Ухвала суду № 138364405, 10.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18161/26

Провадження №: 1-кс/752/5879/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2026 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026100010001312 від 08.07.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в:

10.07.2026 до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026100010001312 від 08.07.2026, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100010001312 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно о 04 год. 16 хв. 08.07.2026, стрілець відділу військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , перебуваючи на території парковки магазину «АТБ», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Столичне Шосе, 104, реалізуючи свій злочинний умисел, звернув увагу на транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «21043», реєстраційний номер НОМЕР_2 , синього кольору, 2000 року випуску, номер кузова - НОМЕР_3 , який знаходиться у користуванні ОСОБА_7 , та який знаходився на вказаній парковці, яким відповідно й вирішив незаконно заволодіти.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 підійшов до автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21043», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та відкрив водійській дверцята, які були не замкнені, тим самим проник до салону вказаного транспортного засобу.

В подальшому, ОСОБА_4 проникши до салону автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21043», реєстраційний номер НОМЕР_2 , синього кольору, 2000 року випуску, номер кузова - НОМЕР_3 , помітив на торпеді ключ до вказаного транспортного засобу, який в подальшому вставив до замку запалювання вказаного транспортного засобу.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, перебуваючи в салоні автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21043», реєстраційний номер НОМЕР_2 , синього кольору, 2000 року випуску, номер кузова - НОМЕР_3 , ОСОБА_4 за допомогою ключа запустив двигун та почав рух на вказаному транспортному засобі, виїхавши за межі парковки, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Столичне Шосе, 104, поїхав у невідомому напрямку, чим довів вчинення кримінального правопорушення до кінця.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого повторно, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

08.07.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

09.07.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, орган досудового розслідування просить застосувати відносно підозрюваного запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб/ в межах строку досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор вимоги даного клопотання підтримав, вказуючи на те, що стосовно підозрюваного існують ризики, що передбачені ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а тому просить застосувати до підозрюваного запобіжних захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник при вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу покладалися на розсуд суду.

Дослідивши матеріали клопотання слідчого, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010001312 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

08.07.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

09.07.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Обставини викладені слідчим у клопотанні та наведені прокурором у судовому засіданні підтверджуються доказами зібраними у ході досудового розслідуванням, зокрема:

- Протоколом огляду місця події від 08.07.2026 за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 104;

- Протоколом огляду місця події від 08.07.2026 за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Європейська, 32;

- Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 08.07.2026;

- Показаннями свідка ОСОБА_8 ;

- Показаннями свідка ОСОБА_9 ;

- Показаннями свідка ОСОБА_10 ;

- Показаннями свідка ОСОБА_11 ;

- Показаннями свідка ОСОБА_12 ;

- Показаннями свідка ОСОБА_13 ;

- Відеозаписами даної пригоди з місця заволодіння за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 104.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад п`ять років.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, а отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні є достатньою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом із тим на даному етапі суд позбавлений права надавати оцінку правильності кваліфікації пред`явленої підозри, а оцінює лише сам факт пред`явлення ОСОБА_4 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Також прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

Ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховування від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки покарання за тяжкий злочин, в якому він підозрюється передбачає від 5 до 8 років позбавленням волі, у разі визнання судом його винним. Підозрюваний не має осіб на своєму утриманні, що свідчить про відсутність сталих зв`язків і потреби підозрюваного у догляді за кимось та дозволяє вільно жити у суспільстві та змінити місце проживання. Підозрюваний зареєстрований у м. Харків та не має постійного місця проживання в межах м. Києва, де вчинено злочин, окрім як військової частини, місце несення служби в якій самовільно покинув, що в свою чергу не виключає можливість його переховування від органі досудового розслідування та суду.

Наявний ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - незаконно впливати на потерпілого та свідків, в даному кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 шляхом вмовляння, погрози або підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань або відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.

При встановленні наявності цього ризику необхідно врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим використанням підозрюваним знайомств, зав`язків, обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі.

Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Оскільки свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Судом необхідно враховати й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.

Наявний ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного майнового кримінального правопорушення, раніше судимий за майнові злочини та перебуває на умовно-достроковому звільненні, що вказує на схильність підозрюваного до вчинення нових злочинів майнового характеру, тому у випадку не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою, останній будучи військовослужбовцем та перебуваючи за місцем несення військової служби, може вчинити нові кримінальні правопорушення, у тому числі майнового характеру.

Все вищезазначене вказує на те, що перебуваючи на свободі ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів кримінального провадження, на даному етапі до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зав`язків. Так, ОСОБА_4 військовослужбовець, раніше судимий. Крім того, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я ОСОБА_4 щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.

Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 , слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.

З огляду на викладене, слідчий суддя, вважає, що існують підстави для обрання ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який би усунув вказані ризики та забезпечив його належну процесуальну поведінку не встановлено.

Разом з тим, у відповідності до положень ч. 3, ч.4 ст. 183 КПК України, суд обирає підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень.

Керуючись ст.ст. 32, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193,194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 58 днів до 16 години 00 хвилин 08.09.2026 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави у межах сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, та надати можливість йому або іншій особі внести зазначену суму на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за реквізитами для внесення застави (отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089), та надати документ, що підтверджує сплату слідчому, прокурору, суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з міста проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця служби;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваної з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 15.07.2026 о 15 год. 15 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1