Рішення № 138364629, 18.02.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5653/26

Справа №754/3487/25

РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Буша Н.Д.,

секретаря судового засідання Поліщук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі, які є споживачами послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, які постачає КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», своєчасно не сплачують кошти за надані послуги, у зв`язку із чим утворилася заборгованість. Оскільки відповідачі у добровільному порядку заборгованість не погашають позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 193 268,60 грн., а саме:

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 4 558,65 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 487,78 грн., три відсотки річних у розмірі 114,65 грн.; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання розмірі 0,00 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 0,00 грн., три відсотки річних у розмірі 0,00 грн.;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 15 487,69 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1 657,18 грн., три відсотки річних у розмірі 389,53 грн.;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 64 564,39 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 6 908,39 грн., три відсотки річних у розмірі 1 623,84 грн.;

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 18 140,26 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1 719,56 грн., три відсотки річних у розмірі 401,31 грн., пеню у розмірі 394,51 грн.;

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 72 223,88 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 6 749,43 грн., три відсотки річних у розмірі 1 525,02 грн., пеню у розмірі 1 534,78 грн.;

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 895,34 грн.;

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 641,85 грн.;

- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 0,00 грн.; заборгованість за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору, понесені ним при зверненні до суду з даним позовом в розмірі 3 028 грн, а також витрати, пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10.03.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім того, вказаною ухвалою витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відомості, які підтверджують право власності/користування об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін за наявних у справі матеріалів.

17.03.2025 року та 22.04.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_6 , яким вона просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому відповідач вказує на те, що зазначена у позові заборгованість виникла у період коли проживаючі в квартирі споживачі комунальних послуг (батьки відповідача) вже померли, жоден із відповідачів не вступав у спадщину після смерті власників квартири. Окрім того ОСОБА_6 зазначила, що не проживає у квартирі з 2012 року, відтоді місце її фактичного проживання змінювалось і з 2022 року вона перебуває за кордоном у Фінляндії, що підтверджується довідкою про фактичне місце проживання, виданою у м. Mikkeli Фінляндія. Її старша донька ОСОБА_2 набула повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи разом з нею у Фінляндії, у квартирі АДРЕСА_2 також не проживає з 2012 року. Відповідач також вказує на те, що з неповнолітніми дітьми не мала можливості проживати в квартирі АДРЕСА_2 , оскільки житлова площа квартири становить лише 19,1 кв.м., загальна площа - 36,54 кв.м., що фізично унеможливлює комфортне проживання багатодітної сім`ї разом з батьками та сестрою ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ), через це з 2012 року відповідач орендувала інші квартири з метою проживання із своїми неповнолітніми дітьми. Так, з 2012 року до 2015 року вони проживали у орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 (власник ОСОБА_9 ); з 2015 року до 2020 року вони проживали у орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , номер квартири не пам`ятає, власник ОСОБА_10 ); з 2020 року до 02.03.2022 року вони проживали у орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_5 . Власники орендованих квартир не надавали дозволу на реєстрацію відповідача та її дітей. Оскільки іншого житла у власності відповідач ніколи не мала, вона та її діти залишаються зареєстрованими у квартирі АДРЕСА_2 .

У своєму відзиві відповідач також зазначила, що батько ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати ОСОБА_12 померла приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач ОСОБА_3 фактично з 25.11.2016 року постійно проживає у с. Щасливе Бориспільського району Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про її одруження, а також довідкою Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 09.11.2022 року. Відповідач ОСОБА_4 був знятий з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 ще 09.12.2008 року, згідно з відміткою у його паспорті він зареєстрований з 25.12.2008 року за адресою: АДРЕСА_6 .

Також, відповідач вказує на те, що жоден з відповідачів не укладав договору з КП «Київтеплоенерго», а отже не має зобов`язань щодо оплати послуг. Після смерті батьків у квартирі ніхто не проживав, а рахунки продовжували безпідставно нараховуватись, адже не було фактичного споживання послуг, не було зареєстрованих спадкоємців, які б прийняли спадщину. На думку відповідача, оскільки жоден з відповідачів не прийняв спадщину, відповідно до ст. 1218 ЦК України, борг померлих осіб не може бути покладений на інших осіб.

Посилаючись на викладене, а також на те, що позовна заява не містить вказівки на період, за який виникла заборгованість, у позовній заяві не вказано точну суму заборгованості, що порушує ст. 12 ЦПК України, оскільки відповідач не має можливості перевірити розрахунок та оскаржити його обґрунтованість; позивач не зазначає факт припинення надання послуг через наявність заборгованості, що може свідчити про відсутність реальної заборгованості або її необґрунтованості, відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимогу в повному обсязі. Також, відповідач просила провести судове засідання без її участі у зв`язку із находженням за кордоном через загрозу постійних ракетних атак.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

ПАТ «Київенерго» з 01.07.2014 року визначено обов`язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 року № 1198-VІІ.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

11.10.2018 року між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 року до дати укладення цього договору та коригувань платежів.

Відповідно до Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору цесїї позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року за адресою: АДРЕСА_7 .

З 01.05.2018 року по 31.10.2021 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснювало КП ««Київтеплоенерго».

З 01.11.2021 року у зв`язку зі зміною законодавства КП ««Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085).

Також на веб-сайті КП «Київтеплоенерго» оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/.

Будинок за адресою: АДРЕСА_8 під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання.

Відповідно до листа Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» №062/14-4041 від 21.04.2025 року право власності на об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстроване (а.с.116).

З матеріалів справи слідує, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг, наданих позивачем (а.с. 35, 68).

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 з 09.12.2008 року знятий з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_2 та з 25.12.2008 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , що підтверджується копією паспорта на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_1 , виданого Деснянським РУГУ МВС України в .м Києві 06.09.2005 року та відповідно є споживачем комунальних послуг за останньою адресою в період з 25.12.2008 року (а.с. 87-88).

Крім того, судом встановлено що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 25.11.2016 року по теперішній час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області № 2483 від 09.10.2022 року (а.с. 184).

При цьому, факт того, що ОСОБА_3 в період часу з 25.11.2016 року до 10.10.2022 року була споживачем комунальних послуг за місцем фактичного проживання в с. Щасливе Бориспільського району Київської області та сплачувала відповідні платежі за користування комунальними послугами за вказаною адресою стороною відповідача суду не надано. Так, стороною відповідача надано договір № 2381 від 27.12.2019 року про надання послуг з поводження з побутовими відходами та договір № 8544 від 28.04.2020 року про надання послуг доступу до мережі Інтернет за адресою: АДРЕСА_9 , укладені між КП "Щасливе Сервіс", ФОП ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , які не є доказом постійного проживання за вказаною адресою та сплату останньою отриманих комунальних послуг.

Крім того, суд оцінює критично та не приймає до уваги доводи сторони відповідача про те, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з березня 2022 року постійно проживають поза межами України та перебувають на території Фінляндії, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано. При цьому суд враховує, що надані стороною відповідача копії документів викладені на іноземній мові, що позбавляє суд можливості надати правову оцінку зазначених у таких документах даних.

Надання до суду документів, викладених іноземною мовою, без відповідного їх перекладу українською мовою та належного засвідчення в порядку вимог ст. 79 Закону України "Про нотаріат", унеможливлює встановлення судом змісту таких документів, дій, які вчинені на їх підставі, особи щодо якої дія була вчинена та інше. Такі документи є неналежними, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.

Також, суд не приймає до уваги надані відповідачем ОСОБА_1 копії платіжних доручень по сплаті комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_5 , оскільки доказів укладення договору оренди житлового приміщення за вказаною адресою стороною відповідача суду не надано.

Слід зазначити, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 47 ЦПК України, відповідно до якої здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в заявлений період з 01.05.2018 року по 01.11.2021 року не мала цивільної процесуальнаої дієздатністі.

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 32 ЦК України передбачено, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільну дієздатність.

Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку). Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Відповідно до частини першої та другої статті 33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Таким чином, особа, яка набула повноліття, не несе відповідальность, в тому числі солідарної за борги з оплати житлово-комунальних послуг, що утворилися в період її неповноліття до досягнення нею 18 років.

Обов`язок сплати комунальних платежів за цей період несуть законні представники неповнолітньої особи - батьки або її опікуни.

Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (який введений в дію з 1 травня 2019 року, крім: статті 1, частини першої статті 2, статей 3-7, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті 10, статті 15, частин першої, третьої та п`ятої статті 16, статті 18, частини п`ятої статті 28, пунктів 2, 3-1, 6, підпункту 1, підпункту "б" підпункту 2, підпунктів 5 та 11 пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом; частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року).

Згідно з визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

За приписами ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з п. 37 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 року № 85), розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Згідно з п. 32, 33, 35, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022), плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право: на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

У пп. 11 п. 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Згідно з пп. 6 п. 48 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 виконавець зобов`язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за послугу в разі її ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги (постанова Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для правильного її вирішення (постанови Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі № 727/9295/16-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18)).

Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до Договору № 602-18 про відступлення прав вимоги від 11.10.2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», позивач прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконує свої договірні зобов`язання шляхом надання послуг з централізованого опалення (з 01.11.2021 року постачання теплової енергії) та централізованого постачання гарячої води (з 01.11.2021 року постачання гарячої води), однак, відповідачі не виконують зобов`язання з оплати, наданих позивачем послуг.

Так, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свої обов`язки по оплаті за споживання послуг з централізованого опалення та/або постачання гарячої води не виконували, у зв`язку з чим у них виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 193 268,60 грн.

Відповідач ОСОБА_4 з 09.12.2008 року знятий з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 в заявлений позивачем період винекнення заборгованості була неповнолітньою.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості лише з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

У зв`язку із задоволенням позову, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 028 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 16, 509, 526, 610, 612, 625, 638, 642, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 1-23, 55, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274-279, 280-282, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ), які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка 5) заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 4 558,65 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 487,78 грн., три відсотки річних у розмірі 114,65 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 15 487,69 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1 657,18 грн., три відсотки річних у розмірі 389,53 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 64 564,39 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 6 908,39 грн., три відсотки річних у розмірі 1 623,84 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 18 140,26 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1 719,56 грн., три відсотки річних у розмірі 401,31 грн., пеню у розмірі 394,51 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 72 223,88 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 6 749,43 грн., три відсотки річних у розмірі 1 525,02 грн., пеню у розмірі 1 534,78 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 895,34 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 641,85 грн., що разом складає 193 268,60 грн., а також з кожної витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514 грн. та витрати, пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 21,50 грн.

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 21.07.2026 року.

Суддя Н.Д.Буша