Рішення № 138367592, 20.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 рокуСправа №160/12858/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 13.05.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796), починаючи з 13.11.2025, та у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115), починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 13.11.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796) та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що при призначенні пенсії відповідачем було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №160/7934/25 відповідача було зобов`язано здійснити індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати у розмірах 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796. Позивач вказує, що після виконання зазначеного судового рішення відповідач не здійснив належну подальшу індексацію пенсії з 01.03.2025 та з 01.03.2026, оскільки не застосував передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236 коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати у повному розмірі - 1,115 та 1,121 відповідно. На думку позивача, застосування відповідачем знижених коефіцієнтів індексації залежно від року призначення пенсії є протиправним, оскільки частина друга статті 42 Закону України №1058-IV не передбачає можливості встановлення різних коефіцієнтів збільшення для окремих категорій пенсіонерів, а тому положення підзаконних нормативно-правових актів у цій частині суперечать закону та не підлягають застосуванню. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, при проведенні індексації має збільшуватися саме той показник середньої заробітної плати, який був врахований при призначенні пенсії конкретній особі, а не інший базовий показник. Також позивач вважає, що з метою повного та ефективного поновлення його порушеного права суд має зобов`язати відповідача виплачувати перераховану на виконання судового рішення пенсію у загальному порядку фінансування пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а не за рахунок окремо визначених бюджетних видатків на виконання судових рішень. На обґрунтування цієї вимоги позивач посилається на те, що перерахована на виконання судового рішення пенсія не є окремим видом пенсійної виплати, а є тією ж пенсією, право на належний розмір якої підтверджено судом, у зв`язку з чим вона має виплачуватися у загальному порядку, визначеному Законом України №1058-IV. У зв`язку з наведеним позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними та просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням відповідних коефіцієнтів індексації.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 14.05.2026 року передана судді Пруднику С.В.

18.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.09.2020.

При призначенні пенсії відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн, який враховано при обчисленні розміру пенсійної виплати позивача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №160/7934/25, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796, та у зв`язку з цим провести відповідний перерахунок і виплату пенсії.

На виконання зазначеного судового рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати 7763,17 грн на вказані коефіцієнти, у результаті чого збільшений показник склав 12694,74 грн.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення належної індексації пенсії з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236.

Листом від 03.04.2026 №0400-010303-8/59686 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що перерахунок пенсії з 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та з 01.03.2026 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 у повному обсязі не проводився.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом, вважаючи, що його право на проведення належної індексації пенсії порушено.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Пенсії та інші види соціальних виплат і допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини щодо пенсійного забезпечення позивача регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Порядок проведення такого перерахунку визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV (далі - Порядок №124).

Згідно з пунктом 4 Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати визначається шляхом множення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати за попередні роки на коефіцієнт, що визначається як сума 50 відсотків показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсотків показника зростання середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески.

При цьому відповідно до абзацу другого пункту 5 Порядку №124 у разі проведення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у наступних роках враховується збільшений у попередніх роках показник середньої заробітної плати.

Отже, механізм індексації пенсій передбачає не одноразове застосування окремого коефіцієнта до базового показника, а послідовне збільшення такого показника із врахуванням усіх попередніх коефіцієнтів збільшення.

Як убачається з матеріалів справи, при проведенні індексації пенсії позивача відповідачем не було враховано коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати за 2025 та 2026 роки у повному обсязі, внаслідок чого перерахунок пенсії здійснено без належного застосування коефіцієнтів 1,115 та 1,121.

Суд зазначає, що індексація пенсії є не новим призначенням пенсії та не зміною її виду, а передбаченим законом способом підтримання купівельної спроможності пенсійної виплати шляхом коригування показника середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсії.

Таким чином, орган Пенсійного фонду України при проведенні щорічного перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV зобов`язаний застосовувати визначений законодавством механізм індексації, у тому числі враховувати послідовність застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати.

Неврахування відповідачем передбачених нормативно-правовими актами коефіцієнтів збільшення призводить до зменшення розміру пенсійної виплати позивача порівняно з тим розміром, який мав бути визначений відповідно до вимог Закону №1058-IV та Порядку №124.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивача із застосуванням передбачених законодавством коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати є протиправними, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача провести відповідний перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення у порядку, визначеному частиною другою статті 42 Закону №1058-IV та Порядком №124.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснювати виплату перерахованої пенсії у загальному порядку фінансування пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця у строки, визначені законодавством, незалежно від підстав її призначення чи перерахунку. Закон №1058-IV не містить положень, які б встановлювали окремий вид пенсійної виплати або спеціальний порядок виплати пенсії у разі її перерахунку на виконання судового рішення.

Перерахована на виконання рішення суду пенсія не набуває статусу окремої пенсійної виплати, а залишається пенсією відповідного виду, призначеною відповідно до Закону №1058-IV. Сам факт ухвалення судового рішення щодо необхідності її перерахунку не змінює правову природу такої виплати та не може бути підставою для встановлення іншого, менш сприятливого порядку її фінансування.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України або закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд враховує, що право особи на пенсію включає не лише право на визначення її розміру відповідно до закону, а й право на своєчасне та повне отримання встановленої законом пенсійної виплати. Формальне визнання права на перерахунок пенсії без забезпечення належного порядку її виплати не відповідає завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав.

Разом з тим, вирішуючи питання про спосіб захисту, суд має виходити із фактичного порушення прав позивача та не може задовольняти вимоги, які спрямовані на регулювання майбутніх правовідносин без встановлення факту порушення.

У цій справі спір виник щодо правомірності непроведення відповідачем належного перерахунку пенсії. Питання фактичного порядку фінансування та виплати пенсії після виконання рішення суду виникатиме лише на стадії його реалізації.

Отже, вимога про визначення наперед конкретного джерела фінансування виплати пенсії після проведення перерахунку не є способом поновлення вже порушеного права позивача у межах спірних правовідносин, а тому не підлягає задоволенню як передчасна.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: у частині визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання провести перерахунок пенсії із застосуванням передбачених законодавством коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати - задовольнити, а в частині визначення спеціального порядку фінансування та виплати пенсії після виконання рішення суду - відмовити.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796), починаючи з 13.11.2025, та у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115), починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 13.11.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796) та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник