18.02.11
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62
проспект Миру, 20
Іменем України
РІШЕННЯ
”15” лютого 2011 року справа № 11/169/20
Позивач: Державна спеціальна протифонтанна служба "Спеціальна
воєнізована аварійно-рятувальна частина",
вул. М. Бірюзова, 53, м. Полтава, 36007
Відповідач: Дочірнє підприємство "Чернігівнафтогазгеологія" НАК "Надра
України”, вул. Шевченка, 15, м. Чернігів,14000
Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 132 935,97 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
Представники сторін:
Представник позивача: участі не взяв.
Представник відповідача: Довгошей А.В., довіреність № 19/118 від 08.02.2011 р.
Позивачем - Державною спеціальною протифонтанною службою "Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина" подано позов до Дочірнього підприємства "Чернігівнафтогазгеологія" НАК „Надра України” про стягнення заборгованості в сумі 132935,97 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладених між сторонами договорів № 14-С/21 від 23.03.2004 р. та № 12-С від 01.02.2010 р., свої зобов’язання не виконав, оплату за надані послуги не здійснив.
Розгляд справи відкладався.
До початку судового засідання 15.02.2011 р. від представника позивача надійшла телеграма, в якій він просить суд розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача в судовому засіданні подане письмове клопотання, в якому відповідач зазначає, що заборгованість перед позивачем виникла у зв’язку із складним фінансово-економічним становищем підприємства. Відповідно до фінансової угоди від 31.12.2010 р., копія якої додана до клопотання, між сторонами проведено взаємозалік на суму 12934,19 грн. Крім того, відповідач просить, відповідно до ст. 83 ГПК України, зменшити розмір пені на 99% та розстрочити виконання рішення рівними частинами до кінця року.
Позивач у вищевказаній телеграмі від 15.02.2011 р. проти розстрочки виконання рішення та зменшення штрафних санкцій не заперечує.
Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.03.2004 р. між Дочірнім підприємством „Чернігівнафтогазгеологія” НАК „Надра України” (Замовник) та Східним регіональним спеціальним (воєнізованим) аварійно-рятувальним загоном Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (Виконавець) було укладено договір на постійне та обов’язкове профілактичне обслуговування об’єктів та окремих територій Державною аварійно-рятувальною службою № 14-С/21 (далі –Договір № 14-С).
Згідно п. 1.1 Договору № 14-С Виконавець зобов’язався здійснювати виконання робіт по попередженню виникнення газонафтоводопроявлень, відкритих газових і нафтових фонтанів, ліквідації нафтових і газових фонтанів, інших аварійних випадків, ситуацій при будівництві, експлуатації, капітальному ремонті свердловин та установок збору і комплексної підготовки нафти, газу та газового конденсату до транспортування, а Замовник в свою чергу зобов’язався оплатити надані послуги.
Відповідно до Указу Президента України від 10.10.2005 р. № 1430/2005 та на виконання Наказу МНС України від 18.10.2005 р. № 272 була проведена реорганізація Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби та Східного регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону.
В процесі реорганізації на базі Східного регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону було утворено ДП СВАРЧ Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби, яке є правонаступником Східного регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону за вищевказаними договірними відносинами.
Відповідно до Наказів МНС України № 693 від 26.09.2008 р. та № 831 від 11.11.2008 р. Державне підприємство „Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина” було реорганізоване шляхом перетворення у Державну спеціалізовану протифонтанну службу „Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина” МНС, яка є правонаступником ДП СВАРЧ за вищевказаними договірними відносинами.
01.02.2010 р. між Дочірнім підприємством „Чернігівнафтогазгеологія” НАК „Надра України” (Замовник) та Державною спеціалізованою протифонтанною службою „Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина” (Виконавець) було укладено договір на постійне та обов’язкове обслуговування об’єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою № 12-С (далі –Договір № 12-С).
Відповідно до п. 2 предметом даного Договору є:
- проведення запобіжно-профілактичної діяльності на об’єктах геологорозвідки і об’єктах нафтогазової промисловості;
- ліквідація надзвичайних ситуацій або окремих їх наслідків на об’єктах геологорозвідки і нафтогазової промисловості, виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
- надання додаткових платних послуг на замовлення Замовника згідно Постанови Кабінету Міністрів від 19.08.2009 р. № 881 „Про затвердження переліку додаткових платних послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами”.
Позивач належним чином виконав свої зобов’язання на постійне та обов’язкове обслуговування Державною спеціальною (воєнізованою) аварійно-рятувальною службою МНС, що підтверджується актами виконання умов Договорів № 14-С та № 12-С за листопад 2008 р. – липень 2010 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Згідно п.п. 3.2.6 Договору № 14-С та п. 4.7 Договору № 12-С оплата за профілактичне обслуговування об’єктів підприємства Виконавцем здійснюється Замовником шляхом щомісячного перерахування коштів на протязі 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт.
Однак, в порушення умов Договорів № 14-С та № 12-С, відповідач свої зобов’язання не виконав, за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не розрахувався.
Таким чином, станом на день подання позивачем позову до суду, тобто на 16.12.2010 р., заборгованість відповідача перед позивачем становила 107450,49 грн.
31.12.2010 р. між сторонами була укладена фінансова угода про проведення без банківського заліку взаємної заборгованості, а саме:
- ДСПФС „СВАРЧ” погашає заборгованість ДП „Чернігівнафтогазгеологія” НАК „Надра України” за послуги по профілактиці обладнання на суму 12934,19 грн. (договір № 14-С/21 від 23.03.2004 р.);
- ДП „Чернігівнафтогазгеологія” НАК „Надра України” погашає заборгованість ДСПФС „СВАРЧ” за спожиту електроенергію (січень –червень 2010 р.) на суму 1356,76 грн.; за медичний огляд водіїв (січень –червень 2010 р.) на суму 162,07 грн.; за роботу ЦА-320 № 03-08 23.12.2010 р. (виконавець Ніжинська НГРЕ) на суму 4759,48 грн.; за висипку шахти устя свердловини № 1 Світлична (виконавець Прилуцька НГРЕ) на суму 6655,88 грн.
Таким чином, на день прийняття рішення по справі заборгованість відповідача перед позивачем становить 94516,30 грн. ( 107450,49 грн. –12934,19 грн.).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 94516,30 грн., в частині стягнення 12934,19 грн. провадження у справі підлягає припиненню за відсутності предмету спору.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.
Відповідно до п. 3.2.6 Договору № 14-С за порушення терміну оплати Замовник сплачує аварійно-рятувальній службі пеню у розмірі 0,3% від простроченої суми проплати за кожен день прострочки.
Відповідно до п. 6.3 Договору № 12-С за порушення терміну оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення зобов’язання.
Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, позивачем, відповідно до поданого розрахунку, нараховано відповідачу та пред’явлено до стягнення пеню в сумі 7622,08 грн.
Згідно ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України встановлено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
Враховуючи, що відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 99%, а також те, що позивач не заперечує стосовно задоволення клопотання відповідача, суд вважає за можливе, як виняток, зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 76,22 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме, стягненню з відповідача підлягають 76,22 грн. пені.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, позивачем, відповідно до поданих розрахунків, нараховано відповідачу та пред’явлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 13481,75 грн. та 3 % річних в розмірі 4381,65 грн.
Розглянувши доданий до позовної заяви розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд вважає, що позивачем правомірно нараховані та пред’явлені до стягнення інфляційні втрати в сумі 13481,75 грн. та 3 % річних в розмірі 4381,65 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3 % річних підлягають задоволенню в повній сумі.
Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 112455,92 грн. ( 94516,30 грн. + 76,22 грн. + 13481,75 грн. + 4381,65 грн.).
Щодо заявлено відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення рівними частинами до кінця року, то суд, враховуючи фінансовий стан відповідача та наявність кризових процесів у економіці держави, з метою збереження фінансової платоспроможності відповідача, вважає за можливе задовольнити клопотання, розстрочивши виконання рішення суду на 10 місяців.
Оскільки позивачем державне мито сплачено у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством, 8,90 грн. зайво сплаченого держмита підлягають поверненю позивачеві.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 47, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 12934,19 грн. основного боргу.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Чернігівнафтогазгеологія" НАК „Надра України” (вул.. Шевченка, 15, м. Чернігів, 14000, р/р 26005301830468 в Головному відділенні ПІБ України м. Чернігів, МФО 353456, код 01431535) на користь Державної спеціальної протифонтанної служби "Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина" (вул.. М. Бірюзова, 53, м. Полтава, 36007, р/р 31257272210566 в УДК у Полтавському районі, МФО 831019, код 33891246) 94 516,30 грн. основного боргу, 76,22 грн. пені, 13 481,75 грн. інфляційних втрат та 4 381,65 грн. 3 % річних; 1 253,90 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.
Розстрочити виконання рішення господарського суду строком на 10 місяців зі сплатою суми заборгованості щомісячно рівномірними платежами, а саме:
до 31.03.2011р. –11 500,00 грн., до 31.08.2011р. –11 500,00 грн.,
до 30.04.2011р. –11 500,00 грн., до 30.09.2011р. –11 500,00 грн.,
до 31.05.2011р. –11 500,00 грн., до 31.10.2011р. –11 500,00 грн.,
до 30.06.2011р. –11 500,00 грн., до 30.11.2011р. –11 500,00 грн.,
до 31.07.2011р. –11 500,00 грн., до 31.12.2011р. –10445,82 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути Державній спеціальній протифонтанній службі "Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина" (вул.. М. Бірюзова, 53, м. Полтава, 36007, р/р 31257272210566 в УДК у Полтавському районі, МФО 831019, код 33891246) з державного бюджету 8,90 грн. державного мита, зайво сплаченого платіжним дорученням № 1947 від 28.09.2010р., яке знаходиться в матеріалах справи господарського суду Чернігівської області № 11/169/20.
В судовому засіданні 15.02.2011р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Ю.М. Бобров
Повне рішення складено 18.02.2011 р.
Судове рішення № 13836331, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 18.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11/169/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: