Рішення № 138367357, 21.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3535/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДИНГ ГРУП» (далі ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП», позивач) до Волинської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000234/1 від 24.09.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.09.2025 Волинською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000234/1 та визначено вартість товарів за резервним методом та видана картка відмови №UA205050/2025/000855 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням та карткою відмови, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 08.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано достатніх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.

Позивач надав суду відповідь на відзив, згідно якої не погодився з аргументами відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Між ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» та SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт №07.02рІ відповідно до якого. SHI TE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) (надалі - Продавець) зобов`язується поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а Покупець прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Товар, що поставляється, має: бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту.

Валютою платежу за цим контрактом є євро.

Ціна транспортного засобу становить 127 000,00 євро.

Умови поставки FCA PL Kielce відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Форма оплати післяоплата, відстрочка платежу 19.12.2025.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 24.09.2025 декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію 25UA205050037162U0 з описом товару «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником- VAN HOOL модель згідно з довідником - TDX21 AETANO - (кузов, шасі, рама) №YE2X21SU369D55636 - кількість сидячих місць, приховуючи місце водія - 75 - додатково обладнаний місцем для людей з обмеженими можливостями -призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування -тип двигуна - дизель -робочий об`єм циліндрів двигуна 12902см.куб, -номер двигуна -невизначений -потужність - 375kw -колісна формула - 6x2 -календарний рік виготовлення - 2016 - модельний рік виготовлення - 2016 країна виробництва - (BE) Торгівельна марка «VAN НООL».

У вказаній декларації митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме на основі ціни товару.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Декларант надав митному органу разом з декларацією пакет документів, а саме:

- рахунок-фактура (інвойс) №5/09/2025 від 17.09.2025;

- сертифікат з перевезення (походження) товару Форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1 PL/MF/AU0368453 від 19.09.2025;

- статус особи, яка подає митну декларант №2;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 24.02.2016;

- калькуляція транспортних витрат від 23.09.2025;

- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №2780 від 24.09.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) від 07.02.2025 №07.02рl;

- специфікація №18 від 17.09.2025;

- договір про надання послуг митного брокера від 21.04.2025 №9;

- довідка №240925007 від 24.09.2025;

- фото від 23.09.2025;

- копія митної декларації країни відправлення 25РL341010000QMVB8 від 19.09.2025.

24.09.2025 надійшло повідомлення від митного органу «Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. Продавець товару відповідно до контракту від 07.02.2025 №07.02р1 (далі- Контракт) - компанія SETTE GROUP Sp.z о.о., зареєстрована в Республіці Польща. При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 24.02.2016 № 2016 НОМЕР_2 видане у Франції та виписане на третю особу - компанію AUTOCARS BONNARD. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару.Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та. якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (пункти 6. 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - Кодекс). Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 23.09.2025 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. Згідно п.1 частини п`ятої статті 54 Кодексу митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Окрім того, в калькуляції транспортних витрат від 23.09.2025 б/н сказано, що страхування за рахунок ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» не здійснювалося, проте не вказано, що страхування не здійснювалося взагалі. Слід зауважити, що з огляду на положення п.8 частини другої статті 53 Кодексу, страхові документи та документи, які містять відомості про вартість страхування, подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування. Однак, страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, декларантом до митного оформлення не було надано.»

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності Вам необхідно згідно ст.53 та ст.54 МКУ в 10-ти денний термін надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) транспортні (перевізні) документи; 6) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 7) банківські платіжні документи, що стосуються товару (за наявності оплати); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» заявою від 13.10.2025 в порядку ст.55 Митного Кодексу України, направила митному органу додаткові документи та пояснення.

Незважаючи на наданий перелік документів, для підтвердження заявленої митної вартості, митним органом 24.09.2025 винесене рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000234/1.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС від 09.06.2025 №25UA205140036297U6. Рівень митної вартості становить 180 000,00 євро за шт.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу (автобуса) за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме:

- рахунок-фактура (інвойс) №5/09/2025 від 17.09.2025;

- сертифікат з перевезення (походження) товару Форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1 PL/MF/AU0368453 від 19.09.2025;

- статус особи, яка подає митну декларант №2;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 24.02.2016;

- калькуляція транспортних витрат від 23.09.2025;

- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №2780 від 24.09.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) від 07.02.2025 №07.02рl;

- специфікація №18 від 17.09.2025;

- договір про надання послуг митного брокера від 21.04.2025 №9;

- довідка №240925007 від 24.09.2025;

- фото від 23.09.2025;

- копія митної декларації країни відправлення 25РL341010000QMVB8 від 19.09.2025.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

На виконання умов контракту згідно із платіжними інструкціями в іноземній валюті від 18.03.2026 №21, від 05.02.2026 №10 та №19 від 09.03.2026 позивачем здійснено оплату за товар в сумі 60000,00 євро.

За змістом платіжної інструкції можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №07.02рl від 07.02.2025, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться відповідно до нього.

Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що документального підтвердження для здійснення числового розрахунку понесених транспортних витрат (чеків, квитанцій, бухгалтерських документів тощо), згідно калькуляції транспортних витрат від 23.09.2025 не подано до митного оформлення. З цього приводу суд зазначає таке.

Так, самостійно до митного оформлення надано калькуляцію транспортних витрат, так як перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу та на вимогу митного органу надано копію Договору про надання послуг №17-1/09 від 17.09.2025 та акт прийому-передачі №17-1/09 від 23.09.2025 від виконавця договору.

Розподіл витрат проведено відповідно до інформації наданої виконавцем договору на транспортування.

Вартість транспортування до кордону включена у ціну товару та відповідно сплачено всі податки.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказав, що такими доказами повинні бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи.

Надані документи відповідають рекомендаційним вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтвердоісуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.» (п. 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, затвердженої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2).

Суд зазначає, що наказ Міністерства фінансів України від 24.05,2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» надає право митному органу в разі невизнання затрат на транспортування втначити їх самостійно, дослівно « на підставі тарифів, які застосовуються перевпниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару».

Суд також не погоджується з твердженням відповідача про те, що продавець товару відповідно до контракту від 27.07.2025 N9 2707пІ (далі- Контракт) - компанія WOMY EQUIPMENT SUPPLY В. V., покупець-Товариство з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП», тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27.05.2025 Nq0719800086 виписане на третю особу. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано з тих підстав, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 27.05.2025 виписане на Продавця WOMY EQUIPMENT SUPPLY В. V.

Щодо твердження митного органу «Продавець товару відповідно до контракту від 07.02.2025 № 07.02р1 (далі- Контракт) - компанія SETTE GROUP Sp.z о.о., зареєстрована в Республіці Польща. При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 24.02.2016 № 2016 НОМЕР_2 видане у Франції та виписане на третю особу- компанію AUTOCARS BONNARD. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару. Договору з третьою особою - AUTOCARS BONNARD декларантом не надано суд зазначає таке.

ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» укладено контракт, від 07.02.2025 №07.02 рl, специфікацію №18 від 17.09.2025 з SETTE Group Sp.z.o.o, в фактурі 5/09/2025 від 17.09.2025 року та експортній декларації 25PL341010000QMVB8 від 18.09.2025 відправник та Продавець - SETTE Group Sp.z.o.o.

На банківський рахунок SETTE Group Sp.z.o.o відповідно до платіжних інструкцій в іноземній валюті №10 від 05.02.2026. №19 від 09.03.2026 та №21 від 18.03.2026 перераховані кошти за придбаний товар.

Відсутність договірних відносин із третіми особами вже саме по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам.

Статтею 53 Митного Кодексу України визначено вичерпний перелік документів що подаються на підтвердження заявленої митної вартості товару та встановлено заборону для митного органу вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У вказаному переліку відсутній документ «Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу подається для підтвердження об`єму двигуна, дані які використовуються для нарахування акцизного збору, як підтвердження права розпорядження транспортним засобом, але в жодному разі не для підтвердждення митної вартості.

Щодо твердження митного органу - «Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 23.09.2025 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.»

Позивачем до митного оформлення надано калькуляцію транспортних витрат, так як перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу та на вимогу митного органу надаємо копію Договору про надання послуг №17-1/09 від 17.09.2025 та акт прийому-передачі №17-1/09 від 23.09.2025 від виконавця договору.

Розподіл витрат проведено відповідно до інформації наданої виконавцем договору на транспортування.

Вартість транспортування до кордону включена у ціну товару та відповідно сплачено всі податки.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказав, що такими доказами повинні бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому вважаємо, що надана калькуляція транспортних витрат та копія Договору про надання послуг №17-1/09 від 17.09.2025 та акт прийому- передачі №17-1/09 від 23.09.2025 від виконавця договору є достатніми документами що підтверджують витрати на транспортування.

Надані документи відповідають рекомендаційним вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Верховний Суд звернув увагу на ге, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі вит

рати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.» (п. 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редак ції від 13.03.2012, затвердженої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2).

Суд зазначає, що наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» надає право митному органу в разі невизнання затрат на транспортування визначити їх самостійно, дослівно « на підставі тарифів, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару» (абзац 7 до гр. 20).

Щодо твердження митного органу про те, що так як оцінюваний товар транспортувався власним ходом, у митного органу є обґрунтовані підстави вважати, що страхування здійснювалося. Однак, визначених частиною другою статті 53 Кодексу страхових документів, а також' документів, що містять відомості про вартість страхування, декларантом до митного оформлення не було надано суд зазначає наступне.

Страхування Товару- VAN HOOL - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_4 за раху нок ТОВ « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» не здійснювалось.

Страхування товару є добровільним. При переміщенні транспортного засобу дорогами загального користування с обов`язковим страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами.

Оформлення документів на експорт здійснювалось продавцем самостійно та за кошти продавця, в тому числі й страховий поліс цивільно-правової відповідальності, що відповідає умовам і контракту.

Як дозвіл для руху транспортного засобу по дорогах Європейського Союзу з метою його вивезення за межі Європейського Союзу Продавцем надано Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 та повідомлено номер електронного полісу страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами (GEF-5BUS42-12416).

Полісу страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами Продавцем не надавалось.

На запит позивача продавцем надано копію полісу страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами GEF-5BUS42-12416 від 17.09.2025 виданого на ім`я ОСОБА_1 , особи з якою ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» укладено договір про надання послуг на транспортування.

Копія Договору про надання послуг №17-1/09 від 17.09.2025 та акт прийому-передачі №17-1/09 від 23.09.2025 надавались до митних органів.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД від 03.04.2024 №UA205150/2024/005484), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару. Між тим можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 12.08.2025 №UA205050/2024/000201/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 7 623,16 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 20.03.2026 №94.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару від 24.09.2025 №UA205050/2025/000234/1.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 7 623 (сім тисяч шістсот двадцять три) гривні 16 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, ідентифікаційний код юридичної особи 44356571).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).

Суддя Ф.А. Волдінер