Єдиний державний реєстр судових рішень
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1009/26
ун. № 759/5016/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в режимі ВКЗ, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , клопотання захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025100100004192 від 19.12.2025 щодо обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , за ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_9 ,
обвинувачені - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,
захисники - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИЛА:
До Святошинського районного суду міста Києва 02.03.2026 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2025 за №12025100100004192, стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , які, кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурором оголошено подане до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 без визначення розміру застави, яке мотивоване наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також продовженням існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Щодо клопотання захисника ОСОБА_7 заперечував, просив відмовити у його задоволенні, враховуючи перелічені ризики.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні оголосив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, долучив ухвалу Київського апеляційного суду від 26.05.2026, яку просив врахувати. Зазначив, що в основному кримінальному провадженні, з якого матеріали щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 були виділені в окреме провадження, ухвалу Оболонського районного суду міста Києва про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою та зменшення їй розміру застави до 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб ухвалою Київського апеляційного суду залишено без змін. З огляду на зазначене просив визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу в аналогічному розмірі, посилаючись на необхідність застосування однакового підходу до обвинувачених. Щодо клопотання прокурора заперечував, просив відмовити у його задоволенні, зазначивши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зменшилися, а клопотання прокурора складено формально, аналогічного змісту з минулим клопотанням про продовження строку тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_10 заперечував щодо клопотання прокурора, зазначив, що ризики, які перелічив прокурор необґрунтовані, скопійовані з минулих клопотань. Додав, що обов`язок доведення наявності ризиків покладається на сторону обвинувачення. Просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання. Враховуючи викладене, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Захисник ОСОБА_11 у судовому засіданні підтримав позицію інших захисників, зазначивши, що обвинувачений ОСОБА_8 тривалий час не перебуває під вартою у зв`язку з внесенням застави. За цей період він не вчинив жодних кримінальних правопорушень, а сторона обвинувачення не зверталася з клопотанням про продовження строку дії покладених на нього обов`язків. На думку захисника, ризики, на які посилається прокурор, є необґрунтованими. З огляду на викладене просив колегію суддів обрати щодо обвинувачених запобіжні заходи, не пов`язані з триманням під вартою, або визначити їм розмір застави.
Обвинувачені у підготовчому судовому засіданні підтримали думку захисників.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність ризиків та продовження їх існування, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною першою - п`ятою цієї статті.
Так, прокурором у судовому засіданні доведено, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Продовження існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, та за які передбачено покарання до дванадцяти років з конфіскацією майна, що може бути підставою та мотивом для обвинувачених переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання.
Продовження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачені самостійно або через інших осіб можуть незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані у судовому засіданні, з метою зміни або перешкоджання надання останніми достовірних показань під час судового розгляду.
Продовження існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інкримінуються вчинення особливо тяжкого злочину корисливої спрямованості, пов`язаного із розповсюдженням психотропних речовин та наркотичних засобів. Дані щодо офіційного працевлаштування обвинувачених відсутні. Відсутність офіційного та законного джерела доходів може спонукати обвинувачених, у разі не продовження строку тримання під вартою, продовжити вчиняти протиправні дії, спрямовані на отримання прибутку.
Колегія суддів, проаналізувавши питання обґрунтованості підозри на підставі інформації, яка міститься в матеріалах, які наявні в розпорядженні суду, дійшла висновку, що дійсно, у стороннього спостерігача, може скластись враження скоєння обвинуваченими кримінальних правопорушень.
Зважаючи на стадію кримінального провадження, колегія суддів позбавлена можливості надати оцінку доводам сторони захисту в частині доведеності або недоведеності винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, наявності або відсутності в їх діях складу кримінального правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачуються; правильності кваліфікації дій, належності, допустимості та достатності доказів, тощо. Вказана оцінка, як доказам, так і обставинам інкримінованих кримінальних правопорушень, кваліфікація дій обвинувачених, буде надана колегією суддів під час ухвалення судового рішення за наслідками розгляду кримінального провадження по суті в нарадчій кімнаті.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати та продовжують бути актуальними, а обраний щодо обвинувачених запобіжний захід, відповідає характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, які їм інкримінується. За таких обставин обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно продовжити строк тримання під вартою.
Разом з тим, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_5 , колегія суддів дійшла висновку про його задоволення з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальною юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Колегія суддів враховує тривалість перебування обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під вартою, яка становить понад шість місяців.
Водночас колегія суддів вважає слушними доводи сторони захисту про те, що зі спливом часу ризики, які були підставою для обрання та неодноразового продовження запобіжного заходу щодо обвинувачених, поступово зменшуються.
Крім того, колегія суддів враховує доводи захисника ОСОБА_11 щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 , який був звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави, а також те, що сторона обвинувачення не зверталася з клопотаннями про продовження строку дії обов`язків, покладених на нього у зв`язку з внесенням застави.
Щодо доводів захисника ОСОБА_7 про необхідність визначення однакового розміру застави для всіх обвинувачених, колегія суддів не бере їх до уваги з огляду на таке.
Згідно ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а також докази, якими обґрунтовуються підозра та обвинувачення, є індивідуальними щодо кожного обвинуваченого. Відповідно, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин, що стосуються конкретної особи, а не кримінального провадження в цілому.
Крім того, в ухвалі Київського апеляційного суду від 26.05.2026, на яку посилається захисник, зазначено, що відносно обвинуваченої розмір застави було зменшено до 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, незважаючи на те, що вона обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 307 КК України, останнє з яких відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів. Водночас, згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України мінімальний розмір застави за обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про можливість визначення обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розміру застави.
Згідно з п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.5 ч. 4 ст. 183 КПК суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Таким чином, визначення розміру застави здійснюється судом з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження та належить до його дискреційних повноважень.
Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спливає, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, враховуючи особи обвинувачених, кожного окремо, обставини та тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, колегія суддів дійшла висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із одночасним визначенням їм розміру застави та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення, що забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 201, 314-316, 615 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - задовольнити.
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 12.09.2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_5 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, наступні обов`язки: прибувати на першу вимогу суду; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання, покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 12.09.2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_6 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два місяці, наступні обов`язки: прибувати на першу вимогу суду; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Роз`яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання, покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.
Ухвала діє до 12.09.2026 року включно та підлягає негайному виконанню.
У разі внесення застави ухвала в частині покладених обов`язків діє протягом двох місяців з дня внесення застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 17.07.2026.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 138365148, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 15.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 759/5016/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: