Рішення № 138362310, 09.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 Справа № 917/692/26

За позовною заявою Диканської окружної прокуратури Полтавської області, вул. Незалежності, 64 А, смт. Диканька, Полтавський район, Полтавська область, 38500 в інтересах держави, в особі Виконавчого комітету Диканської селищної ради, вул. Незалежності, 133, смт. Диканька, Полтавський район, Полтавська область, 38500

до Фізичної особи-підприємця Клименко Дарії Миколаївни, АДРЕСА_1

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення коштів,

Суддя Семчук О.С.,

за участю секретаря судового засідання Олійник Н.І.

від прокуратури: Снісаренко Ю.Л.,

від позивача: не з`явились,

від відповідача: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Диканська окружна прокуратура Полтавської області звернулась до суду в інтересах держави, в особі Виконавчого комітету Диканської селищної ради з позовом до Фізичної особи-підприємця Клименко Дарії Миколаївни, в якому просить:

1) визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 15.05.2023 до Договору № 83- ВТО від 27.04.2023, укладену між Виконавчим комітетом Диканської селищної ради (код ЄДРПОУ 04383133) та Фізичною особою-підприємцем Клименко Дарією Миколаївною (РНОКПП НОМЕР_1 );

2) стягнути з Фізичної особи-підприємця Клименко Дарії Миколаївни (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Виконавчого комітету Диканської селищної ради (код ЄДРПОУ 04383133) пеню за неналежне виконання зобов`язання за договором № 83-ВТО від 27.04.2023 у розмірі 119 796,50 грн, які зарахувати на розрахунковий рахунок UA628999980314010544000016674 ГУК у Полтавській області, смт. Диканька/24060300, код отримувача 37959255, код доходу 24060300.

Ухвалою від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 12.05.2026 о 14:30 год.

Ухвалою суду від 12.05.2026 відкладено підготовче засідання на 03.06.2026 о 14:30 год.

Від представника відповідача до матеріалів справи надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5732 від 29.04.2026), в якому відповідач проти позовних вимог заперечує.

Від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. № 5952 від 04.05.2026) з наведенням спростувань доводів відповідача.

Виконавчим комітетом Диканської селищної ради подано заяву про розгляд справи за відсутності її уповноваженого представника (вх. № 7597).

Ухвалою суду від 03.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.07.2026, 13:20 год.

В судовому засіданні 01.07.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення. Оголошено дату та час ухвалення судового рішення - 09.07.2026 о 13:00 год.

В судовому засіданні 09.07.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент укладення додаткової угоди не було документально підтверджено об`єктивних обставин, що зумовили необхідність та правомірність її укладення, а тому вона укладена всупереч приписам закону, зокрема пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", інтересам держави та наявні підстави визнання її недійсною в судовому порядку.

Відповідач у відзиві, заперечуючи проти позову вказує, зокрема, що прокурор не обґрунтував, які саме інтереси Диканської територіальної громади порушено, до яких негативних наслідків для держави призвело підписання угоди про внесення змін до Договору, в частині збільшення строку поставки Товару на 10 днів.

Щодо представництва прокурора.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, реалізація прокурором права на подання позовної заяви потребує обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначених законом підстав для звернення до суду прокурора, а також органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або посилання на його відсутність.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), частиною першої якої передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII слідує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно. Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, що перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Виконавчий комітет Диканської селищної ради є органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави та територіальної громади, який здійснює поміж інших функцій і господарську діяльність відповідно до норм чинного законодавства України.

Будучи розпорядником бюджетних коштів, Диканська селищна рада провела закупівлю за кошти місцевого бюджету та набула прав сторони Договору.

Прокурор у позові вказує, що звернення з позовом спрямовано на захист і відновлення зазначених інтересів держави, оскільки визнання недійсною додаткової угоди до Договору та стягнення пені з ФОП Клименко Д.М. сприятиме своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим у той же день Верховною Радою України.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзац 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, окружна прокуратура 12.03.2026 звернулась до Виконавчого комітету Диканської селищної ради та повідомила про наявність порушення інтересів держави та необхідність самостійного вжиття заходів реагування задля їх поновлення, зокрема, шляхом подачі відповідної позовної заяви до господарського суду (а.с. 51-53).

Виконавчий комітет Диканської селищної ради у листі від 18.03.2026 № 1399/02.1-27 не заперечує проти наміру органу прокуратури звернутись до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою в інтересах держави в його особі. Водночас його наміру самостійно вжити відповідних заходів судового захисту інтересів держави щодо несвоєчасного виконання Договору не встановлено (а.с. 54). Вказане розцінено прокурором як бездіяльність уповноваженого органу.

З огляду на вищевказане, прокурор, в межах своїх повноважень, правомірно пред`явив позов.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У квітні 2023 року Виконавчим комітетом Диканської селищної ради проведено відкриті торги (№ UA-2023-04-04-007067-a), предметом яких є закупівля: щебню гранітного фракції 40- 70 мм у кількості 850 т, щебню гранітного фракції 0-40 мм у кількості 1380 т, зі строком поставки товару до 15.05.2023.

27.04.2023 Виконавчим комітетом Диканської селищної ради (позивач) з переможцем торгів, щодо закупівлі, фізичною особою-підприємцем Клименко Дарією Миколаївною (відповідач) укладено відповідний договір № 83-ВТО (Договір, а.с. 42-44) на суму 1 197 965 грн без ПДВ, згідно з п. 5.1 якого постачальник повинен поставити товар та передати замовнику до 15.05.2023.

Згідно з п. 11.4 Договору, зміна умов Договору оформляється Сторонами шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання Сторонами (якщо Сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності Додатковою угодою) та є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 11.6 Договору визначено, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулось з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення)ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та неповинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку зі зміною в системі оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.

Згідно з п. 12.2 Договору зміни та доповнення до цього Договору можуть бути внесені тільки за взаємною згодою Сторін, що оформляються у формі додаткової угоди до цього Договору, яка стає його невід`ємною частиною з моменту підписання її Сторонами.

Так, на підставі листа ФОП Клименко Д.М. від 15.05.2023 № 42, додатковою угодою № 1 від 15.05.2023 сторонами внесені зміни до п. 5.1. Договору (а.с. 47), строк постачання товару та передачі його замовнику продовжено до 25.05.2023.

Фактична поставка товару здійснена ФОП Клименко Д.М. 25.05.2023, що підтверджується видатковою накладною № 12/2023 від 25.05.2023, рахунком № 12/2023 від 25.05.2023. Оплата за поставлений щебінь проведена 07.06.2023 у повному обсязі в сумі 1 197 965,00 грн., що підтверджується штампом з відповідною датою на платіжній інструкції № 178 від 06.06.2023 (а.с. 50).

Причиною виникнення спору є питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсною Додаткової угоди та стягнення санкцій.

При розгляді справи по суті судом враховано наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Норми Закону є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Так, особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 Закону, яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини 5 Закону).

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

За приписами пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Згідно з пунктом 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Тож, під час дії Договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов`язань (строк поставки Товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частинами 3, 4 статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалось вище, у позові прокурор зазначив про те, що не існувало підстав, визначених пунктом 4 частини 5 статті 41 Закону, для внесення Додатковою угодою змін до Договору про продовження строку виконання зобов`язань з поставки товару. Тому оспорюваний правочин (додаткова угода) укладено всупереч вказаній нормі та підлягає визнанню недійсним.

Частиною 1 статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як було зазначено, Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Вказані правові норми передбачають можливість внесення змін до договору про закупівлю, зокрема щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин.

З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2023 року від гранітного кар`єру ТОВ "ДІОРИТ" на адресу відповідача надійшло попередження у вигляді інформаційної довідки про те, що у зв`язку з пошкодженням енергетичної системи України, внаслідок ракетних та дронових обстрілів, можливі перебої в роботі кар`єра, пов`язані зі зниженням потужностей енергетичної системи, у зв`язку з чим, кар`єр не зможе забезпечити безперебійну роботу та попередив про затримки відвантажень (а.с. 82).

Про вказані обставини Постачальник невідкладно попередив Замовника листом від 15.05.2023 року № 42 (виконання умов постачання по Договору № 83-ВТО від 27.04.2023 затримується через відключення електроенергії на кар`єрі, у зв`язку з частими його обстрілами), після чого між Сторонами було досягнуто згоди щодо внесення змін до договору № 83-ВТО від 27.04.2023.

15.05.2023 Сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 15.05.2023, якою вирішили п. 5.1 Договору викласти в наступній редакції: "п. 5.1 Постачальник повинен поставити Товар та передати Замовнику до 25.05.2023 року".

Як вказує відповідач, зміни в Договір були внесені з об`єктивних причин у зв`язку з затримкою видобутку щебеню, оскільки видобуток напряму залежить від належної роботи виробничих потужностей кар`єру, енергозабезпечення якого здійснюється НЕК "Укренерго". Про зниження обсягу енергетичних потужностей, у зв`язку з обстрілами, НЕК "Укренерго" повідомляло в засобах масової інформації, ця інформація є загальновідомою.

В підтвердження цих обставин відповідач надав: роздруківку з сайту НЕК "Укренерго", де зазначено про зниження доступного обсягу потужностей енергосистеми по причині зупинення на ремонту енергоблоків електростанцій, які зазнали масованих ракетних та дронових ударів; інформацію з сайту Укрінформ про втрати встановленої потужності в енергосистемі України станом на травень 2023 року.

Зміни внесені до Договору щодо продовження строку поставки Товару повністю відповідають умовам пунктів 11.1, 11.4, 11.6 Договору про закупівлю № 83-ВТО від 27.04.2023 та нормам Закону України "Про публічні закупівлі".

В порядку, передбаченому частиною 7 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником оприлюднено повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю UA-2023-04-04-007067-a, в якому міститься інформація, передбачена частиною 8 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (а.с. 39).

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним продовження термінів постачання товару через виникнення непередбачуваних обставин у виробника. Основною причиною затримки стали енергетичні збої на гранітному кар`єрі, що унеможливило вчасний видобуток та, відповідно, вчасне відвантаження продукції. Постачальник оперативно поінформував Замовника, після чого сторони зафіксували зміни, підписавши Додаткову угоду до основного Договору. Затримки виробничого циклу на кар`єрі у зв`язку з непередбачуваними, об`єктивними обставинами є законною причиною для перегляду графіка поставок, а отже дії сторін були обґрунтованими та такими, що не порушують чинне законодавство.

За таких обставин, наявні підстави для відмови у задоволенні цієї позовної вимоги Диканській окружній прокуратурі Полтавської області.

Вимога щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Клименко Дарії Миколаївни на користь Виконавчого комітету Диканської селищної ради пені за неналежне виконання зобов`язання за договором № 83-ВТО від 27.04.2023 у розмірі 119 796,50 грн є похідною від вимоги про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 15.05.2023 до Договору № 83- ВТО від 27.04.2023, у зв`язку з чим, також задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України No 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

При прийнятті рішення суд звертає увагу, на наступне: додаткова угода укладена в межах строку дії Договору (діє до 31.12.2023); зміни Договору зафіксовані в документах про закупівлю (повідомлення); наявні документально підтверджені об`єктивні обставини затримки постачання; строк поставки був продовжений на 10 днів (незначне збільшення строку); відповідач виконав зобов`язання в строк; відсутні будь-які докази нанесення шкоди у зв`язку з продовженням терміну поставки; оплата за товар здійснена після поставки; продовження строку поставки не призвело до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, проаналізувавши вищевказані норми права, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що додаткова угода укладена законно, отже позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на прокуратуру.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в позові повністю.

2. Рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (статті 256, 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено 20.07.2026

Суддя Олена СЕМЧУК