Рішення № 138368515, 20.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м. Київ справа №320/35135/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з позовом до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646; 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 239 від 24.04.2023 «Про застосування до працівника УПП у місті Києві ДПП дисциплінарного стягнення»;

- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 561 о/с від 10.05.2023 «По особовому складу»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом ОСОБА_1 звільнена зі служби в поліції відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Прийняттю рішення про звільнення позивача зі служби в поліції передувало проведення відносно позивача службового розслідування. Так, оскаржуваним наказом за грубе порушення службової дисципліни, зокрема, невиконання вимог Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху, Правил етичної поведінки поліцейських до позивача застосоване дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Позивач вважає оспорювані накази протиправними, а звільнення незаконним, зазначаючи про порушення відповідачем вимог ряду нормативних документів при прийнятті таких рішень.

Позивач відмічає, що службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Крім того, відповідачем не дотримані строки на притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту НПУ, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу, в той час як протокол був складений 18.03.2023 року, про що відповідач був поінформований не пізніше 20.03.2023 року, і відповідно мав накласти стягнення не пізніше 21.04.2023 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року відкрите провадження в адміністративній справі, справу визначено розглядати одноособово суддею Панченко Н.Д. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

01.12.2023 року до суду надійшов відзив.

Також, відповідачем були надані до суду матеріали службового розслідування щодо позивача.

Позиція відповідача зводиться до того, що незважаючи на відсутність кримінальної чи адміністративної відповідальності, позивач є особою начальницького складу, за результатами службового розслідування була встановлена поведінка, яка є несумісною з відповідним положенням та статусом, були виявлені проступки (вчинки) проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підривають довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

20.03.2023 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП надійшов рапорт старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП капітана поліції Руслана Тесленка, зареєстрований у відділі документального забезпечення УПП у місті Києві ДПП від 20.03.2023 № 1151вн/41/11/2-2023 про те, що 19.03.2023 на 56 кілометрі автомобільної дороги М-07 «Київ - Ковель» працівниками Головного управління Національної поліції в Київській області на блок-посту в період дії комендантської години було зупинено автомобіль Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 під керування громадянки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проходить службу на посаді інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону №1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП та має спеціальне звання лейтенант поліції. Остання перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння. На місце зупинки автомобіля прибув наряд «Комета-303», який доставив ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку до лікаря нарколога в Ірпінську ЦМЛ.

Результат огляду встановив, що остання перебувала в стані алкогольного сп`яніння, а саме огляд показав 0,72 %о.

Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065614 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Подія фіксувалася на портативні відеореєстратори № 470592 та № 470343.

Вказаний протокол за вих. батальйону патрульної поліції у селі Чайки управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції від 20.03.2023 №1292/41/40/3/02-2023 направлено до Бородянського районного суду Київської області для розгляду по суті.

До рапорту було долучено додатки у вигляді DVD-R диску та 4 аркуші, а саме копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065614 та рапорти поліцейських, що перебували на місці події.

З метою поїзної, всебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у місті Києві ДПП) лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та складання стосовно останньої протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065614 за частиною першою, статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що вказано у рапорті старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП капітана поліції Руслана Тесленка, зареєстрованого у відділі документального забезпечення УПП у місті Києві ДПП від 20.03.2023 №1151-вн/41/11/2-2023 відповідно до частин першої - четвертої статті 14 частин першої та другої статті 15, частин першої, другої та сьомої статті 17, статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIIІ, частини першої та п`ятої статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу другого пункту 1 та пункту 4 розділу II, пунктів 1 та 2 розділу III Порядку проведення службових розслідувань в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, пункту 3 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, був прийнятий наказ від 20.03.2023 року №542 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків».

Наказом начальника ДПП від 03.04.2023 року №671 продовжений строк проведення службового розслідування на п`ятнадцять календарних днів.

За результатами відповідного службового розслідування був складений висновок, згідно з яким відомості що стали підставою для проведення службового розслідування вважати такими, що знайшли своє підтвердження та рекомендовано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Законом України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, враховуючи вимоги підпункт 2 пункту 1 резолютивної частини наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.

На підставі висновку службового розслідування був виданий наказ начальника ДПП від 24.04.2023 року №239 «Про застосування до працівника УПП у місті Києві ДПП дисциплінарного стягнення», яким застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.

В свою чергу, на підставі зазначеного наказу був прийнятий оскаржуваний наказ Департаменту патрульної поліції № 561 о/с від 10.05.2023 «По особовому складу», яким позивачку звільнено зі служби в поліції з 10 травня 2023 року.

З даними наказами позивач не погоджується, вважає ці накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки винесені, на її думку, всупереч вимог Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що стало підставою для звернення до суду.

Специфіка діяльності Національної поліції України, яка відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію» служить суспільству шляхом охорони прав і свобод людини, протидії злочинності та підтримання публічної безпеки, вимагає від поліцейських високого рівня дисципліни, бездоганної поведінки та дотримання норм професійної етики як під час виконання службових обов`язків, так і в позаробочий час.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та Присягою поліцейського (стаття 64 цього Закону), на особу покладається обов`язок неухильно дотримуватися Конституції, законів України та з гідністю нести високе звання поліцейського.

Аналогічні вимоги закріплені у статтях 1, 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут) та Розділі IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. Ці норми зобов`язують поліцейського за будь-яких обставин (як у робочий, так і в неробочий час) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам поліції виконувати обов`язки, принижують людську гідність або підривають авторитет Національної поліції України в очах громадськості.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків або у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. За вчинення дисциплінарних проступків, у тому числі пов`язаних з порушенням етичних норм та дискредитацією звання правоохоронця, до поліцейського може бути застосовано крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції (пункт 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту).

Вирішуючи питання про правомірність притягнення позивача до відповідальності на підставі оскаржуваного наказу, суд наголошує на принципі автономності дисциплінарного провадження.

В межах розгляду цієї справи адміністративний суд не наділений повноваженнями здійснювати кримінально-правову чи адміністративно-правову кваліфікацію діяння особи, а також оцінювати правильність провадження у справах про адміністративні правопорушення. Питання про наявність чи відсутність у діях особи складу правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, вирішується виключно уповноваженим судом у встановленому законом порядку.

Водночас дисциплінарна відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності. Вирішення питання про правомірність звільнення поліцейського передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, які наслідки настали для особи в межах справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами частини другої статті 2 КАС України та статей 14, 19 Дисциплінарного статуту, рішення про накладення дисциплінарного стягнення має бути обґрунтованим, пропорційним та базуватися на ретельному дослідженні обставин справи під час службового розслідування.

Суд зазначає, що саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули протоколу про адміністративне правопорушення не є достатнім для висновку про доведеність вини поліцейського. Обставини подій мають бути підтверджені й оцінені суб`єктом владних повноважень у сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування матеріалами (поясненнями очевидців, відеозаписами з нагрудних камер, результатами медичних оглядів тощо).

За змістом статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення обов`язково враховуються характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також попередня поведінка поліцейського та його ставлення до служби.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до відповідальності став зафіксований у висновку службового розслідування факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, нетактовна поведінка та порушення норм професійної етики.

Даючи самостійну правову оцінку поведінці позивача на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку, суд зазначає, що керування транспортним засобом у стані сп`яніння є грубим нехтуванням вимогами закону. Така поведінка є абсолютно несумісною зі статусом правоохоронця, обов`язком якого є припинення правопорушень, а не їх вчинення. Вона нівелює суспільну довіру до органів поліції, дискредитує звання поліцейського та свідчить про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, вимог Присяги та етичних норм.

Оцінюючи обґрунтованість та пропорційність застосованого до позивача стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також дослідивши зібрані в межах службового розслідування докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Так, згідно з матеріалами службового розслідування 19.03.2023 о 02:15 за адресою: вул. Польова, 18 у місті Буча Київської області інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції в селі Чайки управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Хавилом Андрієм Юрійовичем складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Місце роботи ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, як УПП у місті Києві ДПП, особу встановлено за допомогою посвідчення водія серії НОМЕР_3 . У фабулі протоколу зазначено, що остання 18.03.2023 о 23:00 на 57 кілометрі автомобільної дороги М-07 «Київ-Ковель» керувала автомобілем Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння пройшла у лікаря-нарколога в КНП «ІЦМЛ» IMP Київської області, чим порушила вимоги пункту 2.9 (А) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 у свою чергу відмовилась від підпису протоколу про адміністративне правопорушення, натомість в графі для надання пояснень особою, що притягається до адміністративної відповідальності зазначила, що не керувала вказаним автомобілем, а стояла біля нього та що її автомобіль ніхто не зупиняв.

Враховуючим викладене, до батальйону патрульної поліції в селі Чайки управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції було направлено запит щодо отримання копій документів вказаного правопорушення та відеозапис з портативних відеореєстраторів поліцейських, що перебували на місці події.

20.03.2023 до батальйону патрульної поліції в селі Чайки управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції було направлено запит про отримання інформації щодо вказаної події. 10.04.2023 до УПП у місті Києві ДПП за вх. від 10.04.2023 № 18202 надійшла відповідь з додатками на 7 аркушах та диском DVD-R.

Так, в додатках було виявлено висновок щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 67, згідно з яким ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, а документ, що засвідчує особу вписано службове посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 .

Також в додатках були рапорти працівників поліції, аналогічні рапорту Руслана Тесленка, який став підставою для призначення службового розслідування. Так, відповідно до вказаних рапортів інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції в селі Чайки управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Вадим Кука, поліцейський взводу № 2 роти № 3 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Миротворець» Головного управління Національної поліції у Київській області рядовий поліції Руслан Джафаров та інспектор взводу № 3 роти №3 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Миротворець» Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції Олександр Василенко повідомили, що 18.03.2023 о 23:00 Русланом Джафаровим та Олександром Василенком під час несення служби на блок-посту в селищі міського типу Бородянка Київської області було зупинено автомобіль Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 . При спілкуванні з водійкою у останньої було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, внаслідок чого було здійснено телефонний дзвінок на скорочений номер екстреного виклику.

Відповідно до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що 19.03.2023 о 00:10 на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» надійшов дзвінок від громадянина Василенка Олександра Олександровича про те, що в селі міського типу Бородянка на блок-посту біля АЗС «Окко» було зупинено автомобіль Шкода Октавіа днз НОМЕР_2 під керуванням невідомої жінки в стані а/с. Свої дані не називає, очікує наряд.

Вказана інформація була зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ВП № 2 (смт. Бородянка) Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 19.03.2023 № 1751. Оперативний черговий управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Київській області на виконання завдання призначив наряд «Комета-0303» УПП в Київській області ДПП, який прибув на місце події о 00:43 та о 02:38 встановив виконання, зазначивши в електронному рапорті, що прибувши на місце виклику на А/Д М-07 «Київ - Ковель» 56 км до них звернулися працівники ГУНП у Київській області, які несли службу на блок-посту та повідомили, що в комендантську годину близько 23:00 зупинили транспортний засіб Шкода Октавія, н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мала ознаки алкогольного сп`яніння. Дана громадянка знаходилася на місці та погодилася пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у лікаря нарколога в Ірпінській ЦМЛ. Результат огляду позитивний. Виявилося, що водій є діючим співробітником патрульної поліції УПП в м. Києві, про що було повідомлено чергового. Враховуючи вищевказане на ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час проведення службового розслідування позивач надала пояснення, згідно з якими 18.03.2023 вона направилася до місця свого попереднього проживання, де до початку повномасштабного вторгнення та подальшої окупації знаходився її нині зруйнований будинок. Навесні 2022 року позивач втратила житло, а її син перебував у зоні окупації, звідки їй із надзвичайними труднощами вдалося його врятувати у березні того ж року. До моменту цієї поїздки позивач не відвідувала вказане місце через важкий психоемоційний стан.

Перебуваючи в селі, вона вживала слабоалкогольні напої (пиво), після чого о 21:30 вирішила повернутися до міста Києва. Під`їжджаючи до першого блокпосту перед смт Бородянка, позивач, усвідомлюючи неправомірність своїх дій та недопустимість подальшого руху, самостійно зупинила транспортний засіб і вийшла з салону автомобіля, не маючи наміру продовжувати рух. Надалі до неї підійшли особи, які несли службу на блокпосту, та наказали сісти назад до автомобіля. Згодом прибув екіпаж поліції, працівники якого повідомили про відсутність причин для зупинки, оскільки комендантська година ще не розпочалася, та наказали чекати. Позивач самостійно підійшла до правоохоронців, пред`явила посвідчення водія у мобільному застосунку «Дія» та службове посвідчення працівника поліції. Після цього екіпаж поїхав, наказавши їй очікувати на прибуття колег із Києво-Святошинського району.

Надалі прибув місцевий екіпаж поліції, який запропонував позивачу пройти огляд на стан сп`яніння. Зазначений огляд вона пройшла у лікаря-нарколога, після чого було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Позивач наголосила, що не мала наміру продовжувати рух і усвідомлювала заборону виїзду. Себе вона не виправдовує та готова понести будь-яке дисциплінарне покарання, окрім звільнення зі служби, оскільки самостійно виховує сина, не має іншого житла та перебуває у скрутному матеріальному становищі через втрату майна внаслідок бойових дій

Дисциплінарна комісія, переглянувши додатки на дисках DVD-R, які також містяться в матеріалах справи та вивчивши відеозаписи з портативних відеореєстраторів встановила наступне.

З матеріалів справи (висновку службового розслідування) вбачається, що 19.03.2023 близько 01:00 співробітники батальйону патрульної поліції у с. Чайки управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції прибули на зазначений блокпост.

Під час розмови зі співробітниками полку поліції особливого призначення «Миротворець», які несли службу на об`єкті, патрульні отримали інформацію про те, що ними було зупинено автомобіль марки «Skoda Octavia», водій якого має видимі ознаки алкогольного сп`яніння.

Надалі патрульні підійшли до вказаного транспортного засобу, на водійському сидінні якого перебувала позивач. Остання пояснила, що її було зупинено на блокпосту близько 22:00, проте співробітник полку «Миротворець» вказане твердження заперечив, зазначивши, що зупинка транспортного засобу відбулася незадовго до приїзду екіпажу патрульної поліції.

Виявивши у позивача ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема характерний запах алкоголю з порожнини рота, працівник патрульної поліції запитав її про факт вживання алкогольних напоїв перед керуванням автомобілем, на що позивач відповіла, що вживала алкоголь у день.

На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку позивач спочатку відповіла відмовою, у зв`язку з чим патрульний попередив її про складання протоколу про адміністративне правопорушення за фактом відмови від проходження огляду. Згодом позивач погодилася пройти відповідне медичне обстеження, після чого у супроводі патрульних направлялася до закладу охорони здоров`я, де пройшла огляд на стан сп`яніння у лікаря-нарколога.

Також, в ході службового розслідування був опитаний командира роти № 5 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП капітан поліції Падалко О.О., який повідомив, що 19.03.2023 о 06:30 до нього зателефонувала ОСОБА_1 та поінформувала, що на блок-посту у м. Бородянка стосовно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З її слів вона рухалась до міста Києва не в комендантську годину та чому її зупинили не знає. При цьому Падалко О.О. наголосив на тому, що постійно на інструктажах доводить до особового складу інформацію щодо недопущення порушення службової дисципліни, особливо що стосується керування транспортними засобами в стані сп`яніння.

На підставі зазначених встановлених обставин, аналізуючи їх в сукупності, в тому числі рапорти поліцейських, пояснення ОСОБА_1 , відеозаписи з портативних відеореєстраторів, Дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, що виразився у керуванні транспортним засобом в стані сп`яніння, що підтверджується відповідним висновком лікаря нарколога та не заперечувалося самою ОСОБА_1 , яка на відеозаписі не заперечує факт керування транспортним засобом та вживання алкогольних напоїв.

Ураховуючи зазначене, доводи позивачки про те, що вона не керувала транспортним засобом судом сприймаються критично.

Стосовно доводів позивача про те, що згідно з Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - ЗВО), матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів, необхідно зазначити наступне.

Так, у справі №380/546/23 було відкрите касаційне провадження, зокрема, задля формування правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 3 розділу II порядку N 893 у подібних правовідносинах.

Під час розгляду зазначеного питання Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2025 року сформував наступні висновки:

«Так, процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає порядок N 893.

67. Згідно з пунктом 3 розділу II порядку N 893 службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

68. Водночас, пунктом 1 розділу II порядку N 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є, зокрема, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

69. Отже, у разі надходження матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, службове розслідування не призначається, оскільки рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі матеріалів, що надійшли.

70. В спірних правовідносинах матеріали про вчинення позивачем адміністративних правопорушень до органу не надходили, а підставою для призначення та проведення службового розслідування слугував рапорт старшого інспектора з особливих доручень УГІ ГУ НП В.Смолінської (від 13 листопада 2022 року) про складання адміністративних матеріалів за частиною першою статті 126 КУпАП та частиною першою статті 130 КУпАП відносно заступника начальника відділу реагування патрульної поліції Стрийського РУП ОСОБА_1, що відповідає вимогам пункту 1 розділу II порядку N 893.

71. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для призначення наказом N 3220 від 14 листопада 2022 року службового розслідування є необґрунтованим.».

Відповідні висновки є релевантними і до даних правовідносин, оскільки службове розслідування було ініційоване на підставі рапорту старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП капітана поліції Руслана Тесленка, що зареєстрований у відділі документального забезпечення УПП у місті Києві ДПП від 20.03.2023 № 1151вн/41/11/2-2023.

Оцінюючи обґрунтованість та пропорційність застосованого до позивача стягнення, суд враховує ту обставину, що матеріали щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності були направлені до Бородянського районного суду Київської області, який постановою від 06 жовтня 2023 року у справі № 939/692/23 визнав її винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосував адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Також суд критично сприймає доводи позивача про недотримання відповідачем місячного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності з тих підстав, що про факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідачу було відомо не пізніше 20.03.2023, тоді як спірний наказ Департаменту патрульної поліції № 239 «Про застосування до працівника УПП у місті Києві ДПП дисциплінарного стягнення» прийнято 24.04.2023. Зазначені доводи спростовуються частиною другою статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, якою чітко визначено, що у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування (у цьому випадку - 18.04.2023), а не день надходження відомостей про наявність ознак такого проступку.

Суд зазначає, що наведені обставини повною мірою підтверджені поясненнями свідків відповідних подій, відібраними в межах службового розслідування. При цьому їхні пояснення узгоджуються як між собою, так і з іншими матеріалами, зібраними під час дисциплінарного провадження. Про жодні обставини, які б могли вплинути на висновки службового розслідування та спростувати твердження про наявність у діяннях позивача складу дисциплінарного проступку, остання дисциплінарній комісії не повідомляла. У ході судового розгляду також не здобуто доказів, які б могли спростувати висновки дисциплінарної комісії про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку.

У висновку службового розслідування та в оскаржуваному наказі чітко визначені норми законодавства, порушені позивачем, зокрема положення Закону України «Про дорожній рух» та Правил дорожнього руху щодо заборони керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння або під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи із суті дисциплінарного провадження, висновки відповідача про наявність у діях позивача порушень пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з урахуванням підпункту 2 пункту 1 резолютивної частини наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», є обґрунтованими, а обраний вид дисциплінарного стягнення відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту відповідає характеру правопорушення та його наслідкам.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поліцейський повинен дотримуватися покладених на нього вимог, зокрема етичного та морального змісту, як у робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку щодо органів поліції і спричинити суспільний резонанс.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми, порушення яких утворює склад дисциплінарного проступку. Під цим поняттям необхідно розуміти скоєння працівником поліції вчинку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

У постанові від 04.04.2025 у справі № 380/546/23 Верховний Суд наголосив, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють. Поведінка поліцейського має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. При цьому реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, є однією з підстав припинення служби в поліції та найсуворішим заходом дисциплінарного впливу.

Верховний Суд сформував відповідні правові висновки щодо застосування положень статті 29 Дисциплінарного статуту, якою урегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. У постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, з урахуванням усталеної практики, Верховний Суд вказав, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення обґрунтування неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.).

За подібних обставин до аналогічних висновків неодноразово доходив Верховний Суд, зокрема у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № п/811/1470/16 та від 05 грудня 2019 року у справі № 807/100/17. Верховний Суд зазначав, що такий проступок, як керування автомобілем у стані сп`яніння або під дією лікарських засобів, які знижують швидкість реакції, є істотним порушенням не лише службової дисципліни, але й безпеки дорожнього руху, адже транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки. Нехтування водієм основоположними правилами, зокрема щодо заборони керування у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів, які знижують швидкість реакції, є категорично неприпустимим, особливо для працівника поліції.

Також судом враховується стала практика Верховного Суду, зокрема висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 800/531/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 9901/711/18, від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що кримінальна, адміністративна і дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності, які мають різний склад порушення, тому притягнення чи непритягнення особи до дисциплінарної відповідальності не може обумовлюватися наявністю або відсутністю складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що під час накладення дисциплінарного стягнення відповідач діяв обґрунтовано, добросовісно, пропорційно та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову, скасування оскаржуваних наказів, поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, а належність, допустимість, достовірність кожного доказу та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності визначаються судом з урахуванням предмета доказування у конкретній справі.

Водночас обов`язок суду щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи не ототожнюється з обов`язком надавати детальну оцінку кожному доказу чи кожному доводу сторін окремо. Процесуальний закон вимагає від суду наведення мотивів, з яких він виходив при ухваленні рішення, однак не передбачає необхідності формального аналізу всіх без винятку аргументів, якщо такі аргументи є повторюваними, взаємопохідними або не мають визначального значення для правильного вирішення спору.

Зазначений підхід відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду, відповідно до якої судове рішення вважається належно вмотивованим тоді, коли з його змісту вбачається, що суд дослідив обставини справи в їх сукупності, визначив юридично значимі факти та надав оцінку тим доказам і доводам, які впливають на висновок щодо прав і обов`язків сторін.

У цій справі судом досліджено всі надані сторонами докази у їх сукупності та взаємному зв`язку. Разом з тим, мотивувальна частина рішення містить оцінку лише тих доказів та аргументів, які мають істотне значення. На переконання суду доводи та докази, що не спростовують встановлених судом фактичних обставин або не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин, не потребують окремого детального аналізу.

Отже, відсутність у рішенні розгорнутої оцінки кожного доказу чи кожного аргументу відповідача не свідчить про їх ігнорування, а є наслідком реалізації судом принципів процесуальної економії, змагальності та концентрації доказування, з урахуванням визначених законом меж предмета доказування та повноважень суду.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2026.

Суддя Панченко Н.Д.