Ухвала суду № 138362242, 20.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"20" липня 2026 р. Справа № 916/2931/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "САР" про забезпечення позову (вх.№2-1407/26 від 17.07.2026) подану по справі №916/2931/26,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "САР" (вул.Целевича Юліана, буд. 36В, прим.14, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл.,76008, код ЄДРПОУ 45230710);

до відповідача Фізичної особи-підприємця Безбабної Вікторії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

про стягнення 1 431 570,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 17.07.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№2-1407/26) ТОВ "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "САР" до відповідача ФОП Безбабної Вікторії Володимирівни в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 431 570,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання №05-01/26 від 05.01.2026, в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 356 419,20 грн, на яку позивачем нараховано пеню в розмірі 205 246,94 грн, інфляційні втрати в розмірі 73 455,56, 3 % річних у розмірі 20 503,72 грн.

Одночасно з позовною заявою до суду надійшла заява ТОВ "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "САР" про забезпечення позову (вх.№2-1407/26 від 17.07.2026), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову в даній справі шляхом:

- накладенням арешту на грошові кошти, належні ОСОБА_1 , що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансових установах;

- накладенням арешту на транспортний засіб марки BMW, моделі Х6, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , належний Безбабній Вікторії Володимирівні на праві особистої приватної власності;

- накладенням арешту на транспортний засіб марки NISSAN, моделі TIIDA, державний номерний знак НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 , належний Безбабній Вікторії Володимирівни на праві особистої приватної власності;

- накладенням арешту на транспортний засіб марки OPEL, моделі VIVARO, державний номерний знак НОМЕР_6 , належний Безбабній Вікторії Володимирівні на праві особистої приватної власності.

В обґрунтування вимог заяви ТОВ "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "САР" зазначає, що в даному випадку невизнання боргу та не повернення грошових коштів у добровільному порядку є недобросовісною поведінкою відповідача та свідчить про намір ухилитися від виконання зобов`язань за Договором, продовжувати безпідставно утримувати грошові кошти, а також що оскільки позов є майновим і враховуючи істотний розмір заборгованості, застосування такого способу забезпечення позову як накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу є ефективним та належним, адже відповідач, який є власником майна та грошових коштів, може у будь-який час ним розпорядитися на власний розсуд, що може ускладнити реальне виконання рішення суду, у разі його задоволення.

17.07.2026 до суду від ФОП Безбабної В.В. надійшла заява про застосування заходів зустрічного забезпечення та заперечення проти заяви про забезпечення позову (вх.№2-1409/26), в якій відповідач просить суд:

- відмовити у задоволенні заяви ТОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «САР» про забезпечення позову - повністю.

- у разі задоволення заяви про забезпечення позову повністю або частково - виключити з переліку заходів забезпечення позову накладення арешту на транспортні засоби, як таке, що утворює подвійне забезпечення грошової вимоги, а арешт грошових коштів обмежити сумою, що не перевищує ціни позову;

- у разі задоволення заяви про забезпечення позову повністю або частково - застосувати зустрічне забезпечення відповідно до ст. 141 ГПК України, зобов`язавши ТОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «САР» внести на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти у розмірі, визначеному судом та співмірному із застосованими заходами забезпечення позову, - на забезпечення відшкодування можливих збитків ФОП Безбабної В.В.

Розглянувши заяву ТОВ "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "САР" про забезпечення позову (вх.№2-1407/26 від 17.07.2026) подану по справі №916/2931/26, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні враховуючи наступне:

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав (інтересів) позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладених у постановах від 08.07.2024 у справі №916/143/24, від 04.10.2024 у справі № 913/289/24, законодавством покладено на заявника обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

При цьому, у постанові від 04.12.2025 у справі №916/3385/25 Верховний Суд зазначив, що наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави заявлених позовних вимог та застосування відповідного їм заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Так в якості обґрунтування підстав необхідності вжиття заходів забезпечення позову ТОВ "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "САР" зазначає, що зверталося до відповідача із претензією, в якій вимагало в добровільному порядку здійснити оплату заборгованості. Натомість ФОП Безбабна В.В. у відповідь на дану претензію повідомила, про невизнання боргу, а вимоги викладені у претензії були залишені ним без виконання. На думку позивача така поведінка є недобросовісною та такою, що свідчить про намір ухилитися від виконання зобов`язань за Договором, продовжувати безпідставно утримувати грошові кошти.

Також позивач вважає, що оскільки позов є майновим і враховуючи істотний розмір заборгованості, застосування такого способу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу є ефективним та належним, адже відповідач, який є власником майна та грошових коштів, може у будь-який час ним розпорядитися на власний розсуд, що може ускладнити реальне виконання рішення суду, у разі його задоволення.

Заявник також зазначає, що вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача до моменту вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання такого рішення суду, тоді як невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача.

Щодо зустрічного забезпечення позивач зазначає, що вважає зустрічне забезпечення у цій справі незастосовне.

Таким чином ТОВ "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "САР" вважає, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, він вважає обґрунтованим та співмірним вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та транспортні засоби до виконання рішення суду.

Згідно з висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 04.12.2025 у справі №916/3385/25, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, вжиття заходів забезпечення позову передбачає доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

З огляду на викладене, висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду свідчить, що вимога про надання доказів витрачання відповідачем коштів не може розглядатися як єдина підстава для застосування заходів забезпечення позову, однак не виключає зобов`язання заявника щодо доведення необхідності такого забезпечення шляхом подання доказів, підтверджуючих підставність заявлених вимог та ризик утруднення чи унеможливлення виконання у майбутньому відповідного судового рішення.

Це підтверджується тим, що Верховний Суд у постанові від 18.06.2025 у справі №918/73/25 зазначив те, що наведений у зазначеній постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підхід передбачає необхідність доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення позову, обґрунтування позивачем відомих останньому обставин або тих обставин, про які він об`єктивно може дізнатися, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, повертаючи справу №917/1610/23 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду ухвалою від 01.03.2025, зазначала, що наведений зміст вказаної постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду засвідчує, що у ній взагалі відсутні правові висновки про те, що у питанні застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та/або грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача/зацікавленої особи, позивач (заявник) звільняється від доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення позову.

Таким чином, саме лише посилання в заяві позивача на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, адже має характер припущення. Вказане повністю узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 №381/4019/18.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності

Суд бере до уваги, що для вжиття заходів забезпечення позову важливим є момент об'єктивного існування ризиків, які визначені зокрема у частині другій статті 136 ГПК України, та необхідності їх підтвердження відповідними доказами.

Водночас заява ТОВ "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "САР" про забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на можливе ухилення відповідача від виконання рішення суду, чи вчинення ним дій, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Заявник лише допускає припущення того, що відповідач може розпорядитися своїми грошовими коштами та майном, з метою утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення судом.

Також позивачем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження обґрунтування своїх вимог про застосування судом саме таких обраних ним заходів, в порушення статті 86 Господарського процесуального кодексу України не наведено фактичних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про наявність підстав для розгляду судом питання неправомірності дій відповідача в частині, що стосується необхідності вчинення судом невідкладних заходів, зокрема, вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення, а також імовірність утруднення або унеможливлення виконання в майбутньому судового рішення у разі невжиття саме запропонованих заходів забезпечення позову.

Крім того заявник просить накласти арешт на грошові кошти, належні ОСОБА_1 , що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансових установах, при цьому не зазначає обмеження щодо накладення арешту саме в межах суми позову.

Також ТОВ "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "САР" просить суд накласти арешт на транспортні засоби належні ОСОБА_1 , між тим заявником не надано до суду відомостей щодо вартості такого майна, та враховуючи не визначення обмеження щодо накладення арешту саме в межах суми позову, суд вказує про імовірність подвійного забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить вимогам стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи викладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням критеріїв розумності, обґрунтованості та адекватності вимог щодо забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "САР" про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136-137, 140, 144, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні заяви ТОВ "НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "САР" про забезпечення позову (вх.№2-1407/26 від 17.07.2026) подану по справі №916/2931/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Ю.М. Невінгловська