Ухвала суду № 138362174, 20.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"20" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/775/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу в судовому засіданні №916/775/26

за позовом: Херсонської обласної прокуратури (73025, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Михайлівська, будинок 33; ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м. Херсон, Площа Свободи, 1; ЄДРПОУ 00022645)

до відповідача: Високопільської селищної ради (74000, Херсонська область, Бериславський район, смт. Високопілля (з), вул. Визволителів, буд. 112, код ЄДРПОУ 26555391)

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування рішення та скасування реєстраційної дії

Представники сторін:

Від прокуратури: Кущ В.Г. посвідчення

від позивача: Макаренко М.В. самопредставництво;

від відповідача: Некряч С.М. самопредставництво;

Господарським судом Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглядається справа №916/775/26 за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації до Високопільської селищної ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування рішення та скасування реєстраційної дії.

06.07.2026р. за вх. №23428/26 до суду від відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання доказів, згідної якої останній просить суд визнати причини пропуску строку для подання матеріалів лісовпорядкування поважними та поновити цей строк, долучити до матеріалів справи витребувані письмові докази, а саме: лист Філії «Південний лісовий офіс» від 28.05.2026 р. №1059/33.4.01-2026 з додатками (План лісонасаджень, Планшет №4, Таксаційний опис).

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що відповідні документи ним були отримані від Філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України» від 28.05.2026 р. № 1059/33.4.01-2026. Проте враховуючи перебування представник відповідача в щорічній відпустці та відсутності особи яка могла би ознайомитись з матеріалами справи та скласти письмові пояснення, відповідні документи були скеровані до суду лише в липні місяці. Відповідач вважає відповідні обставити поважними та просить суд поновити строк на їх долучення до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання Високопільської селищної ради про поновлення пропущеного строку на подання доказів та залученні їх до матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 113 ГПК України). Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 ГПК України).

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, для продовження судом за заявою учасника справи процесуального строку, встановленого судом, такий учасник має подати на розгляд суду відповідну заяву до закінчення встановленого судом строку, а для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, у заявника мають бути визнані судом поважні причини, наявність яких має бути підтверджена доказами. При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від сторони, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій, при цьому докази, які це підтверджують, подаються стороною і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

З правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).

В силу частини другої статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Однією з форм реалізації принципу диспозитивності є самостійне визначення позивачем на стадії подання позову обсягу доказів, якими він планує підтвердити наявну у нього матеріально-правову вимогу до відповідача.

При цьому відповідно до положень частини третьої, четвертої, п`ятої статті 80 ГПК України відповідач, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Суд зазначає, що правила, які встановлені у статті 80 ГПК України щодо своєчасності подання доказів кореспондуються з принципом диспозитивності, в силу якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Слід зауважити, що встановлення законодавцем часових обмежень на подання доказів спрямоване на неприпустимість зловживання учасниками справи своїми правами, коли через наявність права на подання доказів відповідний учасник може затягувати розгляду судом по суті справи через необхідність дослідження додатково поданих таким учасником доказів.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, при встановлені наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від заявника підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання заяви має вирішуватись судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Разом з тим наведені заявником обставини в якості обґрунтування пропуску строку на подачу доказів, як то перебування у відпустці та відсутність особи яка могла би з ними ознайомитись, не є об`єктивним та незалежним від заявника обставинами що унеможливили або істотно утруднили своєчасне подання відповідних доказів. Більш того, наведені обставини жодними належними та допустимими доказами, як то наказу про відпусту, тощо, відповідачем не підтвердженні.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем є орган місцевого самоврядування, керівником якого є ОСОБА_1 який в силу своїх повноважень був не обмежений правом на скерування відповідних документів до суду після їх отримання.

Відповідно до ч.ч.7,8 ст.119 ГПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, приймаючи до уваги, що відповідачем не доведено наявності причин, які за об`єктивних, тобто незалежних від нього, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали подання доказів у встановлені строки, враховуючи, що останній несе ризик настання наслідків, пов`язаних з невчиненням ним процесуальних дій, а також виходячи з основних засад (принципів) господарського судочинства (зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін), суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення заявнику пропущеного строку для подання клопотання про поновлення строку на подання доказів, а тому у задоволенні клопотання Високопільській селищній раді слід відмовити.

Керуючись ст.119, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Високопільській селищній раді в задоволенні клопотання від 06.07.2026р. за вх. 23428/26 про поновлення строку на подання доказів та залучення їх до матеріалів справи.

Ухвала набрала чинності в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 21.07.2026р.

Суддя К.Ф. Погребна