Рішення № 138366078, 14.07.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/8382/25

№ провадження 2/495/2034/2026

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

14 липня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

Головуючої судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря судового Чибукової О.В.

справа № 495/8382/25,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 31 жовтня 2025 року звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просить суд: стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 28 408,00 грн, з яких: за кредитним договором № 8539556 в розмірі 19 300, 00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за основним боргом; 5250,00 грн заборгованість за відсотками; 9050,00 грн заборгованість за пенею, штрафами.

За кредитним договором № 01868-01/2025 в розмірі 9108,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3078,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 2730, 00 грн сума заборгованості за штрафом; 300, 00 грн комісія з надання кредиту.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Так, позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 3 грудня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі Первісний кредитор, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 (далі Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 8539556.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п.п. 2.4. п. 2 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору.

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі «Правила») (п.п. 9.8 Кредитного договору), які розміщені на сайті creditplus.ua.

Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

13.08.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 13082025 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія витягу з Договору факторингу додається).

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (копія Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу додається).

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 13.08.2025 до Договору факторингу № 13082025 від 13.08.2025 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19 300, 00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за основним боргом; 5250,00 грн заборгованість за відсотками; 9050,00 грн заборгованість за пенею, штрафами.

02 січня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі Первісний кредитор, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44022416) та ОСОБА_1 (далі Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 01868-01/2025.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону Відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.п. 3.3. п.3 Кредитного договору Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.

При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно.

Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 Кредитного договору, для отримання кредиту Клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується Товариством на сайті Товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України (Інформація на сайті Товариства).

Приймаючи умови Кредитного Договору, Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п.п. 7.6 п.7 Кредитного договору).

25.04.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 250425 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 250425 від 25.04.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 9108,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3078,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 2730, 00 грн сума заборгованості за штрафом; 300, 00 грн комісія з надання кредиту.

Всупереч умовам Кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого обов`язку, не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості, в зв`язку з чим позивач і звернувся з позовом до суду.

20.02.2026 від відповідача надійшов відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого позивач просить відмовити в задоволенні позову в частині, що стосується вимог про стягнення неустойки в загальному розмірі 11 780,00 грн; встановити розстрочення виконання судового рішення на 12 (дванадцять) місяців з дня його ухвалення шляхом погашення відповідачем кредитної заборгованості в розмірі 1 385,66 (одна тисяча триста вісімдесят п`ять гривень 66 коп.) грн щомісяця до 25 числа, зазначаючи, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеною статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включено з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Таким чином, вимоги про стягнення неустойки (штрафів, пені), заявлені в цій справі, є незаконними і такими, що не підлягають судовому захисту.

У числовому вигляді заперечення відповідача в цій частині стосується заборгованості за пенею, штрафами за кредитним договором № 8539556 від 03.12.2024 в сумі 9 050,00 грн та заборгованості за штрафом за кредитним договором № 01868-01/2025 від 02.01.2025 року в сумі 2 730,00 грн, разом - 11 780,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині судового рішення також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Підставами для відстрочення або розстрочення виконання рішення, згідно зі статтею 435 ЦПК України, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи зазначене питання суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка або відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Повідомляє, що відповідач з початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну двічі проходив військову службу у Збройних Силах України в офіцерському званні.

Другого разу мобілізувався за власним бажанням, попри наявну в нього на той час інвалідність 3 групи за загальним захворюванням.

Під час другого проходження військової служби приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони

України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується копіями військового квитка, довідкою від 29 березня 2024 року № 705, посвідченням учасника бойових дій (додаються).

У травні 2024 року госпітальною військово-лікарською комісією визнаний непридатним для подальшого проходження військової служби через захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.

У зв`язку з цим був звільнений з військової служби за станом здоров`я.

Згодом, 06.02.2025 року відповідачу присвоєно статус особи з інвалідністю армії 2 групи.

Відповідно до згаданого вище свідоцтва про хворобу - відомо, що періодичний біль в кульшових суглобах турбує протягом 5 років.

Лікувався амбулаторно і стаціонарно за місцем проживання.

3 30.06 по 10.08.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у в/ч НОМЕР_1 з приводу двостороннього деформуючого артрозу кульшових суглобів з явищами асептичного некрозу голівок стегнових кісток ІІІ стадії справа та ІІ стадії зліва з вираженим больовим синдромом, проводилось консервативне лікування. Оглянутий ВЛК в/ч НОМЕР_1 на підставі статті 61а графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Звільнений з лав ЗСУ. Продовжував лікування амбулаторно.

В зв`язку з малою ефективністю консервативного лікування звернувся за медичною допомогою в КНП Одеська обласна клінічна лікарня, перебував на лікуванні з 05.12 по 22.12.2022, де 08.12.2022 виконана операція - тотальне безцементне ендопротезування правого кульшового суглоба ендопротезом IRENE з безцементною фіксацією компонентів. Післяопераційний період протікав задовільно. Є інвалідом третьої групи. Повторно прийнятий до лав ЗСУ за мобілізацією в серпні 2023 року. Брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України перебуваючи в н.п. Малі Щербаки, Запорізької області з 20.02 по 23.03.2024 підтверджено довідкою командира в/ч НОМЕР_2 від 29.03.2024 №705. Зі слів, на фоні підвищених фізичних навантажень під час військової служби, стан погіршився - болі в лівому кульшовому суглобі стали турбувати постійно, які не купуються аналгетиками. Оглянутий травматологом в/ч НОМЕР_3 , після обстеження встановлено діагноз: лівобічний коксартроз III стадії.

Станом на теперішній стан відповідач очікує наступного термінового хірургічного втручання - тотального безцементного ендопротезування лівого кульшового суглоба, що підтверджується лікарською довідкою.

Характер захворювання відповідача (його безпосередній вплив на здатність переміщуватися) унеможливлює пошук підходящої роботи доки не буде проведено операцію та завершено супутні реабілітаційні заходи після неї.

Станом на теперішній час єдиним джерелом доходу останнього є пенсія з інвалідності, розмір якої не покриває всіх його життєвих потреб, і на яку не може бути звернено стягнення протягом дії воєнного стану згідно з підпунктом 3 пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження.

Відтак подальше примусове виконання судового рішення в цій справі не призведе до очікуваного позивачем відновлення своїх прав поки в Україні діє режим воєнного стану.

Водночас відповідач не має наміру зловживати виниклою ситуацією та використовувати її з метою ухилення від виконання свого обов`язку, а навпаки бажає добровільно погасити правомірну частину вимог позивача не чекаючи завершення дії встановленої законом заборони, у зв`язку з чим, з огляду на орієнтовний час, потрібний для його фізичного відновлення після операції, просить суд під час вирішення цієї справи поставитися прихильно та встановити розстрочення виконання судового рішення у вигляді щомісячного платежу на користь позивача в розмірі 1 385,66 грн протягом 12 місяців з дня ухвалення судового рішення.

За описаних обставин, прохання відповідача не лише є посильним для нього особисто, але й якомога краще відповідає вимогам забезпечення належного захисту прав позивача, який вже під час дії законодавчо встановленої заборони на звернення стягнення на пенсію боржника, як його єдиного джерела доходу, отримуватиме реальне погашення кредитної заборгованості.

Зазначений платіж розрахований шляхом віднімання від загальної суми позову в розмірі 28 408,00 грн неправомірної частини вимог про стягнення неустойки в розмірі 11 780,00 грн, поділений на 12 місяців розстрочення, 28 408,00 грн. - 11 780,00 грн. = 16 628, 00 грн. : 12 місяців = 1 385,66 грн.

23.02.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач зазначає, що Кредитні договори були укладені з позичальником в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису.

ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подав заявку на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договорів.

Відповідно до кредитного договору № 8539556 (додано до позовної заяви) кредитні кошти було перераховано на банківську картку № НОМЕР_4 .

Відповідно до кредитного договору № 01868-01/2025 кредитні кошти було перераховано на банківську картку № НОМЕР_5 .

Жодних заперечень з приводу того, що Відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договору чи про зарахування та розподілення сплачених коштів Відповідачем висловлено не було.

Таким чином, ТОВ «ФК«ЄАПБ» вважає, що первісний кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу позику, а останній користувався кредитними коштами, проте не виконав зобов`язання за договором, допустив заборгованість.

Враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається представник Відповідача у Відзиві на позовну заяву- є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладеного правочину, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВС, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.

02.03.2026 від представника відповідача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої зазначає, що відповідь на відзив позивача не відповідає змісту відзиву на позовну заяву в логічному та змістовному розумінні.

Так, позивачем наводяться аргументи, які не вказувались відповідачем та відсутні у предметі спору - позивач акцентує увагу на доведеності укладення кредитних договорів та отримання кредитних коштів в той час, коли відповідач не заперечує цих обставин, про що прямо зазначив у відзиві.

Також позивач стверджує про нібито тактику побудови відповідачем своєї позиції на концепції негативного доказу, чого насправді немає у відзиві (жоден з доводів відзиву не свідчить про застосування подібної конструкції).

Натомість заперечення проти тих доводів, що справді були озвучені відповідачем, позивач у своїй відповіді не надав.

Ймовірно це пояснюється високою кількістю подібних справ, у яких позивач одночасно приймає участь, тому допустився певної технічної помилки, застосувавши в цій справі доводи, призначені для інших випадків.

Разом з тим, остання не скасовує загальний принцип цивільного судочинства, за яким кожна сторона несе ризик настання наслідків, із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас присутність у такій заяві по суті доводів, логічно не пов`язаних з попередніми заявами по суті, позбавляє відповідача належним чином викласти свої заперечення на них, окрім як зазначити лише про їх невідповідність предмету спору.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

04 листопада 2025 року Ухвалою Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області по вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом, повідомленням сторін.

27 лютого 2026 року Ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі.

09.06.2026 витребувані докази надійшли на адресу суду.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи за відсутність відповідача та його представника.

З урахуванням вищезазначених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність сторін, відповідно наданих заяв, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Вивчивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що дійсно 3 грудня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі Первісний кредитор, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 (далі Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 8539556.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п.п. 2.4. п. 2 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору.

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі «Правила») (п.п. 9.8 Кредитного договору), які розміщені на сайті creditplus.ua.

13.08.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 13082025 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія витягу з Договору факторингу додається).

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 13.08.2025 до Договору факторингу № 13082025 від 13.08.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19 300, 00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за основним боргом; 5250,00 грн заборгованість за відсотками; 9050,00 грн заборгованість за пенею, штрафами.

02 січня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі Первісний кредитор, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44022416) та ОСОБА_1 (далі Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 01868-01/2025.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону Відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.п. 3.3. п.3 Кредитного договору Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.

При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно.

Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 Кредитного договору, для отримання кредиту Клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується Товариством на сайті Товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України (Інформація на сайті Товариства).

25.04.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 250425 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 250425 від 25.04.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 9108,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3078,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 2730, 00 грн сума заборгованості за штрафом; 300, 00 грн комісія з надання кредиту.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк» 09.06.2026 надійшла інформація, відповідно до якої зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту; номер телефону на який відправляється інформація за періоди з 03.12.2024-06.12.2024 та 02.01.2025-05.01.2025: фінансовий номер телефону та надані виписки по рахунку за період з 03.12.2024 06.12.2024; за період з 02.01.2025 05.01.2025.

Нормативне обґрунтування. Оцінка аргументів сторін, Висновки суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Також, згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, що вимагається приписами ст. 1055 ЦК України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Так, судом встановлено, що кредитні договори укладені в електронному вигляді та відповідачем підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З урахуванням вищезазначеного, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем, вищезазначені договори не могли бути укладені сторонами, суд дійшов висновку, що правочин, відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Окрім того, укладання кредитних договорів не заперечується відповідачем.

Крім того, за приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 759/20374/20 (провадження № 61-4425св22), від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21 (провадження № 61-13123св23) вказано, що «тлумачення пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права».

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.

Заміна особи в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення) права вимоги є різновидом правонаступництва.

При цьому слід ураховувати, що у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад в частині кредитора.

Аналогічний за змістом висновок зробив Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року у справа № 758/2555/21.

Таким чином, у даній справі відбулась виключно заміна сторони кредитора в існуючому зобов`язанні з попереднім змістом та усіма істотними умовами, правовідносини за договором продовжують існувати з попереднім змістом.

Також, Позивач надав до суду копію договору факторингу № 13082025 від 13.08.2025; акт прийому передачі Реєстру боржників від 13.08.2025; реєстр боржників№ 1 від 13 серпня 2025; договір факторингу № 250425 від 25.04.2025; акт прийому передачі реєстру боржників від 25.04.2025; реєстр боржників.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі №6-14194св14, зроблено висновок, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.

Разом з тим, суд погоджується з ствердженнями представника відповідача, що вимоги про стягнення неустойки (штрафів, пені), заявлені в цій справі, є незаконними і такими, що не підлягають судовому захисту та зазначає наступне.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05.30 год. 24.02.2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків.

Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки.

Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи вищезазначені положення закону суд вважає, що стягнення штрафу у загальному розмірі 11 780 грн за Кредитними договорами від 03.12.2024 та 02.01.2025, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд вважає, в зазначеній частині позовних вимог позивачу відмовити.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідач з позовними вимогами в частині заборгованості за основною сумою боргу та відсотками погодився, що зазначено у відзиві на позовні вимоги позивача.

З урахуванням презумпції правомірності правочинів (ст. 204 ЦК України), яка не спростована відповідачем (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010), взятих на себе відповідачем зобов`язань за кредитним договором, які ним не виконувалися належним чином, та обов`язковості договору для сторін, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів заборгованість у загальному розмірі 16 628 грн, з яких: за кредитним договором № 8539556 в розмірі 10 250 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за основним боргом; 5250,00 грн заборгованість за відсотками.

За кредитним договором № 01868-01/2025 в розмірі 6378, 00 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3078,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 300, 00 грн комісія з надання кредиту.

Відповідач у відзиві просить встановити розстрочення виконання судового рішення у вигляді щомісячного платежу на користь позивача в розмірі 1 385,66 грн протягом 12 місяців з дня ухвалення судового рішення.

Вивчивши зазначені вимоги представника відповідача, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 435 ЦПК України).

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 визначено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо).

Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про надання розстрочки, суд враховує те, що він з початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну двічі проходив військову службу у Збройних Силах України в офіцерському званні; другого разу мобілізувався за власним бажанням, попри наявну в нього на той час інвалідність 3 групи за загальним захворюванням.

Під час другого проходження військової служби приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується копіями військового квитка, довідкою від 29 березня 2024 року № 705, посвідченням учасника бойових дій.

У травні 2024 року госпітальною військово-лікарською комісією визнаний непридатним для подальшого проходження військової служби через захворювання, пов`язане з проходженням військової служби, у зв`язку з цим був звільнений з військової служби за станом здоров`я.

06.02.2025 року відповідачу присвоєно статус особи з інвалідністю армії 2 групи. Лікувався амбулаторно і стаціонарно за місцем проживання.

З 30.06 по 10.08.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у в/ч НОМЕР_1 з приводу двостороннього деформуючого артрозу кульшових суглобів з явищами асептичного некрозу голівок стегнових кісток ІІІ стадії справа та ІІ стадії зліва з вираженим больовим синдромом, проводилось консервативне лікування. Оглянутий ВЛК в/ч НОМЕР_1 на підставі статті 61а графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Звільнений з лав ЗСУ. Продовжував лікування амбулаторно.

В зв`язку з малою ефективністю консервативного лікування звертався за медичною допомогою в КНП Одеська обласна клінічна лікарня, перебував на лікуванні з 05.12 по 22.12.2022, де 08.12.2022 виконана операція - тотальне безцементне ендопротезування правого кульшового суглоба ендопротезом IRENE з безцементною фіксацією компонентів.

Післяопераційний період протікав задовільно. Є інвалідом третьої групи.

Повторно прийнятий до лав ЗСУ за мобілізацією в серпні 2023 року. Брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України перебуваючи в н.п. Малі Щербаки, Запорізької області з 20.02 по 23.03.2024 підтверджено довідкою командира в/ч НОМЕР_2 від 29.03.2024 №705.

Станом на теперішній стан відповідач очікує наступного термінового хірургічного втручання - тотального безцементного ендопротезування лівого кульшового суглоба, що підтверджується лікарською довідкою.

Станом на теперішній час єдиним джерелом доходу відповідача є пенсія з інвалідності.

На глибоке переконання суду, описані представником відповідача обставини можуть бути використані на користь заявника ОСОБА_1 щодо розстрочення виконання рішення, їх можна оцінювати як особливі обставини в розумінні ст. 435 ЦПК України і розстрочити виконання судового рішення на один рік, як це передбачено ч. 5 ст. 435 ЦПК України, що не шкодитиме меті дієвого та вчасного виконання рішення суду.

Вказані обставини, які на теперішній час ускладнюють виконання рішення суду, є винятковим випадком в розумінні статті 435 ЦПК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України, що може бути передумовою для розстрочення виконання рішення.

У свою чергу, суд не може здійснити розстрочення сплати судового збору з наступних причин.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі, за певних умов.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У зв`язку з цим судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 понесених позивачем судових витрат має бути виконано у загальному порядку.

Вирішення питання щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковою обґрунтованістю позовних вимог вимоги щодо стягнення з відповідача суми судового збору на користь позивача підлягають частковому задоволенню, пропорційно розміру задоволених вимог у загальному розмірі 1772, 37 грн, що вираховується наступним чином: 28 408,00 грн /заявлені позовні вимоги/: 16 628 грн /задоволені позовні вимоги/=1,708443589; 3028 грн/ сума сплаченого судового збору/: 1,708443589 = 1772, 37 грн.

Керуючись ст. ст. 530, 549, 553, 554, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 16 628 грн, з яких: за кредитним договором № 8539556 в розмірі 10 250 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за основним боргом; 5250,00 грн заборгованість за відсотками.

За кредитним договором № 01868-01/2025 в розмірі 6378, 00 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3078,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 300, 00 грн комісія з надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1772, 37 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - відмовити.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 16 628 грн наступним чином:

- дванадцять місяців, щомісяця по 1385, 66 грн, щомісячним стягненням заборгованості до 25 числа.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 20.07.2026.

Суддя: