Ухвала суду № 138368578, 16.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 липня 2026 року справа № 320/19266/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Франковської А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про призначення первинної комплексної інженерно-технічної економічної експертизи в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в частині,

за участю сторін:

представника позивача - Пономаренко В.М.,

представника відповідача - Карапетян А.С.,

в с т а н о в и в:

07.05.2026 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" про забезпечення позову до подання позовної заяви до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії до набрання законної сили рішення у справі:

- абзаців другого-дев`ятнадцятого підпункту 1) пункту 3.3 глави 3 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою НКРЕКП від 01.08.2017 №991 (у редакції постанови НКРЕКП "Про внесення змін до Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках" від 28.04.2026 №645).

За результатами автоматизованого розподілу заяви про забезпечення позову до його подання, згідно із протоколом від 07.05.2026, визначено головуючим щодо розгляду вказаної заяви суддю Київського окружного адміністративного суду Кушнову А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 заяву Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" від 07.05.2026 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задоволено.

Зупинено дію абзаців другого-дев`ятнадцятого підпункту 1) пункту 3.3 глави 3 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.08.2017 №991 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про внесення змін до Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках" від 28.04.2026 №645), - до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі.

15.05.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО" подано позовну заяву до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд визнати протиправним та нечинним нормативно-правовий акт в окремій його частині, а саме:

- абзаци другий-дев`ятнадцятий підпункту 1) пункту 3.3 глави 3 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 01.08.2017 № 991 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.04.2026 № 645 "Про внесення змін до Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках").

За результатами автоматизованого розподілу справи раніше визначеному складу суду, згідно із протоколом від 15.05.2026, визначено головуючим щодо розгляду вказаної справи суддю Київського окружного адміністративного суду Кушнову А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 02.07.2026.

У судове засідання, призначене на 02.07.2026, з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 02.07.2026 відповідач підтримав заявлене ним клопотання, про призначення судом первинної комплексної інженерно-технічної економічної експертизи, яке подано до суду через підсистему "Електронний Суд" 30.06.2026, та наголосив на необхідності спеціальних знань для правильного вирішення спору.

Клопотання про призначення первинної комплексної інженерно-технічної економічної експертизи НКРЕКП обґрунтовує тим, що одним із ключових спірних питань у даних правовідносинах є саме питання фактичного віднесення питомих витрат палива під час виробництва теплової енергії за допомогою комбінованого виробництва теплової та електричної енергії в режимі когенерації. З`ясування таких обставин та перевірка розрахунків питомих витрат на одночасне виробництво теплової та електричної енергії потребують специфічних знань та навичок у профільній інженерній галузі, які є необхідними для врахування складних технічних характеристик відповідного устаткування, а отже, відповідно до частини 1 статті 102 КАС України, у справі наявні умови для залучення судового експерта, оскільки такі обставини неможливо встановити без застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.

Обґрунтовуючи необхідність експертного дослідження, відповідач вказав на специфіку технічного обладнання, за допомогою якого здійснюється виробництво, а саме: турбіни № 1 (типу ПТ-25-90/10/ ВПТ-25-4), № 2 (типу ПР-25-90/10/0,9), № 3, № 4 та № 5 (типу ПТ-60-90/13), а також турбогенератори № 1, № 2 (типу ТВС-30) та № 3, № 4, № 5 (типу ТВФ-60-2). На прикладі турбіни № 1 регулятор зазначив такі її параметри, як номінальна потужність 25 МВт, номінальний тиск свіжої пари 8,8 МПа (90 кгс/смІ), номінальна температура 500-535 °C, номінальна теплова потужність до 97 Гкал/год (112,8 МВт), а також залежність тиску пари в конденсаторі від температури охолоджувальної води. Відповідач наголосив, що витрати палива для такої багатоступеневої турбіни не є фіксованою цифрою, оскільки вони прямо залежать від режиму її роботи (конденсаційного, теплофікаційного або промислового) та коефіцієнта корисної дії (ККД) котла, який постачає пару. Відтак, виробництво в режимі когенерації за допомогою комплексу котел-парогенератор, турбіна та генератор має умовний ККД з похибкою, що свідчить про наявність певного пропорційного розподілу виробленої теплової та електричної енергії на умовну одиницю палива, дослідження якого і потребує спеціальних знань.

Крім того, посилаючись на статтю 306 КАС України та Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, відповідач зазначив, що заявлена ним експертиза за своїм видом належить до інженерно-технічної та економічної, а за процесуальною ознакою є первинною та комплексною, оскільки передбачає застосування знань різних галузей для вирішення спільного інтеграційного завдання.

На підставі викладеного відповідач просить суд задовольнити клопотання, призначити у справі первинну комплексну інженерно-технічну економічну експертизу, доручивши її проведення експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та поставити на їх вирішення п`ятнадцять детальних питань.

Серед запропонованих питань відповідач просить встановити ККД обладнання ПрАТ "Черкаське Хімволокно" при виробництві теплової та електричної енергії в режимі когенерації на умовну одиницю палива, визначити кількість теплової енергії, яку можливо виробити при спалюванні умовної одиниці палива без використання режиму когенерації та в ньому, а також з`ясувати співвідношення розподілу спалювання умовної одиниці палива в когенераційному режимі.

Окремо відповідач ставить питання щодо допустимості з технічної точки зору при складанні енергетичних балансів віднесення всіх витрат палива виключно на виробництво теплової енергії при одночасному виробництві електричної, та чи передбачає або допускає такий підхід діючий на підприємстві стандарт "Питомі витрати палива на відпущену електричну енергію та теплоту при їх комбінованому виробництві на ВП "Черкаська ТЕЦ" ПрАТ "Черкаське хімволокно".

Експертним шляхом відповідач також просить з`ясувати, чи призводить включення в межі теплового балансу відпуску теплоти споживачам обсягу витрат умовного палива на енергетичні котли, який забезпечує виробництво пари для електричної енергії за теплофікаційним циклом, до штучного завищення обсягу умовного палива на виробництво теплової енергії, у чому полягає механізм такого завищення та який його кількісний (економічний) підсумок.

Окрім цього, питання стосуються наявності технічних обмежень щодо розподілу витрат палива за відсутності прямого вимірювання, відповідності стандарту підприємства вимогам Методики № 991, нормам ГКД 34.09.103-96 та ГКД 34.20.507-2003, а також наявності в ньому математичних алгоритмів, що призводять до збільшення витрат на теплову енергію за рахунок зменшення витрат на електричну.

Також відповідач просить експертів оцінити, чи відповідає метод розподілу витрат палива в Методиці № 991 загальноприйнятим інженерно-економічним принципам, чи є дії НКРЕКП щодо прийняття постанови № 645 тотожними затвердженню Галузевого керівного документа, чи змінює нова редакція Методики сам метод розподілу витрат палива порівняно з попередньою редакцією (і в чому полягає суть такої зміни) та чи стосуються внесені положення порядку формування витрат у бухгалтерському обліку підприємства, чи виключно методики розрахунку тарифу без впливу на бухгалтерський облік.

02.07.2026 канцелярією суду зареєстровано заперечення позивача на клопотання НКРЕКП про проведення експертизи, в якому Приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" висловило заперечення проти задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, вважаючи його повністю безпідставним, необґрунтованим та спрямованим виключно на затягування розгляду справи. Товариство зазначило, що провадження у цій справі було відкрито ухвалою суду від 21.05.2026 з призначенням засідання на 02.07.2026, тоді як оскаржуване клопотання НКРЕКП було отримано позивачем лише 01.07.2026, тобто за день до судового розгляду. Позивач наголосив, що предметом оскарження у даній справі є нормативно-правовий акт НКРЕКП, який за своїм змістом дублює та відтворює положення вже визнаних протиправними та нечинними за наслідками судового розгляду у справі № 320/54402/25 нормативно-правових актів регулятора, якими вносилися зміни до Методики № 991. З посиланням на приписи частини 3 статті 265 та пункту 9 частини 6 статті 12 КАС України позивач підкреслив, що цей спір віднесено законом до справ незначної складності, які підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у визначений статтею 258 КАС України строк, що не може перевищувати шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Заявлення відповідачем клопотання про проведення експертизи в такій категорії справ, на переконання позивача, штучно затягує судовий процес, оскільки запропоновані НКРЕКП питання взагалі не входять до предмета доказування та не здатні вирішити жодної зі спірних обставин, які підлягають встановленню судом.

Позивач окремо зауважив, що хоча регулятор і мотивує необхідність експертизи наявністю спору щодо фактичного віднесення питомих витрат палива під час комбінованого виробництва в режимі когенерації, насправді судом досліджується правомірність нормативно-правового акта НКРЕКП на предмет його тотожності чи нетотожності раніше скасованим у судовому порядку змінам до Методики № 991. З огляду на це, клопотання про проведення експертизи жодним чином не стосується цього ключового юридичного питання.

Спираючись на положення частини 1 статті 102, частини 2 статті 101 та частини 4 статті 73 КАС України, Товариство вказав, що жодне з 15 пропонованих відповідачем питань не пов`язане з предметом даного спору, а питання під номерами 13 та 14 взагалі є питаннями права, дослідження яких експертами процесуально недопустиме.

Крім того, позивач акцентував, що питання ліцензованої господарської діяльності ПрАТ "Черкаське хімволокно", ТОВ "Сумитеплоенерго" чи ТОВ "Євро-Реконструкція", як і правомірність використання ними внутрішніх стандартів підприємства при визначенні витрат палива, не є предметом розгляду у цій справі. Позивач також зауважив, що відповідно до пункту 7 частини 2 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" регулятор наділений самостійним правом залучати вчених та спеціалістів для проведення експертиз і консультацій ще на стадії розроблення проєктів своїх актів.

Водночас Товариство звернуло увагу суду на те, що згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах обов`язок доказування правомірності рішення покладається на суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали. Проте, як вбачається з матеріалів справи, НКРЕКП до свого відзиву не долучила жодного доказу, який би підтверджував її висновки чи заперечення, зокрема й висновків експертів чи результатів раніше проведених експертиз.

Додатково позивач вказав на безпідставність процесуальних посилань відповідача на пункт 6 частини 1 статті 306 КАС України, оскільки ця норма регламентує повноваження судді-доповідача суто під час підготовки справи до апеляційного розгляду та взагалі не підлягає застосуванню в суді першої інстанції. На думку позивача, таке клопотання є повністю тотожним тому, яке НКРЕКП раніше заявляла на стадії апеляційного провадження у справі № 320/54402/25, де суд апеляційної інстанції своєю ухвалою від 29.04.2026 вже відмовив у його задоволенні з мотивів того, що визначені технічні питання не є спірними, не входять до предмета доказування, а наявних у матеріалах справи доказів є цілком достатньо для прийняття законного рішення.

На основі викладеного, керуючись статтею 44 КАС України, позивач просив суд прийняти подані заперечення та повністю відмовити НКРЕКП у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача та заперечення позивача, суд вважає за необхідне у задоволенні заявленого клопотання відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно з ч. ч. 1, 3-5 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Отже, процесуальним законом чітко визначено правові підстави та умови для призначення судової експертизи.

Перевіряючи наявність підстав для призначення судової експертизи у даній справі, судом встановлено, що предметом даного спору є визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту в окремій його частині, а саме абзаців другого-дев`ятнадцятого підпункту 1) пункту 3.3 глави 3 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01 серпня 2017 року № 991 (у редакції постанови НКРЕКП від 28 квітня 2026 року № 645).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому у позовній заяві позивач просив суд розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, посилаючись на норми ч. 3 ст. 265 КАС України, оскільки результатом прийняття спірної у цій справі Постанови № 645 стало те, що оскаржувані у справі № 320/54402/25 визнані протиправними та нечинними положення нормативно правових актів, ідентично відтворені у новій редакції Методики № 991 згідно оскаржуваної в цій справі постанови від 28.04.2026 №645.

Відповідно до ч. 3 ст. 265 КАС України, позов про оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині, розглядається судом за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п.9 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині.

У судовому засіданні під час розгляду клопотання про призначення судової експертизи судом задано представнику відповідача уточнююче питання щодо того, чи є положення оскаржуваного у даній справі нормативно-правового акта в частині, а саме абзаци другий-дев`ятнадцятий підпункту 1) пункту 3.3 глави 3 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01 серпня 2017 року № 991 (у редакції постанови НКРЕКП від 28 квітня 2026 року № 645) такими, що відтворюють зміст визнаних протиправними та нечинними положень нормативно правових актів у справі № 320/54402/25. Представник відповідача підтвердив, що положення оскаржуваного у цій справі №320/19266/26 нормативно-правового акту є повністю ідентичними та такими, що відтворюють зміст положень нормативно-правових актів, які визнані протиправними та нечинними у справі №320/54402/25.

Судом встановлено, що визнані протиправними на нечинними положення Методики №991 (підпункт 1 пункту 1 Постанови №2029) є повністю ідентичними положенням абзаців другого-п`ятого підпункту 1) пункту 3.3 глави 3 Методики №991 (у редакції Постанови №645), а визнані протиправними на нечинними положення Методики №991 (пункт 2 Змін до Методики Постанови №1222) є повністю ідентичними положенням абзаців шостого-сімнадцятого та дев`ятнадцятого підпункту 1) пункту 3.3 глави 3 Методики №991 (у редакції Постанови №645).

Отже, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 в адміністративній справі №320/54402/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026, підпункт 1 пункту 1 постанови № 2029 та пункт 2 Змін до Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затверджених постановою № 1222 з ідентичним змістом у постанові НКРЕКП №645, які оскаржуються у цій справі №320/19266/26, були визнані протиправними та нечинними.

Згідно з частиною 1 статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Отже, підпункт 1 пункту 1 постанови № 2029 та пункт 2 Змін до Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затверджених постановою № 1222, є протиправними та нечинними з 29 квітня 2026 року.

Особливістю розгляду справ, визначених приписами частини 3 статті 265 та пункту 9 частини 6 статті 12 КАС України є те, що справи щодо оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині, розглядається судом за правилами спрощеного позовного провадження, як справи незначної складності.

У клопотанні про призначення первинної комплексної інженерно-технічної економічної експертизи, яке подано через підсистему Електронний суд 30.06.2026, відповідач просить поставити перед експертами на вирішення наступні питання:

1. Який коефіцієнт корисної дії обладнання ПрАТ «Черкаське Хімволокно» при виробництві теплової енергії в режимі когенерації на умовну одиницю палива?

2. Який коефіцієнт корисної дії обладнання ПрАТ «Черкаське Хімволокно» при виробництві електричної енергії в режимі когенерації на умовну одиницю палива?

3. Яку кількість теплової енергії можливо виробити на обладнанні ПрАТ «Черкаське Хімволокно» при спалюванні умовної одиниці палива (без використання режиму когенерації)?

4. Яку кількість теплової енергії та яку кількість електричної енергії можливо виробити на обладнанні ПрАТ «Черкаське Хімволокно» при спалюванні умовної одиниці палива (в режимі когенерації)?

5. У якому співвідношенні буде розподілятись спалювання умовної одиниці палива в режимі виробництва теплової та електричної енергії (режим когенерації)?

6. Чи допускається (у тому числі і з технічної точки зору) при складанні енергетичних та матеріальних балансів обладнання при виробництві в режимі когенерації віднесення всіх витрат палива виключно на виробництво теплової енергії при одночасному виробництві електричної енергії? Чи стандарт підприємства «Питомі витрати палива на відпущену електричну енергію та теплоту при їх комбінованому виробництві на ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» при спалюванні природного газу, вугілля та змішаного палива (вугілля газ)» передбачає або допускає за певних режимів роботи ТЕЦ віднесення всіх витрат палива виключно на виробництво теплової енергії при одночасному виробництві електричної енергії?

7. Чи допускається (у тому числі і з технічної точки зору) віднесення витрат умовного палива, використаного в енергетичних котлах та такого, що в межах теплофікаційного циклу забезпечує виробництво електричної енергії (у тому числі відпущеної в електричну мережу), виключно до витрат палива на відпущену теплову енергію шляхом їх включення до теплового балансу, без визначення частки палива, що відноситься до виробництва електричної енергії при одночасному виробництві теплової та електричної енергії? Чи передбачає або допускає стандарт підприємства «Питомі витрати палива на відпущену електричну енергію та теплоту при їх комбінованому виробництві на ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» при спалюванні природного газу, вугілля та змішаного палива (вугілля газ)» застосування такого підходу?

8. Чи з технічної точки зору включення в межі теплового балансу відпуску теплової енергії споживачам обсягу витрат умовного палива на енергетичні котли, який зумовлює виробництво пари, що забезпечує виробництво електричної енергії (у тому числі тої, що відпускається в електричну мережу) за теплофікаційним циклом на базі теплопостачання споживачів, призводить до штучного завищення обсягу умовного палива на виробництво теплової енергії? Якщо так у чому полягає механізм такого завищення? Чи передбачає стандарт підприємства «Питомі витрати палива на відпущену електричну енергію та теплоту при їх комбінованому виробництві на ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» при спалюванні природного газу, вугілля та змішаного палива (вугілля газ)» застосування підходу, за якого витрати палива, що зумовлюють виробництво електричної енергії за таким теплофікаційним циклом, відносяться до витрат на виробництво теплової енергії?

9. Чи існують з технічної точки зору обмеження щодо розподілу витрат палива між виробництвом теплової та електричної енергії при їх комбінованому виробництві у разі неможливості визначення такого розподілу шляхом прямого вимірювання?

10. Чи відповідає з технічної точки зору стандарт підприємства «Питомі витрати палива на відпущену електричну енергію та теплоту при їх комбінованому виробництві на ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» при спалюванні природного газу, вугілля та змішаного палива (вугілля газ)» вимогам абзацу другого підпункту 1 пункту 3.3 глави 3 Методики №991 в частині визначення витрат на паливо для виробництва електричної та (або) теплової енергії на основі планованих обсягів виробництва та питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів, визначених відповідно до положень ГКД 34.09.103-96 та з урахуванням положень пункту 5.4.2 ГКД 34.20.507-2003?

11. Чи містить Стандарт підприємства «Питомі витрати палива…» коефіцієнти, математичні алгоритми чи інші розрахункові механізми, застосування яких призводить до збільшення витрат палива, віднесених на виробництво теплової енергії, за рахунок одночасного зменшення витрат палива, віднесених на виробництво електричної енергії при їх комбінованому виробництві? Якщо так, то у чому полягає технічний механізм такого перерозподілу та який його кількісний (економічний) підсумок/ ефект?

12. Чи є метод розподілу витрат палива між виробництвом теплової та електричної енергії, закладений у Методиці №991, таким, що відповідає загальноприйнятим інженерно-економічним принципам розподілу витрат при комбінованому виробництві, застосованим у ГКД 34.09.103 96??

13. Чи є дії НКРЕКП в частині прийняття постанови від 28.04.2026 № 645 тотожними прийняттю або затвердженню Галузевого керівного документу?

14. Чи змінює редакція абзацу другогодев`ятнадцятого підпункту 1 пункту 3.3 глави 3 Методики №991 (у редакції постанови №645) метод розподілу витрат палива між виробництвом теплової та електричної енергії порівняно з редакцією, що діяла до внесення цих змін? Якщо так, то у чому полягає технічна/економічна суть такої зміни та як вона впливає на обсяг витрат палива, віднесений на теплову енергію?

15. Чи змінюють положення, внесені постановою №645, порядок формування витрат на паливо у бухгалтерському обліку підприємства, чи стосуються виключно методики розрахунку тарифу без впливу на бухгалтерський облік?

Проведення зазначеної вище експертизи просить доручити експертам Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз.

Суд враховує, що аналогічне клопотання НКРЕКП раніше заявляла на стадії апеляційного провадження у справі № 320/54402/25, проте суд апеляційної інстанції ухвалою від 29.04.2026 відмовив у його задоволенні з мотивів того, що визначені технічні питання не є спірними, не входять до предмета доказування, а наявних у матеріалах справи доказів є цілком достатньо для прийняття законного рішення.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення первинної комплексної інженерно-технічної економічної експертизи та питання, поставлені НКРЕКП на її вирішення, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що визначені заявником питання для проведення експертизи не входять до предмета доказування та не є спірними в межах даної справи, одночасно є технічними, а не юридичними, що свідчить про необґрунтованість заявленого клопотання та відсутність підстав для проведення первинної комплексної інженерно-технічної економічної експертизи.

Таким чином, заявником не доведено доцільності призначення вказаної судової експертизи та наявності виключних правових підстав для її проведення.

У судовому засіданні 16.07.2026 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали суду складено 21.07.2026.

Керуючись ст. ст. 101, 102, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про призначення первинної комплексної інженерно-технічної економічної експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Кушнова А.О.