Ухвала суду № 138367188, 20.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю

за виконанням рішення суду

20 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/12426/25 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року, яке набрало законної сили 08 квітня 2026 року, позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 04 вересня 2025 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

08 липня 2026 року до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Заяву обґрунтовано тим, що на виконання рішення суду відповідач здійснив лише перерахунок пенсії та визначив суму заборгованості; загальна сума боргу на виконання рішення суду становить 123 068,84 грн; фактично виплачено лише 936,00 грн. На переконання позивача, вказане свідчить про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області рішення суду у справі №140/12426/25, що є підставою для зобов`язання відповідача (боржника) подати звіт про виконання рішення суду у вказаній справі.

Ухвалою суду від 09 липня 2026 року прийнято до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Як установлено статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).

Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Пунктом 4-1 частини шостої статті 246 КАС України установлено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про здійснення судового контролю, передбаченого частинами п`ятою, шостою статті 382 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Та обставина, що у рішенні суд не зобов`язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення, не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Разом з тим необхідно зауважити, що при вирішенні питання покладення на відповідача обов`язку подати звіт про виконання рішення суду підлягає встановленню сам факт виконання/невиконання судового рішення. У випадку зобов`язання орган Пенсійного фонду провести перерахунок пенсії доказом виконання рішення суду є прийняте рішення про перерахунок пенсії у визначеному розмірі та з відповідної дати.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення суду від 04 грудня 2025 року, яке набрало законної сили 08 квітня 2026 року, в частині перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії, передбаченої статтею 54 Закону №796-ХІІ у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, Головне управління Пенсійного фонду України здійснило перерахунок пенсії позивача. Як видно з протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії №9070801312, розмір пенсії ОСОБА_1 , передбаченої статтею 54 Закону №796-ХІІ, вісім мінімальних пенсій за віком з 04 вересня 2025 року становив 18888,00 грн.

На виконання окремої ухвали суду від 25 червня 2026 року, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року у справі №140/12426/25 в частині здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2026 року пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом станом на 1 січня календарного року виплати пенсії, відповідач з 01 січня 2026 року здійснив перерахунок пенсії позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму 2595,00 грн. Загальний розмір пенсії (з доплатами і підвищеннями) становить 23582,76 грн, з них пенсія особам з інвалідністю внаслідок аварії на ЧАЕС 20760,00 грн (2595,00 грн х 8).

Отже, відповідач на виконання рішення суду у цій справі здійснив перерахунок пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (як у резолютивній частині рішення).

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області листом від 02 липня 2026 року №16753-15011/К-02/8-0300/26, у відповідь на звернення позивача, повідомило останнього, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року проведено перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. При перерахунку пенсії на виконання рішення суду застосовано як розрахункову величину з 01 березня 2024 розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб в розмірі 2361 гривні, а на виконання окремої ухвали суду від 25 червня 2026 року з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб 2595,00 грн. Станом на дату розгляду звернення сума боргу на виконання рішення суду та окремої ухвали становить 123 068,84 грн. Відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 (Порядок №821) проведено виплату частини заборгованості у сумі 936,00 грн. Нараховані кошти будуть виплачуватись в межах бюджетних призначень. Тут же зазначено, що чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень на сьогодні відсутній.

Отже, відповідачем вчиняються заходи для виконання рішення суду у цій справі: здійснено перерахунок пенсії позивача у межах зобов`язальної частини судового рішення та окремої ухвали суду.

Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин у даній справі вирішувалось питання виключно щодо наявності у позивача підстав для перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а доводи позивача щодо невиплати заборгованості, яка виникла на виконання рішення суду у справі не можуть слугувати безумовною підставою для встановлення судового контролю. Невиплата нарахованих сум не свідчить автоматично про ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до статтей 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Фонду виділених з Держаного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного призначення.

Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідних виплат не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, а повідомлені Управлінням обставини свідчать про необхідність дотримання певних процедурних дій з метою реалізації виконання судового рішення в повному обсязі.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21 листопада 2018 року у справі №373/436/17, від 15 травня 2020 року у справі №812/1813/18, від 21 травня 2020 року у справі №310/6910/16-а та від 19 лютого 2020 року у справі №821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Невиконання судового рішення управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а зобов`язання подати звіт та накладення штрафу на керівника управління у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Таким чином, у цьому разі не доведено наявність правових та фактичних підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. Л. Шепелюк