Рішення № 13836147, 03.02.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

03 лютого 2011 року справа № 20-8/254-1/031-2/206-5/534-3/239 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю

„Мале підприємство „Оптімум-К”,

ідентифікаційний код 16802353

(99011, м. Севастополь, вул. Щелкунова, 2, кв. 32)

(99003, м. Севастополь, вул. Ковпака, 3)

до1.Управління з питань майна комунальної власності

Севастопольської міської державної адміністрації,

ідентифікаційний код 22286899

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)

2.Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 25750044

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

3.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(АДРЕСА_1)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

Севастопольська міська Рада,

ідентифікаційний код 24872845

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації

і державної реєстрації обєктів нерухомого майна”

Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 03358363

(99001, м. Севастополь, вул. Папаніна, б. 1-А)

Мале підприємство „Стройкомплекс”

(99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 9-а)

про визнання права власності та зобовязання виконати певні дії,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ТОВ „Мале підприємство „Оптімум-К”) Мартиненко В.В., представник, довіреність б/н від 14.05.2010;

відповідач (Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

відповідач (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

відповідач (ФОП ОСОБА_1) не зявився;

третя особа (Севастопольська міська Рада) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила;

третя особа (Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” СМР) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила;

третя особа (МП „Стройкомплекс”) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила.

Обставини справи:

02.08.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Оптімум-К” (далі позивач) звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12.09.2005 позов задоволено, за Товариством з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Оптімум-К” визнано право власності на нерухоме майно обєкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_2 /том 1, арк. с. 119-121/.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2006 за касаційною скаргою субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, який не був залучений до участі у справі, рішення господарського суду міста Севастополя від 12.09.2005 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя /том 1, арк. с. 192-195/.

При повторному розгляді до участі у справі були залучені: в якості відповідача Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради та в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Державне комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна”, яке в подальшому змінило назву на „Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради /том 2, арк. с. 1-3; том 6, арк. с. 72/.

Ухвалою від 29.06.2006 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів також залучено Севастопольську міську Раду /том 2, арк. с. 61-63/.

Ухвалою від 23.11.2006 ФОП ОСОБА_1 був виключений з числа третіх осіб та, водночас, залучений до участі у справі в якості відповідача. Цією ж ухвалою справа №20-8/254-1/031-2/206 обєднана зі справою №20-1/055-2/207 за позовом ТОВ „Мале підприємство „Оптімум-К” до ФОП ОСОБА_1., Севастопольської міської Ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Малого підприємства „Стройкомплекс” про визнання права власності на обєкт пункт охорони літ. “И”, розташований за адресою: АДРЕСА_2, який входить до складу обєктів незавершеного будівництвом гаражного комплексу /том 2, арк. с. 143-144/.

У ході розгляду обєднаної справи позивач змінив предмет позову та просив визнати за ним право власності на обєкт незавершеного будівництва у формі матеріалів і обладнання, що були використані при його будівництві, який розташований у АДРЕСА_2, і складається з: гаражів літ. “Б”, літ. “В”, літ. “Г”, літ. “Д” процент готовності 8%; виробничої будівлі літ. “А” 54,3%; виробничої будівлі літ. “Ж” 84%; виробничої будівлі літ. “З” 91%; пункту охорони літ. ”И” 66%; трансформаторної підстанції літ. “К” 58,3%; адміністративного корпусу літ. “Л” 17%; підпірних стін №1 76,0 м, №2 104,0 м, №3 158,50 м, резервуарів №4 і №5 обємом 51 м3, дороги І площею 1208,0 м2 /том 4, арк. с.1-2/.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.05.2007 у справі №20-8/254-1/031-2/206, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.08.2007, позов задоволено. За Товариством з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Оптімум-К” визнано право власності на обєкт незавершеного будівництва у формі матеріалів і обладнання, що були використані при його будівництві, який розташований у АДРЕСА_2, і складається з: гаражів літ. “Б”, літ. “В”, літ. “Г”, літ. “Д” процент готовності 8%; виробничого приміщення літ. “А” 54,3%; виробничого приміщення літ. “Ж” 84%; виробничого приміщення літ. “З” 91%; пункту охорони літ. ”И” 66%; трансформаторної підстанції літ. “К” 58,3%; адміністративного корпусу літ. “Л” 17%; підпірних стін №1 76,0 м, №2 104,0 м, №3 158,50 м, резервуарів №4 і №5 обємом 51 м3, дороги І площею 1208,0 м2 /том 4, арк. с. 76-82/.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2007 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.08.2007 та рішення господарського суду м. Севастополя від 03.05.2007 скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя /том 5, арк. с. 17-20/.

В своїй постанові суд касаційної інстанції зазначив, що місцевим та апеляційним господарськими судами встановлена відсутність у позивача державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, отже, документального доказу для визнання обєкта незавершеного будівництва власністю позивача не надано /том 5, арк. с. 17-20/.

Зазначені обставини, за вказівкою Вищого господарського суду України, мають бути враховані господарським судом першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно зі статтею 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При черговому розгляді справи, в судовому засіданні 20.12.2010 представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог /том 6, арк. с. 13/, відповідно до якої просить визнати за ТОВ „Мале підприємство „Оптімум-К” право власності на обєкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м.Севастополь, Фіолентовське шосе, буд. 7, який складається з: гаражів літ. “Б”, літ. “В”, літ. “Г”, літ. “Д” процент готовності 8%; виробничої будівлі літ. “А” 54,3%; виробничої будівлі літ. “Ж” 84%; виробничої будівлі літ. “З” 91%; пункту охорони літ. ”И” 11%; трансформаторної підстанції літ. “К” 58,3%; адміністративно-побутового корпусу літ. “Л” 17%; підпірних стін №1 76,0 м, №2 104,0 м, №3 158,50 м літ. “М” (12), резервуарів №4 і №5 обємом 51 м3 літ. “Н” (10, 11); дороги літ. “О” (13) площею 1208,0 м2, РБУ літ. “П” (19), а також просить зобовязати КП „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради зареєструвати обєкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2.

У засідання суду 03.02.2011 представники відповідачів та третіх осіб не зявилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини незявлення суду не повідомили. За інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (ідентифікаційний код 22286899) знаходиться у стадії припинення /том 6, арк. с. 71/.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про уточнення предмета позову /том 6, арк. с. 13/, зазначивши, що станом на теперішній час позивачем отриманий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 5,5200 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, з цільовим призначенням для будівництва гаража /том 6, арк. с. 14/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

13.01.1990 рішенням Виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів №2/63 малому багатопрофільному підприємству „Оптімум-К” (правонаступником якого є позивач, що вбачається з Довідки Ленінської районної державної адміністрації м.Севастополя від 10.08.2005 №3541/36-1.1 /том 1, арк. с. 88/ та Статуту підприємства /том 1, арк. с. 7-18/) надано дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт на земельній ділянці площею 6,5 га зі складу земель міста для будівництва гаража-стоянки на 2000 місць по Фіолентовському шосе; зобовязано забудовника розробити проектно-кошторисну документацію відповідно до архітектурно-планувального завдання та протягом року з дня прийняття цього рішення надати до управління архітектури й містобудування довідку про хід виконання проектних робіт /том 1, арк. с. 180/.

Рішенням Виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів №13/1191 від 18.06.1991 малому багатопрофільному підприємству „Оптімум-К” була надана у постійне користування земельна ділянка площею 5,52 га для будівництва гаража по Фіолентовському шосе та зобовязано останнього оформити відведення земельної ділянки в натурі в установленому законом порядку; по закінченні будівництва і освоєння земельної ділянки подати до головного управління архітектури й містобудування виконавчу зйомку наданої земельної ділянки /том 1, арк. с. 21/.

12.08.1991 між Малим підприємством „Оптімум-К” та Малим підприємством „Стройкомплекс” укладений Типовий договір підряду на капітальне будівництво №Г-17, предметом якого є будівництво комплексу для зберігання і ремонту легкових автомобілів на 2000 місць згідно з проектом, затвердженим Малим підприємством „Оптімум-К” /том 2, арк. с. 18-19/.

Відповідно до акту від 25.02.1992 про відведення меж і червоних ліній ділянки в натурі позивачу була відведена земельна ділянка площею 5,2 га для будівництва гаражів по Фіолентовському шосе /том 1, арк. с. 25/.

15.04.1992 міською позавідомчою інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю позивачу надано дозвіл №35/64 на проведення будівельно-монтажних робіт /том 1, арк. с. 29/.

Проте, розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №732-р від 03.05.1999 рішення виконкому Севастопольської міської ради народних депутатів №13/1191 від 18.06.1991 було скасовано /том 5, арк. с. 86/.

22.10.2003 рішенням Севастопольської міської Ради №1442 /том 1, арк. с. 144/ земельна ділянка площею 0,28 га по Фіолентовському шосе (в районі заводу залізобетонних виробів і авторинку „Стрілецький”) надана в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. (договір оренди від 15.03.2004, зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди землі 18.06.2004 під №118, номенклатурний №4-М-01 /том 1, арк. с. 131-138/).

Згідно з довідкою Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації №86/5-2 від 17.01.2006 зазначеній земельній ділянці площею 0,28 га присвоєно адресу: Фіолентовське шосе, №7 /том 2, арк. с. 51/.

02.04.2004 розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №468-р розпорядження №739-р від 03.05.1999 було скасовано та зобовязано Управління земельних ресурсів внести відповідні зміни до кадастрової документації.

Актом від 19.10.2004 позивачу була відновлена в натурі земельна ділянка площею 4,9521 га для будівництва комплексу гаражів по Фіолентовському шосе, 7 /том 1, арк. с. 27/.

Згідно з довідкою Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації №5-2/597 від 10.03.2003, гаражному комплексу присвоєно поштову адресу: Фіолентовське шосе, №7 /том 1, арк. с. 19/.

29.05.2005 позивач звернувся до Управління з питань майна комунальної власності з приводу оформлення права власності на обєкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_2, проте отримав відмову (лист від 11.04.2005 №902) /том 1, арк. с. 28/, що спричинило його звернення до суду з даним позовом.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, висновок судової будівельно-технічної експертизи №2 від 23.02.2007 /том 4, арк. с. 40-47/, роботи по будівництву обєкта „Комплекс зберігання та ремонту л/а, що належать громадянам, на 2000 автомобілів” виконувались з 1991 по 1995 роки МП „Оптімум-К” та МП „Стройкомплекс” відповідно до проектно-кошторисної документації.

Також зазначеним висновком підтверджується, що хоча розміщення пункту охорони літ. “И” не відповідає проектній документації, його фактичне місце розташування не виходить за межі земельної ділянки, відведеної для будівництва обєкта „Комплекс зберігання та ремонту л/а, що належать громадянам, на 2000 автомобілів”, тобто пункт охорони літ. “И” є частиною цього обєкта незавершеного будівництва, розташованого у м.Севастополі в районі вул. Фіолентовське шосе, 7, передбаченого проектною документацією на обєкт; акт виконаних робіт на будівництво пункту охорони за листопад 1991 року підписано замовником МП „Оптімум-К” та підрядником МП „Стройкомплекс”; докази будівництва споруди пункту охорони літ. “И” ОСОБА_1., а саме проектно-кошторисна документація та акти виконаних робіт, відсутні.

Крім того, як вбачається з додатку №1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи №2 від 23.03.2007 межі орендованої ФОП ОСОБА_1. земельної ділянки повністю „накладаються” на частину земельної ділянки, наданої рішенням виконкому Севастопольської міської ради народних депутатів №13/1191 від 16.06.1991 Малому багатопрофільному підприємству „Оптімум-К” у постійне користування /том 4, арк. с. 44-45/.

Викладені обставини підтверджуються також листом Севастопольської міської філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” від 28.03.2007 №2335 /том 4, арк. с. 150/.

Висновком судово-економічної експертизи №3 від 30.03.2007 /том 4, арк. с. 49-61/ підтверджено, що будівництво будівель і споруд комплексу зберігання і ремонту легкових автомобілів на 2000 місць здійснювалось генеральним підрядником МП „Стройкомплекс” та частково 1994 року і повністю 1995 року власними силами МП „Оптімум-К”; оплата виконаних робіт здійснювалась МП „Оптімум-К” (у січні 1993 року). Цим же висновком підтверджується, що вартість пункту охорони літ. “И” входить до загальної вартості обєкта незавершеного будівництва будівель і споруд комплексу зберігання і ремонту легкових автомобілів на 2000 місць.

Наведені факти підтверджуються також первинними документами бухгалтерського обліку та іншими доказами, зокрема: балансовою довідкою та балансом підприємства /том 1, арк. с. 31-33/, довідкою про вартість виконаних робіт і витрат, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями, актом звірення розрахунків та ін. /том 4, арк. с. 94-129/.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №421 від 29.08.2004 /том 1, арк. с. 103-110/ частина робіт, які не виконані відповідно до проекту на обєкті незавершеного будівництва, розташованому по АДРЕСА_2, є незначною; будівельна готовність незавершеного будівництва становить 71,4%.

Відповідно до довідки Державного комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна” від 19.07.2005 №996 /том 1, арк. с. 23/ та матеріалів інвентаризаційної справи стосовно недобудованого обєкта нерухомості, розташованого по Фіолентовському шосе, 7 (гаражі) /том 2, арк. с. 117-137/, що повністю підтверджується експертними висновками, на спірній земельній ділянці станом на 13.07.2005 розташований незавершений будівництвом обєкт нерухомості, а саме: виробнича будівля літ. “А” процент готовності 54,3%; гаражі літ. “Б”, літ. “В”, літ. “Г”, літ. “Д” 8%; виробнича будівля літ. “Ж” 84%; виробнича будівля літ. “З” 91%; пункт охорони літ. ”И” 66%; трансформаторна підстанція літ. “К” 58,3%; адміністративно-побутовий корпус літ. “Л” 17%; підпірні стіни №1 = 76,0 м, №2 = 104,0 м, №3 = 158,50 м літ. “М” (12); резервуари №4 і №5 обємом 51 м3 літ. “Н” (10, 11); дорога літ. “О” (13) площею 1208,0 м2; РБУ літ. “П” (19).

Як слідує з матеріалів справи, саме на земельній ділянці площею 4,9521 га розташовані збудовані позивачем споруди.

Поряд з цим судом встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 03.06.2008, зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2008 у справі №2/137 за позовом ТОВ „Мале підприємство „Оптімум-К” до Севастопольської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Головного управління земельних ресурсів Севастопольської міської державної адміністрації про скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та скасування його державної реєстрації, визнано недійсним рішення Севастопольської міської ради №1442 від 22.10.2003 „Про передачу в оренду земельної ділянки по Фіолентовському шосе (в районі заводу залізобетонних виробів і авторинку „Стрілецький”) підприємцеві ОСОБА_1.”; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 15.03.2004 між Севастопольською міською радою і субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.; зобовязано Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Севастопольської міської філії скасувати державну реєстрацію зазначеного договору оренди земельної ділянки /том 5, арк. с. 120-124/.

На підставі даних судових актів державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 15.03.2004 між СПД ОСОБА_1. та Севастопольською міською радою скасовано, а відповідні дані внесено до інформаційної системи земельно-кадастрового обліку, що підтверджується листом Севастопольської міської філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” /том 5, арк. с. 149/.

Водночас, 16.12.2010 Товариству з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Оптімум-К” видано державний акт серії ЯЯ №395202 на право постійного користування земельною ділянкою площею 5,5200 га, розташованою в АДРЕСА_2, для будівництва гаража (зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №031088400021) /том 6, арк. с. 14-15/.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу УРСР, в період дії якого було прийнято рішення №13/1191 від 16.06.1991 „Про надання малому багатопрофільному підприємству „Оптімум-К” земельної ділянки для будівництва гаражів по Фіолентовському шосе”, та в подальшому статті 22 Земельного кодексу України і статті 125 Земельного кодексу України 2001 року, право володіння або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступити до використання наданої земельної ділянки (в тому числі і на умовах оренди) до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право володіння або право користування землею, забороняється. А з набранням 01.01.2002 чинності Земельним кодексом України 2001 року окрім встановлення меж ділянки в натурі та одержання документа, який посвідчує право, необхідною також є його державна реєстрація.

Згідно зі статтею 23 Земельного кодексу УРСР та статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, такий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою виданий ТОВ „Мале підприємство „Оптімум-К” 16.12.2010 /том 6, арк. с. 14/.

Водночас, з плану горизонтальної земельно-кадастрової зйомки земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаража за адресою: АДРЕСА_2, убачається, що споруди, які побудовані ОСОБА_1. на місці колишнього пункту охорони, підлягають демонтажу та виносу за межі земельної ділянки /том 6, арк. с. 15/.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання права.

Аналогічно, згідно з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права і законні інтереси зазначених субєктів захищаються, в тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо обєкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення обєкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис обєкта незавершеного будівництва.

Судом встановлено, що обєкт нерухомості, щодо якого заявлено позов про визнання права власності, є обєктом незавершеного будівництва; будівництво обєкта здійснювалось згідно з проектно-кошторисною документацією на підставі відповідних дозволів та рішень власними силами позивача і за рахунок його коштів; земельна ділянка, на якій побудовано обєкт, надана в постійне користування саме для будівництва гаража, тобто спірний обєкт не є самочинним будівництвом; опис обєкта міститься у висновках судових експертиз та інвентаризаційних документах і довідках БТІ.

За викладених обставин вимоги позивача щодо визнання права власності повністю підтверджуються матеріалами справи, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Оскільки вимога про зобовязання Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради зареєструвати обєкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2, є похідною від первісної вимоги, суд вважає за можливе її також задовольнити, зважаючи на наступне.

Згідно зі статтею 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” відповідна державна реєстрація офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України, статті 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухомість, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445), передбачена обовязкова реєстрація прав власності на нерухоме майно (в тому числі обєкти незавершеного будівництва) фізичних та юридичних осіб шляхом внесення відповідного запису до реєстру прав власності на нерухоме майно (п. п. 1.4, 1.5. Положення).

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 10.05.2006 №19-32/1 „Щодо порядку державної реєстрації прав власності на обєкти незавершеного будівництва” встановлюється механізм здійснення державної реєстрації права власності на обєкти незавершеного будівництва.

Згідно з даним листом державна реєстрація права власності на обєкти незавершеного будівництва здійснюється відповідним Бюро технічної інвентаризації на підставі документів, визначених Тимчасовим положенням, а також:

1)державного акту на право власності або постійного користування земельною ділянкою, що посвідчує право власності або постійного користування земельною ділянкою юридичною чи фізичною особою, виданого у встановленому порядку або договору оренди земельної ділянки;

2)проектно-кошторисної документації;

3)дозволу на виконання будівельних робіт, виданого в установленому законодавством порядку;

4)опису обєкта незавершеного будівництва, що складається при проведенні інвентаризаційних робіт бюро технічної інвентаризації;

5)документів, які підтверджують виникнення права власності у особи на обєкт незавершеного будівництва, зокрема договору будівельного підряду.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно є, у тому числі, рішення суду про право власності на обєкт незавершеного будівництва, яке за своєю правовою природою є правовстановлювальним документом.

Отже, Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради на підставі даного рішення зобовязано зареєструвати за позивачем право власності на спірний обєкт незавершеного будівництва.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, до складу яких згідно зі статтею 44 цього Кодексу входять і витрати на проведення судової експертизи, суд враховує наступне.

Метою проведення судової будівельно-бухгалтерської експертизи, призначеної ухвалою суду від 22.08.2005 /том 1, арк. с. 103-110/, було встановлення проценту готовності незавершеного будівництвом обєкта комплексу зберігання та ремонту легкових автомобілів на 2000 місць по АДРЕСА_2.

Встановлення цієї обставини входить до предмета доказування і тягар її доведення лежить саме на позивачеві (ст. ст. 33, 34 ГПК України), навіть незважаючи на відсутність заперечень проти позову з боку Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації та його правонаступника Фонду комунального майна Севастопольської ради, а тому витрати по оплаті цієї експертизи покладаються на ТОВ „МП „Оптімум-К”.

На ТОВ „МП „Оптімум-К” покладаються і витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення, понесені ним при зверненні з позовом до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації.

Метою ж проведення комплексної бухгалтерської та будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 07.12.2006, було встановлення обставин справи саме в частині спору між ТОВ „МП „Оптімум-К” і СПД ОСОБА_1. щодо визнання права власності на незавершений будівництвом обєкт пункту охорони літ. “И”. Звернення СПД ОСОБА_1. з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Севастополя від 12.09.2005 у справі №20-8/254 спричинило як скасування цього рішення з передачею справи на новий розгляд, так і звернення до суду ТОВ „МП „Оптімум-К” з позовом про визнання права власності на обєкт під літ. “И”.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, то витрати ТОВ „МП „Оптімум-К” по оплаті призначеної ухвалою суду від 07.12.2006 комплексної бухгалтерської та будівельно-технічної експертизи відповідно у сумі 2616,16 грн. та 697,44 грн. (разом 3313,60 грн.) /том 4, арк. с. 39, 48), а також по оплаті державного мита у сумі 85,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. за позовом до ФОП ОСОБА_1. покладаються на останнього.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Оптімум-К” (99011, м. Севастополь, вул. Ковпака, 3; ідентифікаційний код 16802353) право власності на нерухоме майно обєкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, та складається з: виробничої будівлі літ. “А” процент готовності 54,3%; гаражів літ. “Б”, літ. “В”, літ. “Г”, літ. “Д” 8%; виробничої будівлі літ. “Ж” 84%; виробничої будівлі літ. “З” 91%; пункту охорони літ. ”И” 66%; трансформаторної підстанції літ. “К” 58,3%; адміністративно-побутового корпусу літ. “Л” 17%; підпірних стін №1 = 76,0 м, №2 = 104,0 м, №3 = 158,50 м літ. “М” (12); резервуарів №4 і №5 обємом 51 м3 літ. “Н” (10, 11); дороги літ. “О” (13) площею 1208,0 м2; РБУ літ. “П” (19).

3.Зобовязати Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Оптімум-К” право власності на нерухоме майно обєкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою АДРЕСА_2, та складається з: виробничої будівлі літ. “А” процент готовності 54,3%; гаражів літ. “Б”, літ. “В”, літ. “Г”, літ. “Д” 8%; виробничої будівлі літ. “Ж” 84%; виробничої будівлі літ. “З” 91%; пункту охорони літ. ”И” 66%; трансформаторної підстанції літ. “К” 58,3%; адміністративно-побутового корпусу літ. “Л” 17%; підпірних стін №1 = 76,0 м, №2 = 104,0 м, №3 = 158,50 м літ. “М” (12); резервуарів №4 і №5 обємом 51 м3 літ. “Н” (10, 11); дороги літ. “О” (13) площею 1208,0 м2; РБУ літ. “П” (19).

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Оптімум-К” (99011, м. Севастополь, вул. Ковпака, 3; ідентифікаційний код 16802353; відомості про рахунки не відомі) витрати на оплату експертизи в сумі 3313,60 грн. (три тисячі триста тринадцять грн. 60 коп.), державне мито в сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.О.Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

16.02.2011.