Ухвала суду № 138364250, 21.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2980/26

н\п 8/490/1/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В.,за участю секретаря судового засідання Зубко Б.Г., представниці стягувачки ОСОБА_1 - адвоката Ротар А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі №490/2980/26 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі №490/2980/26 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування вимог заявником зазначено, що він не погоджується з судовим наказом виданим 10.04.2026 року Центральним районним судом міста Миколаєва у справі №490/2980/26, з огляду на те, що його донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживала та проживає разом з ним, за адресою: АДРЕСА_1 . З моменту розірвання шлюбу дитина перебуває на повному утриманні заявника, який самостійно виконує всі батьківські обов`язки: забезпечує дитину харчуванням, одягом, медичним доглядом та всім необхідним для навчання. Стягувачка жодної фінансової чи виховної участі в житті дитини не приймає. Стягувачка приховала від суду факт того, що дитина проживає разом з батьком та на думку заявника, це така помста стягувачки. Заявник вважає, що наведені ним обставини, є підставою для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами.

З урахуванням наведеного вище, заявник просить суд скасувати судовий наказ виданий 10.04.2026 року Центральним районним судом міста Миколаєва у справі №490/2980/26 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.05.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

18.05.2026 року та з 20.05.2026 року по 25.05.2026 року суддя перебував у відпустці.

Ухвалою судді від 26.05.2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини та призначено розгляд заяви на 16.06.2026 року на 09-30 годин в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, каб. № 11).

08.06.2026 року представниця стягувачки надала до суду заперечення, в яких зазначила, що стягувачка ОСОБА_1 вимоги ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами не визнає в повному обсязі, оскільки вони є безпідставними та надуманими, виходячи з наступного.

Так, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.11.2025 року по справі №490/5117/25. В шлюбі у сторін народилися двоє спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка дійсно зареєстрована за місцем реєстрації батька: АДРЕСА_1 . Дитина періодично відвідує батька за вказаною адресою та може залишатися на ночівлю в нього. Проте, фактично на постійній основі донька проживає разом з матір`ю за її місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з березня 2025 року. На підтвердження даної обставини суду було надано Акт про проживання від 27.02.2026 року, який було враховано судом при винесенні судового наказу. На підставі Свідоцтва про право власності на житло від 17 серпня 1999 року відповідачка є співвласницею даної квартири (копія свідоцтва додається до матеріалів справи). Твердження відповідача про те, що всі обов`язки по вихованню та забезпеченню дітей він виконує самостійно, без участі позивачки не відповідають дійсності та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Сам по собі факт реєстрації дитини з ним за однією адресою не є юридичною підставою для стягнення аліментів.

За такого обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, на думку стягувачки, не є нововиявленими обставинами, а тому на висновки суду при ухваленні судового рішення вплинути не могли. З урахуванням наведеного вище, стягувачка просить відмовити в задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.04.2026 року по справі №490/2980/26.

Заявник та його представниця, які належним чином повідомлені судом про розгляд справи, в судове засідання не з`явилися.

З урахуванням вимог частини першої статті 429 ЦПК України, щодо строків рогляду вказаної категорії справ, слухання справи відбувається за відсутності заявника та його представниці

В судовому засіданні представниця стягувачки проти заяви про скасування судового наказу заперечила, зазначила, що старша донька проживає самостійно окремо від батьків, а молодша донька - неповнолітня ОСОБА_5 проживає більшу частину з матір`ю, але періодично залишається у батька, при цьому, основні витрати на утримання доньки несе мати.

Заслухавши пояснення представниці стягувачки, дослідивши заяву про перегляд наказу за нововиявленими обставинами, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 Сімейного кодексу України).

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (частина п`ята статті 183 того ж кодексу).

За змістом розділу ІІ ЦПК України, наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суд у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який особливою формою судового рішення.

Такий спрощений вид провадження (хід якого взагалі не фіксується) застосовується у справах за вимогами, які мають очевидно достовірний характер.

Цей вид провадження не є свідченням відсутності спірних відносин між сторонами, однак в силу очевидності права вимоги заявника відсутній спір про наявність самого права.

Судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (пункти 4 і 5 частини першої статі 161 ЦПК України).

У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частина восьма статті 170 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, згідно п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 423 цього Кодексу не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування обставин, які судом не встановлювалися.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

Для перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів такими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі цього наказу та є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права й обов`язки заявника та боржника; нововиявленими є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених. Необхідно розрізняти нові докази та докази, які підтверджують нововиявлені обставини. Перші не можуть бути підставою для перегляду судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами, тоді як другі є даними, що підтверджують саме такі обставини.

Аналогічний висновок Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду сформулював у постанові від 30 серпня 2021 року у справі №461/1229/20. За її обставинами боржниця звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з неї аліментів на утримання дитини. Обґрунтувала тим, що на час видачі наказу син не проживав постійно з батьком, а проживав із нею та її батьками. Верховний Суд погодився з відмовою суду апеляційної інстанції у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, оскільки боржниця надала докази нових, а не нововиявлених обставин, а саме наявності у неї спору з батьком дитини з приводу визначення місця проживання останньої, встановлення порядку спілкування з нею й усунення перешкод у її вихованні.

Ураховуючи наведене, не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28), від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18 (пункт 6.38), 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (пункт 36) та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 358/1501/15-ц, а також ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2020 року у справі № 686/17159/19).

Так, матеріалами справи підтверджено, що 07.04.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального районного суду міста Миколаєва з заявою про видачу судового наказу про стягнення на свою користь з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 07.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, заявницею в заяві зазначено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також заявницею вказано, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з заявницею та в якості додатків до заяви, крім іншого, долучено Свідоцтво про народження (повторне) серія НОМЕР_1 від 16 квітня 2025 року згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , а також Акт про фактичне проживання від 27.02.2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 проживає разом із дитиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 з березня 2025 року по сьогоднішній день.

10.04.2026 року Центральним районним судом м. Миколаєва було видано судовий наказ по справі №490/2980/26 стягнуто з боржника - ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 07.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з боржника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 332 грн. 80 коп. Допущено негайне виконання судового наказу про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Отже, при видачі вказаного судового наказу суд виходив з того, що інформація про те, що ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , яка проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 (заявницею), має достовірний характер та підтверджена наданими доказами.

Як обставину для скасування зазначеного судового наказу боржник ОСОБА_2 зазначає, що його донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживала та проживає разом з ним, за адресою: АДРЕСА_1 та з моменту розірвання шлюбу дитина перебуває на повному утриманні заявника, який самостійно виконує всі батьківські обов`язки: забезпечує дитину харчуванням, одягом, медичним доглядом та всім необхідним для навчання. Стягувачка жодної фінансової чи виховної участі в житті дитини не приймає, а стягувачка приховала від суду факт того, що дитина проживає разом з батьком.

При цьому, суд зазначає, що долучені боржником до заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами копія витягу з Державного реєстру ресових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №136685205 від 05.09.2018 року та витяг з Реєстру територіальної громади №2026/006533547 від 24.04.2026 року хоча і свідчать про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та про належність вказаної квартири на праві приватної власності ОСОБА_2 , не спростовують факту проживання неповнолітньої ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з березня 2025 року по 10.04.2026 року - дату видачі відповідного судового наказу.

Також судом не враховуються як підстава для скасування судового наказу надані представницею заявника Акт про фактичне проживання від 31.05.2026 року та Акт обстеження умов проживання від 03.06.2026 року з огляду на їх суперечність один одному та не підтвердження наявності обставин спільного проживання батька з донькою ОСОБА_5 , про які стверджує заявник.

Так в Акті про фактичне проживання від 31.05.2026 року зазначено, що ОСОБА_2 проживає разом із двома дітьми ОСОБА_3 з 28.01.2014 року та ОСОБА_4 з 25.05.2004 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Натомість, як вбачається зі змісту Акту обстеження умов проживання від 03.06.2026 року старша донька ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає. Також в Акті обстеження умов проживання від 03.06.2026 року зазначено, що встановити факт постійного проживання малолітньої ОСОБА_5 за вказаною адресою не вдалося у зв`язку з перебуванням дитини у таборі відпочинку.

Крім того, інформація, яка зазначена в довідці лікаря від 26.05.2026 року про те, що за період з 16 жовтня 2024 року по 01 березня 2026 року дитина ОСОБА_3 неодноразово зверталася до закладу охорони здоров`я для проходження медичних оглядів та під час зазначених звернень дитину супроводжував батько, сама по собі не свідчить про постійне проживання дитини разом з батьком та не спростовує факту проживання дитини разом з матір`ю.

При цьому, суд зазначає, що наведені заявником обставини для скасування судового наказу за нововиявленими обставинами не відповідають тим критеріям, які наведені в п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК статті, тобто не є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Таким чином, оскільки обставини наведені боржником в заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та не можуть бути підставою для скасування судового наказу, а тому, з урахуванням встановлених судом обставин, належить відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити судовий наказ в силі.

Керуючись статтями 260-261, 354, 423, 429 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу виданого 10.04.2026 року Центральним районним судом у справі №490/2980/26 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя О.В. Саламатін