Рішення № 138368651, 20.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року справа № 640/34/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненні соціальних виплат, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненні соціальних виплат, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо не здійснення нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року ОСОБА_1 у відповідності з частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантї їх соціального захисту»;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 несплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, у розмірі 9670,00 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що має статус учасника бойових дій та відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня. Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) позивач набула право на отримання допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Проте, відповідачем не виплачена позивачу грошова допомога до 5 травня за 2022 рік у відповідному розмірі, у зв`язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

06.01.2023, до Окружного адміністративного суду міста Києва засобами поштового зв`язку надійшла дана позовна заява. Розподіл позову та відкриття провадження у справі не здійснювались.

23.10.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 23.10.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, не погоджуючись з позовними вимогами позивача подав відзив, у якому зазначив про те, що позивач на обліку в Управлінні станом на 30.09.2022 не перебував та не звертався за разовою грошовою допомогою до 05 травня у 2022 році. Управління зазначило, що жодного відношення до даного виду допомоги не має, оскільки таку виплату за списками з установ та організацій, в яких перебувають на обліку особи, які мають право на отримання цієї грошової допомоги здійснює виключно Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .

Позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації, із заявою про виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Листом від 14.10.2022 Департмент соціальної політики Київської міської державної адміністрації повідомив, про відсутність підстав для здійснення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, оскільки списки чи розпорядження на виплату грошової допомоги за 2022 рік від жодних установ чи організацій не надходили.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та нездійснення виплат у належному розмірі протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: (4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України, до основних засад (принципів) адміністративного судочинства віднесено, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами. У свою чергу, ст. 45 Кодексу встановлює, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

У рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).

Суд зазначає, що зобов`язання суб`єктів владних повноважень вчинити певні дії є способом відновлення права особи, порушеного саме діями чи бездіяльністю таких осіб, які вона просить визнати протиправними.

В даному випадку позивачем не доведено порушення його прав та інтересів саме Управлінням соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, оскільки суду не надані докази звернення позивача до відповідача з заявою про виплату йому допомоги до 5 травня та докази відмови, бездіяльності останнього у вчиненні відповідних дій.

Натомість у матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву в якому Управління соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації зазначило, що не є та не може бути належним відповідачем у справі, оскільки Управління не є органом, що здійснює виплату допомоги до 5 травня за 2022 рік учасникам бойових дій. Управління зазначило, що ОСОБА_1 на обліку в нього не перебуває.

Крім того, як зазначив сам позивач у позовній заяві, не погоджуючись з розміром отриманої грошової допомоги, у вересні 2022 року він звернувся до Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації, проте не отримавши жодної відповіді від Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації на своє звернення, звернувся з цим позовом до суду.

Відповідач не здійснював у 2022 році виплату позивачеві суми грошової допомоги до 5 травня, доказів здійснення такої виплати іншим органом суду не надано, а тому заявлений позивачем спосіб захисту прав не є ефективним, оскільки не відновить його прав на отримання відповідної суми грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік.

Враховуючи наведені обставини у сукупності, оскільки позивачем не доведено порушення його прав саме Управлінням соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненні соціальних виплат, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.