Ухвала суду № 138366097, 17.07.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 499/303/26

Провадження № 6/496/339/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08.06.2026 року по справі №499/303/26,

В С Т А Н О В И В:

07.07.2026 року від ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій він просить суд розстрочити виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08.06.2026 року у справі №499/303/26, яким було стягнуто з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 13.06.2023 року, яка станом на 18.02.2026 року становить 73091, 40 грн. строком на 12 місяців з дня постановлення ухвали суду, шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 6312, 82 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 08.06.2026 року по справі №499/303/26 позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 13.06.2023 року, яка станом на 18.02.2026 року становить 73091,40 грн. та судовий збір у розмірі 2662, 40 грн. Заявник бажає виконати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08.06.2026 року по справі №499/303/26, але у зв`язку з тяжким матеріальним станом, не може одночасно сплатити увесь розмір заборгованості за кредитним договором. ОСОБА_2 є військовослужбовцем Національної гвардії України в/ч НОМЕР_1 . З листопада 2025 року, у зв`язку з наявністю внаслідок проходження військової служби захворювань, рішенням військово-лікарської комісії від 12.11.2025 року його визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах, установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Отже, відбулось суттєве погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 у зв`язку з тривалим проходженням військової служби за мобілізацією, що потребує постійних витрат на лікування та підтримку свого здоров`я для можливості подальшого несення військової служби. Судовим наказом Біляївського районного суду Одеської області від 27.06.2019 року по справі №496/2067/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , 2010 року народження, ОСОБА_5 , 2012 року народження та ОСОБА_6 , 2015 року народження, у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку платника аліментів, ВП №59595485. Таким чином, з заявника на даний час стягується 50 % аліментів з заробітної плати, що взагалі унеможливить примусове виконання цього судового рішення та саме його розстрочення призведе з одного боку до реального виконання, з іншого боку, дозволить уникнути порушення нормальної життєдіяльності військовослужбовця. Вищезазначені обставини мають особливий характер та підтверджують неможливість негайного повного виконання рішення суду.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» - Меркулова В.В. через систему «Електронний суд» надіслала відзив на заяву про розстрочення рішення суду, в якому просила відмовити у задоволенні заяви та зазначила, що надання розстрочки на такий строк є надмірним та суттєво порушує законні інтереси банку-стягувача, який, відповідно до судового рішення, має право на повне та своєчасне задоволення своїх вимог. Розстрочка на такий тривалий строк нівелює принцип обов`язковості виконання судового рішення, суттєво знецінюючи стягнуту суму внаслідок інфляції та тривалого очікування. Встановлення розстрочки створює високий ризик того, що виконання рішення не буде досягнуто взагалі і призведе лише до необґрунтованого затягування виконавчого провадження. Розстрочення виконання рішення суду не буде мати значного ефекту для боржника за причиною продовження дії кредитних правовідносин. У сукупності, з урахуванням заборгованості боржника, на кінець виплат відповідно до розстрочення, у наявності буде новий борг, який донарахується протягом визначеного часу. Обставини, на які посилається у своїй заяві відповідач, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог банку. Відповідач здійснював погашення кредиту з порушенням термінів і термінів повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, що підтверджує наміри відповідача про злісне ухилення від виконання зобов`язань за кредитним договором. Відповідач не надав суду жодного доказу важкого фінансового становища з моменту першого порушення умов кредитного договору, а саме прострочення сплати кредиту.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» надіслав заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, заяву задовольнити.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду заяви була повідомлена належним чином.

Судом, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 08.06.2026 року по справі №499/303/26 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 13.06.2023 року у сумі 73091,40 грн. та судовий збір у розмірі 2662, 40 грн.

19.07.2019 року головним державним виконавцем Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цепаком О.Я. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59595485 з виконання судового наказу Біляївського районного суду Одеської області від 01.07.2019 року по справі №496/2067/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів дітей - ОСОБА_4 , 2010 року народження, ОСОБА_5 , 2012 року народження та ОСОБА_6 , 2015 року народження, у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку платника аліментів

24.06.2026 року старшим державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Браснуєвою А.О. винесено постанову про прийняття вищевказаного виконавчого провадження, яке передане на підставі постанови про передачу виконавчого провадження від 19.06.2026року Ширяївського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 оперативно-тактичного з`єднання - 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 10.09.2025 року по теперішній час, що підтверджується довідкою №1825 від 12.05.2026 року.

Відповідно до довідки медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №837/4 Франчук С.Г. має захворювання, пов`язані з проходженням військової служби. Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 ст. 267 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За таких обставин, суд може за заявою боржника відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до положень ч.3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, згідно з ч.4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує матеріальний стан фізичної особи.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Законодавством встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є право перетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

На переконання суду, заявником обґрунтована необхідність розстрочки виконання рішення суду.

Також при вирішенні вказаного в заяві питання про розстрочку виконання рішення суд бере до уваги, що заявник не намагається уникнути виконання рішення суду, а, навпаки, бажає виконати його.

Отже, суд вважає за можливе задовольнити заяву про розстрочення виконання судового рішення строком на 1 (один) рік, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який отримав травму під час проходження військової служби, що потребує значних витрат для відновлення. Крім того, суд враховує, що з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання трьох дітей у розмірі 1/2 частини від його заробітку.

Обставин, які б унеможливлювали розстрочення виконання судового рішення, про яке просить ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням вимог ч.5 ст. 435 ЦПК України, відповідно до яких розстрочення виконання рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого, суд вважає за можливе розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08.06.2026 року у справі №499/303/26 про стягнення заборгованості за кредитним договором строком на 12 місяців з щомісячною сплатою платежу у розмірі 6312,81 грн. (75753,80 грн./12 місяців=6312,81 грн.).

Керуючись ст.ст. 267, 353, 435ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08.06.2026 року по справі №499/303/26- задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08.06.2026 року по справі №499/303/26 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 73091,40 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн., в загальному розмірі 75538,80 грн. терміном на дванадцять місяців зі сплатою рівними частинами кожного місяця по 6312,81 гривень, з часу набрання ухвалою законної сили.

Копію ухвали, після набрання законної сили, направити до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.Л. Пасечник