16.07.2026, отже позов подано з пропуском десятиденного строку звернення до суду, визначеного у статті 287 КАС України.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду.

На обґрунтування поважності причин пропуску такого строку зазначив, що відбував покарання у виді позбавлення волі строком на шість років у Державній установі «Вознесенська виправна колонія (№72)».

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 17.03.2026 у провадженні №11-кп/812/430/26 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі йому замінено на пробаційний нагляд.

Стверджує, що під час перебування в установі виконання покарань він був фактично позбавлений можливості належним чином контролювати відомості, внесені до державних майнових реєстрів, а також своєчасно дізнатися про рішення та дії державних виконавців Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві.

Про існування постанови державного виконавця Дарницького ВДВС Білан Ю.С. від 18.08.2022 та рішення державного виконавця Ткачової К.В. від 19.08.2022, прийнятих у межах виконавчого провадження №65529112, йому стало відомо лише 24.06.2026 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Після отримання відповідної інформації позивач 26.06.2026 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою, у якій просив визнати протиправними та скасувати зазначені постанову державного виконавця від 18.08.2022 та рішення від 19.08.2022.

У подальшому, з`ясувавши, що спори щодо правомірності рішень і дій органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання вироку суду в частині конфіскації майна боржника, підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, позивач, як він зазначає, без невиправданої затримки звернувся з цим позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

На підставі наведених обставин позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити такий строк.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши наведені позивачем доводи, суд зазначає, що сам факт відбування покарання у виді позбавлення волі не є безумовною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Посилання позивача на звернення 26.06.2026 до Голосіївського районного суду міста Києва також саме собою не є достатньою підставою для поновлення строку.

Позивач не надав повної копії поданої скарги, не повідомив про результати її розгляду та не зазначив, чи приймалося Голосіївським районним судом міста Києва процесуальне рішення щодо неналежності обраного порядку судочинства.

Також позивач не навів обставин, які пояснювали б, коли саме він з`ясував належність спору до адміністративної юрисдикції та чому після звернення 26.06.2026 до Голосіївського районного суду міста Києва адміністративний позов подано лише 15.07.2026.

За таких обставин наведені у заяві підстави не є достатньо конкретними та належним чином підтвердженими для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, з викладених у позовній заяві обставин убачається, що у вересні 2022 року виконавче провадження №65529112 було передане до іншого органу державної виконавчої служби, а 07.12.2023 державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому винесено постанову про опис та арешт належної позивачу частки у статутному капіталі ТДВ «Технотранссервіс». Однак у заяві про поновлення строку позивач не пояснив, чи повідомлявся він про постанову від 07.12.2023 та коли саме він одержав інформацію про повторний опис і арешт своєї частки.

Крім цього, позовна заява не відповідає вимогам пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України щодо визначеності змісту позовних вимог і викладення обставин, якими вони обґрунтовуються.

Позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора від 19.08.2022, яким, за його твердженням, обтяжено як належну йому частку у статутному капіталі ТДВ «Технотранссервіс», так і нерухоме майно, власником якого є саме товариство.

Водночас ОСОБА_1 не є власником будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , а ТДВ «Технотранссервіс» визначено у позовній заяві третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Звернення особи до адміністративного суду передбачає наявність безпосереднього порушення рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень саме її прав, свобод або законних інтересів.

Однак у позовній заяві не зазначено, яким чином внесення обтяження щодо нерухомого майна, власником якого є окрема юридична особа, безпосередньо порушує особисті права чи законні інтереси позивача, а також не наведено правових підстав звернення позивача до суду на захист прав та інтересів ТДВ «Технотранссервіс».

Наявність частки у статутному капіталі товариства сама собою не свідчить про належність йому на праві власності окремого майна цього товариства.

Крім того, сформульована позивачем вимога не дозволяє однозначно встановити, чи оскаржується рішення державного реєстратора за індексним номером 64556509 повністю або лише в певній частині, який саме об`єкт був визначений предметом обтяження та які відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також ОСОБА_1 заявлено вимогу до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому про зобов`язання вчинити виконавчі та реєстраційні дії. Проте позовна заява не містить відомостей про те, яке саме рішення, дія чи бездіяльність цього відповідача порушує його права.

Позивач не зазначив, чи звертався він до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому із заявою про скасування заходів примусового виконання або припинення обтяження, чи розглядалася така заява, яке рішення було прийнято за результатами її розгляду та в чому полягає протиправність поведінки цього відповідача.

Саме перебування матеріалів виконавчого провадження у відповідному відділі державної виконавчої служби не звільняє позивача від обов`язку визначити зміст порушення з боку такого відповідача та викласти обставини, якими обґрунтовується заявлена до нього вимога.

Позивачу необхідно конкретизувати зміст позовних вимог до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому, зазначити конкретне рішення, дію або бездіяльність цього органу, які він оскаржує, дату їх вчинення, зміст порушеного права, а також нормативні підстави наявності у цього органу повноважень вчинити дії, про які просить позивач.

За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: нової редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України із викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставин, у тому числі з обґрунтуванням того, які саме особисті права чи законні інтереси позивача порушені обтяженням нерухомого майна, власником якого є ТДВ «Технотранссервіс»; копій спірних постанови від 18.08.2022, рішення від 19.08.2022 та інших додатків до позовної заяви, що зазначені у пошкодженому файлі "згідно з переліку_15026.pdf."; заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин такого пропуску; докази сплати судового збору у розмірі 532,48 грн (оригінал платіжного документа) або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК