Ухвала суду № 138363772, 16.07.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1805/26

2-з/468/18/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

16.07.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі судді Янчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 року до Баштанського районного суду Миколаївської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Одночасно позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, якою він просить накласти арешт на належні відповідачу ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер: 4820610000:10:000:1120, площею 0.8023 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906467648206 та земельну ділянку, кадастровий номер: 4820610000:10:000:1121, площею 4.3741 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906389748206.

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки при наявності значної заборгованості за кредитним договором існує велика ймовірність, що відповідач може відчужити належне йому на праві власності майно до ухвалення судом рішення в справі третім особам, що призведе до неможливості у майбутньому відновлення порушеного права позивача..

Дослідивши заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналогічні висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.10.2018 року по справі №183/5864/17-ц достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З наведеного вбачається, що забезпечення позову можливе лише за умови наведення в заяві відповідних фактів щодо намагання відповідача відчужити чи приховати належне йому майно, які мають бути підтвердженні стороною позивача належними та допустимими доказами.

Як зазначено в заяві вище, підставою для забезпечення позову є те, що при наявності значної заборгованості за кредитним договором існує велика ймовірність, що відповідач може відчужити належне йому на праві власності майно до ухвалення судом рішення в справі третім особам.

Разом з тим, заява не містить викладу обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду, як-то: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Також до заяви не додано відповідних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів.

Тобто, заявником не підтвержено наявність фактичних обставин, з якими пов"язується застосування певного виду забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача є необґрунтованою, з огляду на те, що вищевказані земельні ділянки не є предметом спору між сторонами.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та недоведеною, а тому в її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149, 153, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: