Рішення № 138368489, 10.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 рокуСправа №160/5051/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якій заявник просить:

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 27.01.2026 № 047050035088 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період строкової військової служби - з 25.11.1997 по 10.06.1999.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період з 19.11.2003 по 02.08.2021 роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня його звернення до Пенсійного фонду України, а саме - з 20.01.2026.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.01.2026 р позивач звернувся до відділу обслуговування громадян (сервісний центр № 8) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, (далі - Відповідач 2), із заявою про призначення мені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 27.01.2026 № 047050035088 позивачу було відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах оскільки заявник звернувся раніше за призначенням пенсії встановленого законодавством терміну та відсутності необхідного пільгового стажу». Позивач вважає, що рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано матеріали пенсійної справи позивача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, копії витребуваних документів суду не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом доставлення ухвали про відкриття спрощеного провадження від 06.03.2026 в його електронний кабінет системи «Електронний суд», про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що 20 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1).

Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 27 січня 2026 року № 047050035088 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з недосягненням віку 50 років та відсутність пільгового стажу, передбаченого п. 1 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас, в оскаржуваному рішенні зазначено, що страховий стаж позивачки з урахуванням кратності 32 роки 2 місяці 10 днів, страховий стаж - 29 років 2 місяці 10 днів, а пільговий стаж 3 роки 5 місяців 20 днів. До страхового стажу не зараховано період служби згідно військового квитка НОМЕР_1 , оскільки на першій сторонці (титульний аркуш) рік народження заявника не відповідає паспортним даним.

Позивач не погодився із вказаним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернувся до суду з позовом.

Отже, спір між сторонами виник з підстав протиправності дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України №1058 від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Частина 3 статті 4 Закону № 1058 визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 114 Закону № 1058 врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно із частиною 1 статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 114 Закону № 1058, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку №637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.05.2021 у справі №229/2330/17 та від 05.12.2019 у справі №219/5643/16-а.

У своєму рішенні про відмову у призначенні пенсії від 20.01.2026 № 047050035088, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зазначило, що «до страхового стажу враховано всі періоди роботи, згідно із наданими документами відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та у зв`язку з недосягненням пенсійного віку.

Відповідно до відомостей архівної довідки Кам`янської міської ради Дніпропетровської області № К-21/2-09/1391 від 28.10.2025, які містяться у трудовій книжці № 2939432 від 15.11.1999 року на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджує наявність спірного трудового стажу:

наказом (розпорядженням) від 18 листопада 1999 року № 632 по відкритому акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» «Крайник Николай Федорович» (так у документі), 05.08.1979 р.н., прийнятий слюсарем-ремонтником з ремонту металургійного устаткування 54м1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування з 08 грудня 1999 року.

Наказом від 22 червня 2001 року №509 по комбінату переведений слюсарем-ремонтником 54м! розряду цеху ремонту металургійного устаткування з 01 липня 2001 року. Запискою про переведення від 31 січня 2003 року №7 переведений термістом прокату та труб (гаряча ділянка) 54мі розряду рейкобалкового цеху 3 01 лютого 2003 року.

Розпорядженням від 18 листопада 2003 року № 1131 по цеху переведений вальцювальником стана гарячого прокату (гаряча ділянка робіт) 54м1 розряду рейкобалкового цеху з 19 листопада 2003 року.

Розпорядженням від 21 грудня 2006 року № 1879 по цеху переведений вальцювальником стана гарячої прокатки (гаряча ділянка робіт) 64мі розряду рейкобалкового цеху з 22 грудня 2006 року.

Наказом від 01 лютого 2011 року № 88 по комбінату, наказом (розпорядженням) від 03 березня 2011 року №85, розпорядженням від 04 травня 2011 року №2971 переведений вальцювальником стана гарячої прокатки (гаряча ділянка робіт) 6 розряду новопрокатного цеху з 01 травня 2011 року.

Наказом (розпорядженням) від 02 квітня 2012 року №1268 переведений вальцювальником стана гарячої прокатки 5чм1 розряду вісепрокатного цеху з 03 квітня 2012 року.

Наказом від 03 липня 2012 року №705 по комбінату, наказом (розпорядженням) від 23 липня 2012 року № 2974, розпорядженням від 25 липня 2012 року № 4888 переведений вальцювальником стана гарячої прокатки (гаряча ділянка робіт) 64м1 розряду новопрокатногого цеху з 25 лип 2012 року.

Наказом (розпорядженням) від 19 червня 2015 року № 8552 переведений вальцювальником стана гарячого прокату (гаряча ділянка робіт) 64м1 розряду новопрокатного цеху з 19 червня 2015 року.

Наказом від 15 лютого 2016 року №195 по комбіна бінату, наказом (розпорядженням) від 01 березня 2016 року № 69393 переведений вальцювальником стана гарячого прокату 64мі розряду пронокатного цеxy 3 01 березня 2016 року.

Наказом (розпорядженням) від 21 серпня 2020 року №1018 по комбінату переведений вальцювальником стана гарячого прокату 7 розряду прокатного цеху з 21 серпня 2020 року. Наказом від 02 серпня 2021 року № 840 по публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат» «Про звільнення працівників комбінату у зв`язку із переведенням до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський коксохімічний завод» ОСОБА_1 звільнений з 02 серпня 2021 року за п.5 ст.36 КЗпП України в порядку переведення до ПРАТ «ДКХЗ».

Згідно з наказом від 11.02.2022 № 163, ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» перейменовано в ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ». Пільговий стаж Позивач за Списком № 1 роботи на ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» 03 роки 05 міс 20 днів, згідно з довідкою підприємства, зараховано Відповідачем 1 до пільгового стажу за Списком № 1.

Суд, зауважує, що період роботи позивача у публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат» та ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» на посаді вальцювальник стана гарячого прокату, підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки на час його роботи на вказаному підприємстві була атестована, що підтверджується наданими копіями постанов (Постанови: від 25.12.01 № 1269 п.12 стор. 74 Додатку №1; від 29.12.2006 №992 - п. 7 стор. 32 Додатку № 1, дія Постанови пролонгована до 29.12.2012. Лист додається; Постанова від 26.12.2012 № 659 - п. 29 Додатку 1; Постанова від 23.06.2016 № 145 - п. 15 Додатка 1; Постанова від 26.12.2017 № 25 - п.16 Додатку 1).

Отже, висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відсутність у позивача пільгового стажу за Списком № 1 є передчасним, оскільки відповідач протиправно не зарахував до його пільгового стажу роботи період робота на посаді вальцювальника стана гарячого прокату у публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат».

Крім того, Відповідач 1, не зарахував до страхового стажу Позивача період строкової служби з 25.11.1997 по 10.06.1999 1 рік 06 міс 15 днів, посилаючись на те, що на першій сторінці військового квитка НОМЕР_1 (титульний аркуш) рік народження заявника не відповідає паспортним даним.

Суд враховує, що повноваження щодо заповнення військового квитка покладені на відповідних посадових осіб районних (міських) військових комісаріатів. А тому недоліки записів чи їх оформлення у військовому квитку не можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу служби, оскільки визначальним є саме підтвердження факту проходження військової служби, а не правильність введення записів.

Отже, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу Позивача період строкової служби з 25.11.1997 по 10.06.1999, а відтак вказаний стаж підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Відтак, дослідивши викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області 27.01.2026 № 047050035088 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 в частині підстави для відмови через відсутність пільгового стажу, суд дійшов висновку, що такі є необґрунтованими, а відтак таке рішення пенсійного органу підлягає скасуванню.

Стосовно тверджень відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що позивач не досяг пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що слугувало також підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, то такі суд оцінює критично та вважає необґрунтованими, оскільки позивач звертався із заявою про призначення пенсії на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зміст якої не передбачає досягнення особою конкретного віку як обов`язкової умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно саме до ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058.

Відповідач доказів, що позивач звертався саме із заявою про призначення пенсії на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суду не надав.

Отже, прийняте рішення щодо відмови у призначенні пенсії є необґрунтованим та передчасним, а тому підлягає скасуванню.

Водночас, як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 №21-87а13.

Так, обрахунок страхового та пільгового стажу, призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

У силу положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, як слідує з оскаржуваного рішення відповідач розглядав заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону 1058, у зв`язку з чим розбив висновок, що позивач не досяг необхідного пенсійного віку 50 років.

Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, як структурний підрозділ органу, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2. Порядку № 22-1, рішення якого про відмову в призначенні пенсії оскаржила позивач.

Викладене свідчить, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до приписів Порядку № 22-1 відсутні повноваження щодо вирішення питання стосовно призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, а відтак вимоги до нього не підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок викладено у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі № 340/9245/21, від 08 березня 2023 у справі № 160/11878/22, від 05 квітня 2023 року у справі 160/11235/22, від 05 квітня 2023 року у справі 340/3832/22.

Отже, оскільки відповідачем не вирішувалось питання при призначення пенсії позивачу саме на підставі ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058, як просив позивач, то з урахуванням ч. 1 ст. 2 КАС України та ч. 2 ст. 9 КАС України, та дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за необхідне зобов`язати відповідача-1 зрахувати до страхового стажу період строкової служби та до пільгового стажу період роботи позивача у публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат» та на посаді вальцювальник стана гарячого прокату та повторно розглянути заяву позивача від 20.01.2026 про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058, та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.

Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1331,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 27.02.2026.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1331,20 грн підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь позивача, оскільки основна вимога позивача про скасування рішення цього відповідача задоволена.

Згідно із ч. 5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 27.01.2026 № 047050035088 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , період строкової військової служби з 25.11.1997 по 10.06.1999.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_1 , період з 19.11.2003 по 02.08.2021 роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 20.01.2026 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ - 21084076) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев