Ухвала суду № 138362218, 21.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"21" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2256/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

розглянувши матеріали заяви державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Свєшнікова І. А. (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 58, код ЄДРПОУ 41404999)

про обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи-керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГВАЙ» - Калашнікова Володимира Івановича

у справі №916/2256/25

за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (65062, м. Одеса, вул. Артура Савельєва, 6, код ЄДРПОУ 0352855223), в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595);

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Магвай (65044, м. Одеса, пров. Онілової, 8/10, приміщення 503, код ЄДРПОУ 41906487);

про стягнення нарахованої неустойки у розмірі 136 343,38 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.09.2025 суд частково задовольнив позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю МАГВАЙ на користь територіальної громади міста Одеси в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення виконання зобов`язання з повернення об`єкта оренди за договором оренди № 573/2018 від 08.10.2018 в розмірі 56 865,17 грн. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю МАГВАЙ на користь Одеської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 020,64 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2026, рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2025 залишено без змін.

18.02.2026 на виконання рішення суд видав відповідні накази.

20.07.2026 за вх№2-1415/26 господарський суд одержав від державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Свєшнікова І. А. заяву, в якій просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника Калашнікова Володимира Івановича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на строк до повного виконання рішення суду.

Згідно з ч. 4 ст. 337 ГПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Стаття ст. 337 ГПК України передбачає негайний розгляд подання приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відтак, у суду відсутні правові підстави для відкладення розгляду подання приватного виконавця.

Розглянувши заяву державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Свєшнікова І. А., суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів заяви (подання), на виконанні у Приморському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП № 80359111 з примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області по справі №914/2256/25 від 18.02.2026 про стягнення з ТОВ «МАГВАЙ» на користь територіальної громади міста Одеси в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення виконання зобов`язання з повернення об`єкта оренди за договором оренди № 573/2018 від 08.10.2018 в розмірі 56 865,17 грн, та ВП № 80734635 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю МАГВАЙ на користь Одеської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 020,64 грн.

26.02.2026 державний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 80359111.

14.04.2026 державний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 80734635.

14.04.2026 державний виконавець прийняв постанову про арешт коштів боржника ТОВ «МАГВАЙ».

Державним виконавцем скеровано виклик на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю МАГВАЙ з вимогою керівнику з`явитись до виконавця 19.05.2026 та надати підтверджуючі документи про сплату боргу.

Вказаний лист повернувся Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України, які цілком кореспондуються з положеннями ст.18 ГПК України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до положень ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що стаття 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачає можливість тимчасового обмеження права громадянина України, який має паспорт, на виїзд за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання таких зобов`язань.

Тобто вказаним Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань та/або судового рішення, а за ухилення від їх виконання. При цьому, під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, необхідно розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо), і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Суд зауважує, що ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Так, на обґрунтування ухилення боржника від виконання судового рішення виконавцем до матеріалів подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника наведено обставини неможливості виконання відповідачем судового рішення у зв`язку з відсутністю відповідних коштів на рахунках боржника та майна. Поряд з цим, як вже зазначалось, наявність невиконаного зобов`язання не може бути достатньою підставою для застосування такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення як застосування до керівника боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Суд звертає увагу, що державним виконавцем не надано доказів наявності у керівника ТОВ МАГВАЙ ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон (до заяви не подані докази звернення державного виконавця до державної міграційної служби із запитом про наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон).

Суд здійснив запит до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно отриманої відповіді №3058029 від 21.07.2026 адресою керівника ТОВ МАГВАЙ Калашнікова Володимира Івановича є така адреса: АДРЕСА_1 .

Натомість державний виконавець не надав до заяви доказів направлення виклику з вимогою керівнику з`явитись до виконавця 19.05.2026 на адресу ОСОБА_1 .

Як вже зазначалось судом, за приписами ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Водночас відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи - боржника за межі України є винятковим заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно, для застосування такого заходу щодо боржника суд має отримати докази застосування виконавцем усіх можливих загальних заходів примусового виконання рішення, визначених статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження", та встановити факт ухилення боржника від виконання судового рішення.

Однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Отже, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі свідомого ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

З матеріалів заяви та поданих державним виконавцем доказів, вбачається неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

За змістом статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право на привід боржника у разі його нез`явлення на виклик, накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності.

Отже, неявка боржника на виклики державного виконавця, відсутність за місцем проживання/реєстрації та ненадання відомостей про доходи юридичної особи не є підставою для застосування до керівника юридичної особи такого виключного заходу, як обмеження виїзду за кордон керівника цього підприємства. Свідоме небажання боржника виконати рішення суду не є тотожним поняттю неможливості його виконання за відсутності майна та коштів.

Поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи не слідує, що керівник боржника свідомо вчиняє діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов`язку юридичної особи у виконавчому провадженні, і що виконати цей обов`язок у юридичної особи є всі реальні можливості.

Отже, фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що виконавцем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань, зокрема: доказів умисного нез`явлення на виклик виконавця, приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження.

Крім того, у заяві не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника реально забезпечить виконання судового рішення, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання судових рішень, з урахуванням введення воєнного стану в Україні і Правил перетину державного кордону громадянами України, відповідно до постанови КМ України від 25 лютого 2025 року №213.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Свєшнікова І. А. про обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи-керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГВАЙ» - Калашнікова Володимира Івановича у справі №916/2256/25.

Керуючись статтями 233-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Свєшнікова І. А. (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 58, код ЄДРПОУ 41404999) про обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи-керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГВАЙ» - Калашнікова Володимира Івановича у справі №916/2256/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 21.07.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати набрання ухвалою законної сили.

Суддя Т.Г. Деркач