Ухвала суду № 138369069, 21.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

21 липня 2026 року м.Київ № 200/11900/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження, Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення різниці у заробітку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження Офісу Генерального прокурора від 30.08.2021 №171дп-21;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 31.08.2021 №280к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Донецької обласної прокуратури у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених від відповідної адміністративної посади (п.3 ч.1 ст.41 Закону України «Про прокуратуру»);

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора в особі Генерального прокурора поновити ОСОБА_1 на посаді керівника Донецької обласної прокуратури з 02.09.2021;

- стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 різницю заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 02.09.2021 до дати винесення судом рішення по суті спору включно;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за один місяць.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024, адміністративний позов задоволено частково.

Постановою Верховного Суду від 03.07.2026 рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року скасовано у частині зобов`язання Донецької обласної прокуратури нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю в заробітку (включаючи премії, надбавки, матеріальні допомоги, оплату часу відпусток) за час виконання ним нижчеоплачуваної роботи у період з 02.09.2021 по 23.08.2024, та в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду. В іншій частині судові рішення залишено без змін.

Також, вищевказаною постановою ВС поновлено виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №200/11900/21 в тій частині, в якій судові рішення залишено без змін.

20.07.2026 справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду.

21.07.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про завершення розгляду заяви про встановлення судового контролю від 11.12.2024.

21.07.2026 заяву позивача разом з матеріалами справи передано судді Лисенко В.І. для подальшого розгляду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 11.12.2024 від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду у цій справі від 23.08.2024 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Заявник просить зобов`язати Офіс Генерального прокурора подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Заява обґрунтована тим, що рішення суду в частині поновлення його на посаді керівника Донецької обласної прокуратури з 02.09.2021 тривалий час не виконується. Заявник зазначає, що після набрання рішенням законної сили він звертався до Генерального прокурора з вимогою про його добровільне виконання, однак отримав відповіді, зміст яких свідчить про відмову Офісу Генерального прокурора виконувати судове рішення з посиланням на відсутність законодавчого механізму поновлення його на адміністративній посаді. Крім того, з метою примусового виконання рішення суду заявником було ініційовано виконавче провадження, однак навіть вжиття заходів примусового виконання не призвело до поновлення його на посаді. На думку заявника, наведені обставини свідчать про тривале невиконання судового рішення суб`єктом владних повноважень та є підставою для встановлення судового контролю відповідно до статті 382 КАС України.

Представником Офісу Генерального прокурора подано заперечення на заяву про встановлення судового контролю, у яких просить відмовити у її задоволенні. Заперечення мотивовані тим, що встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, а заявником не доведено наявності виключних обставин, які б обумовлювали застосування такого заходу. Також зазначено, що рішення суду перебувало на стадії касаційного перегляду, Верховним Судом було зупинено його виконання, а питання примусового виконання здійснюється в порядку Закону України «Про виконавче провадження», тому саме органи державної виконавчої служби наділені повноваженнями щодо забезпечення виконання судового рішення. На думку Офісу Генерального прокурора, сам по собі факт відкриття виконавчого провадження або незгода заявника з діями державного виконавця не є достатньою підставою для встановлення судового контролю.

Крім того, представником Офісу Генерального прокурора подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції були оскаржені у касаційному порядку, а Верховним Судом відкрито касаційне провадження та зупинено виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх касаційного перегляду. У зв`язку із цим, на думку відповідача, підстави для встановлення судового контролю були відсутні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.01.2025.

Судові засідання неодноразово відкладалися через неявку сторін.

Разом з тим, у зв`язку з відкриттям Верховним Судом касаційного провадження за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження і Донецької обласної прокуратури, матеріали адміністративної справи №200/11900/21 були витребувані та передані до Верховного Суду для здійснення касаційного перегляду.

Постановою Верховного Суду від 03.07.2026 касаційні скарги Кадрової комісії та Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення, касаційну скаргу Донецької обласної прокуратури задоволено частково, рішення судів попередніх інстанцій скасовано лише в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати різниці в заробітку, а в іншій частині судові рішення залишено без змін. Одночасно Верховний Суд поновив виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у тій частині, в якій вони залишені без змін.

Після повернення матеріалів адміністративної справи до Київського окружного адміністративного суду заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю підлягає розгляду.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

З огляду на характер заявлених вимог, наявність у матеріалах справи необхідних доказів та відсутність потреби у з`ясуванні додаткових обставин у судовому засіданні, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про встановлення судового контролю у порядку письмового провадження.

При вирішенні поданої заяви суд керується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 812/333/17 (адміністративне провадження № К/9901/12313/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Крім цього, у Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 03.07.2026 рішення судів попередніх інстанцій змінено: у частині вимог про скасування рішення Кадрової комісії, скасування наказу Генерального прокурора та стягнення різниці у заробітку судові рішення скасовано, тоді як рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника Донецької обласної прокуратури залишено в силі та підлягає виконанню.

Таким чином, предметом судового контролю у цій справі є виключно виконання судового рішення в частині поновлення позивача на посаді керівника Донецької обласної прокуратури з 02.09.2021.

Матеріалами справи підтверджується, що після ухвалення судового рішення позивач неодноразово звертався до Офісу Генерального прокурора з вимогою про його добровільне виконання, було відкрито виконавче провадження та вживалися заходи примусового виконання. Разом з тим такі заходи не забезпечили фактичного поновлення позивача на посаді, а порушене право станом на час розгляду заяви залишається невідновленим.

Суд також враховує, що відповідачем не надано доказів фактичного виконання рішення Верховного Суду в частині поновлення позивача на посаді, тоді як доводи Офісу Генерального прокурора фактично зводяться до пояснення причин його невиконання, а не підтверджують факт виконання судового рішення.

За таких обставин суд доходить висновку, що механізм виконавчого провадження не забезпечив ефективного відновлення порушеного права позивача, а судове рішення у частині поновлення на посаді тривалий час не виконується добровільно суб`єктом владних повноважень. З огляду на викладене наявні достатні правові підстави для застосування передбаченого статтею 382 КАС України заходу судового контролю шляхом зобов`язання Офісу Генерального прокурора подати суду звіт про виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника Донецької обласної прокуратури.

Отже, зважаючи на те, що судове рішення у справі набрало законної сили, суд дійшов висновку, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 у справі №200/11900/21 підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

За вказаних обставин суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту протягом десяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.

Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 382-2 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 382-2 у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 382 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №200/11900/21, - задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі №200/11900/21, залишеного в силі постановою Верховного Суду від 03 липня 2026 року, у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника Донецької обласної прокуратури з 02 вересня 2021 року.

Зобов`язати Офіс Генерального прокурора подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі №200/11900/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника Донецької обласної прокуратури з 02 вересня 2021 року протягом десяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лисенко В.І.