Рішення № 138362107, 26.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/757/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави

до відповідачів:

1.Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф`яни, вул. Грушевського, буд. 85, код ЄДРПОУ 04379433)

2.Колективного підприємства «Дунайсервіс» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 48, код ЄДРПОУ 20966644)

про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію змін і виправлень до розділу щодо доповнення складу нерухомого майна і про державну реєстрацію права власності та права оренди, зобов`язання знести самочинне будівництво та зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, -

за участю учасників справи (до оголошення перерви для проголошення вступної та резолютивної частин рішення):

прокурор: Євглевський А.В.

від відповідача-1: Гуренко А.М., діє в порядку самопредставництва

від відповідача-2: Шахновський О.О., адвокат, діє на підставі ордеру

за участю учасників справи (після оголошення перерви для проголошення вступної та резолютивної частин рішення): не з`явились

Суть спору: Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та Колективного підприємства «Дунайсервіс», в якому просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича від 27.12.2022 №65946570 про державну реєстрацію змін розділу, на підставі якого доповнено склад нерухомого майна, що знаходиться у власності КП «Дунайсервіс», наступними об`єктами нерухомого майна: нежитлова будівля літ. Б площею 44,9 кв.м, мостіння №І, гідротехнічна споруда №II, огорожа № 1-2, швартові тумби № 3-7, визначено загальну площу нерухомого майна у розмірі 168,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1875442251220, номер відомостей про речове право 32456528);

- скасувати рішення державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича від 27.01.2023 №66222473 про державну реєстрацію виправлення розділу, на підставі якого доповнено склад нерухомого майна, що знаходиться у власності КП «Дунайсервіс», нежитловою будівлею літ. В площею 59,5 кв.м, визначено загальну площу нерухомого майна у розмірі 227,8 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1875442251220, номер відомостей про речове право 32456528);

- зобов`язати КП «Дунайсервіс» знести самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. Б, площею 44,9 кв.м, нежитлову будівлю літ. В, площею 59,5 кв. м, мостіння №І, гідротехнічну споруду №II, огорожі №1-2, швартові тумби №3-7, які знаходяться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18, берегова смуга лівого берегу ріки Дунай на відмітці 85,6-85,85 км на території Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області;

- визнати недійсним договір оренди, укладений 29.09.2022 між Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області та КП «Дунайсервіс», щодо земельної ділянки площею 0,63 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0133 для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18;

- скасувати рішення державного реєстратора Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Димитренко Ольги Юріївни від 10.10.2022 №65086850 про державну реєстрацію права власності за Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області (номер запису про інше речове право 48101167) та права оренди за КП «Дунайсервіс» (номер запису про інше речове право 48101408) на земельну ділянку площею 0,63 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0133 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2644168351080);

- визнати недійсним договір оренди, укладений 03.04.2023 між Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області та КП «Дунайсервіс», щодо земельної ділянки площею 0,2919 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0136 для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18;

- скасувати рішення державного реєстратора Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області Сарафанюк Юлії Віталіївни від 11.04.2023 №67162701 про державну реєстрацію права власності за Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області (номер запису про інше речове право 49896345) та права оренди за КП «Дунайсервіс» (номер запису про інше речове право 49896495) на земельну ділянку площею 0,2919 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0136 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2719085051220);

- визнати недійсним договір оренди, укладений 03.04.2023 між Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області та КП «Дунайсервіс», щодо земельної ділянки площею 0,375 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0137 для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18;

- скасувати рішення державного реєстратора Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області Сарафанюк Юлії Віталіївни від 11.04.2023 №671663177 про державну реєстрацію права власності за Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області (номер запису про інше речове право 49896734) та права оренди за КП «Дунайсервіс» (номер запису про інше речове право 49896892) на земельну ділянку площею 0,375 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0137 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2719102251220);

- визнати недійсним договір оренди, укладений 29.09.2023 між Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області та КП «Дунайсервіс», щодо земельної ділянки площею 1,2969 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0146 для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18;

- скасувати рішення державного реєстратора Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Кравченко Наталі Семенівни від 03.10.2023 №69573634 про державну реєстрацію права власності за Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області (номер запису про інше речове право 51972967) та права оренди за КП «Дунайсервіс» (номер запису про інше речове право 51973125) на земельну ділянку площею 1,2969 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0146 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280683 8551220);

- зобов`язати Колективне підприємство «Дунайсервіс» повернути Саф`янівській сільській територіальній громаді в особі Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області земельну ділянку площею 1,2969 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0146, яка має 23 поворотні точки з наступними координатами: №1-координати: X-5009067.923, Y-3253476.976; №2-координати: X-5009117.603, Y-3253425.21; №3-координати: X-5009156.534, Y-3253386.513; №4-координати: X-5009188.236, Y-3253354.808; №5-координати: X-5009198.192, Y-3253366.284; №6 - координати: X-5009247.15, Y-3253320.028; №7-координати: X-5009289.33, Y-3253357.341; №8-координати: X-5009257.438, Y-3253384.853; №9-координати: X-5009228.36, Y-3253401.057; №10-координати: X-5009200.672, Y-3253421.135; №11-координати: X-5009197.951, Y-3253423.567; №12-координати: X-5009181.486, Y-3253434.565; №13-координати: X-5009139.157, Y-3253468.38; №14-координати: X-5009132.253, Y-3253477.867; №15-координати: X-5009121.406, Y-3253503.673; №16 - координати: X-5009126.596, Y-3253510.353; №17-координати: X-5009124.255, Y-3253515.99; №18-координати: X-5009122.065, Y-3253521.467; №19-координати: X-5009116.368, Y-3253535.09; №20-координати: X-5009110.529, Y-3253523.716; №21-координати: X-5009102.476, Y-3253513.516; №22-координати: X-5009085.463, Y-3253491.968; №23-координати: X-5009082.527, Y-3253491.147;

- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,2969 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0146 з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що КП «Дунайсервіс», маючи на праві приватної власності нежитлову будівлю у складі літ. «А» загальною площею 123,4 кв.м за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська сільська рада, берегова смуга лівого берегу ріки Дунай· на відмітці 85,6-85,85 кілометра на території Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, двічі доповнив склад нерухомого майна будівництвом нових будівель - літ. «Б» площею 44,9 кв. м (рішення державного реєстратора від 27.12.2022) та літ. «В» площею 59,5 кв. м (рішення державного реєстратора від 27.01.2023), за відсутності документів, які надають право на виконання будівельних робіт та документів, які посвідчують прийняття закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації, що свідчить про те, що такі об`єкти нерухомого майна є самочинним будівництвом. Водночас державним реєстратором, всупереч вимогам чинного законодавства, прийняв рішення: про державну реєстрацію права власності відповідача-2 на нерухомий об`єкт самочинного будівництва; зміну розділу шляхом доповнень складу нерухомого майна, що належить на праві власності КП «Дунайсервіс», відповідними будівлями та спорудами, визначенням загальної площі нерухомого майна (в бік збільшення). У зв`язку із збільшенням складу об`єкта нерухомого майна Саф`янівською сільською радою здійснено додаткове відведення земельних ділянок в оренду КП «Дунайсервіс». Однак прокурор зауважив, що оскільки КП «Дунайсервіс» здійснено самочинне будівництво будівель та споруд, то право оренди на земельну ділянку набуто неправомірно, при цьому земельні торги (аукціон) з продажу права оренди не проводились, містобудівна документація на місцевому рівні або мотивований висновок уповноваженого органу містобудування та архітектури Саф`янівської ради відсутні, а розміщення земельних ділянок суперечить Схемі планування Ізмаїльського району.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі №916/757/24 (суддя Петров В.С.), яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2025, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.09.2025 у справі №916/757/24 касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі №916/757/24 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 справу №916/757/24 розподілено судді Бездолі Ю.С.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2025 (суддя Бездоля Ю.С.) прийнято справу №916/757/24 до свого провадження; розгляд справи №916/757/24 вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 13.11.2025 о 14:10; запропоновано учасникам справи надати до суду в строк до 13.11.2025 письмові пояснення та докази на їх обґрунтування з урахування постанови Верховного Суду від 16.09.2025 у справі №916/757/24. Підготовче засідання 13.11.2025 о 14:10 не відбулось у зв`язку з відсутністю енергопостачання в адміністративній будівлі суду, приймаючи до уваги також зміщення графіку судових засідань. Ухвалою суду від 19.11.2025 підготовче засідання призначено на 03.12.2025 о 10:45. У підготовчому засіданні 03.12.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 177 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення судового засідання на 24.12.2025 о 12:30.

23.12.2025 за вх.№41211/25 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у задоволенні якого судом у підготовчому засіданні 24.12.2025 у протокольній формі відмовлено у зв`язку з його необґрунтованістю та ненаданням відповідачем-2 належних доказів на підтвердження поважності причин неявки.

У підготовчому засіданні 24.12.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.01.2026 о 12:45. Судове засідання 23.01.2026 о 12:45 не відбулось на підставі акту Господарського суду Одеської області від 22.01.2026, складеного керівником апарату і відповідальними працівниками суду із засвідченням того факту, що в будівлі суду сталась розгерметизація системи опалення і наступне різке охолодження повітря в адміністративній будівлі, у зв`язку з чим з 22.01.2026 до усунення відповідних несправностей було призупинено як реєстрацію вхідної кореспонденції, так і проведення призначених судових засідань.

26.01.2026 за вх.№209/26 відповідач-2 - Колективне підприємство «Дунайсервіс» звернувся до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом у справі №916/757/24 до відповідача - Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, в якому просив суд: - прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури у справі №916/757/24 як такий, що має безпосередній правовий та фактичний зв`язок з первісними позовними вимогами; - визнати за Колективним підприємством «Дунайсервіс» право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18, берегова смуга лівого берегу ріки Дунай на відмітці 85,6-85,85 км, а саме: нежитлову будівлю літ. «Б» площею 44,9 кв.м; нежитлову будівлю літ. «В» площею 59,5 кв.м; мостіння №І; гідротехнічну споруду №II; огорожі №1-2; швартові тумби №3-7.

26.01.2026 за вх.№2980/26 до суду від відповідача-2 - Колективного підприємства «Дунайсервіс» надійшло клопотання про повернення справи №916/757/24 на стадію підготовчого провадження.

26.01.2026 за вх.№2980/26 до суду від відповідача-2 - Колективного підприємства «Дунайсервіс» надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 27.01.2026 судове засідання призначено на 13.02.2026 об 11:00.

Ухвалою суду від 29.01.2026 зустрічну позовну заяву Колективного підприємства «Дунайсервіс» за вх.№209/26 від 26.01.2026 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності, подану у справі №916/757/24, повернуто без розгляду. Ухвала суду мотивована, зокрема, тим, що відповідач-2 в порушення вимог ч.1 ст. 180 ГПК України звернувся до суду з зустрічною позовною заявою після закінчення відповідного встановленого строку, при тому, що справа наразі перебуває на новому розгляді; процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії - подання зустрічного позову, в тому числі і при новому розгляді даної справи.

10.02.2026 за вх.№451/26 відповідач-2 - Колективне підприємство «Дунайсервіс» звернувся до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом у справі №916/757/24 до відповідача - Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, в якому просив суд: - прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури у справі №916/757/24 як такий, що має безпосередній правовий та фактичний зв`язок з первісними позовними вимогами; - визнати за Колективним підприємством «Дунайсервіс» право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18, берегова смуга лівого берегу ріки Дунай на відмітці 85,6-85,85 км, а саме: нежитлову будівлю літ. «Б» площею 44,9 кв.м; нежитлову будівлю літ. «В» площею 59,5 кв.м; мостіння №І; гідротехнічну споруду №II; огорожі №1-2; швартові тумби №3-7.

10.02.2026 за вх.№4976/26 до суду від відповідача-2 - Колективного підприємства «Дунайсервіс» надійшло клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову, в якому відповідач-2 просив суд: - визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк для подання зустрічного позову Колективного підприємства «Дунайсервіс» у справі № 916/757/24 на підставі ч.1 ст. 119 ГПК України; - прийняти зустрічну позовну заяву Колективного підприємства «Дунайсервіс» про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна до спільного розгляду з первісним позовом.

10.02.2026 за вх.№4977/26 до суду від відповідача-2 - Колективного підприємства «Дунайсервіс» надійшло клопотання про повернення справи №916/757/24 на стадію підготовчого провадження.

10.02.2026 за вх.№4978/26 до суду від відповідача-2 - Колективного підприємства «Дунайсервіс» надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

11.02.2026 за вх.№5112/26 до суду від відповідача-2 надійшла заява, в якій відповідач-2 заявив клопотання про залишення без розгляду позовної заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури у справі №916/757/24, за змістом якої відповідач-2 послався на порушення прокурором підстав представництва інтересів держави, без належного обґрунтування виключних підстав для такого представництва та з невірним визначенням суб?єктного складу учасників даної справи, окрім того відповідач-2 послався на незвернення прокурора до органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, що на його думку створює підстави для залишення позову без розгляду.

13.02.2026 за вх.№5492/26 до суду від прокурора надійшло клопотання про повернення зустрічного позову.

13.02.2026 за вх.№5493/26 до суду від прокурора надійшли заперечення на клопотання відповідача-2 про повернення на стадію підготовчого провадження.

У судовому засіданні 13.02.2026 судом у протокольній формі відкладено розгляд справи на 06.03.2026 о 09:30.

Ухвалою суду від 16.02.2026 у задоволенні клопотання відповідача-2 про визнання поважними причин пропуску строку та поновлення строку для подання зустрічного позову від 10.02.2026 за вх.№4976/26 відмовлено; зустрічну позовну заяву Колективного підприємства «Дунайсервіс» за вх.№451/26 від 10.02.2026 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності, подану у справі №916/757/24 повернуто без розгляду.

У судовому засіданні 06.03.2026 судом у протокольній формі відкладено розгляд справи на 26.03.2026 о 14:20. У судовому засіданні 26.03.2026 судом у протокольній формі відкладено розгляд справи на 16.04.2026 о 12:20. У судовому засіданні 16.04.2026 судом у протокольній формі у порядку ст. 202 ГПК України винесено ухвалу про відкладення судового засідання на 15.05.2026 о 10:00.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2026 у справі №916/757/24 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судове засідання 15.05.2026 о 10:00 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони в Одеському районі повітряної тривоги. Ухвалою суду від 15.05.2026 судове засідання призначено на 05.06.2026 о 09:50. У судовому засіданні 05.06.2026 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні поданих відповідачем-2 клопотань про повернення на стадію підготовчого провадження та призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки в обґрунтування вказаних клопотань відповідач-2 зазначав, що вони подаються в рамках зустрічного позову, відтак, у зв`язку з поверненням зустрічного позову, суд вважає що відсутні підстави для розгляду та задоволення вказаних клопотань. У судовому засіданні 05.06.2026 судом у протокольній формі у порядку ст. 202 ГПК України винесено ухвалу про відкладення судового засідання на 25.06.2026 о 10:20.

У судовому засіданні 25.06.2026 прокурор просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 25.06.2026 просив суд відмовити у задоволенні позову до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 25.06.2026 просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 25.06.2026 судом оголошено перерву для проголошення вступної та резолютивної частин рішення до 26.06.2026 об 11:00. При оголошенні вступної та резолютивної частин рішення 26.06.2026 учасники справи відсутні.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 27.04.2026 №342/2026, затвердженим Законом України від 28.04.2026 №4857-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

Справа №916/757/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 26.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Натомість повне рішення складено 17.07.2026 з урахуванням обставин введеного воєнного стану, обстрілів об`єктів критичної інфраструктури, масованих атак м. Одеси країною-агресором. Відповідні процесуальні строки на апеляційне оскарження вказаного рішення обчислюються з дати складання повного тексту (17.07.2026), на що суд звертає увагу учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, господарський суд встановив:

Рішенням Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради народних депутатів від 27.12.1988 №558/1 «Про створення кооперативу «Дунайсервіс» по ремонту та обслуговуванню флоту при СДП» створено кооператив «Дунайсервіс» по ремонту та обслуговуванню флоту при СДП (мовою оригіналу: «Советское Дунайское пароходство» - Радянське дунайське пароплавство), зареєстровано статут кооперативу.

В подальшому, рішенням Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради народних депутатів від 02.04.1992 №711 «Про перереєстрацію колективного підприємства «Дунайсервіс» вирішено, зокрема, перереєструвати колективне підприємство «Дунайсервіс» на території м. Ізмаїл.

Копії Статуту Виробничого кооперативу «Дунайсервіс» та Статуту Колективного підприємства «Дунайсервіс» наявні у матеріалах справи.

Відповідно до Статуту КП «Дунайсервіс» від 02.04.1992 підприємство відноситься до категорії малих підприємств і створене на основі реорганізації Виробничого кооперативу «Дунайсервіс» та є його правонаступником. Отже, з 1988 року Кооператив «Дунайсервіс», правонаступником якого є КП «Дунайсервіс», здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту підприємства.

23.03.2000 КП «Дунайсервіс» звернулося до капітана порту Ізмаїл з листом за вих.№0323, в якому висловило прохання розглянути можливість закріплення необлаштованого місця стоянки баржі №1030, що використовується у виробничих цілях у відмітках 86,65-86,85 км Кілійського рукава ріки Дунай.

Вказане прохання було задоволено, про що свідчить відповідний припис капітана Ізмаїльського морського порту на вищезазначеному листі за вих.№0323 від 23.03.2000.

Рішенням Старонекрасівської сільської ради від 14.12.2006 №70-V «Про надання згоди на вибір земельної ділянки на умовах оренди в районі 85,65 - 85,85 км ріки Дунай Колективному підприємству «Дунайсервіс» для облаштування під`їзного шляху» вирішено: 1) надати згоду на вибір земельної ділянки на умовах оренди в районі 85,65 - 85,85 км ріки Дунай Колективному підприємству «Дунайсервіс» для облаштування під`їзного шляху; 2) надати згоду на виділення земельної ділянки загальною площею 0,63 га прибережної зони на умовах оренди терміном на 49 років, з орендною платою п`ять грн. за один кв.м. в рік КП «Дунайсервіс» для облаштування під`їзного шляху; 3) зобов`язати КП «Дунайсервіс» замовити проект землеустрою відносно відведення земельної ділянки загальною площею 0,63 га прибережної зони для облаштування під`їзного шляху; 4) зобов`язати КП «Дунайсервіс» зареєструвати господарську діяльність в Ізмаїльській райдержадміністрації; 5) зобов`язати КП «Дунайсервіс» укласти договір оренди з Ізмаїльською райдержадміністрацією згідно діючого законодавства.

21.12.2006 КП «Дунайсервіс» звернулося до Старонекрасівської сільської ради із заявою за вих.№17/12, в якій підприємством висловлено прохання надати згоду на будівництво в межах земельної ділянки загальною площею 0,63 га, розташованої в районі 85,6-86,85 км ріки Дунай, нежилого приміщення з метою надання жителям села, а також для громадських потреб, послуг з ремонту та технічного обслуговування водного транспорту.

У відповідь листом №17 від 25.12.2006 Старонекрасівська сільська рада повідомила КП «Дунайсервіс» про те, що Сільська рада не заперечує проти будівництва нежилого приміщення в межах земельної ділянки загальною площею 0,63 га, яка розташована на 85,6-85,85 км ріки Дунай.

З метою здійснення господарської діяльності, КП «Дунайсервіс» було отримано в Ізмаїльському районному управлінні Головного управління МНС України в Одеській області дозвіл №40 від 25.10.2007 на початок роботи ремонтної бази.

19.05.2008 КП «Дунайсервіс» звернулося до Ізмаїльської райдержадміністрації із клопотанням за вих.№519 про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,63 га на території Старонекрасівської сільської ради в районі 85,6-85,85 км ріки Дунай для облаштування під`їзного шляху та прокладки лінії електропередач до підприємства.

Листом від 26.05.2008 вих.№01/01-26-1218/1800 Ізмаїльська райдержадміністрація запропонувала КП «Дунайсервіс» звернутися до Ізмаїльської райдержадміністрації щодо надання Підприємству права на оренду земельної ділянки після визначення та затвердження Порядку проведення аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах.

12.09.2018 ФОП Пайтян Л.Є., на замовлення КП «Дунайсервіс», виготовлено технічний паспорт, відповідно до якого нежитлова будівля літ. «А» має загальну площу 123,4 кв.м, є двоповерховою, у складі першого поверху: 1 - склад площею 53,2 кв.м, 2 - їдальня площею 17 кв.м, 3 - склад площею 8,4 кв.м, 4 - підсобне приміщення площею 14,2 кв.м, 5 - підсобне приміщення площею 3,7 кв.м, 6 - роздягальня площею 10,9 кв.м (усього по першому поверху 107,4 кв.м); у складі другого поверху: 7 - кабінет площею 8,4 кв.м, 8 - приміщення персоналу площею 7,6 кв.м.

24.11.2008 листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №711/8351 КП «Дунайсервіс» надано згоду на обладнання дороги та воріт.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2019 у справі №500/8791/18 визнано право власності КП «Дунайсервіс» на нежитлову двоповерхову будівлю загальною площею 123,4 кв.м на земельній ділянці загальною площею 0,63 гектари берегової смуги лівого берегу ріки Дунай на відмітці 85,6 - 85,85 кілометрі на території Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

На підставі вищевказаного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2019 у справі №500/8791/18, яке є чинним, КП «Дунайсервіс» 18.07.2019 набуло право власності на нежитлову будівлю у складі нежитлової будівлі літ. «А» загальною площею 123,4 кв.м., за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська сільська рада, додаткові відомості адреси: берегова смуга лівого берегу ріки Дунай на відмітці 85,6-85,85 кілометра на території Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1875442251220, номер відомостей про речове право 32456528). Державна реєстрація права власності проведена державним реєстратором КП «Будинок юстиції» Макаркіним А.К.; документи, подані для державної реєстрації: рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2019 у справі №500/8791/18; технічний паспорт, виготовлений 12.09.2018 ФОП Пайтян Л.Є. (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №359117130 від 19.12.2023).

Господарський суд зазначає, що прокурором не ставляться під сумнів речові права відповідача-2 на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 123,4 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська сільська рада, не оскаржуються ані підстави набуття, ані державна реєстрація права власності на вказану нежитлову будівлю за ПП «Дунайсервіс».

В подальшому рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 22.09.2022 №3590-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення КП «Дунайсервіс» земельної ділянки в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд № 18» вирішено, зокрема:

1) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років КП «Дунайсервіс» для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, загальною площею 0,6300 га, розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд №18», кадастровий номер 5122086300:01:002:0133;

2) надати КП «Дунайсервіс» в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років земельну ділянку, кадастровий номер 5122086300:01:002:0133, площею 0,6300 га, із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд №18».

29.09.2022 між Саф`янівською сільською радою (орендодавець) та КП «Дунайсервіс» (орендар) укладено договір оренди землі №72, відповідно до п.п. 1.1, 2.1 якого орендодавець на підставі рішення Саф`янівської сільської ради №3590-VIII від 22.09.2022 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер 5122086300:01:002:0133, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд №18». В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6300 га, у тому числі: 0,6300 га - землі під будівлями та спорудами транспорту.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №359117130 від 19.12.2023, право власності Саф`янівської сільської ради (номер запису про інше речове право 48101167) та право оренди КП «Дунайсервіс» (номер запису про інше речове право 48101408) на земельну ділянку площею 0,63 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0133 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення державного реєстратора Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Димитренко Ольги Юріївни від 05.10.2022 №48101408 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2644168351080).

Рішенням державного реєстратора Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Димитренко О.Ю. від 10.11.2022 №65419740 проведено державну реєстрацію змін розділу, а саме змінено адресу нерухомого майна на: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська т/г, комплекс будівель та споруд №18, будинок б/н, додаткові відомості адреси: берегова смуга лівого берегу ріки Дунай на відмітці 85,6-85,85 кілометра на території Старонекрасівсьвої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, комплекс будівель та споруд № 46 (комплекс будівель та споруд №18).

Рішенням державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича від 27.12.2022 №65946570 проведено державну реєстрацію змін розділу, а саме: доповнено склад нерухомого майна нежитловою будівлею літ. «Б» площею 44,9 кв.м, мостіння №І, гідротехнічна споруда №П, огорожа №1-2, швартові тумби №3-7, визначено загальну площу нерухомого майна у розмірі 168,3 кв.м. Державна реєстрація змін розділу проведена на підставі технічного паспорту, виготовленого 27.12.2022 ТОВ «Проф БТІ» та довідки ТОВ «Проф БТІ» від 22.12.2022 №000599. Зі змісту вказаної довідки ТОВ «Проф БТІ» від 22.12.2022 №000599 вбачається наступне: за даними поточної інвентаризації від 22.12.2022 встановлено, що об`єкт нерухомого майна в цілому складається з: нежитлової будівлі літ. «А» загальною площею 123,4 кв.м, нежитлової будівлі літ. «Б» загальною площею 44,9 кв.м, разом загальною площею 168,3 кв.м, І мостіння, II гідротехнічна споруда - причал, №1-2 огорожа, № 3-7 швартові тумби; додатково повідомлено, що згідно довідки про балансову вартість №25 від 20.12.2022, виданої КП «Дунайсервіс», у складі основних засобів вказаного підприємства додатково обліковується літ. «Б» нежитлова будівля (рік побудови до 05.08.1992), І мостіння, №1-2 огорожа, II гідротехнічна споруда - причал та її невід`ємні складові №3-7 швартові тумби - тимчасові споруди.

Із довідки про балансову вартість від 20.12.2022 №25 вбачається, що до складу основних засобів «Дунайсервіс» станом на 20.12.2022 відноситься нежитлова будівля, що розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд № 18», будинок б/н, а саме:

- літ. «А» нежитлова будівля загальною площею 123,4 кв.м; - літ. «Б» нежитлова будівля загальною площею 44,9 кв.м; - І мостіння; - II гідротехнічна споруда - причальна стіна; - № 1 та № 2 огорожа; - № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 швартові тумби. Залишкова (балансова) вартість вказаного вище об`єкту, що враховується у складі основних засобів КП «Дунайсервіс» складає 588373,27 грн.

Рішенням державного реєстратора Лиманської селищної ряди Роздільнянського району Одеської області Карпенка А.А. від 27.01.2023 №66222473 проведено державну реєстрацію виправлення розділу, а саме: доповнено склад нерухомого майна нежитловою будівлею літ. «В» площею 59,5 кв.м, визначено загальну площу нерухомого майна у розмірі 227,8 кв.м. Державна реєстрація змін розділу проведена на підставі технічного паспорту, виготовленого 27.01.2023 ТОВ «Проф БТІ», довідки ТОВ «Проф БТІ» від 27.01.2023 №000644 та довідки КП «Дунайсервіс» від 23.01.2023 №03. Зі змісту довідки ТОВ «Проф БТІ» від 27.01.2023 №000644 вбачається, що на замовлення КП «Дунайсервіс» 28.12.2022 було видано технічний паспорт на нежитлову будівлю за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд № 18, будинок б/н, який видано на підставі наданих замовником документів на об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2019 (справа №500/8791/18) та довідки про балансову вартість від 20.12.2022 за №25, проте, як зазначає замовник, у вищезгаданій довідці про балансову вартість від 20.12.2022 за №25 було допущено технічну помилку щодо складових частин об`єкту нерухомого майна, про що надано відповідну пояснювальну записку та нову довідку про балансову вартість від 23.01.2023 за №04. З урахуванням вказаного, з метою усунення недоліків надано виправлений технічний паспорт.

Так, відповідно до листа від 23.01.2023 №03, виданого КП «Дунайсервіс» для пред`явлення за місцем вимоги, останнім 20.12.2022 було видано довідку про балансову вартість за №25, однак під час опису складових частин об`єкту нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд №18», будинок б/н та є власністю КП «Дунайсервіс», помилково не було зазначено нежитлову будівлю літ. «В» загальною площею 59,5 кв.м, яка є його невід`ємною частиною та на час видачі довідки від 20.12.2022 № 25 відносилась до складу основних засобів підприємства. За таких обставин слід вірною вважати довідку про балансову вартість №04 від 23.01.2023.

Як вбачається із довідки КП «Дунайсервіс» про балансову вартість від 23.01.2023 №04, до складу основних засобів КП «Дунайсервіс» станом на 20.12.2022 відноситься нежитлова будівля, що розташована на земельній ділянці площею 12973 кв.м та знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд №18», будинок б/н, а саме: - літ. «А» нежитлова будівля загальною площею 123,4 кв.м; - літ. «Б» нежитлова будівля загальною площею 44,9 кв.м; - літ. «В» нежитлова будівля загальною площею 59,5 кв.м; - І мостіння; - II гідротехнічна споруда - причальна стіна; - №1 та №2 огорожа; - №3, №4, №5, №6, №7 швартові тумби. Залишкова балансова вартість вказаного вище об`єкту, що враховується у складі основних засобів КП «Дунайсервіс», складає 588373,27 грн.

У зв`язку зі збільшенням складу об`єкта нерухомого майна Саф`янівською сільською радою здійснено додаткове відведення земельних ділянок в оренду КП «Дунайсервіс». Так, рішенням Саф`янівської сільської ради від 22.02.2023 №3928-VIII «Про надання дозволу КП «Дунайсервіс» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років для розміщення та експлуатації будівель і споруд річного транспорту, розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд №18, буд. б/н» вирішено, зокрема: 1) надати дозвіл КП «Дунайсервіс» на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 (сорок дев`ять) років земельної ділянки, орієнтовною площею 0,2919 га, для розміщення та експлуатації будівель і споруд річного транспорту, розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, Комплекс будівель та споруд №18, буд. б/н із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення Саф`янівської сільської ради; 2) зобов`язати КП «Дунайсервіс» замовити виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 (сорок дев`ять) років та подати його на затвердження Саф`янівській сільській раді у встановленому законодавством порядку.

Рішенням Саф`янівської сільської ради від 29.03.2023 №4006-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення КП «Дунайсервіс» земельної ділянки в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд №18, буд. б/н» вирішено, зокрема: 1) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років КП «Дунайсервіс» для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, загальною площею 0,2919 га, розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд № 18, буд. б/н», кадастровий номер 5122086300:01:002:0136; 2) надати КП «Дунайсервіс» в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років земельну ділянку, кадастровий номер 5122086300:01:002:0136, площею 0,2919 га, із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд № 18, буд. б/н».

03.04.2023 між Саф`янівською сільською радою (орендодавець) та КП «Дунайсервіс» (орендар) укладено договір оренди землі №93, відповідно до п.п. 1.1, 2.1 якого орендодавець на підставі рішення Саф`янівської сільської ради №4006-VIII від 29.03.2023 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер 5122086300:01:002:0136, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд №18, буд. б/н»; в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2919 га, у тому числі: 0,2919 га - землі під будівлями та спорудами транспорту.

Окрім того, рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 29.03.2023 №4005-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення КП «Дунайсервіс» земельної ділянки в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд № 18, буд. б/н» вирішено, зокрема:

1) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років КП «Дунайсервіс» для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, загальною площею 0,3750 га, розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд № 18, буд. б/н», кадастровий номер 5122086300:01:002:0137;

2) надати КП «Дунайсервіс» в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років земельну ділянку, кадастровий номер 5122086300:01:002:0137, площею 0,3750 га, із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд № 18, буд. б/н».

03.04.2023 між Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області (орендодавець) та КП «Дунайсервіс» (орендар) укладено договір оренди землі №92, відповідно до п.п. 1.1, 2.1 якого орендодавець на підставі рішення Саф`янівської сільської ради №4005-VIII від 29.03.2023 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер 5122086300:01:002:0137, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд № 18, буд. б/н»; в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3750 га, у тому числі: 0,3750 га - землі під будівлями та спорудами транспорту.

Право власності Саф`янівської сільської ради (номери записів про інше речове право 49896495, 49896734) та право оренди КП «Дунайсервіс» (номери записів про інше речове право 49896495, 49896892) на земельні ділянки площею 0,2919 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0136 і площею 0,3750 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0137 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішень державного реєстратора Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області Сарафанюк Юлії Віталіївни від 11.04.2023 №67162701 та №67163177 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 2719085051220 та 2719102251220).

В подальшому, Саф`янівська сільська рада рішенням від 28.09.2023 №4664-VІІІ «Про затвердження КП «Дунайсервіс» технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок із кадастровими номерами 5122086300:01:002:0133, 5122086300:01:002:0137, 5122086300:01:002:0136, для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташованих за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд № 18, буд. б/н» вирішила, зокрема:

1) затвердити КП «Дунайсервіс» технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 5122086300'01:002:0133 площею 0,6300 га; 5122086300:01:002:0137 площею 0,3750 га; 5122086300:01.002:0136 площею 0,2919 га в одну земельну ділянку з кадастровим номером 5122086300:01:002:0146 площею 1,2969 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, Комплекс будівель та споруд № 18, буд. б/н;

2) розірвати достроково договір оренди землі №72 від 29.09.2022 року, кадастровий номер 5122086300:111:002:0133 (право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 05.10.2022, номер запису про інше речове право 48101408), укладений із Колективним підприємством «Дунайсервіс», площею 0,6300 га, для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташованих за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, Комплекс будівель та споруд №18, буд. б/н;

3) розірвати достроково договір оренди землі №92 від 03.04.2023, кадастровий номер 5122086300:01:002:0137 (право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 07.04.2023, номер запису про інше речове право 49896892), укладений із Колективним підприємством «Дунайсервіс», площею 0,37511 га, для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, Комплекс будівель та споруд №18, буд. б/н;

4) розірвати достроково договір оренди землі №93 від 03.04.2023, кадастровий номер 5122186300:01:002:0136 (право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 07.04.2023, номер запису про інше речове право 49896495), укладений із Колективним підприємством «Дунайсервіс», площею 0,2919 га, для розміщення та експлуатації будівель і споруд річковою транспорту, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, Комплекс будівель та споруд №18, буд. б/н;

5) припинити за Колективним підприємством «Дунайсервіс» право користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5122086300:01:002:0133, площею 0,63 га; 5122086300:01:002:0137, площею 0,3750 га; 5122086300:01:002:0136, площею 0,2919 га, розташованими за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, Комплекс будівель та споруд №18, буд. б/н;

6) зобов`язати Колективне підприємство «Дунайсервіс» здійснити державну реєстрацію припинення права оренди земельних ділянок відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

7) право оренди земельних ділянок вважається припиненим з моменту державної реєстрації припинення іншого речового права;

8) передати Колективному підприємству «Дунайсервіс» в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років земельну ділянку, кадастровий номер 5122186300:01:002:0146, площею 1,2969 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, Комплекс будівель та споруд №18, буд. б/н.

28.09.2023 між Саф`янівською сільською радою (орендодавець) та КП «Дунайсервіс» (орендар) були укладені угоди про розірвання договорів оренди №72 від 29.09.2022, №92 від 03.04.2023 та №93 від 03.04.2023.

29.09.2023 між Саф`янівською сільською радою (орендодавець) та КП «Дунайсервіс» (орендар) укладено договір оренди землі №211, відповідно до п.п. 1.1, 2.1 якого орендодавець на підставі рішення Саф`янівської сільської ради №4664-VIII від 28.09.2023 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер 5122086300:01:002:0146, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд №18, буд. б/н». В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2969 га, у тому числі: 1,2969 га - землі під будівлями та спорудами транспорту.

Відповідно до Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 5122086300:01:002:0146 вказана земельна ділянка має 23 поворотні точки з наступними координатами: №1 - координати: X-5009067.923, Y-3253476.976; №2 - координати: X-5009117.603, Y-3253425.21; №3 - координати: X-5009156.534, Y-3253386.513; №4 - координати: X-5009188.236, Y-3253354.808; №5 - координати: X-5009198.192, Y-3253366.284; №6 - координати: X-5009247.15, Y-3253320.028; №7 - координати: X-5009289.33, Y-3253357.341; №8 - координати: X-5009257.438, Y-3253384.853; №9 - координати: X-5009228.36, Y-3253401.057; №10 - координати: X-5009200.672, Y-3253421.135; №11 - координати: X-5009197.951, Y-3253423.567; №12 - координати: X-5009181.486, Y- 3253434.565; №13 - координати: X-5009139.157, Y-3253468.38; №14 - координати: X-5009132.253, Y-3253477.867; №15 - координати: X-5009121.406, Y-3253503.673; №16 - координати: X-5009126.596, Y-3253510.353; №17 - координати: X-5009124.255, Y-3253515.99; №18 - координати: X-5009122.065, Y-3253521.467; №19 - координати: X-5009116.368, Y- 3253535.09; №20 - координати: X-5009110.529, Y-3253523.716; №21 - координати: X - 5009102.476, Y-3253513.516; №22 - координати: X-5009085.463, Y-3253491.968; №23 - координати: X-5009082.527, Y-3253491.147.

Право власності Саф`янівської сільської ради (номер запису про інше речове право 51972967) та право оренди КП «Дунайсервіс» (номер запису про інше речове право 51973125) на земельну ділянку площею 1,2969 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0146 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення державного реєстратора Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Кравченко Наталі Семенівни від 03.10.2023 №69573634 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2806838551220).

Вважаючи, що Колективним підприємством «Дунайсервіс» здійснено будівництво нежитлових будівель літ. «Б» та літ. «В», мостіння №І, гідротехнічної споруди №II, огорожі №1-2, швартових тумб №3-7, які знаходяться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18, берегова смуга лівого берегу ріки Дунай на відмітці 85,6-85,85 км на території Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, за відсутності дозвільних документів на виконання будівельних робіт та документів щодо прийняття закінчених будівництвом об`єктів нерухомого майна до експлуатації, а також на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, з огляду на що таке будівництво є самочинним; окрім того, посилаючись на те, що Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області здійснено передачу земельних ділянок у користування КП «Дунайсервіс» без проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельних ділянок, за відсутності містобудівної документації на місцевому рівні, визначеної ч.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також всупереч положенням Схеми планування Ізмаїльського району, прокурор з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів держави звернувся до суду з даним позовом.

Справа наразі перебуває на новому розгляді суду першої інстанції. Під час нового розгляду до суду першої інстанції учасниками справи не подано нових доказів по справі, предмет та підстави позову прокурором також не змінювались.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У відповідності до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до абз. 1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

У постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, для підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 вказала про те, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача. Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача. При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор. Узагальнюючи наведені у вказаній постанові висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 у справі №910/2389/23 за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави до: 1) Київської міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Рестін», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, 2) Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 3) Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку, Великою Палатою Верховного Суду було надано оцінку самостійного звернення прокурора до суду в інтересах держави та вказано наступне:

« 97. Оскільки прокурор у цій справі звернувся до суду з позовом в інтересах держави самостійно, Велика Палата Верховного Суду з цього приводу дійшла таких висновків.

98. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

99. Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі України «Про прокуратуру», частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

100. Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

101. Відповідно до абзацу другого частини п?ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

102. У постанові від 11 червня 2024 року у справі №925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в разі якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. У цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

103. Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. У процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості в задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача.

104. У справі, яка розглядається, прокурор на обґрунтування підстав звернення до суду з позовом зазначив, що необхідність захисту інтересів держави обумовлена тим, що внаслідок прийняття Київською міською радою (відповідачем 1) оспорюваного рішення та укладення договору щодо передачі в користування ТОВ «НВП «Рестін» спірної земельної ділянки, яка перебуває в охоронній зоні Музею, зоні регулювання ІІ категорії пам?яток національного і місцевого значення, у межах історичного ареалу міста Києва, виникає загроза руйнування та знищення групи пам?яток через забудову відповідачем 2 цієї ділянки.

110. Однак втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим з відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави.

111. За відсутності такого механізму звернення до суду з метою захисту відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів держави, територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги (частина сьома статті 41 Конституції України), згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі №483/448/20, від 20 червня 2023 року у справі №633/408/18).

112. Апеляційний господарський суд установив, що спірна земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Києва, а тому саме про захист її прав може йти мова у спорі про оскарження порядку та способу розпорядження належною їй землею.

113. Утім, як свідчать матеріали справи, прокурор, звертаючись із позовом до суду в інтересах держави, зазначив про порушення інтересів держави відповідачем 1 (Київська міська рада), оскільки він як орган, уповноважений діяти виключно в інтересах територіальної громади міста, при прийнятті оспорюваного рішення та укладеного на його підставі оспорюваного договору передав в оренду спірну земельну ділянку, діючи всупереч вимогам земельного, містобудівного законодавства та законодавства про охорону культурної спадщини, адже, за твердженням прокурора, Київська міська рада як розпорядник земель не могла не знати про наявні в містобудівній документації обмеження щодо використання земель у межах історичного ареалу та охоронних зон Музею.

114. Окрім того, прокурор зауважив, що Київська міська рада як орган, який мав би захищати інтереси держави (суспільства) від неправомірних діянь у суді, не може здійснювати такий захист, оскільки є порушником у спірних правовідносинах, адже порушення інтересів держави та відповідно територіальної громади стали наслідком дій та рішень зазначеного уповноваженого органу, який визначений відповідачем 1 у позові.

115. За твердженням прокурора, наразі наявний випадок, за якого орган, який мав би здійснювати заходи щодо повернення переданої ним раніше в оренду відповідача 2 спірної земельної ділянки, сам же виступає суб`єктом їх порушення, що унеможливлює захист таким органом порушених прав територіальної громади міста Києва в межах спірних правовідносин у судовому порядку.

116. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та цілком правомірно визначив себе самостійним позивачем у цьому спорі, оскільки Київська міська рада не може та не повинна (через відсутність у неї спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оспорювання її рішення та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 15 січня 2020 року у справі №698/119/18, від 28 вересня 2022 року у справі №483/448/20, від 20 червня 2023 року у справах №554/10517/16-ц і № 633/408/18, від 11 червня 2024 року у справі №925/1133/18.

141. Спір у цій справі ініціював прокурор в інтересах держави як самостійний позивач щодо спірної земельної ділянки, яку він прагне повернути територіальній громаді міста Києва (цивільні права та обов`язки якої здійснює Київська міська рада), що є учасником зобов`язальних відносин - орендодавцем за оспорюваним договором та стороною спору - відповідачем 1, тоді як орендар за цим договором (користувач спірної земельної ділянки) визначений відповідачем 2 за цим позовом».

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор зазначив, що Саф`янівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, водночас з огляду на те, що сільська рада виступає учасником спірних правовідносин та сама порушує інтереси держави, прокурор визначив останню відповідачем. При цьому прокурор зазначив, що порушення інтересів держави полягають в:

- самочинному будівництві відповідачем-2, за відсутності документів, які надають право на виконання будівельних робіт та документів, які посвідчують прийняття закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації, а також на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, об`єктів нерухомого майна (об?єктів самочинного будівництва);

- незаконній передачі Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області земельних ділянок у користування КП «Дунайсервіс», оскільки таку передачу здійснено без проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельних ділянок, за відсутності містобудівної документації на місцевому рівні, визначеної ч.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також всупереч положенням Схеми планування Ізмаїльського району.

У постанові від 28.09.2022 у справі №483/448/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема, тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються з постановами Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі №698/119/18, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 (п. 8.3).

Таким чином, застосовуючи правовий підхід, сформульований ВП ВС у постанові від 11.06.2024 по справі №925/1133/18, господарський суд приймає до уваги, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача. При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор. Отже, з метою реалізації конституційної функції представництва інтересів держави, прокурор може звернутися з позовом в інтересах держави у разі незаконної передачі органом місцевого самоврядування земельної ділянки. З огляду на стверджуване порушення Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області інтересів держави прокурор обгрунтовано визначив її відповідачем у цій справі.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва прокурором інтересів держави в суді та можливість розгляду позовних вимог по суті.

З викладених вище мотивів суду щодо оцінки повноважень прокурора на представництво інтересів держави у спірних правовідносинах, господарським судом було надано оцінку і клопотанню відповідача-2 за вх.№5112/26, зокрема відповідачем-2 не доведено суду під час розгляду справи порушення прокурором порядку представництво інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції у постанові від 16.09.2025 по справі №916/757/24 визначив, що:

- у справі №916/757/24 прокурор звернувся із позовом, основною підставою якого є здійснення відповідачем самочинного будівництва і як наслідок отримання останнім в оренду земельних ділянок під відповідним майном; спірним питанням у межах справи яка переглядається, є, зокрема, наявність підстав для визнання вказаного майна самочинним та правомірності передання Сільською радою земельних ділянок в оренду з огляду на наявність державної реєстрації прав за відповідачем на відповідне нерухоме майно;

- суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, в першу чергу зазначали, що КП «Дунайсервіс» здійснено будівництво нежитлових будівель літ. «Б», «В», мостіння №І, гідротехнічної споруди №II, огорожі №1-2, швартових тумб №3-7 за відсутності документів, які надають право на виконання будівельних робіт та документів, які посвідчують прийняття закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації; втім, попри вказане, суди вважали, що спірні земельні ділянки були передані орендодавцем у законний спосіб, за наявності у сільської ради офіційних відомостей щодо права власності КП «Дунайсервіс» на об`єкти нерухомого майна, розташовані на вказаних земельних ділянках, що, як наслідок, виключає застосування суб`єктом права комунальної власності на землю конкурентних засад (земельних торгів) при продажу права на оренду спірних земельних ділянок; з оскаржених рішень судів слідує, що саме наявність державної реєстрації прав власності на нерухоме майно було визнано судами як підтвердження правомірності виділення відповідних земельних ділянок;

- однак, колегія суддів зауважила, що державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності; факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту; реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті;

- у статті 376 ЦК України визначено способи набуття права власності на самочинне будівництво, однак відмовляючи у задоволенні позову суди не досліджували чи наявні підстави для висновку про дотримання відповідачем вказаного порядку; попри посилання на те, що Саф`янівська сільська рада як власник земельної ділянки не заперечує як стосовно використання КП «Дунайсервіс» земельної ділянки, так і стосовно розміщених КП «Дунайсервіс» на такій земельній ділянці об`єктів нерухомості, суди не надали правову оцінку таким доводам;

- як вказувалося, прокурор у даній справі стверджував про те, що у спірних правовідносинах мала місце безпідставна передача земельних ділянок в оренду з порушенням законодавчо встановленої процедури, без проведення земельних торгів, під самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна, що, на його думку, спричинило порушення права територіальної громади на дотримання законного порядку володіння, користування і розпорядження землями комунальної власності, належної державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вимог містобудівного законодавства; при цьому прокурор фактично прагне усунути, на його переконання, допущені Сільською радою порушення земельного законодавства через знесення самочинно збудованого нерухомого майна, не пропонуючи інших способів приведення спірних правовідносин у відповідність до закону; так, прокурор не заявляє жодних вимог про приведення спірних правовідносин у правове поле іншим чином, окрім знесення нерухомого майна та визнання недійсними договорів оренди, у тому числі і тих, правомірне перебування на яких майна відповідача не оспорюється; колегія суддів зауважила, що першочергове дослідження і встановлення вказаних обставин є важливим для розгляду справи і впливає на можливість задоволення інших позовних вимог, зокрема, щодо недійсності договорів оренди та визначення площі земельних ділянок на яких знаходиться, у тому числі правомірно, майно відповідача;

- якщо право власності на об`єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), у разі задоволення позовної вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації; якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення пункту 5 частини першої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ); за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна;

- оскільки вказані вимоги фактично стосуються саме доповнення складу нерухомого майна, яке прокурор вважає самочинним будівництвом, то в межах зазначеного спору і має здійснюватися оцінка правомірності здійснення такої реєстрації з огляду на наявність підстав для її проведення із викладенням відповідних мотивів у рішенні суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

За ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ч.1 ст. 373 ЦК України).

Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (ч.2 ст. 373 ЦК України).

У відповідності до ч.4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За змістом ст. 80 ЗК України суб?єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.11 ст. 120 ЗК України якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 123 ЗК України передбачено, що у клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.

Положеннями ч.2 ст. 134 ЗК України визначено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами ч.1 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди.

Згідно з ч.2 ст. 22-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

За ч.10 ст. 22-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відомості, що містяться в електронній системі, є достовірними, а також відкритими і загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, місця проживання фізичної особи, договорів про надання послуг, документів, поданих фізичними та юридичними особами для отримання послуг, визначених цим Законом, та іншої інформації, перелік якої визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексний план, складовою частиною якого є план зонування території; генеральний план населеного пункту, складовою якого є план зонування території; план зонування території як окремий вид містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель»; детальний план території. Обмеження щодо передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам, визначені цією частиною, не поширюються на випадки, зокрема, розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи.

За ч.ч. 4,5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Згідно з ч.2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Положеннями ч.3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Згідно з ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Положеннями ч.5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації (ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Нормами ч.1 ст. 18, ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що завершальною стадією державної реєстрації прав на нерухоме майно є формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №916/1608/18).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі №921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі №923/196/20 (пункт 34)).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі №923/196/20 (пункт 34)).

Крім того, не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 у справі №923/196/20 (пункт 35)).

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті (пункти 6.31-6.33 постанови від 07.04.2020 у справі №916/2791/13; пункти 53-56 постанови від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц; пункт 46 постанови від 20.07.2022 у справі №923/196/20).

Відповідно до приписів частин третьої та п`ятої статті 376 ЦК України як особа, що здійснила самочинне будівництво, так і власник земельної ділянки, на якій здійснили самочинне будівництво, можуть набути самочинно збудоване майно у власність. Однак для цього їм необхідно дотримуватись чіткого алгоритму дій, передбаченого в зазначеній статті. Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається. Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно. За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долю земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №916/1174/22.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (див., зокрема, пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20).

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов?язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п.36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», №49684/99, п.30, від 27.09.2001).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов?язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Господарський суд зазначає, що з матеріалів справи вбачаються наступні обставини:

- рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2019 у справі №500/8791/18 визнано право власності КП «Дунайсервіс» на нежитлову двоповерхову будівлю загальною площею 123,4 кв.м на земельній ділянці загальною площею 0,63 гектари берегової смуги лівого берегу ріки Дунай на відмітці 85,6 - 85,85 кілометрі на території Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області; на підставі вищевказаного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2019 у справі №500/8791/18, яке набрало законної сили, КП «Дунайсервіс» 18.07.2019 набуло право власності на нежитлову будівлю у складі нежитлової будівлі літ. «А» загальною площею 123,4 кв.м, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська сільська рада, додаткові відомості адреси: берегова смуга лівого берегу ріки Дунай на відмітці 85,6-85,85 кілометра на території Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1875442251220, номер відомостей про речове право 32456528). Державна реєстрація права власності проведена державним реєстратором КП «Будинок юстиції» Макаркіним А.К.; документи, подані для державної реєстрації: рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2019 у справі №500/8791/18; технічний паспорт, виготовлений 12.09.2018 ФОП Пайтян Л.Є. (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №359117130 від 19.12.2023);

- на підставі матеріалів технічної інвентаризації та довідок КП «Дунайсервіс» про балансову вартість 27.12.2023 та 27.01.2023 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію змін та виправлень розділу об`єкта нерухомого майна, внаслідок чого КП «Дунайсервіс» в подальшому зареєструвало за собою речові права власника двох нежитлових будівель - літ. «Б», «В», крім початкової нежитлової будівлі за літ. «А»;

- в матеріалах даної справи відсутні документи на підтвердження надсилання КП «Дунайсервіс» на адресу відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт спірних нежитлових приміщень; також відповідачем-2 не спростовано, що містобудівні умови та обмеження на проектування об`єктів будівництва за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, «Комплекс будівель та споруд №18, буд. б/н» - відсутні; докази внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації щодо отримання КП «Дунайсервіс» права на виконання відповідних будівельних робіт в матеріалах справи також відсутні, як і відсутня інформація щодо існування у КП «Дунайсервіс» відповідних дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт у розділах: «Декларативні та дозвільні документи від 06.07.2020», «Декларативні та дозвільні документи до 06.07.2020» Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua/).

Окрім того, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що вказане будівництво було здійснено на земельних ділянках, не відведених/не наданих для цієї мети, а надання таких земельних ділянок було здійснено відповідачем-1 вже після реєстрації відповідних речових прав за відповідачем-2.

Таким чином, господарський суд, проаналізувавши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що КП «Дунайсервіс» здійснено будівництво нежитлових будівель літ. «Б», «В», мостіння №І, гідротехнічної споруди №II, огорожі №1-2, швартових тумб №3-7 за відсутності документів, які надають право на виконання будівельних робіт та документів, які посвідчують прийняття закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації, а також на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, а відтак вказані нежитлові будівлі є об`єктами самочинного будівництва.

При цьому, як було вказано судом, із посиланням на практику Верховного Суду, сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності; реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного.

Водночас господарський суд приймає до уваги встановлений вимогами ст. 376 ЦК України порядок набуття у власність самочинно збудованого майна, зокрема, дотримання алгоритму дій, передбачених цією статтею. Так, в матеріалах справи відсутнє відповідне судове рішення про визнання права власності на спірне самочинно збудоване нерухоме майно як за особою, яка його побудувала (відповідач-2), так і за власником земельної ділянки (відповідач-1).

При цьому, застосовуючи правовий підхід Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі №916/1174/22 до спірних правовідносин, господарський суд бере до уваги, що у випадку самочинного будівництва можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, виключається. Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно також не змінює правовий режим самочинного будівництва. Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є у даному випадку саме вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна.

Таким чином, виконуючи вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції і є обов`язковими для суду першої під час нового розгляду справи, господарським судом проаналізовано дотримання відповідачем вказаного порядку, передбаченого 376 ЦК України в частині способу набуття права власності на самочинне будівництво, судом надано оцінку наявним у справі доказам та доводам учасників справи і визначено, що збудовані об?єкти за літ. «Б», «В», мостіння №І, гідротехнічна споруда №II, огорожі №1-2, швартові тумби №3-7 є об?єктами самочинного будівництва, зареєстрованими за відповідачем-2 на праві власності без наявності юридичних фактів, необхідних для виникнення права власності, окрім того господарський суд дійшов висновку про недотримання відповідачами передбаченого ст. 376 ЦК України порядку і відповідне не набуття у власність вказаного самочинно збудованого майна.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищенаведені вимоги чинного законодавства та висновки Верховного Суду, та оскільки належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою (в умовах не заявлення вимог про визнання права власності на самочинно побудоване майно) є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги прокурора про зобов`язання КП «Дунайсервіс» знести самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «Б», площею 44,9 кв.м, нежитлову будівлю літ. «В», площею 59,5 кв.м, мостіння №І, гідротехнічну споруду №II, огорожі №1-2, швартові тумби №3-7, які знаходяться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18, берегова смуга лівого берегу ріки Дунай на відмітці 85,6-85,85 км на території Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області. При цьому господарський суд виходить з того, що у зв?язку з не заявленням ані власником, ані забудовником відповідного позову з дотриманням положень ст. 376 ЦК України - у суду відсутні підстави для приведення спірних правовідносин у правове поле іншим чином, окрім знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

Водночас, як вище зазначив господарський суд, якщо право власності на об`єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), у разі задоволення позовної вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації; якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення пункту 5 частини першої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ); за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

За таких обставин вимоги прокурора про: - скасування рішення державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича від 27.12.2022 №65946570 про державну реєстрацію змін розділу, на підставі якого доповнено склад нерухомого майна, що знаходиться у власності КП «Дунайсервіс», наступними об`єктами нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «Б» площею 44,9 кв.м, мостіння №І, гідротехнічна споруда №II, огорожа № 1-2, швартові тумби № 3-7, визначено загальну площу нерухомого майна у розмірі 168,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1875442251220, номер відомостей про речове право 32456528); - скасування рішення державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича від 27.01.2023 №66222473 про державну реєстрацію виправлення розділу, на підставі якого доповнено склад нерухомого майна, що знаходиться у власності КП «Дунайсервіс», нежитловою будівлею літ. «В» площею 59,5 кв.м, визначено загальну площу нерухомого майна у розмірі 227,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1875442251220, номер відомостей про речове право 32456528) - задоволенню не підлягають, з огляду на обрання прокурором неналежного способу захисту в цій частині, оскільки задоволення таких вимог про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долю земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні таких заявлених позовних вимог. Натомість суд звертає увагу на свої висновки про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкти самочинного будівництва: нежитлову будівлю літ. «Б», площею 44,9 кв.м, нежитлову будівлю літ. «В», площею 59,5 кв.м, мостіння №І, гідротехнічну споруду №II, огорожі №1-2, швартові тумби №3-7, які знаходяться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18.

Щодо позовних вимог прокурора в частині незаконної передачі Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області земельних ділянок у користування КП «Дунайсервіс», зокрема передачі без проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельних ділянок, за відсутності містобудівної документації на місцевому рівні, визначеної ч.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також всупереч положенням Схеми планування Ізмаїльського району, - господарський суд дійшов наступних висновків.

Так, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5122086300:01:002:0146, яка належить до земель комунальної власності та створилась після об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 51220863006:01:002:0133, 51220863006:01:002:0136, 51220863006:01:002:0137, на даний час є Саф`янівська сільська рада, яка в свою чергу, на підставі договорів оренди передала вищенаведену земельну ділянку в тимчасове користування КП «Дунайсервіс».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказує, що за укладеними між Саф`янівською сільською радою (орендодавець) та КП «Дунайсервіс» (орендар) договорами оренди землі: №72 від 29.09.2022, №92 від 03.04.2023, №93 від 03.04.2023 та №211 від 29.09.2023 орендарю передано в оренду вищезазначені земельні ділянки без проведення земельних торгів, а також за більшим розміром у співвідношенні з розміром нерухомого майна, що розташоване на земельних ділянках та без затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні.

Разом з тим, господарський суд наголошує, що об`єктом за укладеним між відповідачами договором оренди землі №72 від 29.09.2022 була земельна ділянка за кадастровим номером 5122086300:01:002:0133, предметом вказаного договору була передача в оренду вказаної земельної ділянки загальною площею 0,6300 га для розміщення та експлуатації будівель та споруд, право власності відповідача-2 на які визнано рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2019 у справі №500/8791/18, а саме це стосується нежитлової двоповерхової будівлі загальною площею 123,4 кв.м на земельній ділянці загальною площею 0,63 га. За таких обставин господарський суд вважає, що прокурором не доведені підстави незаконної передачі Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області у користування КП «Дунайсервіс» земельної ділянки загальною площею 0,6300 га за кадастровим номером 5122086300:01:002:0133 і позовні вимоги прокурора в частині визнання недійсним договору оренди землі №72 від 29.09.2022 є недоведеними і задоволенню не підлягають.

Окрім того, виконуючи вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції і є обов`язковими для суду першої під час нового розгляду справи, господарським судом визначено площу земельної ділянок, на якій правомірно знаходиться майно відповідача як загальну площу 0,6300 га (земельна ділянка за кадастровим номером 5122086300:01:002:0133) і в цій частині господарський суд не погоджується з позицією прокурора.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги прокурора про: визнання недійсним договору оренди, укладеного 29.09.2022 між Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області та КП «Дунайсервіс», щодо земельної ділянки площею 0,63 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0133 для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18 та скасування рішення державного реєстратора Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Димитренко Ольги Юріївни від 10.10.2022 №65086850 про державну реєстрацію права власності за Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області (номер запису про інше речове право 48101167) та права оренди за КП «Дунайсервіс» (номер запису про інше речове право 48101408) на земельну ділянку площею 0,63 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0133 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2644168351080) задоволенню не підлягають з огляду на їх недоведеність.

Щодо решти земельних ділянок, на яких неправомірно знаходиться майно відповідача, господарський суд дійшов наступних висновків.

Зокрема, позовні вимоги прокурора про визнання недійсними: договору оренди від 03.04.2023 (щодо земельної ділянки площею 0,2919 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0136), договору оренди від 03.04.2023 (щодо земельної ділянки площею 0,375 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0137) та договору оренди від 29.09.2023 (щодо об?єднаної земельної ділянки площею 1,2969 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0146) на переконання господарського суду є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки вказані земельні ділянки були відведені відповідачем-1 під самочинно збудовані об`єкти в обхід встановленої законом процедури та надані в оренду відповідачу-2 без проведення аукціону, при тому, що положення ст.ст. 124, 134 ЗК України не могли бути застосовані щодо вказаних земельних ділянок, оскільки відповідачем-2 у встановленому законом порядку не було набуто право власності на об`єкти нерухомого майна (які є об?єктами самочинного будівництва), відповідно були відсутні підстави для надання в оренду вказаних земельних ділянок без проведення аукціону.

Окрім того, оскільки судом визнані недійсними відповідні договори оренди землі: №93 від 03.04.2023 (щодо земельної ділянки площею 0,2919 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0136), №92 від 03.04.2023 (щодо земельної ділянки площею 0,375 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0137) та №211 від 29.09.2023 (щодо об?єднаної земельної ділянки площею 1,2969 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0146), господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень про державну реєстрацію права оренди за відповідачем-2 на вищевказані земельні ділянки, а саме: скасування рішення державного реєстратора Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області Сарафанюк Юлії Віталіївни від 11.04.2023 №67162701 про державну реєстрацію права оренди за КП «Дунайсервіс» (номер запису про інше речове право 49896495) на земельну ділянку площею 0,2919 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0136 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2719085051220); скасування рішення державного реєстратора Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області Сарафанюк Юлії Віталіївни від 11.04.2023 № 671663177 про державну реєстрацію права оренди за КП «Дунайсервіс» (номер запису про інше речове право 49896892) на земельну ділянку площею 0,375 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0137 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2719102251220); скасування рішення державного реєстратора Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Кравченко Наталі Семенівни від 03.10.2023 №69573634 про державну реєстрацію права оренди за КП «Дунайсервіс» (номер запису про інше речове право 51973125) на земельну ділянку площею 1,2969 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0146 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2806838551220).

Натомість в частині позовних вимог прокурора про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області на вищевказані земельні ділянки (51220863006:01:002:0136, 51220863006:01:002:0137, 5122086300:01:002:0146) та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 1,2969 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0146 з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки, господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки прокурором не доведено підстав для задоволення вказаних вимог, зокрема, не доведено, що зазначені сформовані земельні ділянки не можуть бути об?єктами цивільних прав, перебуваючи у власності територіальної громади та не доведено, яким чином скасування державної реєстрації права власності сформованих земельних ділянок за Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, яка є їх законним власником з усіма правами такого власника, а також скасування державної реєстрації сформованої земельної ділянки захистить інтереси держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду з даним позовом. Право власності відповідача-1 на вказані земельні ділянки прокурором не спростовано, так само як не спростована і можливість відповідача-1 розпоряджатися ділянкою/-ами з дотриманням вимог земельного законодавства та в рамках наданих законом повноважень.

Враховуючи вищенаведені висновки суду в частині позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору оренди №211 від 29.09.2023 (щодо земельної ділянки площею 1,2969 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0146) та скасування державної реєстрації права оренди за відповідачем-2, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення похідної позовної вимоги прокурора про зобов`язання Колективного підприємства «Дунайсервіс» повернути Саф`янівській сільській територіальній громаді в особі Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області земельну ділянку площею 1,2969 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0146. Водночас, задовольняючи вказану позовну вимогу, суд не вбачає потреби у визначенні поворотних точок і координат, наведених прокурором, оскільки йдеться про сформовану земельну ділянку з відповідним кадастровим номером, межі якої визначені.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора в наведеній вище частині, господарський суд одночас прийняв до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якою стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила:

1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає, що в даному випадку втручання у речові права власності та оренди відповідача-2 у спірних правовідносинах є законним (з урахуванням вищенаведених положень чинного законодавства, зокрема, ст. 376 ЦК України, ст.ст. 124, 134 ЗК України), відповідає легітимній меті (захищає права територіальної громади на дотримання законного порядку володіння, користування і розпорядження землями комунальної власності) та відсутнє непропорційне втручання у право мирного володіння майном, з урахуванням висновків суду про здійснення відповідачем-2 самочинного будівництва та отримання прав оренди на земельні ділянки в обхід встановленої процедури.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи, здійснивши комплексну оцінку на підставі наданих доказів, з урахуванням стандартів доказування та висновків Верховного Суду у даній справі, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в частині і на підставах, викладених судом вище, в решті позову судом відмовлено.

Іншого учасниками справи не доведено.

Доводи відповідача-2 у заяві за вх.№5112/26 від 11.02.2026 про порушення прокурором підстав представництва інтересів держави, без належного обґрунтування виключних підстав для такого представництва та з невірним визначенням суб?єктного складу учасників даної справи - спростовуються вищенаведеними висновками суду в частині дотримання прокурором порядку представництва інтересів держави. Доводи відповідача-2 про незвернення прокурора до органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду не створюють підстав для відмови у задоволенні позову прокурора, виходячи з предмету заявленого у даній справі позову і наведених прокурором підстав даного позову.

Інші доводи та наявні в матеріалах справи документи не спростовують вищевикладених висновків господарського суду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про покладення судових витрат по сплаті судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарги наступним чином: за позовними вимогами, у задоволенні яких судом відмовлено повністю та частково - на прокурора; за позовними вимогами про визнання недійсними договорів (в частині, які задоволені судом) - на відповідача-1 та відповідача-2 порівну; за позовними вимогами про зобов`язання відповідача-2 вчинити певні дії - на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави - задовольнити частково.

2.Зобов`язати Колективне підприємство «Дунайсервіс» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 48, код ЄДРПОУ 20966644) знести самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «Б», площею 44,9 кв.м, нежитлову будівлю літ. «В», площею 59,5 кв.м, мостіння №І, гідротехнічну споруду №II, огорожі №1-2, швартові тумби №3-7, які знаходяться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18, берегова смуга лівого берегу ріки Дунай на відмітці 85,6-85,85 км на території Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

3.Визнати недійсним договір оренди, укладений 03.04.2023 між Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області (68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф`яни, вул. Грушевського, буд. 85, код ЄДРПОУ 04379433) та Колективним підприємством «Дунайсервіс» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 48, код ЄДРПОУ 20966644), щодо земельної ділянки площею 0,2919 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0136 для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18.

4.Скасувати рішення державного реєстратора Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області Сарафанюк Юлії Віталіївни від 11.04.2023 №67162701 про державну реєстрацію права оренди за Колективним підприємством «Дунайсервіс» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 48, код ЄДРПОУ 20966644) (номер запису про інше речове право 49896495) на земельну ділянку площею 0,2919 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0136 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2719085051220).

5.Визнати недійсним договір оренди, укладений 03.04.2023 між Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області (68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф`яни, вул. Грушевського, буд. 85, код ЄДРПОУ 04379433) та Колективним підприємством «Дунайсервіс» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 48, код ЄДРПОУ 20966644), щодо земельної ділянки площею 0,375 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0137 для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18.

6.Скасувати рішення державного реєстратора Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області Сарафанюк Юлії Віталіївни від 11.04.2023 №671663177 про державну реєстрацію права оренди за Колективним підприємством «Дунайсервіс» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 48, код ЄДРПОУ 20966644) (номер запису про інше речове право 49896892) на земельну ділянку площею 0,375 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0137 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2719102251220).

7.Визнати недійсним договір оренди, укладений 29.09.2023 між Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області (68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф`яни, вул. Грушевського, буд. 85, код ЄДРПОУ 04379433) та Колективним підприємством «Дунайсервіс» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 48, код ЄДРПОУ 20966644), щодо земельної ділянки площею 1,2969 га з кадастровим номером 51222086300:01:002:0146 для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд №18.

8.Скасувати рішення державного реєстратора Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Кравченко Наталі Семенівни від 03.10.2023 №69573634 про державну реєстрацію права оренди за Колективним підприємством «Дунайсервіс» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 48, код ЄДРПОУ 20966644) (номер запису про інше речове право 51973125) на земельну ділянку площею 1,2969 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0146 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280683 8551220);

9.Зобов`язати Колективне підприємство «Дунайсервіс» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 48, код ЄДРПОУ 20966644) повернути Саф`янівській сільській територіальній громаді в особі Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф`яни, вул. Грушевського, буд. 85, код ЄДРПОУ 04379433) земельну ділянку площею 1,2969 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0146.

10.Стягнути з Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф`яни, вул. Грушевського, буд. 85, код ЄДРПОУ 04379433) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) 4542 /чотири тисячі п`ятсот сорок дві/ грн. судового збору за подання позовної заяви, 6813 /шість тисяч вісімсот тринадцять/ грн. 91 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 9085 /дев`ять тисяч вісімдесят п`ять/ грн. 21 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

11.Стягнути з Колективного підприємства «Дунайсервіс» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 48, код ЄДРПОУ 20966644) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) 15140 /п`ятнадцять тисяч сто сорок/ грн. судового збору за подання позовної заяви, 22709 /двадцять дві тисячі сімсот дев`ять/ грн. 09 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 30278 /тридцять тисяч двісті сімдесят вісім/ грн. 79 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

12.В решті позову Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 17 липня 2026 р. з урахуванням обставин введеного воєнного стану, обстрілів об`єктів критичної інфраструктури, масованих атак м. Одеси країною-агресором.

Суддя Ю.С. Бездоля