Ухвала суду № 138361348, 21.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/886/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,

перевіривши матеріали позовної заяви

Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації

до 1.Горщиківської сільської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар`єр"

про витребування земельних ділянок, скасування права власності та державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Житомирська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації звернулась з позовом про:

- витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 1822381200:03:000:0085 площею 14,5631га, 1822381200:03:000:0084 площею 0,2406га, 1822381200:09:000:0062 площею 8,9208га, 1822381200:09:000:0061 площею 0,2га, з комунальної власності та оренди у державну власність ;

- скасування державної реєстрації всіх речових прав на земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 1822381200:03:000:0085 площею 14,5631га, 1822381200:03:000:0084 площею 0,2406га, 1822381200:09:000:0062 площею 8,9208га, 1822381200:09:000:0061 площею 0,2га ( права комунальної власності, права оренди, всіх зареєстрованих обтяжень) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасування державної реєстрації земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 1822381200:03:000:0085 площею 14,5631 га,1822381200:03:000:0084 площею 0,2406га, 1822381200:09:000:0062 площею 8,9208га, 1822381200:09:000:0061 площею 0,2га у Державному земельному кадастрі.

Відповідачами за позовом визначено Горщиківську сільську раду та Товариству з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар`єр". Судовий збір сплачено у загальному розмірі 39936,00грн.

За змістом ч. 4 ст. 53 ГПК України (далі -Кодекс) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу ( повернення позовної заяви прокурора без розгляду.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абз. 2 ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2025 від 03.12.2025).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 цього Закону висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.07.2026 у cправі № 910/16365/25 погодився з Північним апеляційним господарським судом, який постановою від 08.04.2026 у цій справі №910/16365/25 скасував рішення суду першої інстанції від 23.02.2026 по суті спору та повернув без розгляду позов заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Адміністрації та Департаменту ( далі - Верховний Суд та апеляційна інстанція).

Верховний Суд вступну частину постанови від 08.07.2026 у cправі № 910/16365/25 виклав в наступній редакції:

"Перед Верховним Судом у цій справі постало питання щодо наявності у прокурора повноважень на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Адміністрації та Департаменту, враховуючи:

(І) визнання Конституційним Судом України окремих приписів абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а також

(ІІ) положення частин 6, 7 ст.11 Господарського процесуального кодексу України".

Верховний Суд мотивувальну частину постанови від 08.07.2026 у cправі № 910/16365/25 виклав в наступній редакції:

" 49. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалене по суті спору, та залишаючи позов прокурора без розгляду, виходив, зокрема, з того, що прокурором і місцевим господарським судом залишено поза увагою рішення Конституційного Суду України стосовно конституційних повноважень прокуратури.

50. Так, суд апеляційної інстанції послався на рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(II)/2025, у якому зазначено, зокрема, що:

"7.2. Розв`язуючи питання про конституційність абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, Конституційний Суд України виходить із того, що в ньому йдеться про виключні випадки представництва прокуратурою (прокурором) інтересів держави в суді відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України [абзац п`ятий, перше, друге речення абзацу дев`ятого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019].

Такі випадки в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону сформульовані через перелік, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

...

Приписи "не здійснює" та "неналежним чином здійснює", ужиті в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону, є оцінними. Оскільки Закон не визначає відповідних випадків та критеріїв/ознак для встановлення цих випадків, прокурор отримує дискрецію щодо встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, межі якої чітко і зрозуміло не визначені Законом. Хоча Закон передбачає судовий контроль за застосуванням цього повноваження, відсутність чіткої вказівки на відповідні випадки, критерії/ознаки встановлення цих випадків для визначення меж дискреції, якими мають керуватися і прокурор, і суд, підриває юридичну визначеність приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону.

Невизначення в Законі меж дискреції для прокурора і суду, які розв`язують питання про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, має наслідком можливість керуватися цим органам фактично лише власним суб`єктивним розумінням того, що означає "не здійснює" або "неналежним чином здійснює". Це вказує на те, що дискреція прокурора та суду, яка випливає зі змісту відповідних приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, є такою, що її межі не визначені Законом чітко і зрозуміло.

Таке нормативне регулювання закладає підґрунтя не лише для різного застосування відповідної норми на практиці та невизначеності ситуацій і правовідносин, а й для можливих зловживань та необґрунтованого втручання прокурора у законну діяльність різних суб`єктів в усіх сферах суспільного життя.

Отже, окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не відповідають вимозі юридичної визначеності як складнику конституційного принципу верховенства права (правовладдя).

...

7.3. На думку Конституційного Суду України, окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону уможливлюють виконання прокуратурою функції, установленої пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, у спосіб, що зумовлює позасудове оцінювання прокурором ефективності дій чи встановлення бездіяльності інших суб`єктів владних повноважень поза сферою кримінального права, тоді як, зокрема, у сфері кримінального права вже наявні відповідні механізми реагування прокуратури на випадки нездійснення або неналежного здійснення суб`єктами владних повноважень своїх функцій для захисту інтересів держави.

Цим самим створено не передбачений Конституцією України механізм упливу прокуратури на реалізацію повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб`єктів владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, та знівельовано вимогу статті 6 Конституції України щодо самостійного здійснення повноважень кожним органом у визначених Конституцією України межах.

Унаслідок цього винятковий процесуальний інструмент прокуратури, закріплений у пункті 3 частини першої статті 131-1 Основного Закону України, перетворено на універсальний механізм представництва інтересів держави в суді, чим розширено зміст цієї конституційної функції прокуратури.

...".

51. Конституційний Суд України рішенням від 03.12.2025 №6-р(II)/2025 ухвалив:

"...

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

57. Натомість у справі, що переглядається, заступник Генерального прокурора, з посиланням на ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру", звернувся з позовом 29.12.2025, тобто після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025.

66. Отже, у справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у прокурора підстав для звернення з позовом в інтересах держави не на самій лише підставі визнання неконституційними положень ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" (втрата чинності яких передбачена на майбутнє - з 01.01.2027), а й з урахуванням положень частин 6, 7 ст.11 ГПК, які наділять суд самостійним правом не застосовувати закон, який суперечить Конституції України, незалежно від наявності чи відсутності відповідного висновку Конституційного Суду України (тим паче враховуючи, що у цій справі такий висновок наявний).

67. Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що станом на час звернення прокурора до Департаменту та Адміністрації (04.12.2025) і на момент подання прокурором позову в інтересах цих осіб до господарського суду (29.12.2025), прокурору і місцевому господарському суду було відомо про спростовану Конституційним Судом України презумпцію конституційності окремих приписів абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру", яка діяла до 03.12.2025, і неможливість розширеного тлумачення повноважень прокурора на рівні правозастосовної практики".

Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації визначено у розділі позовної заяви " Щодо наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави" ( а.с. 13 -18).

Так, у відповідній частині позову, окрім посилання на ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", ст. 52 Кодексу, Рішення КСУ № 3-рп/99 від 08.04.1999 , постанови ВПВС від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та постанов Верховного Суду в інших справах, прокурор доводить наступне:

" У даних правововідносинах інтереси держави виражаються у недопущенні передумов для зловживань щодо розпорядження вищевказаною земельною ділянкою (незаконного вилучення, відчуження тощо) лісового фонду.

...

Підставою для представництва інтересів держави прокурором є порушення інтересів держави, які виражаються у невжитті Житомирською обласною військовою адміністрацією заходів, спрямованих на повернення спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення у державну власність.

Бездіяльність Житомирської обласної військової адміністрації призвела до незаконної зміни цільового призначення земельних ділянок, оформлення права комунальної власності на спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення за Горщиківською сільською радою та передачу її у користування ТОВ "Омелянівський кар`єр".

... Житомирська обласна військова адміністрація листом від 29.05.2026 № 3041/2-26/31 з посиланням на ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 повідомила, що буде перевіряти факти, зазначені у повідомленні та за їх результатами буде вживати відповідні заходи.

... Житомирською обласною військовою адміністрацією 16.06.2026 за № 3447/2-26/31 направлено лист про розгляд повідомлення Житомирської обласної прокуратури , де вказали, що не заперечують щодо звернення прокуратури до суду із позовною заявою в інтересах держави".

Водночас на офіційному сайті Житомирської обласної військової адміністрації ( пошук в мережі інтернет за посиланням: https://oda.zht.gov.ua/administration/aparat-ta-strukturny-pidrozdily-oda/aparat-oda) у закладці " Апарат ОДА" є відомості про юридичне управління апарату Житомирської обласної державної адміністрації. Наказом по апарату Житомирської обласної державної адміністрації № 4 від 17.02.2021 затверджено відповідне Положення.

Згідно цього Положення Управління є самостійним структурним підрозділом апарату облдержадміністрації й складається з двох відділів: нормативно-правової роботи та претензійно-позовної роботи.

Управління здійснює такі функції ( розділ 3 Положення):

12. Представляє інтереси облдержадміністрації в судах та інших органах влади, установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності, громадських організаціях під час розгляду правових питань або спорів.

13. Розглядає претензії та позови, які пред`явлені до облдержадміністрації.

14. Готує позовні заяви в інтересах облдержадміністрації.

15. Готує необхідні процесуальні документи, пов`язані з досудовим та судовим врегулюванням спорів та здійсненням захисту інтересів та прав облдержадміністрації при розгляді спорів в судах.

З врахуванням мотивів Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2026 у cправі № 910/16365/25 про те, що " на момент подання прокурором позову в інтересах цих осіб до господарського суду (29.12.2025), прокурору і місцевому господарському суду було відомо про спростовану Конституційним Судом України презумпцію конституційності окремих приписів абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру", яка діяла до 03.12.2025, і неможливість розширеного тлумачення повноважень прокурора на рівні правозастосовної практики", Господарський суд ухвалює залишити позовну заяву прокурора без руху та встановити строк для обґрунтування наявності у наведених правовідносинах „виключного випадку" представництва прокуратурою інтересів держави в суді, який є сумісним з конституційно визначеним винятковим характером таких випадків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Житомирській обласній прокуратурі протягом 5-ти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви в частині обґрунтування наявності у наведених у позові правовідносинах „виключного випадку" представництва прокуратурою інтересів держави в суді, який є сумісним з конституційно визначеним винятковим характером таких випадків з врахуванням мотивів Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2026 у cправі № 910/16365/25.

У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набрала законної сили 21.07.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Машевська О.П.

1 - у справу, 2- прокурору через Ел.суд